Справа 688/3676/25
№ 1-кп/688/244/25
Іменем України
29 вересня 2025 року м. Шепетівка
Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 12025244060000442 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Нової Тягинки Білозерського району Херсонської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , з середньою освітою, працюючого чистильником ПрАТ «Шепетівський цукровий комбінат», одруженого, що має на утриманні 8-х неповнолітніх дітей, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1, 4 статті 358 КК України,
ОСОБА_4 вчинив кримінальні правопорушення за наступних обставин.
Положенням про порядок видачі посвідчення водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1993 № 340, передбачено умови та підстави видання посвідчення водія, а також те, що особи допускаються до керування транспортними засобами за наявності у них посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії.
Посвідчення водія є документом, що посвідчує особу та її спеціальний статус у частині підтвердження права його власника на керування транспортними засобами.
Згідно з підпунктом «а» пункту 2 частини 1 статті 13 Закону України «Про єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», - посвідчення водія є документом, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус.
Поряд із цим, згідно з пунктом 1 та додатком 1 до Постанови Кабінету Міністрів України № 844 від 16 вересня 2020 року «Про затвердження зразків бланків і технічних описів бланків національного та міжнародного посвідчень водія, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, тимчасового реєстраційного талона транспортного засобу та зразка розпізнавального автомобільного знака України та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» визначено зразок бланку та затверджено технічний опис бланку національного посвідчення водія.
Так, на початку травня 2025 року ОСОБА_4 , будучи позбавленим постановою Любарського районного суду Житомирської області від 11.04.2024 у справі № 282/364/24, яка набрала законної сили, права керування транспортними засобами на один рік за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на підробку офіційного документа, діючи всупереч зазначеним вище нормативно-правовим актам, розуміючи, що посвідчення водія є офіційним документом, умисно, знаходячись за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , за допомогою власного ноутбука марки «SAMSUNG» через інтернет-мережу знайшов бланк посвідчень водія НОМЕР_1 , в який через графічний редактор вніс свої анкетні дані, вклеїв власну фотокартку із зразком власного підпису та роздрукував на власному принтері марки «CANON» з метою подальшого використання цього посвідчення категорії «В», «В1», «С» з анкетними даними ОСОБА_4 .
За вищевказаних обставин ОСОБА_4 підробив посвідчення водія з метою подальшого використання та створення видимості наявності у нього права керування автомобілями відповідних категорій.
Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у підробленні посвідчення, яке видається та посвідчується установою, яка надає права, з метою використання його підроблювачем, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 358 КК України.
Крім того, 26.07.2025 близько 07:20 ОСОБА_4 , керуючи автомобілем марки «ВАЗ-2104», державний номерний знак НОМЕР_2 , рухаючись по автодорозі Т23-06, неподалік с. Городище Шепетівського району Хмельницької області, був зупинений працівниками поліції відділу реагування патрульної поліції Шепетівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Хмельницькій області з метою перевірки документів.
ОСОБА_4 , маючи при собі завідомо підроблений офіційний документ - посвідчення водія серії НОМЕР_1 , видане на його ім'я, та достовірно знаючи, що вказане посвідчення є підробленим, під час законної вимоги працівників поліції ВРПП Шепетівського РУП ГУНП у Хмельницькій області щодо надання для перевірки документів, які надають право на керування транспортним засобом, діючи в особистих інтересах, умисно, вважаючи, що працівники поліції не запідозрять його у використанні підробленого документу, для посвідчення своєї особи та спеціального статусу у частині підтвердження права на керування транспортними засобами пред'явив та надав для перевірки працівникам поліції завідомо підроблений офіційний документ - посвідчення водія серії НОМЕР_1 , яке видане ТСЦ 1242 14.04.2025, з відмітками про дозвіл на керування транспортними засобами категорій «В», «В1» та «С», яке згідно з висновком експерта не відповідає встановленому зразку, що перебуває в офіційному обігу та території України та містить ознаки повної технічної підробки у вигляді невідповідності способів друку та елементів захисту та виготовлений за допомогою знакодрукуючих пристроїв із термотрансферним способом друку, тобто у такий спосіб використав.
Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у використанні завідомо підробленого документа, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною 4 статті 358 КК України.
8 серпня 2025 року між прокурором Шепетівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , якому на підставі статті 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12025244060000442, та підозрюваним ОСОБА_4 з участю захисника ОСОБА_5 , укладено угоду про визнання винуватості.
Сторони визнали, що істотними умовами для цього кримінального провадження є:
-повне визнання підозрюваним ОСОБА_4 своєї вини у вчиненні кримінальних правопорушень (проступків), передбачених частиною 1 статті 358 КК України та частиною 4 статті 358 КК України;
-обставина, яка пом'якшує покарання ОСОБА_4 , є щире каяття у вчиненні кримінальних правопорушень (проступків);
-відсутність обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 ;
-відсутність потерпілого та шкоди, завданої вчиненням кримінальними правопорушеннями;
-умови угоди не суперечать інтересам суспільства, дозволяють уникнути часових та матеріальних витрат, пов'язаних із впровадженням кримінального провадження, сприяють забезпеченню швидкого досудового розслідування і судового провадження без порушень прав сторін та заподіяння шкоди будь-чиїм інтересам.
За умовами угоди ОСОБА_4 повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1, 4 статті 358 КК України, та сторони угоди узгодили покарання, яке слід призначити останньому: за вчинення кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 358 КК України - у виді 1 року обмеження волі, за вчинення кримінального проступку, передбаченого частиною 4 статті 358 КК України - у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
На підставі частини 1 статті 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити ОСОБА_4 покарання у виді штрафу в розмірі 1 року обмеження волі.
На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням та покладенням на нього обов'язків, визначених статтею 76 КК України.
Відповідно до частини 3 статті 76, статті 76 КК України тривалість іспитового строку та обов'язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 просив затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором та обвинуваченим, вважає, що вона відповідає вимогам закону та інтересам суспільства і держави.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні угоду про визнання винуватості підтримав та пояснив, що вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень визнає в повному обсязі, з узгодженою мірою покарання згоден, має можливість його виконати, угода є добровільною, укладена за його власним бажанням, без тиску зовнішніх обставин, він цілком розуміє свої права та наслідки укладення угоди.
Захисник ОСОБА_5 підтримав угоду про визнання винуватості та просив її затвердити.
Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого та захисника, суд вважає необхідним затвердити угоду про визнання винуватості з наступних підстав.
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 КПК України.
Відповідно до статті 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з частиною 4 статті 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені частиною 1 статті 358, частиною 4 статті 358 КК України, що є кримінальними проступками, укладення угоди сторонами є добровільним, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Дії обвинуваченого кваліфіковані правильно. Судом не встановлено підстав для відмови в її затвердженні, передбачених частиною 7 статті 474 КПК.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що угода про визнання винуватості від 28 жовтня 2024 року, укладена між прокурором Шепетівської окружної прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваним у цьому провадженні ОСОБА_4 з участю захисника ОСОБА_5 , відповідає вимогам закону, інтересам суспільства, не порушує прав, свобод та інтересів сторін та інших осіб.
Згідно з частиною 1 статті 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду та призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Узгоджене сторонами покарання за своїм видом та розміром відповідає характеру, тяжкості вчиненого діяння та особі винного.
Відповідно до частини другої статті 75 КК України суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про примирення або про визнання вини, якщо сторонами угоди узгоджено покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, позбавлення волі на строк не більше п'яти років, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням.
В силу частини четвертої статті 75 КК України іспитовий строк встановлюється тривалістю від одного року до трьох років.
Витрати на залучення експерта в сумі 1782,80 грн підлягають стягненню з обвинуваченого в дохід держави на підставі статті124 КПК України.
Підстави застосування спеціальної конфіскації відповідно до статтей 961, 962 КК відсутні.
Арешт майна підлягає скасуванню відповідно до статті 174 КПК України.
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до статті 100 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись статями 358 КК України, статями 314, 373, 374, 475 КПК України, суд
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 8 серпня 2025 року між прокурором Шепетівської окружної прокуратури ОСОБА_3 і підозрюваним у цьому провадженні ОСОБА_4 з участю захисника ОСОБА_5 .
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 358, частиною 4 статті 358 КК України, і призначити йому узгоджене покарання:
-за частиною 1 статті 358 КК України - у виді 1 (одного) року обмеження волі,
-за частиною 4 статті 358 КК України - у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.
На підставі частини 1 статті 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити остаточне покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.
На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання якщо він протягом іспитового строку тривалістю 1 рік не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі статті 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави витрати на залучення експерта в сумі 1782,80 грн.
Скасувати арешт, накладений за ухвалою слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 28.07.2025 на посвідчення водія з серійним номером НОМЕР_1 , виданого на ім'я ОСОБА_4 .
Речовий доказ - посвідчення водія з серійним номером НОМЕР_1 , видане на ім'я ОСОБА_4 , яке зберігається в матеріалах кримінального провадження, - знищити.
Вирок може бути оскаржено до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення через Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області:
-обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами 6, 7 статті 474 КПК України, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди;
-прокурором виключно з підстав призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди, затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною 4 статті 469 КПК України угода не може бути укладена.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1