29 вересня 2025 року
м. Київ
cправа № 924/481/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І.В.(головуючої), Власова Ю. Л. та Колос І. Б.,
розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 (далі- ОСОБА_1 )
на рішення Господарського суду Хмельницької області від 02.04.2025 та
постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.07.2025
за позовом ОСОБА_1
до Південно-Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України
про визнання недійсним та скасування рішення,
ОСОБА_1 14.08.2025 (через систему "Електронний суд") звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 02.04.2025 і постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.07.2025 у справі № 924/481/24 та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимогу повному обсязі.
Водночас у скарзі заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
Верховний Суд ухвалою від 01.09.2025: касаційну скаргу залишив без руху у зв'язку з тим, що скарга подана після закінчення строку на касаційне оскарження, а підстави, наведені у клопотанні про поновлення цього строку, визнані судом неповажними, оскільки скаржником не доведено наявності об'єктивно непереборних обставин, які унеможливили вчинити відповідну процесуальну дію в межах встановлених законом строків; роз'яснено скаржнику наслідки неусунення у встановлений строк недоліків касаційної скарги.
Залишаючи касаційну скаргу без руху, Суд визнав неповажними наведені скаржником у клопотанні доводи, зокрема, щодо перебування скаржниці за кордоном, у зв'язку з чим у неї був відсутній доступ до електронного кабінету та можливість ознайомитися з текстом рішення суду апеляційної інстанції для здійснення дій щодо його оскарження у визначені строки, також необхідність пошуку нового представника, оскільки такі обставини зумовлені суб'єктивною поведінкою сторони, зводяться до організації роботи скаржника та стосуються недотримання ним вимог процесуального законодавства, а тому не можуть бути визнані Судом поважними причинами пропуску строків на касаційне оскарження.
Вказана ухвала від 01.09.2025 про залишення касаційної скарги без руху була надіслана скаржнику та доставлена в кабінет Електронного суду 01.09.2025 о 20:52.
ОСОБА_1 на виконання вказаної ухвали про залишення її скарги без руху подала до Верховного Суду заяву про усунення недоліків, в якій просить поновити пропущений строк на касаційне оскарження, повторно зазначаючи про відсутність у неї можливості ознайомитися з текстом рішення суду апеляційної інстанції для здійснення дій щодо його оскарження у визначені строки та відсутність доступу до електронного кабінету у зв'язку з її перебування за кордоном, а також про необхідність пошуку нового представника для оформлення касаційної скарги та мінімальний пропуск строку, який свідчить про сумлінність дій скаржниці, що на думку останньої, є поважними обставинами для поновлення строку. Також скаржник звертає увагу на неправомірність оскаржуваних судових рішень у цій справі та відсутність висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах.
Розглянувши заяву про усунення недоліків касаційної скарги з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження, Суд дійшов висновку, що остання не містить нових доводів щодо поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, крім тих, які вже були визнані неповажними ухвалою суду про залишення касаційної скарги без руху, а викладена у заяві незгода скаржника із оскаржуваними судовими рішеннями у цій справі, сама по собі не може бути поважною причиною для поновлення процесуальних строків.
Право на звернення до суду не є абсолютним, оскільки воно реалізується тільки в порядку і спосіб, встановлених законом, у цьому разі ГПК України.
Права господарського суду при вирішенні питання, що виникають у зв'язку із відновленням пропущеного процесуального строку, унормовуються процесуальним законодавством, зокрема, відповідно до частини першої статті 119 ГПК України за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв'язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки, в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
Статтею 129 Конституції України визначено як одну із засад судочинства рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Клопотання про поновлення процесуального строку має містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Натомість подане скаржником у заяві про усунення недоліків клопотання про поновлення строку свідчить про те, що останнім не наведено жодного нового аргументу щодо поновлення строку на касаційне оскарження, а викладені повторно доводи вже були визнані Судом неповажними в ухвалі про залишення касаційної скарги без руху від 01.09.2025, а сама лише незгода скаржника із оскаржуваними судовими рішеннями у цій справі, не може бути поважною причиною для поновлення процесуальних строків.
За таких обставин Суд дійшов висновку, що причини подання касаційної скарги після закінчення строку на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції залежали лише від суб'єктивної волі скаржника, а не від об'єктивно непереборних обставин та зводяться до порушення скаржником вимог процесуального законодавства. Доводів на підтвердження протилежного скаржником у поданій заяві не обґрунтовано та не доведено.
За приписами абзацу другого частини третьої статті 292 ГПК України якщо заяву (про поновлення пропущеного строку) не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.
Пунктом 4 частини першої статті 293 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржник у строк, визначений судом, не подав заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.
Враховуючи, що скаржником не усунуто недоліків поданої ним касаційної скарги, зокрема, не наведено інших доводів, крім тих, які вже були визнані Судом неповажними, щодо наявності поважних причин та об'єктивно непереборних обставин, які унеможливили вчинити відповідну процесуальну дію в межах встановлених законом строків, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Хмельницької області від 02.04.2025 і постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.07.2025 у цій справі відповідно до пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України.
З огляду на викладене та керуючись статтею 234, пунктом 4 частини першої статті 293 ГПК України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Хмельницької області від 02.04.2025 і постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.07.2025 у справі № 924/481/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя І. Булгакова
Суддя Ю. Власов
Суддя І. Колос