23 вересня 2025 року
м. Київ
справа № 642/897/25
провадження № 51 - 3613впс25
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
у режимі відеоконференції:
представника потерпілого ОСОБА_5 ,
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_7 про направлення кримінального провадження № 22023220000000297
за обвинуваченням ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 410 КК України, з Салтівського районного суду м. Харкова до суду, найбільш територіально наближеного
до Харківської області,
встановив:
до Касаційного кримінального суду Верховного Суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_7 про направлення кримінального провадження стосовно ОСОБА_10 з Салтівського районного суду м. Харкова до суду найбільш територіально наближеного до Харківської області.
В обґрунтування своєї позиції захисник зазначила про таке:
- Харківський апеляційний суд необґрунтовано задовольнив клопотання представника потерпілого - УСБУ в Харківській області - ОСОБА_5 та направив кримінальне провадження стосовно ОСОБА_10 з Ленінського (нині Холодногірського) районного суду м. Харкова до Московського (нині Салтівського) районного суду м. Харкова, визначивши місцем знаходження органу досудового розслідування Салтівський район м. Харкова;
- представник потерпілого ОСОБА_5 не наділений повноваженнями на участь у кримінальному провадженні та, як наслідок, на подання клопотань;
- на суддів Харківської області може здійснюватися тиск з боку представників УСБУ, що вже відчуває на собі сторона захисту.
Учасники судового провадження повідомлені про час та місце розгляду клопотання.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника потерпілого ОСОБА_5 , який заперечив проти задоволення клопотання, захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , які підтримали клопотання, дослідивши наявні в розпорядженні суду матеріали провадження та перевіривши наведені у клопотанні доводи, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання задоволенню не підлягає на таких підставах.
Відповідно до ст. 34 КПК України кримінальне провадження передається
на розгляд іншого суду, якщо: 1) до початку судового розгляду виявилося,
що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил підсудності; 2) після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити склад суду для судового розгляду; 3) обвинувачений чи потерпілий працює або працював у суді, до підсудності якого належить здійснення кримінального провадження; 4) ліквідовано суд або з визначених законом підстав припинено роботу суду, який здійснював судове провадження.
До початку судового розгляду у виняткових випадках кримінальне провадження (крім кримінальних проваджень, що надійшли на розгляд Вищого антикорупційного суду) з метою забезпечення оперативності та ефективності кримінального провадження може бути передано на розгляд іншого суду за місцем проживання обвинуваченого, більшості потерпілих або свідків, а також у разі неможливості здійснювати відповідним судом правосуддя (зокрема, надзвичайні ситуації техногенного або природного характеру, епідемії, епізоотії, режим воєнного, надзвичайного стану, проведення антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях).
Положеннями ч. 3 ст. 34 КПК України передбачено, що питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про направлення провадження
з одного суду апеляційної інстанції до іншого вирішується колегією суддів Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого.
Захисник ОСОБА_7 у своєму клопотанні не навела підстав, передбачених ст. 34 КПК України, для направлення кримінального провадження стосовно ОСОБА_10 до іншого суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів, не зазначила, до якого саме суду необхідно направити це кримінальне провадження та за яким критерієм.
Крім того, як убачається зі змісту клопотання, захисник не погоджується із ухвалою Харківського апеляційного суду від 04 березня 2025 року, якою було направлено матеріали кримінального провадження стосовно ОСОБА_10 на розгляд до Салтівського районного суду м. Харкова.
Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до вимог ст. 34 КПК України спори про підсудність між судами не допускаються, а судові рішення, якими вирішуються питання про направлення матеріалів кримінального провадження з одного суду до іншого, оскарженню не підлягають.
Враховуючи наведене, підстави для задоволення клопотання захисника ОСОБА_7 та направлення вказаного провадження на розгляд до іншого суду відсутні.
Керуючись ст. 34 КПК України, Суд
постановив:
клопотання захисника ОСОБА_7 про направлення кримінального провадження № 22023220000000297 за обвинуваченням ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 410 КК України, з Салтівського районного суду м. Харкова до суду, найбільш територіально наближеного до Харківської області, залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3