29.09.2025
Справа № 331/4793/25
Провадження № 3/331/1699/2025
29 вересня 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Олександрівського районного суду міста Запоріжжя Пивоварова Ю.О., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, фізичного особа-підприємця, РНОКПП: НОМЕР_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 09 серпня 2025 року о 00:30 гр. ОСОБА_1 , за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив щодо своєї дружини гр. ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме: умисні дії фізичного та психологічного характеру, які полягали у штовханні, ображав потерпілу нецензурною лайкою, чим завдав ОСОБА_2 фізичного болю та психологічних страждань, чим завдав шкоду її психічному та фізичному здоров'ю.
У судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Мульченко Є.В. заявив клопотання про закриття провадження у справі, в якому вказав, що протокол про адміністративне правопорушення та рапорт працівника поліції не можна вважати доказами у справі. Також, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази вчинення ОСОБА_1 навмисних діянь психологічного характеру, внаслідок яких могла бути чи була завдана шкода психологічному або фізичному здоров'ю потерпілій, а сам факт наявності між сторонами конфліктної ситуації не може свідчити про вчинення психологічного насильства в розумінні ст.173-2 КУпАП та Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». У зв'язку з викладеним, просив закрити провадження у справі.
ОСОБА_1 у судовому засіданні провину у вчиненому правопорушенні не визнав та зазначив, що 09 серпня 2025 року він зі своєю дружиною ОСОБА_2 перебували вдома та на побутовому ґрунті в них виникла сварка. Однак, він не ображав та не штовхав свою дружину, відбувалась лише словесна перепалка. ОСОБА_2 почала поводити себе агресивно, у зв'язку з чим він прийняв рішення викликати патрульну поліцію, у результаті чого працівниками поліції було складено протокол про адміністративне щодо нього та щодо його дружини. Просив закрити провадження по справі.
Потерпіла ОСОБА_2 у судовому засідання пояснила, що зі своїм чоловіком ОСОБА_1 перебуває у шлюбі три роки, спільних дітей не мають. 09 серпня 2025 року в них виникла сварка на побутовому ґрунті, однак жодних претензій до чоловіка вона не має. Наголосила на тому, що вона не викликала поліції та потерпілою себе не вважає. Також додала, що вона з чоловіком вже звернулись до психолога для вирішення своїх сімейних проблем.
Вирішуючи питання про наявність підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності, виходжу з наступного.
Частиною 1 статті 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Частина 1 статті 9 КУпАП передбачає, що адміністративним порушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Стаття 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, тощо, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Під час судового засідання було досліджено: протоколом про адміністративне правопорушення серії АА № 090760 від 09.08.2025, письмові пояснення ОСОБА_1 від 09.08.2025; письмові пояснення ОСОБА_2 від 09.08.2025; форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 09.08.2025; копію термінового заборонного припису стосовно кривдника серії АА № 272391 від 09.08.2025, рапорт старшого лейтенанта поліції Батичко Д. від 09.08.2025, відеозапис подій.
Так, зокрема обставини зазначені в протоколі повністю спростовуються поясненнями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , відповідно до яких ніякого психологічного та фізичного насильства щодо дружини зі сторони ОСОБА_1 не було.
Із об'єктивної сторони, адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП полягає, в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, тощо.
Так, згідно Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Водночас, домашнє насильство характеризується такими ознаками: умисність (з наміром досягнення бажаного результату); спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, пов'язаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.
Для наявності складу адміністративного правопорушення щодо вчинення домашнього насильства є обов'язковим одночасне існування вищевказаних ознак, у разі відсутності хоча б однієї із ознак дії особи не можна розцінювати як насильство.
Суд самостійно не може встановлювати обставини вчинення правопорушення та розглядає справу в межах обставин адміністративного правопорушення, які зазначені в протоколі, і не може з власної ініціативи вийти за межі зазначених в протоколі обставин правопорушення та конкретної норми, яка ставиться у вину особі, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.
До протоколу про адміністративне правопорушення не додано належних та допустимих доказів на підтвердження винуватості особи у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Більш того, викладена в протоколі суть правопорушення не містить відомостей про наявність в діях ОСОБА_1 умислу на заподіяння шкоди фізичному чи психологічному здоров'ю ОСОБА_2 . Само по собі висловлювання образливих слів, нецензурна лайка, які не спрямовані на обмеження волевиявлення особи, не становить склад домашнього насильства, а є конфліктом із застосуванням фізичного насильства обома його учасниками.
У п. 43 рішення від 14 лютого 2008 року у справі Кобець проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм поза розумним сумнівом. Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і взаємоузгоджених.
Отже, в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 своїми діями вчиняв домашнє насильство психологічного та фізичного характеру щодо своєї дружини ОСОБА_2 .
У відповідності з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 221, 247, 283-285, 294 КУпАП, суддя
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 173-2 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена учасниками процесу протягом десяти днів з дня винесення постанови до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі через Олександрівський районний суд міста Запоріжжя апеляційної скарги, а також прокурором у порядку, передбаченому ч. 5 ст. 7, ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Суддя Ю.О. Пивоварова