29.09.2025 року м. Дніпро Справа № 908/7/22
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)
суддів: Мороза В.Ф., Верхогляд Т.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області
на рішення Господарського суду Запорізької області (суддя Азізбекян Т.А.) від 11.09.2024р. у справі № 908/7/22
за позовом Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (вулиця Українська, будинок 50, місто Запоріжжя, код ЄДРПОУ 39820689).
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Алоінс-Агро" (вулиця Центральна , будинок 88, с. Гусарка Більмацького району Запорізької області, 71020, код ЄДРПОУ 32721464)
про стягнення суми, -
Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алоінс - Агро" про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням в розмірі 52 030,16 грн.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 11.09.2024р. у справі № 908/7/22 у позові відмовлено.
У рішенні суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для застосування статті 1166 Цивільного кодексу України, оскільки позивачем не доведений факт настання шкоди, протиправної поведінки відповідача як юридичної особи, наявності причинного зв'язку між протиправною поведінкою та шкодою, наявності вини ТОВ "Алоінс - Агро".
До Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 11.09.2024р. у справі № 908/7/22 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги позивача задовольнити повністю.
Апеляційна скарга мотивована тим, що в адміністративній справі № 319/855/20 встановлено обставини щодо Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, а саме:
- факт вчинення ТОВ "Алоінс-Агро" адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 53 КУпАП, доведений Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області;
- винесена Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області постанова від 30.09.2020 № 754-ДК/0149ПО/08/01/-20 про накладення відносно ТОВ "Алоінс- Агро" в особі директора Шевченка О.О. адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн - є законною;
- акти та фотознімки, які були складені та виготовлені названим управлінням увійшли до складу матеріалів про адміністративне правопорушення та є доказами вчинення цього правопорушення. До складу матеріалів справи про адміністративне правопорушення, серед іншого, входили також: протокол про адміністративне правопорушення та припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства).
Вказаним спростовуються висновки суду про відсутність інших доказів, окрім акта перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об'єкту - земельної ділянки від 09.09.2020 року та акту обстеження земельної ділянки від 09.09.2020 року, що підтверджують факт порушення юридичною особою правил цільового користування земельною ділянкою.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.02.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою у письмовому провадженні без виклику та повідомлення учасників справи.
Відповідач та третя особа своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористались, про розгляд справи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 20 вересня 2013 року між Куйбишевською районною державною адміністрацією (орендодавець) та ТОВ "Алоінс - Агро" (орендар) укладений договір оренди не витребуваних земельних часток (паїв) № 97, відповідно до предмету якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду не витребувані земельні частки (паї) із земель колишнього КСП " Гусарське" (контур № 134), загальною площею 41,9001 га вартістю 137 164,00 грн.
У відповідності до розділу 2 договору оренди, мета використання земельної ділянки - в оренду для випасання худоби, орендна плата на рік становить 6%, що грошовому еквіваленті - 8 229,84 грн.
Сторонами за договором погоджено, що договір вступає у дію з моменту його реєстрації і діє до 20 вересня 2023 року.
За умовами пункту 4.1.2 орендар зобов'язаний не змінювати цільове використання земельної ділянки.
Станом на 21.08.2013 року Відділом Держземагенства у Куйбишевському районі Запорізької області Головного управління Держземагенства у Запорізькій області сформована інформація щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки № 1841, згідно якої: - назва земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; - місцезнаходження - на території Гусарівської сільської ради; - сільськогосподарські угіддя - пасовища; - площа - 41,9 га; - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки - 3,2; - коефіцієнт для ріллі станом на 01.01.2012 року згідно постанови КМ України від 31.10.2011 року № 1185 - 1,756; - вартість земельної ділянки - 137 164,00 грн.
09.09.2020 року Управлінням з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області за результатами перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об'єкту - земельної ділянки, складений акт № 754-ДК/614/АП/09/01/-20, в якому зазначено , що відповідно до вимог статей 6 і 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" на виконання наказу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 27.08.2020 року № 754-ДК, проведена перевірка з питання дотримання вимог земельного законодавства під час використання земельної ділянки суміжної з земельною ділянкою з кадастровим номером 2322782700:04:002:0049, яка розташована на території Гусарівської сільської ради Більмацького району Запорізької області.
В акті від 09.09.2020 року вказано, що в результаті перевірки встановлено, що земельна ділянка площею 41,9001 га, яка суміжна з земельною ділянкою з кадастровим номером 2322782700:04:002:0049 розташована на території Гусарівської сільської ради Більмацького району Запорізької області. Відповідно до довідки із звітності з кількісного обліку земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями наданої відділом у Більмацькому районі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, земельна ділянка розташована на території Гусарівської сільської ради Більмацького району Запорізької області. Форма власності - комунальна, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, вид угідь - пасовища. Відповідно до розпорядження голови районної державної адміністрації від 17.09.2013 року № 489 з ТОВ "Алоінс - Агро" було укладено договір оренди не витребуваних земельних часток (паїв) № 97 від 20.09.2013 року на земельну ділянку площею 41,9001 га. Згідно пункту 2.1 договору мета використання земельної ділянки - передається в оренду для випасання худоби. Договори вступають в силу з моменту його реєстрації і діє до 20 вересня 2023 року.
В акті перевірки інспектор посилається на додаток № 4 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою КМ України від 17 жовтня 2012 року № 1051 та вказує, що рілля - земельні ділянки, які систематично обробляються та використовуються під посіви сільськогосподарських культур, включаючи посіви багаторічних трав, а також чисті пари, площі парників та теплиць, до площі ріллі не належать сіножаті та пасовища, які розорано з метою їх докорінного поліпшення та які використовуються постійно під трав'яними кормовими культурами для сінокосіння та випасу худоби, а також міжряддя садів, які використовуються під посіви.
В акті перевірки зафіксовано, що виїздом на місце було здійснено огляд земельної ділянки площею 41,9001 га, яка суміжна з земельною ділянкою з кадастровим номером 2322782700:04:002:0049 розташована на території Гусарівської сільської ради Більмацького району Запорізької області та встановлено, що земельна ділянка піддається сільськогосподарській обробці, наявні залишки стерні після збирання зернових культур, будь які ознаки вирощування на земельній ділянці багаторічних кормових трав, використання їх для сінокосіння та випасання худоби відсутні.
За висновками інспектора встановлено, що ТОВ "Алоінс - Агро" використовує земельну ділянку площею 41,9001 га, яка суміжна з земельною ділянкою з кадастровим номером 2322782700:04:002:0049 , розташована на території Гусарівської сільської ради Більмацького району Запорізької області комунальної власності, категорія - землі сільськогосподарського призначення, цільове призначення - для сінокосіння та випасання худоби, вид угідь - пасовища, не за цільовим призначенням, відповідальність за яке передбачена пунктом "г" статті 211 Земельного кодексу України та статті 53 Кодексу України про адміністративні порушення.
Акт перевірки № 754-ДК/614/АП/09/01/-20 від 09.09.2020 року складений без участі уповноважених представників товариства та підписаний одноособово державним інспектором, до акту надана план - схема земельної ділянки.
09.09.2020 року Управлінням з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області сформований акт обстеження земельної ділянки № 754-ДК/531/АО/10/01/-20, державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель - начальником відділу контролю за використанням та охороною земель у Гуляйпільському, Більмацькому, Оріхівському, Пологівському, Розівському районах - Тетяною Іваненко.
За змістом акту про обстеження земельної ділянки від 09.09.2020 року, дії державного інспектора проводились без участі уповноважених представників (керівника) товариства.
В акті обстеження земельної ділянки від 09.09.2020 року вказано, що проведено обстеження земельної ділянки, яка знаходиться на території Гусарівської сільської ради Більмацького району Запорізької області, загальна площа земельної ділянки (площа, на якій вчинено правопорушення, чи яку необхідно обстежити) становить - 41,9001 га; форма власності - комунальна; категорія земель: землі сільськогосподарського призначення; цільове використання - для сінокосіння та випасання худоби.
За результатами обстеження земельної ділянки встановлено, що при візуальному обстеженні земельної ділянки загальною площею 41,9001га, яка суміжна з земельною ділянкою з кадастровим номером 2322782700:04:002:0049, розташована на території Гусарівської сільської ради Більмацького району Запорізької області, земельна ділянка піддається сільськогосподарській обробці, наявні залишки стерні після збирання зернових культур; будь - які ознаки вирощування на земельній ділянці багаторічних кормових трав, використання їх для сінокосіння та випасання худоби, відсутні.
До акту обстеження земельної ділянки № 754-ДК/531/АО/10/01/-20 від 09.09.2020 року надана план - схема земельної ділянки.
24.09.2020 року Управлінням з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області складений протокол про адміністративне правопорушення №754-ДК/0146П/07/01/-20 щодо вчинення адміністративного правопорушення фізичною особою ОСОБА_1 .
В протоколі про адміністративне правопорушення від 24.09.2020 року міститься посилання про повідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, що розгляд справи відбудеться о 10-00, 30 вересня 2020 року у приміщенні Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області.
Фізичною особою ОСОБА_1 в протоколі про адміністративне правопорушення надані пояснення за якими, особа не згодна з висновками про нецільове використання земельної ділянки (другий примірник протоколу отримав ОСОБА_1 - 24.09.2020 року).
30.09.2020 року Управлінням з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області сформовано повідомлення про сплату шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу № 754-ДК/0098ШК/11/01/-20 про заподіяння шкоди у розмірі 52 030,16 грн., про що складений розрахунок відповідно до Методики визначення розміру шкоди, затвердженої постановою КМ України від 25.07.2007 року № 963.
У повідомленні від 30.09.2020 року викладена вимога у 15 - ти денний термін сплатити розмір шкоди, заподіяної внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.
Додатком до повідомлення позивач сформував розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням за адресою: Гусарківська сільська рада Більмацького району Запорізької області, в якому зазначені наступні параметри: - функціональне використання земельної ділянки згідно із земельно - кадастровою документацією - для сінокосіння та випасання худоби; - категорія земель, за основним цільовим призначенням - землі сільськогосподарського призначення; - форма власності - комунальна.
Алгоритм за яким позивач розраховував розмір шкоди наступний: Шц= Пнх0,33х (Нп+ НфхКр)хКохКі, а саме: - площа земельної ділянки,яка використовується не за цільовим призначенням (показник - Пн) - 41,9001 га; - коефіцієнт для врахування частки середньорічного доходу,що перерозподіляється через державний та місцеві бюджети - 0,33; - середньорічний дохід, який можна отримати від використання земель за цільовим призначенням, визначений у додатку 1, з урахуванням переліків, наведених у додатках 2і3 (показник Нп), визначений у додатку 1 з урахуванням додатків 2 і 3 Методики - 3 762; - середньорічний додатковий дохід, отриманий внаслідок фактичного використання земельної ділянки не за цільовим призначенням , визначений у додатку 8 (показник - Нф), додаток 8 до Методики - 1; - коефіцієнт , що застосовується для врахування регіональної відмінності формування середньорічного доходу, отриманого від фактичного використання земельної ділянки не за цільовим призначенням , визначений у додатку 9 (показник Кр), додаток № 9 до Методики - 0,93; - коефіцієнт застосовується для врахування природоохоронної цінності, наявності обмежень (обтяжень), які зумовлюють особливий режим використання земельної ділянки визначений у додатку № 10 (показник - Ко) , додаток № 10 до Методики - 1; - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, який дорівнює добутку коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель за 2020 та наступні роки (показник - Кі), індексується щорічно - 1; - розмір заподіяної шкоди (показник - Шц)- 52 030,16 грн.
Розрахунок вручений директору ТОВ "Алоінс - Агро" ОСОБА_1 , 30.09.2020 року під розпис.
30.09.2020 року Управлінням з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області сформований Припис № 754-ДК/0167 Пр/03/01/-20 про усунення виявленого правопорушення у 30 - денний термін.
30.09.2020 року Управлінням з контролю за використанням та охороною земель сформована постанова про накладення адміністративного стягнення, якою визнано винним директора ТОВ "Алоінс - Агро" ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення.
У справі наявна копія Постанови Третього Апеляційного адміністративного суду у справі № 319/855/20 від 09.03.2021 року, якою відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області № 754-ДК/0149ПО/08/01/-20 від 30.09.2020 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 53 КУпАП.
Згідно службової записки від 14.12.2021 року № 3941/3-21-0.45, шкода у розмірі 52 030,16 грн. ТОВ "Алоінс - Агро" в особі директора Шевченко Олександра Олександровича, не сплачена; наявність вказаної шкоди стала підставою для звернення до суду.
Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння завдавача шкоди (цивільне правопорушення).
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювана та шкодою, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Тобто, для застосування такої міри відповідальності як стягнення шкоди, заявник повинен довести наявність шкоди (її розмір), протиправність дій відповідача, та причинний зв'язок між шкодою позивача та протиправними діями відповідача.
У даному випадку судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявності шкоди, і, відповідно, підстав для стягнення з відповідача шкоди, завданої, нецільовим використанням земельної ділянки.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 187 Земельного кодексу України передбачено, що контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.
Згідно зі статтею 188 Земельного кодексу України, державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.
Правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель визначає Закон України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", який спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля.
Згідно зі статтею 2 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", основними завданнями державного контролю за використанням та охороною земель є, зокрема, забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України.
Відповідно до статті 4 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", об'єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.
У відповідності до частин першої, другої статті 5 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі. Державний контроль за дотриманням вимог законодавства України про охорону земель здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2016 року №482 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України", організація та здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності є завданнями Держгеокадастру.
Приписи підпункту 25-1 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року №15 (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), визначають, що Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, організовує та здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використання та охороною земель усіх категорій і форм власності.
Згідно зі статтею 9 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом: - проведенням перевірок; - розгляду звернень юридичних і фізичних осіб; - участі у прийнятті в експлуатацію меліоративних систем і рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших об'єктів, які споруджуються з метою підвищення родючості ґрунтів та забезпечення охорони земель; - розгляду документації із землеустрою, пов'язаної з використанням та охороною земель; - проведення моніторингу ґрунтів та агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення.
Крім того, статтею 10 Закону, серед іншого, встановлено, що державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності.
За результатом проведеної перевірки інспектором було складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 09.09.2020 № 754-ДК/614/АП/09/01/-20 та акт обстеження земельної ділянки від 09.09.2020 № 754-ДК/531/АО/10/01/-20.
Також, інспектором було складено протокол про адміністративне правопорушення від 24.09.2020 № 754-ДК/0146П/07/01/-20, внесено припис від 30.09.2020 № 754- ДК/0167Пр/03/01/-20 та вручено повідомлення про сплату шкоди від 30.09.2020 № 754-ДК/0098ШК/11/01/-20 разом із додатком у вигляді розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.
В подальшому адміністративним судом було відмовлено у задоволенні позову директора ТОВ "Алоінс - Агро" Шевченко О.О. до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
У постанові від 09.03.2021 року апеляційний адміністративний суд вказує, що у спірних відносинах позивачем розорані пасовища, тобто земельна ділянка піддається сільськогосподарській обробці, вона засіяна не трав'яними кормовими культурами, а наявна стерня зернових культур, що підтверджується актом обстеження земельної ділянки, актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 09.09.2020 року та наданими відповідачем фотознімками, які в розумінні статті 251 КУпАП є доказами у справі.
Також матеріали справи містять фото з зображення земельної ділянки та її стан після збирання зернових культур.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що акти перевірок самі по собі не є достатньою підставою для відшкодування шкоди, адже для цього необхідно довести наявність всіх елементів складу правопорушення, до яких належать протиправна поведінка, вина, заподіяна шкода та причинно-наслідковий зв'язок між ними. Акт перевірки фіксує виявлені під час перевірки порушення, але сам по собі не встановлює відповідальність суб'єкта господарювання. Акт перевірки є лише одним з доказів, який може свідчити про порушення, але для повного доведення відповідальності необхідні й інші матеріали, що підтверджують наявність усіх зазначених елементів.
У своїх доводах відповідач не заперечував факту використання земельної ділянки для вирощування та збирання зернових культур, будь-які докази вирощування на земельній ділянці багаторічних кормових трав, використання її для сінокосіння та випасання худоби відсутні. Тобто відповідач на підтвердження своєї позиції не надавав доказів на підтвердження того, що використовував земельну ділянку у відповідності до умов договору. Його доводи зводились до посилання на формальні недоліках під час проведення перевірки та нарахування шкоди. Також, відповідач посилався на ті обставини, що земельна ділянка використовувалась в межах її сільськогосподарського призначення.
Відповідно до частин першої, другої статті 18 ЗК України до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим.
Цільове призначення земельної ділянки - допустимі напрями використання земельної ділянки відповідно до встановлених законом вимог щодо використання земель відповідної категорії та визначеного виду цільового призначення (стаття 1 Закону України "Про землеустрій").
Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії, зокрема, землі сільськогосподарського призначення (частина перша статті 19 ЗК України).
Відповідно ч. 3 ст. 19 ЗК України земельна ділянка, яка за основним цільовим призначенням належить до відповідної категорії земель, відноситься в порядку, визначеному цим Кодексом, до певного виду цільового призначення, що характеризує конкретний напрям її використання та її правовий режим.
За змістом частини п'ятої статті 20 ЗК України (чинній на час укладення спірного договору оренди) види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.
З наведених норм права вбачається, що за цільовим призначенням землі України поділяються на категорії. Однією з таких категорій є землі сільськогосподарського призначення. У межах кожної категорії земель виділяються види використання земельної ділянки, які визначаються її власником або користувачем самостійно, крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони. Земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених статтями 31, 33- 37 ЗК України (такий правовий висновок наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 925/929/19).
Отже, зазначені норми права розрізняють категорії земель за їх цільовим призначенням та види використання земельної ділянки в межах кожної категорії земель. Зміна цільового призначення земельних ділянок сільськогосподарського призначення на іншу категорію цільового призначення здійснюється за погодженими проектами землеустрою щодо їх відведення. При цьому такої процедури для зміни виду використання земельної ділянки без зміни її категорії цільового призначення (землі сільськогосподарського призначення) чинним законодавством не передбачено (пункт 37 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 925/929/19).
Земельні ділянки, віднесені до однієї і тієї ж категорії, можуть використовуватися за різними видами цільового призначення, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, видом господарської діяльності тощо, та визначені у Класифікації видів цільового призначення земель (подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 22.01.2020 у справі № 468/1498/17-ц, від 21.06.2022 у справі № 912/1520/21, від 16.11.2022 у справі № 914/291/22).
Разом з тим, визначення земель сільськогосподарського призначення та порядок їх використання урегульовано статтею 22 ЗК України, за змістом якої землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей. До земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі під об'єктами виробництва біометану, які є складовими комплексів з виробництва, переробки та зберігання сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).
Згідно з частиною третьою статті 22 ЗК України (в редакції на дату укладення договору оренди) землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування, зокрема: а) громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства; б) сільськогосподарським підприємствам - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Відповідно до пунктів 1.2, 1.4 Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01 листопада 2010 року за № 1011/18306 (чинній на момент виникнення спірних правовідносин), код та цільове призначення земель застосовуються для забезпечення обліку земельних ділянок за видами цільового призначення у державному земельному кадастрі. Класифікація видів цільового призначення земель визначає поділ земель на окремі види цільового призначення земель, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, видом господарської діяльності, типами забудови, типами особливо цінних об'єктів.
У статтях 31, 33-37 ЗК України визначено види використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення, зокрема для фермерського господарства, для ведення особистого селянського господарства, для сінокосіння і випасання худоби, для ведення індивідуального або колективного садівництва, для городництва, для ведення підсобного господарства. Власники або користувачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення певного виду використання мають використовувати їх виключно в межах вимог, встановлених статтями 31, 33- 37 ЗК України для такого виду використання (такий висновок наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 925/929/19).
Так, за змістом статті 34 ЗК України, громадяни можуть орендувати земельні ділянки для сінокосіння і випасання худоби. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування можуть створювати на землях, що перебувають у власності держави чи територіальної громади, громадські сіножаті і пасовища.
Системний аналіз положень вищевказаних норм дозволяє дійти висновку, що земельні ділянки, віднесені до однієї і тієї ж категорії, можуть використовуватися за різними видами цільового призначення, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, видом господарської діяльності тощо, та визначені у Класифікації видів цільового призначення земель, який був чинний станом на момент укладення договору. Проте, за приписами частини п'ятої статті 20, статті 34 ЗК України земельна ділянка для сінокосіння і випасання худоби може використовуватися лише у межах цього виду використання, отже, за умови передачі в оренду земельної ділянки, що за видом використання належить до випасання худоби, орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку виключно для випасання худоби, тобто в межах виду користування (аналогічні за змістом висновки наведено у постановах Верховного Суду від 28.01.2019 у справі № 473/4413/17, від 12.12.2019 у справі № 904/1054/19, від 22.01.2020 у справі № 468/1498/17-ц).
За викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем доведено факт нецільового використання спірної земельної ділянки, всупереч умовам договору, що є одним елементів цивільного правопорушення - протиправною поведінкою.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо недоведення вини безпосередньо товариства у заподіянні шкоди.
Як вказано вище, спірна земельна ділянка перебувала у користуванні відповідача, доказів вибуття її з володіння відповідача матеріали справи не містять.
Вина директора відповідача у порушенні правил використання земель (ст. 53 КУпАП) доведена в межах адміністративної справи. У межах даної справи встановлено факт розорення пасовища, тобто земельна ділянка піддається сільськогосподарській обробці, засіяна не трав'яними кормовими культурами, а наявна стерня зернових культур.
У свою чергу, стаття 1172 ЦК України визначає, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Відповідно до вимог підпунктів "б", "ґ", "и" ч.1 ст. 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення: самовільне зайняття земельних ділянок, невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням, порушення умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту.
Частиною 3 ст. 211 Земельного кодексу України визначено, що Методика визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання, затверджується Кабінетом Міністрів України.
Пунктами 1, 2 Методики, яка затверджена Постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 25.07.2007 (зі змінами та доповненнями), передбачено, що ця Методика спрямована на визначення розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним особам та громадянам, на всіх категоріях земель внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання. Розмір шкоди визначається окремо по кожному із зазначених правопорушень.
Пунктом 7 Методики визначено, що розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання, визначається Держекоінспекцією та її територіальними органами, Держгеокадастром та його територіальними органами або виконавчими органами сільських, селищних, міських рад у межах повноважень, визначених законом.
Згідно з частиною 1 ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням - невикористання земельної ділянки, крім реалізації науково обґрунтованих проектних рішень, або фактичне використання земельної ділянки, яке не відповідає її цільовому призначенню, встановленому при передачі земельної ділянки у власність чи наданні в користування, в тому числі в оренду, а також недодержання режиму використання земельної ділянки або її частини в разі встановлення обмежень (обтяжень).
Дотримуючись вимог Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття грунтового покриву (родючого шару грунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 № 963, позивачем здійснений розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок нецільового використання земельної ділянки, який містить відомості про те, що в результаті протиправних дій відповідача державі завдано матеріальну шкоду у розмірі 52 030,16 грн.
Причинний зв'язок між шкодою і протиправною поведінкою підтверджується належними та допустимими доказами. Саме дії відповідача мали наслідком нецільове використання земельної ділянки та спричинення шкоди.
За викладеного суд апеляційної інстанції вважає, що позивачем доведено склад цивільного правопорушення для стягнення завданої шкоди у заявленому розмірі.
Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Отже, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду, тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід скасувати, як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального права та прийняти нове рішення про задоволення позову.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір сплачений за подання позову та апеляційної скарги слід стягнути з відповідача на користь позивача.
З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 264, 269, 270, 275-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області на рішення Господарського суду Запорізької області від 11.09.2024р. у справі № 908/7/22 - задовольнити.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 11.09.2024р. у справі № 908/7/22 - скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Алоінс-Агро" на розрахунковий рахунок UA288999980314050611000008449; ГУК у Зап.обл/ТГ смт Більмак/24062200, ЄДРПОУ 37941997, Казначейство України (ел.адм.подат.) шкоду, заподіяну внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням у розмірі 52 030,16 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Алоінс-Агро" на користь Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області судовий збір за подання позову у розмірі 2 270,00 грн.
Стягнути з Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Алоінс-Агро" на користь Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 3 405,00 грн.
Видачу наказів, з урахуванням необхідних реквізитів, доручити Господарському суду Запорізької області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя А.Є. Чередко
Суддя В.Ф. Мороз
Суддя Т.А. Верхогляд