16 вересня 2025 року
м. Київ
справа № 454/565/13-к
провадження № 51-6705 зно 18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5
розглянув у відкритому судовому засіданні провадження за заявоюОСОБА_6 про перегляд ухвали Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 14 лютого 2019 року за нововиявленими обставинами.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Слідчий суддя Сокальського районного суду Львівської області ухвалою від 19 грудня 2013 року відмовив у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність працівників Сокальського РВ ГУ МВС України у Львівській області щодо невнесення відомостей до ЄРДР та спонукання до вчинення дій.
Суддя Сокальського районного суду Львівської області ухвалою від 23 січня 2018 року відмовив у відкритті провадження за заявою ОСОБА_6 про перегляд за нововиявленими обставинами указаної ухвали.
Апеляційний суд Львівської області ухвалою від 18 травня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишив без задоволення, а ухвалу судді Сокальського районного суду Львівської області від 23 січня 2018 року - без змін.
Колегія суддів Першої судової палати Касаційного Кримінального суду Верховного Суду (далі - ККС ВС) ухвалою від 14 лютого 2019 року закрила касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_6 на ухвали Сокальського районного суду Львівської області від 23 січня 2018 року та Апеляційного суду Львівської області від 18 травня 2018 року у провадженні за заявою ОСОБА_6 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали слідчого судді від 19 грудня 2013 року.
25 березня 2019 року ККС ВС виправив допущені в ухвалі від 14 лютого 2019 року описки, вказавши вважати правильним: у мотивувальній частині ухвали «ухвала судді Сокальського районного суду Львівської області від 23 січня 2018 року» замість неправильного «ухвала слідчого судді Сокальського районного суду Львівської області від 23 січня 2018 року» та в резолютивній частині - «ухвали слідчого судді Сокальського районного суду Львівської області від 19 грудня 2013 року» замість неправильного «ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 19 грудня 2013 року».
Ухвалою Першої судової палати ККС ВС від 09 червня 2025 року ОСОБА_6 відмовлено у виправленні описки в ухвалі ККС ВС від 14 лютого 2019 року.
Вимоги заяви та узагальнені доводи особи, яка її подала
ОСОБА_6 звернувся до суду касаційної інстанції із заявою про перегляд ухвали Верховного Суду від 14 лютого 2019 року за нововиявленими обставинами, в якій просить зазначену ухвалу скасувати та розглянути касаційну скаргу по суті.
Мотивуючи наявність нововиявлених обставин, ОСОБА_6 у своїй заяві вказав на те, що обґрунтування ухвали ККС ВС від 14 лютого 2019 року суперечить змісту ухвали від 09 червня 2025 року.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор заперечив проти заявлених вимог, просив залишити без зміни оскаржуване судове рішення.
Мотиви Суду
Порядок здійснення провадження за нововиявленими обставинами врегульовано Главою 34 КПК України (далі -КПК).
Відповідно до ч. 1 ст. 459 КПК судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
За частиною 2 статті 459 КПК нововиявленими обставинами визнаються: 1) штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути;
4) інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
Згідно з пунктами 4, 5 ч. 2 ст. 462 КПК у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами зазначаються:
- обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час судового розгляду;
- обґрунтування з посиланням на обставини, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин, та зміст вимог особи, яка подає заяву, до суду.
Тлумачення термінів «нововиявлені обставини», «обставини», що вживаються у ст. 459 КПК, має здійснюватися в системному зв'язку і з іншими положеннями КПК, у першу чергу, ст. 91 цього Кодексу, яка визначає обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
Системне тлумачення положень статей 459, 462 КПК вказує на те, що перегляд судових рішень, які набрали законної сили, за нововиявленими обставинами є екстраординарною процедурою перегляду судових рішень, що має місце у виняткових випадках, коли після завершення розгляду кримінальної справи в звичайному порядку (в судах першої, апеляційної і касаційної інстанцій) виявлені обставини, які мають такі ознаки:
1) вони об'єктивно існували на момент ухвалення відповідних судових рішень, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами, під час судового провадження, і стали відомі вже після ухвалення відповідного судового рішення;
2) вони знаходяться в органічному зв'язку з елементами предмета доказування в кримінальному провадженні, тобто вони можуть мати значення для оцінки або безпосередньо обставин, які підлягають доказуванню, або доказів, покладених в основу судового рішення;
3) вони мають істотне значення, оскільки самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
Необхідним при цьому є дотримання принципу юридичної визначеності, на чому неодноразово наголошував у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, зокрема, у справі «Желтяков проти України» від 09 червня 2011 року. Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного й обов'язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру.
Процедура перегляду судових рішень за нововиявленим обставинами за своєю правовою природою не є повторним розглядом справи по суті, повторною апеляцією чи касацією, вона не передбачає нового встановлення фактичних обставин кримінального провадження та усунення суперечностей у доказах. У цьому випадку суд лише перевіряє наявність передбачених у ч. 2 ст. 459 КПК обставин, на які учасники судового провадження посилаються як на нововиявлені, та надає оцінку тому, чи могли вказані обставини, що не були відомі суду на час розгляду справи, вплинути на правильність рішення суду, яке належить переглянути.
ОСОБА_6 у своїй заяві не навів таких обставин, які в розумінні положень ст. 459 КПК є нововиявленими для перегляду ухвали ККС ВС від 14 лютого 2019 року, тому його заява задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 441, 442, 459, 467 КПК України, Суд
постановив:
заяву ОСОБА_6 про перегляд ухвали Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 14 лютого 2019 року за нововиявленими обставинами залишити без задоволення.
Постанова набирає законної сили з моменту оголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3