Справа № 689/387/25
2/689/260/25
Іменем України
26.09.2025 року селище Ярмолинці
Ярмолинецький районний суд Хмельницької області в складі -
головуючого-судді Шевчик О.М.,
за участю:
секретаря судових засідань - Фурман Н.Л.,
представника позивача - Органу опіки та піклування Розсошанської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області - Малік Л.В.,
представника третьої особи - Служби у справах дітей Розсошанської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області - Буран Л.В.,
третьої особи - ОСОБА_1 ,
представника третьої особи - ОСОБА_9,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні селища Ярмолинці цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування Розсошанської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, що діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до ОСОБА_3 , треті особи на стороні позивача: Служба у справах дітей Розсошанської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,-
встановив:
Орган опіки та піклування Розсошанської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , треті особи: Служба у справах дітей Розсошанської сільської ради, ОСОБА_1 , про позбавлення батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та просить стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти, в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 13 березня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття.
На обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що ОСОБА_3 є матір'ю малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
До Служби у справах дітей звернувся з заявою ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно їх малолітньої дитини ОСОБА_2 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З'ясовано, що мати малолітньої ОСОБА_2 - ОСОБА_3 понад рік тому покинула дитину на її батька ОСОБА_1 та прабабусю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Відповідачка проживає окремо від дитини зі співмешканцем у АДРЕСА_1 , за цей час народила дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .До доньки мати не приїжджає, не телефонує, не приймає жодної участі у її вихованні та розвитку, не цікавиться її здоров'ям.
Вихованням та розвитком дитини займається батько та прабабуся ОСОБА_4 . ОСОБА_2 відвідує Розсошанський дитячий садок, розвивається відповідно віку, весела та активна. Дівчинка повністю забезпечена одягом та взуттям по сезону, має розвиваючі іграшки та ігри, книжечки, казки. Продуктами харчування родина забезпечена повністю.
На засіданні комісії з питань захисту прав дитини Розсошанської сільської ради 12.11.2024 було заслухано ОСОБА_1 про причини звернення до Служби у справах дітей. ОСОБА_3 на засідання комісії не з'явилася, зазначивши, що немає можливості приїхати з маленькою дитиною, і займатися вихованням ОСОБА_2 теж немає як. Таким чином, комісією з питань захисту прав дитини Розсошанської сільської ради прийнято рішення клопотати перед органом опіки та піклування Розсошанської сільської ради про доцільність порушення питання щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням виконавчого комітету Розсошанської сільської ради від 28.11.2024 року № 8 затверджено висновок органу опіки та піклування Розсошанської сільської ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У січні 2024 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 дійшли згоди у вихованні дитини, мати віддала дитину батькові на постійне виховання, пояснюючи, що вона влаштовує власне життя з іншим чоловіком. З цього часу не приймає участі у вихованні дитини.
Таким чином, відповідачка ОСОБА_3 не виконує належним чином обов'язків по вихованню, забезпеченню здобуття освіти та матеріальному забезпеченню своєї дитини, не піклується про фізичний та духовний розвиток дитини, у зв'язку з чим позивач просить позбавити її батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Крім того, позивач просить стягнути з відповідачки аліменти на користь малолітньої дитини ОСОБА_2 , в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 13 березня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття.
В судовому засіданні представник Органу опіки та піклування Розсошанської сільської ради Хмельницького району, Хмельницької області заявлені вимоги підтримала із зазначених у заяві мотивів. Пояснила, що відповідачка тривалий час не здійснює виховання дитини, не вітала її з днем народження. Відповідачка свого часу теж була позбавлена батьківського піклування. Зараз з дитиною живе бабуся відповідачки. В листопаді 2024 року ОСОБА_1 повідомив Службу у справах дітей, що мама з їхньою дитиною зникає та знаходиться в іншому помешканні. З листопада 2024 року ОСОБА_3 не здійснює батьківські обов'язки.
Відповідачка ОСОБА_3 в судовому засіданні 11.07.2025 року вказала, що позов не визнає. Зазначила, що в травні 2025 року приїхала до дитини в садочок на свято дня матері. Неодноразово просила ОСОБА_1 привезти їй дитину, однак він не привіз, вони з бабусею не дають їй дитину взагалі, вони її заблокували в телефоні. В жовтні та листопаді 2024 року вона приїжджала до дитини в садочок, але приїхала бабуся і сказала, що дитини їй не дасть, а мамин брат схопив її за шию та погрожував їй.
В серпні 2023 року вона посварилася з ОСОБА_1 і пішла від нього, дитина жила з нею до жовтня - листопада 2023 року, потім приїхала бабуся з представником органу опіки і вони сказали, що забирають дитину до того часу, поки у неї буде постійного житла, обіцяли давати дитину на вихідні, однак не давали. Вона зверталась до органу опіки Ярмолинецької селищної ради, вони обіцяли приїхати, але не приїхали.
Вона неодноразово питала у ОСОБА_1 про стан здоров'я дитини.
Відповідачка ОСОБА_3 в судовому засіданні зазначила, що бажає брати участь у вихованні дитини, крім того дитина неодноразово говорила їй що сумує та хоче бути з нею. Пояснила, що вона проживає в селі Москалівка з сином та його батьком, вказала, що між дочкою та її співмешканцем відносини були хороші. Будинок, в якому вони проживають куплений за пай, який вона продала. Вона не вживає і не вживала алкоголь та наркотики.
Представник відповідачки в судовому засіданні вказав, що заперечує проти позову. Твердження про те, що відповідачка не відвідувала дитину протягом останнього року, не відповідають дійсності. Відповідачка зараз проживає окремо від дитини і здійснює догляд за іншою малолітньою дитиною, тому вимогу про стягнення аліментів визнають в розмірі 20 % від доходів.
Третя особа ОСОБА_1 в судовому засіданні вказав, що підтримує позов. Зазначив, що вони з відповідачкою перестали існувати як сім'я біля півтора роки тому, бо вона почала гуляти, часто тікала з дому. Дитина знає, що є мама, але сама про неї не питає. Перешкод у їх спілкуванні він не чинив, мама сама усунулась від виховання дитини. Коли вони проживали разом, то ОСОБА_3 алкогольні напої вживала нечасто, наркотичні засоби не вживала, до дитини ставилася як мама, фізичного чи психологічного насильства не допускала.
Представник третьої особи ОСОБА_1 - ОСОБА_9 позов підтримала із підстав, зазначених у ньому.
Представник третьої особи - Служби в справах дітей Розсошанської сільської ради вказала, що позов підтримує та пояснила, що з весни 2023 року до них почала дзвонити бабуся ОСОБА_3 , яка була її опікуном. В грудні 2023 до них прийшов ОСОБА_1 та написав заяву, що ОСОБА_3 вчергове втекла з дитиною, її тоді всі шукали. 08 листопада 2024 року до Служби у справах дітей звернувся ОСОБА_1 з проханням підготувати заяву про позбавлення батьківських прав матері його дочки.
Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши письмові докази у справі, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є дочкою ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 30.08.2023 року (а.с.23).
ОСОБА_1 08.11.2024 звернувся із заявою до Служби у справах дітей Розсошанської сільської ради, в якій просить позбавити батьківських прав його цивільну дружину ОСОБА_3 відносно їх дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , оскільки матір з 10.07.2024 не приїжджає до дитини, не телефонує, не цікавиться життям, здоров'ям та розвитком їхньої дочки, матеріально не підтримує її (а.с.15).
Згідно з довідкою Розсошанського ЗДО «Яблунька» №38 від 01.11.2024, ОСОБА_1 виховує дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із бабусею. ОСОБА_2 вперше прийшла у садочок 13.11.2023 (відвідує дитячий садочок, що в селіРозсоша), з перших же днів легко влилася в колектив і діти потягнулись до неї. Відвідування дитини садочка регулярне. Дівчинка охайна, доглянута, добре розвинута, вихована і контактна. У спілкуванні з вихователями розповідає, що проживає з батьком та бабусею, які добре піклуються про неї. На заняттях уважна і реагує на вказівки та прохання дорослих. Батько дитини спілкується з педагогами, які навчають дочку, цікавиться життям дитини. З моменту приходу до садочку і до сьогодні мати дівчинки жодного разу не відвідала її і не цікавилась як станом її здоров'я так і станом розвитку дитини. Дитину до садочка приводять і забирають батько, бабуся (а.с.24).
Згідно з висновком органу опіки і піклування Розсошанської сільської ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 відносно малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , затвердженим рішенням виконавчого комітету Розсошанської сільської ради від 28.11.2024, вважати за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у зв'язку із ухиленням від виконання своїх обов'язків щодо виховання її малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.10-13).
Статтею 51 Конституції України визначено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Стаття 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною згідно з постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-ХІІ, зобов'язує держави-учасниці забезпечувати, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини (ч.2 ст.15 Закону України «Про охорону дитинства»).
Частинами 1,2,4 ст.155 СК України передбачено, що здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Згідно з частинами другою, третьою статті 157 СК України той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 164СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона/він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Тлумачення наведених положень статті 164 СК України свідчить, що ухилення від виконання обов'язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Європейський суд з прав людини у свої рішеннях зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України», заява №10383/09, рішення ЄСПЛ від 11 липня 2017 року у справі «М.С. проти України», заява №2091/13).
Рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання. Попри це, в першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об'єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.
Наведене узгоджується з висновками щодо врахування найкращих інтересів дитини при розгляді справ, які стосуються прав дітей, сформульованими Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі №402/428/16-ц та Верховним Судом у постановах від 02 грудня 2020 року у справі №180/1954/19, від 13 листопада 2020 року у справі №760/6835/18, від 09 листопада 2020 року у справі №753/9433/17, від 02 листопада 2020 року у справі №552/2947/19 та у постанові від 24 квітня 2019 року у справі №300/908/17.
Згідно абз.2 п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Пунктом 15 вказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 р. № 3 передбачено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Відповідно до абз.2 п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків. Ухвалюючи таке рішення, суд має право вирішити питання про відібрання дитини у відповідача і передачу органам опіки та піклування (якщо цього потребують її інтереси), але не повинен визначати при цьому конкретний захід.
Вирішуючи даний позов, суд також враховує, що позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків. Натомість, необґрунтоване та передчасне (за відсутності підстав застосування гнучких заходів впливу для спонукання матері до належного виконання своїх батьківських обов'язків) позбавлення батьківських прав, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті кровної спорідненості з нею, не може вважатися таким, що відповідає інтересам дитини (постанова Верховного Суду від 18 квітня 2024 року у справі №344/1107/23).
Судом встановлено, що відповідачка ухиляється від своїх обов'язків по вихованню малолітньої дочки ОСОБА_2 , а саме, проживає окремо та не бере участі у вихованні та утриманні дитини.
При вирішенні позову суд також враховує інформацію зазначену у акті обстеження житлово-побутових умов сім'ї від 06 листопада 2024 про те, що вихованням дитини займається батько ОСОБА_1 , мати дитини ОСОБА_3 останній раз була в дитини 10.07.2024 року, з того часу не телефонувала, не приїжджала, не цікавилась життям, здоров'ям та розвитком дитини (а.с.27), а також акт відвідування сім'ї/особи від 05.11.2024 року в якому зазначено, що на момент відвідування за адресою АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 не було, вдома знаходились ОСОБА_1 - співмешканець ОСОБА_3 , її донька та бабуся. Зі слів ОСОБА_1 та бабусі, ОСОБА_3 останній раз приїздила на день народження доньки (а.с.29), також суд враховує повідомлення КНП «Жмеринська ЦРЛ» від 04.11.2024 про те, що відповідачка ІНФОРМАЦІЯ_5 народила хлопчика та 28.10.2024 всупереч рекомендації лікарів самовільно пішла з відділення (а.с.37).
Вирішуючи позов, суд також враховує пояснення відповідачки в судовому засіданні про те, що вона 09.05.2025 приїжджала до дитини в садочок на день матері, неодноразово просила чоловіка привезти їй дитину, але він не привозив, що вони з бабусею не дають їй дитину, що вона зверталась до органу опіки Ярмолинецької селищної ради, але вони не приїхали, що вона придбала у власність будинок, у якому проживає з новою сім'єю (а.с.94-96), що вона бажає брати участь у вихованні дочки. Також суд враховує пояснення третьої особи ОСОБА_1 про те, що коли вони проживали разом, то ОСОБА_3 алкогольні напої вживала нечасто, наркотичні засоби не вживала, до дитини ставилася як мама, фізичного чи психологічного насильства не допускала.
Враховуючи наведене, а також те, що на час розгляду справи дитині виповнилося лише чотири роки, суд вважає передчасним позбавлення відповідачки батьківських прав відносно малолітньої дочки, а тому у задоволенні позову в частині позбавлення батьківських прав слід відмовити.
При цьому, суд вважає за необхідне попередити відповідачку про необхідність зміни ставлення до виховання нею дитинита покласти на Орган опіки та піклування - Службу у справах дітей Розсошанської сільської ради контроль за виконання відповідачкою своїх батьківських обов'язків по відношенню до її дочки.
Позивачу роз'яснюється, що у разі, якщо відповідачка не змінить ставлення до виховання дитини, він має право повторно подати позов про позбавлення батьківських прав.
Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідачки аліментів на утримання дитини в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 13 березня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття.
Суд вважає, що вказана вимога підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.
Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_3 не надає матеріального забезпечення своїй дитині ОСОБА_11 , що підтверджується поясненнями в судовому засіданні представника позивача, представника третьої особи - Служби в справах дітей Розсошанської сільської ради і відповідачкою не оспорювалось.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Щодо визначення розміру аліментів, суд враховує те, що відповідачка має ще одну дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (а.с.36), та на даний час здійснює догляд за нею.
У зв'язку з наведеним, суд приходить до висновку, що з відповідачки на користь малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , слід стягнути аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 13 березня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття.
В задоволенні решти вимог слід відмовити.
В силу ст.141 ЦПК України з відповідачки в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 1211 грн. 20 коп. за вимогу щодо стягнення аліментів, а витрати за вимогу про позбавлення батьківських прав компенсуються за рахунок держави.
На підставі ст.ст. 155, 157, 164, 183 СК України, керуючись ст.ст. 12, 76-81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) на користь малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти, в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 13 березня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття.
В задоволенні позову в частині позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовити.
Попередити ОСОБА_3 про необхідність змінити ставлення до виховання доньки - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , поклавши на Орган опіки та піклування Розсошанської сільської ради Хмельницького району Хмельницької областіконтроль за виконанням нею батьківських обов'язків.
Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 30 вересня 2025 року.
Суддя Шевчик О.М.