29 вересня 2025 року
м. Київ
cправа № 906/1197/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І.В.(головуючої), Власова Ю. Л. та Колос І.Б.,
розглянув у порядку письмового провадження клопотання Фізичної особи-підприємця Смаля Андрія Петровича (далі - Підприємець.)
про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення та долучення доказів понесених таких витрат у справі
за касаційною скаргою ФОП Смаля А.П.
на рішення Господарського суду Житомирської області від 31.03.2025 та
постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.06.2025
за позовом Фізичної особи-підприємця Сукачева Дмитра Сергійовича
до Підприємця
про розірвання договору і стягнення 137 500,00 грн передоплати та
за зустрічним позовом Підприємця
до Фізичної особи-підприємця Сукачева Дмитра Сергійовича
про стягнення 220 902,36 грн,
Верховний Суд за результатами розгляду касаційної скарги ухвалив постанову від 18.09.2025, згідно з якою касаційну скаргу Підприємця задовольнив; рішення Господарського суду Житомирської області від 31.03.2025 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.06.2025 у цій справі скасував, а справу передав на новий розгляд до Господарського суду Житомирської області.
Підприємець 22.09.2025 (через систему "Електронний суд") подав до Верховного Суду клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення суду та про залучення доказів понесених судових витрат, у якому просить долучити до матеріалів справи докази понесених витрат на правову допомогу згідно з переліком доданих до клопотання документів та стягнути з Сукачева Дмитра Сергійовича на користь Підприємця витрати на професійну правничу.
До матеріалів вказаного клопотання Підприємець додав копії таких документів:
- ордер на надання правничої допомоги АМ № 1140539 від 08.07.2025;
- договір про надання правової допомоги від 11.07.2022 та додаткову угоду до нього від 11.07.2023 №1;
- акт приймання-передачі наданих послуг від 23.07.2025 № 13;
- акт приймання-передачі наданих послуг від 19.09.2025 № 14
- платіжну інструкцію від 25.07.2025 №872 та платіжну інструкцію від 22.09.2025 №890.
Верховний Суд встановив, що у касаційній скарзі Підприємець просив стягнути понесені ним судові витрати за розгляд справи в касаційному суді та зазначив, що орієнтовний (попередній) розрахунок витрат на забезпечення професійної правничої допомоги адвоката у суді касаційної інстанції складає 10 000 грн, а докази оплати та детальний опис будуть надані протягом 5 днів після прийняття рішення у справі відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України, Кодекс).
Колегія суддів враховує, що Верховний Суд 18.09.2025 ухвалив постанову у цій справі, а клопотання про долучення доказів та розподіл витрат на професійну правничу допомогу Підприємець подав через Електронний суд 22.09.2025, тобто у межах п'ятиденного строку після ухвалення постанови Верховним Судом.
Тобто, Підприємцем дотримано вимоги частини дев'ятої статті 80 ГПК України, з огляду на що подані ним документи долучені до матеріалів справи.
Заперечень від Фізичної особи-підприємця Сукачева Дмитра Сергійовича до Суду не надходило.
Розглянувши клопотання Підприємця, дослідивши матеріали цієї справи, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла таких висновків.
Верховний Суд виходить з того, що у постанові від 18.09.2025, керуючись приписами статті 129 ГПК України, Суд зазначив таке: "Оскільки рішення суду першої інстанції і постанова суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд, то розподіл судових витрат у справі здійснює господарський суд, який ухвалює рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат."
Статтею 221 ГПК України передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
Як було вже зазначено, Верховний Суд постановою від 18.09.2025 скасував рішення Господарського суду Житомирської області від 31.03.2025 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.06.2025, а справу передав на новий розгляд до Господарського суду Житомирської області.
Поряд з цим стаття 244 ГПК України регулює питання розподілу судових витрат саме при ухваленні остаточного рішення по справі.
Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших
Згідно з підпунктами "б" і "в" пункту 4 частини першої статті 315 ГПК України постанова суду касаційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку із розглядом у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, - у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення та розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Порядок розподілу судових витрат визначено статтею 129 ГПК України.
Відповідно до частини чотирнадцятої статті 129 ГПК України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Отже, суд касаційної інстанції здійснює новий розподіл судових витрат у справі лише у разі прийняття ним постанови про скасування чи зміну остаточного судового рішення суду першої (апеляційної) інстанції, прийнятого по суті заявлених вимог. При цьому у випадках скасування касаційним судом рішення суду першої інстанції або постанови апеляційної інстанції з переданням справи на новий розгляд, судові витрати у справі підлягають розподілу господарським судом, який вирішує спір по суті за результатами нового розгляду справи та з дотриманням порядку такого розгляду, передбаченим статтею 129 ГПК України, та керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що в разі направлення справи на новий розгляд у суду касаційної інстанції відсутні правові підстави для розподілу витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи, оскільки не ухвалюється судове рішення, яким спір вирішено по суті.
Оскільки Верховний Суд постановою від 18.09.2025 скасував рішення Господарського суду Житомирської області від 31.03.2025 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.06.2025, а справу передав на новий розгляд до суду першої інстанції, зміни судового рішення чи ухвалення нового рішення не відбулося.
З огляду на викладене питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу у цій справі має бути вирішене судом при ухваленні остаточного рішення у справі за результатом розгляду спору по суті відповідно до вимог статті 129 ГПК України.
Відтак, за наведених міркувань, передчасним є вирішення цього питання у суді касаційної інстанції, а тому докази, які додані заявником на обґрунтування понесених витрат на професійну правничу допомогу з точки зору належності, допустимості, достовірності та вірогідності, Судом не оцінюються, адже не впливають на висновок Верховного Суду щодо відмови у задоволенні клопотання.
При цьому Суд відзначає, що відмова у задоволенні клопотання не перешкоджає заявнику звернутись з відповідною заявою за результатом розгляду справи по суті позову до суду з дотриманням порядку, передбаченого ГПК України.
За таких обставин Суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання Підприємця про розподіл судових витрат необхідно відмовити.
Керуючись статтями 129, 221, 234, 244, 315 ГПК України, Суд
Відмовити у прийнятті додаткового рішення за заявою Фізичної особи-підприємця Смаля Андрія Петровича про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з касаційним переглядом справи № 906/1197/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя І. Булгакова
Суддя Ю. Власов
Суддя І. Колос