Справа № 309/462/25
Іменем України
30 вересня 2025 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді-доповідача: Мацунича М.В.
суддів: Собослоя Г.Г., Кожух О.А.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 03 березня 2025 року, ухвалене головуючим суддею Орос Я.В., в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів
встановив:
У лютому 2025 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів.
Позов мотивувала тим, що між нею та ОСОБА_1 01 жовтня 2020 року укладено шлюб, який зареєстрований виконавчим комітетом Кривської сільської ради Хустського району Закарпатської області за актовим записом № 2, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 01.10.2020, виданим виконкомом Кривської сільської ради Хустського району Закарпатської області.
У період перебування в шлюбі у подружжя народилось двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 05.11.2020 виконавчим комітетом Кривської сільської ради Хустського району Закарпатської області та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим 05.05.2022 виконавчим комітетом Кривської сільської ради Хустського району Закарпатської області.
Діти проживають разом із позивачкою за місцем її реєстрації, що підтверджується довідкою про склад сім'ї № 269 від 30.12.2024, виданою старостою Кривського старостинського округу та отримують дошкільну освіту в Кривській гімназії, що підтверджується довідкою директора Кривської гімназії управління освіти, релігій та у справах національностей виконавчого комітету Хустської міської ради № 10 від 28.01.2025.
Діти сторін потребують матеріального забезпечення, необхідного для придбання речей побутового вжитку, харчування, одягу, лікувально-профілактичних засобів та належного розвитку власних здібностей, з урахуванням соціально-економічної ситуації в державі. Забезпеченням розвитку дітей та задоволенням їх потреб, в тому числі й матеріальних (утриманням) займається виключно ОСОБА_2 .
Відповідач з початку 2022 року не займається піклуванням та матеріальним забезпеченням спільних дітей, хоча має таку можливість, оскільки є працездатним, здоровим, працює по найму, в тому числі й за кордоном та не має на інших утриманців. Наведене свідчить про ухилення від свого обов'язку щодо утримувати дітей.
З врахуванням наведеного ОСОБА_2 просила суд стягнути з ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 та сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 у розмірі по 4 000 грн, щомісячно на кожну дитину, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення ним повноліття, починаючи з дня пред'явлення позову.
Рішенням Хустського районного суду Закарпатської області від 03 березня 2025 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 та сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 у розмірі по 4 000 грн щомісячно на кожну дитину, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення ним повноліття, починаючи з 10 лютого 2025 року.
Допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 1 211,20 грн судового збору.
Не погоджуючись з рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити рішення суду, визначивши розмір аліментів у сумі по 3 000 грн на кожну дитину.
В своїх доводах посилається на те, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи та не враховано вимоги ст. 182 СК України щодо його матеріального стану. Вказує, що в нього немає постійної роботи та доходу, він працює по майну, заробіток є непостійним. Він не відмовляється в утриманні дітей, однак визначена судом першої інстанції сума аліментів є необґрунтовано велика. Тому, з врахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років, просив зменшити розмір стягнутих аліментів до 3000 грн на кожного.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить залишити без задоволення апеляційну скаргу та без змін рішення суду першої інстанції. Вважає, що оскаржуване рішення ухвало відповідно до вимог матеріально та процесуального права та є обґрунтованим.
Відповідачем не заперечується той факт, що він працює за кордоном. Оскільки мінімальна заробітна плата за кордоном є значно вищою як в Україні, і у відповідача відсутні обставини які б підтверджували неможливість матеріально утримувати своїх дітей, а тому доводи апеляційної скарги про зменшення розміру аліментів визначених судом першої інстанції є необґрунтованими.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що така не підлягає задоволенню, виходячи з наступних доводів.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом встановлено, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 01 жовтня 2020 року укладено шлюб, який зареєстрований виконавчим комітетом Кривської сільської ради Хустського району Закарпатської області за актовим записом № 2, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 01.10.2020, виданим виконкомом Кривської сільської ради Хустського району Закарпатської області (а.с.9).
У період шлюбу у подружжя народилось двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 05.11.2020 року виконавчим комітетом Кривської сільської ради Хустського району Закарпатської області та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим 05.05.2022 виконавчим комітетом Кривської сільської ради Хустського району Закарпатської області (а.с.15-16).
Діти проживають разом із позивачкою, що підтверджується довідкою про склад сім'ї № 269 від 30.12.2024, виданою старостою Кривського старостинського округу та отримують дошкільну освіту в Кривській гімназії, що підтверджується довідкою директора Кривської гімназії управління освіти, релігій та у справах національностей виконавчого комітету Хустської міської ради № 10 від 28.01.2025 (а.с.14,17).
Між сторонами виникли спірні правовідносини, які полягають в обов'язку батька утримувати малолітніх дітей.
Обов'язок утримувати дітей є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька, причому обов'язком особистим, індивідуальним, а не солідарним.
Згідно з ч.1 ст.8 ЗУ «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до положень ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно зі статтею 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Таким чином, законодавець чітко визначив, по-перше, що аліменти стягуються або у частці, або у твердій грошовій сумі. По-друге, правом вибору виду аліментів (частка чи грошова сума) наділений той з батьків, з ким проживає дитини.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту її інтересів, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу).
Відповідно до ст. 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років - 2 563 гривень.
Пленум Верховного Суду України у пункті 17 постанови №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснив, що вирішуючи питання стосовно розміру аліментів, суд повинен враховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність у нього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у частині другій статті 182 СК України. Що ж до максимального розміру аліментів, які стягуються з боржника, то відповідно до частини третьої статті 70 Закону України «Про виконавче провадження» він не повинен перевищувати 50 відсотків заробітної плати цієї особи.
Статтями 183, 184 СК України встановлено, що за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Апелянтом не зазначено жодних обставин, які б свідчили про незадовільний стан його здоров'я, наявність у нього інших дітей, непрацездатних утриманців, чи інших обставин, що унеможливлюють сплату ним аліменти у визначеному судом розмірі та під час розгляду справи таких не здобуто.
З врахуванням наведених вимог закону та встановлених фактичних обставин справи, суд першої інстанції правильно констатував, що позивачка має право на отримання аліментів від відповідача. При цьому ОСОБА_1 не спростував належними та допустимими доказами той факт, що він не має можливості сплачувати аліменти на утримання дітей у визначеному розмірі.
Відтак з врахування наведеного правильним є висновок суду про наявність підстав для стягнення аліментів на утримання дітей у розмірі 4 000 грн, таке рішення відповідає інтересам дітей і забезпечує право малолітніх дітей на належний рівень життя, необхідний для їх фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення аліментів у визначеному розмірі та не знаходить підстав для скасування чи зміни рішення суду.
Отже колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, суд ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення - без змін.
Зважуючи на встановлене та керуючись вимогами норм статей 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд
ухвалив:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 03 березня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 30 вересня 2025 року.
Головуючий:
Судді: