Справа 688/136/25
№ 1-кп/688/65/25
Вирок
Іменем України
29 вересня 2025 року м. Шепетівка
Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участі прокурора ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
потерпілого ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
його захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в місті Шепетівці Хмельницької області кримінальне провадження за №12024244000001935 від 17.11.2024 за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Шепетівка Хмельницької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою : АДРЕСА_1 , фактично проживаючого по АДРЕСА_2 , з початковою освітою, неодруженого, не працюючого, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,
встановив:
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним
ОСОБА_6 за попередньою змовою з ОСОБА_8 , який засуджений вироком Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 06.08.2025, що набрав законної сили, за ч. 4 ст. 186 КК України на підставі угоди про визнання винуватості, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з корисливих спонукань, з метою заволодіння чужим майном, застосувавши насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, достовірно знаючи, що на території України діє воєнний стан, який введений в дію Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та затверджений Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022, строк дії якого продовжувався та діє дотепер, відкрито викрали у ОСОБА_5 належне йому майно.
Так, 17.11.2024 близько 17 год 40 хв ОСОБА_5 зустрівся поблизу входу в ТЦ «Стратон» в м. Шепетівці з ОСОБА_8 та ОСОБА_6 , де у них виник словесний конфлікт. Під приводом врегулювання конфлікту, ОСОБА_5 , ОСОБА_8 та ОСОБА_6 пішли по вул. Некрасова в м. Шепетівці в сторону р. Гуска, до металевого містка через річку, де ОСОБА_8 наніс один удар лівою рукою в груди потерпілого ОСОБА_5 , від якого потерпілий впав на землю, після чого ОСОБА_6 спільно з ОСОБА_8 одночасно нанесли ще не менше 5-6 ударів в область тіла й голови потерпілого, та ОСОБА_8 відкрито заволодів навушниками марки «JBL» чорного кольору вартістю 700 грн, які злетіли з голови потерпілого.
В цей час потерпілий ОСОБА_5 , скориставшись тим, що ОСОБА_6 та ОСОБА_8 відволіклись, намагався втекти в напрямку вул. Річна, однак ОСОБА_8 та ОСОБА_6 його наздогнали та повалили на землю.
Надалі ОСОБА_6 , тримаючи потерпілого за куртку, підняв його із землі, та наніс один удар кулаком в ділянку щелепи з лівого боку, а ОСОБА_8 наніс щонайменше 4 удари ногою по тілу потерпілого.
Надалі, ОСОБА_8 наказав ОСОБА_5 віддати йому мобільний телефон, на що потерпілий, побоюючись за своє життя та здоров'я, погодився. Таким чином, ОСОБА_8 та ОСОБА_6 , за попередньою змовою групою осіб, відкрито, способом поєднаним з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, заволоділи належними потерпілому ОСОБА_5 мобільним телефоном марки «Realmе Note 50», вартістю 3666,81 гривень, з сім - карткою ПрАТ «Київстар» із номером мобільного телефону НОМЕР_1 , вартістю 100 гривень, та навушниками марки «JBL», вартістю 700 гривень, чим завдали потерпілому ОСОБА_5 матеріальної шкоди на загальну суму 4466,81 гривень.
Своїми умисними діями, які виразились у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненому в умовах воєнного стану, поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 186 КК України.
Позиція сторони захисту.
Обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не визнав, визнав нанесення одного удару потерпілому та не визнав факту заволодіння майном потерпілого, також заперечив, що домовлявся з ОСОБА_8 на вчинення злочину. Суду показав, що того дня з ОСОБА_8 разом проводили час, вживали пиво та енергетики. Близько 17 год підійшли до торгового центру «Стратон», де у них виник конфлікт, оскільки ОСОБА_8 забрав у його малолітнього племінника шаурму, через що він «дав ляпаса» ОСОБА_8 . У відповідь ОСОБА_8 , сказавши «зараз побачиш, що буде», зайшов у приміщення торгового центру, з якого через деякий час вийшов разом з ОСОБА_5 , з яким пішли в напрямку річки Гуска поблизу відділу поліції. Він почекав хвилин 10 та пішов додому по тій же вулиці, фактично йшов за ними на відстані 15 метрів. Коли наблизився до хлопців, почув, як ОСОБА_8 наказав ОСОБА_5 вдарити його. ОСОБА_5 замахнувся до нього, але не попав, бо підсковзнувся. Він у відповідь вдарив ОСОБА_5 в щелепу, від чого потерпілий впав на землю, а ОСОБА_8 став бити його ногами, забрав у потерпілого навушники та телефон в той час як потерпілий знаходився на землі. Він просив ОСОБА_8 не бити потерпілого та, взявши потерпілого за куртку, підняв його з землі. Потерпілий втік, ОСОБА_8 побіг за ним, але не наздогнав. Він залишався на місці події. Коли повернувся ОСОБА_8 та запропонував йти з ним, він, будучи в стані сп'яніння, погодився та пішов з ОСОБА_8 , дізнавшись по дорозі, що вони йдуть в ломбард. Він пропонував повернути телефон потерпілому, однак ОСОБА_8 не зважав. В приміщенні ломбарду ОСОБА_8 передав йому навушники, які він у подальшому залишив на стійці ломбарду, а сам дістав з кишені телефон та здав його, забравши собі гроші. Коли вийшли з ломбарду, побачили працівників поліції, злякалися та побігли додому, біля його будинку їх вже чекали працівники поліції.
Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
Не зважаючи на невизнання вини, винуватість обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за встановлених судом обставин, підтверджується показаннями потерпілого ОСОБА_5 , свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 .
Потерпілий ОСОБА_5 суду показав, що в листопаді 2024 року у вечірній час зустрівся з товаришем біля торгового центру «Урожай», товариш дав йому 40 грн для придбання їжі. Пішов в торговий центр «Стратон», по дорозі зустрів ОСОБА_11 , який наказав купити пива, у відповідь на що він вилаявся та пообіцяв поскаржитися на нього товаришу. Придбавши булочки, виходив з магазину, де був ОСОБА_12 , який запропонував поговорити, з приводу того, що він нібито образив його «брата ОСОБА_13 ». На вулиці до них приєднався ОСОБА_6 , і всі разом пішли в напрямку річки Гуска по дорозі поблизу відділу поліції. Вони з ОСОБА_12 йшли поруч, а позаду них ОСОБА_15 . Знаходячись неподалік металевої кладки, ОСОБА_12 запропонував, щоб він обізвав ОСОБА_11 , а коли він відмовився, вдарив його в область грудей, від чого він впав. В такому положенні ОСОБА_12 та ОСОБА_15 нанесли декілька ударів руками та ногами. Скориставшись нагодою, намагався втекти, однак його наздогнали, він впав. Далі ОСОБА_15 тримав його, а ОСОБА_12 завдав ще кілька ударів. При цьому ОСОБА_15 запитав, що у нього в кишенях. Він не хотів віддавати телефон, подарунок матері, але побоюючись, щоб його не побили сильніше, дістав телефон та віддав хлопцям Коли намагався втекти, то навушників на голові вже не було.
Свідок ОСОБА_9 суду показав, що 17.11.2024 близько 19 год до нього у квартиру прибули працівники поліції та повідомили про конфлікт, а також про те, що його син ОСОБА_8 здав у ломбард телефон потерпілого. У відділенні поліції син повідомив, що на прохання ОСОБА_11 , здав у ломбард телефон, якого він знайшов, бо останній не мав при собі документів. Під докором сумління викупив телефон з ломбарду та передав працівникам поліції. Пізніше син розповідав, що у ОСОБА_17 та ОСОБА_11 був конфлікт.
Свідок ОСОБА_10 суду показав, що 17.11.2024 перебував у складі СОГ в добовому наряді. Надійшло повідомлення про вчинення грабежу щодо ОСОБА_17 . Прибули до торгового центру «Урожай», де потерпілий розповів про обставини події та описав двох осіб. Описав зріст, колір волосся, характерні ознаки щодо одного з них, щодо іншого - зазначив, що він є особою ромської національності. В подальшому з приміщення торгового центру вийшло дві особи, які рухалися в напрямку вулиці Захисників України, на яких потерпілий вказав, як на осіб, що вчинили відносно потерпілого протиправні дії. Він їх окликнув, ці особи стали тікати. Оперативно-розшуковими заходами встановили місце проживання ОСОБА_6 , прибули до його будинку, де зустріли ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , яких запросили у поліцію. Також ОСОБА_5 повідомив, що одного з них звати ОСОБА_12 .
Об'єктивно винуватість обвинуваченого ОСОБА_6 підтверджена дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами та процесуальними документами, дослідженими судом, з метою оцінки допустимості доказів.
Згідно витягу з ЄРДР №12024244000001935 встановлено, що 17.11.2024 за заявою ОСОБА_5 до ЄРДР внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, кваліфікованого за ч. 4 ст. 185 КК України.
Відповідно до рапорту чергового Шепетівського РУП ГУ НП в Хмельницькій області 17.11.2024 на оперативну лінію поліції «102» надійшло повідомлення від ОСОБА_18 про те, що його знайомого ОСОБА_5 побили 2 особи, викрали телефон та навушники, має травму голови, описав прикмети особи на ім'я ОСОБА_12 , інша особа - хлопець ромської національності. В результаті відпрацювання встановлено, що 17.11.2024 близько 17 год 50 хв в м. Шепетівці поблизу вул. Річна, ОСОБА_8 та ОСОБА_6 , із застосуванням сили, яка не є небезпечною для життя та здоров'я потерпілого відкрито заволоділи мобільним телефоном марки «Realmе Note 50», синього кольору та навушниками марки «JBL», чорного кольору, які належать ОСОБА_5 ОСОБА_8 та ОСОБА_6 затримані в порядку чт. 208 КПК України.
Протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення встановлено, що 17.11.2024 ОСОБА_5 звернувся до Шепетівського РУП ГУ НП в Хмельницькій області із заявою, що 17.11.2024 близько 17:50 год двоє осіб нанесли йому тілесні ушкодження та викрали мобільний телефон і навушники. Подія відбулася поблизу вул. Річна в м. Шепетівці на металевій кладці через річку Гуска. Тілесні ушкодження наносилися кулаками та ногами в голову, щелепу та груди. Кримінальне правопорушення вчинили: знайомий на ім'я ОСОБА_12 та особа ромської національності.
Протоколом огляду місця події від 17.11.2024 та фототаблицями до нього, який проводився у присутності двох понятих, спеціаліста, за участю потерпілого ОСОБА_5 встановлено, що місцем вчинення грабежу є ґрунтова дорога вздовж річки Гуска паралельно провулку та вулиці Річна в м. Шепетівці Хмельницької області. Під час огляду місця події потерпілий ОСОБА_5 продемонстрував місця, на яких наявні пошкодження трав'яно-рослинного покриву вздовж ґрунтової дороги, також показав на землі три булки, які він викинув, намагаючись втекти.
Згідно висновку експерта № 378 від 18.11.2024 у ОСОБА_5 виявлені тілесні ушкодження у вигляді поверхневої рани на слизовій оболонці верхньої губи зліва, синця на шкірі верхньої повіки лівого ока. Дані тілесні ушкодження утворилися від щонайменше, двох ударних травмуючих дій тупих твердих предметів, могли виникнути внаслідок ударів кулаками рук та ногами сторонніх осіб (особи), в строк та при обставинах, вказаних в постанові та обстежуваним, кожне окремо та в сукупності відносяться до легких тілесних ушкоджень, що не спричиняють короткочасного розладу здоров'я чи незначної стійкої втирати працездатності, а мають незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше як шість днів.
Висновком експерта доводяться показання потерпілого про застосування щодо нього фізичного насильства під час відкритого викрадення належного йому майна. Висновок експерта також узгоджується з показаннями потерпілого щодо кількості завданих йому ударів та механізму спричинення тілесних ушкоджень. Так експерт дійшов висновку про заподіяння потерпілому щонайменше двох ударів та про те, що тілесні ушкодження могли виникнути при обставинах зазначених потерпілим. Крім того, суд зауважує, що подія сталася 17.11.2024, коли потерпілий був у відповідному одязі, йому завдавалися удари різної сили.
Протоколом слідчого експерименту від 17.11.2024 та відтвореним в судовому засіданні відеозаписом вказаної слідчої дії, проведеної з метою перевірки, уточнення показань потерпілого ОСОБА_5 встановлено, що останній повідомив про обставини виникнення конфлікту з хлопцем ромської національності, за якого вступився його товариш ОСОБА_12 . Надалі показав місце на ґрунтовій ділянці дороги поблизу річки Гуска напроти вул. Річна, де він падав від нанесеного удару та де відбулося викрадення належного йому майна, детально розповів про обставини завдання йому тілесних ушкоджень особами на ім'я ОСОБА_12 та хлопцем ромської національності, про втечу з місця події та про те, що загубив булочки, які придбав у торговому центрі «Стратон». Слідчим експериментом встановлено, що показання потерпілого які він надав у судовому засіданні узгоджуються з його показаннями під час проведення слідчого експерименту, а також з висновком експерта щодо механізму заподіяння йому тілесних ушкоджень.
Протоколом слідчого експерименту від 03.01.2025, з відтвореним в судовому засіданні відеозаписом вказаної слідчої дії, проведеної з метою перевірки, уточнення показань підозрюваного ОСОБА_8 встановлено, що останній, в присутності захисників, виклав власну версію подій 17.11.2024 за його участі та участі потерпілого ОСОБА_5 і обвинуваченого ОСОБА_6 , за яких вони з ОСОБА_6 йшли по вулиці від торгового центру «Стратон», зустріли ОСОБА_5 , котрий пішов з ними. Перед тим у ОСОБА_5 та ОСОБА_6 був конфлікт. По дорозі він, жартуючи, запропонував ОСОБА_5 дати «ляща» ОСОБА_6 . Йшов позаду хлопців, трохи на відстані, було темно, почув, що між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 виникла суперечка, бачив, як ОСОБА_5 замахнувся до ОСОБА_6 , далі ОСОБА_6 схилився над ОСОБА_5 , в ході бійки ОСОБА_5 намагався втекти, а ОСОБА_6 його наздоганяв. У нього закінчилися сигарети тому повернувся в ТЦ «Стратон», ОСОБА_6 пішов з ним та повідомив, що знайшов телефон. Він погодився на прохання ОСОБА_6 здати телефон у ломбард, бо останній не мав документів, за що отримав від ОСОБА_6 500 чи 600 грн. Також ОСОБА_8 показав дорогу, якою йшли в напрямку річки Гуска, частину ґрунтової дороги, де між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 виник конфлікт, а також місце де знаходився потерпілий, а ОСОБА_6 схилився над ним. Крім того, на манекені показав як ОСОБА_6 тримав ОСОБА_5 за куртку.
Протоколом слідчого експерименту 30.12.2024, з відтвореним в судовому засіданні відеозаписом вказаної слідчої дії, проведеної з метою перевірки, уточнення показань підозрюваного ОСОБА_6 встановлено, що останній, в присутності захисника, виклав власну версію подій 17.11.2024 за його участі та участі потерпілого ОСОБА_5 і ОСОБА_8 , за яких між ним та ОСОБА_8 виник конфлікт з приводу того, що ОСОБА_8 забрав у його малолітнього племінника шаурму, тому він штовхнув ОСОБА_8 , від чого той впав. Надалі ОСОБА_8 сказав «зараз побачиш, що буде», і зайшов у приміщення торгового центру «Стратон», з якого вийшов через деякий час з ОСОБА_5 та разом пішли вулицею. Він постояв 10 хв та пішов додому у тому ж напрямку. Чув крики, коли підійшов ближче, почув як ОСОБА_8 підбурював потерпілого вдарити його. Потерпілий замахнувся, щоб завдати йому удару, але не попав, він у відповідь наніс один удар правою рукою у груди потерпілого, від чого той впав на спину, з його кишені випав телефон. Потерпілий втік, а він, намагаючись повернути телефон, підняв його та передав ОСОБА_8 , останній запропонував здати телефон у ломбард, хоча він заперечував та пропонував повернути телефон потерпілому. В ломбарді ОСОБА_8 здав телефон, грошей йому за це не давав. Також ОСОБА_6 показав на манекені як наніс ОСОБА_5 удар в грудну клітину, а також показав місце, де відбувався конфлікт
Суд зауважує, що слідчі експерименти проведені у присутності понятих та адвокатів, у формі, яка містить ознаки відтворення дій обвинуваченого ОСОБА_6 та засудженого ОСОБА_8 по відношенню до потерпілого ОСОБА_5 , обстановки та обставин відкритого викрадення належного йому майна, а не лише посвідчує проголошення потерпілим та підозрюваними їх показань з метою їх процесуального закріплення, а тому протоколи слідчих експериментів суд розцінює як самостійне процесуальне джерело доказу, а не як допит потерпілого та обвинуваченого. Дані докази отримані у порядку, встановленому КПК, здобуті без істотного порушення прав та свобод людини.
Суд зазначає, що хоча слідчі експерименти за участі підозрюваних містять різні версії подій під час яких ОСОБА_8 та ОСОБА_6 відкрито заволоділи майном потерпілого, проте відомостями здобутими під час проведення цих слідчих експериментів доводяться показання потерпілого щодо викрадення належного потерпілому майна, місця події, застосування щодо нього фізичного насильства під час вчинення пограбування.
Протоколом пред'явлення для впізнання від 17.11.2024 встановлено, що потерпілий ОСОБА_5 у присутності понятих, впізнав ОСОБА_6 , як особу ромської національності, який спільно з іншою особою заволодів належними йому мобільним телефоном та навушниками. Потерпілий зазначив, що упізнав останнього за його поглядом та упізнав його очі.
Протоколом пред'явлення для впізнання від 17.11.2024 встановлено, що потерпілий ОСОБА_5 у присутності понятих, впізнав ОСОБА_8 , який спільно з особою ромської національності заволодів належними йому мобільним телефоном та навушниками. Потерпілий зазначив, що упізнав останнього за формою обличчя та упізнав його очі.
Протоколи пред'явлення для впізнання за фотознімками оформлені з дотриманням приписів ст.104 КПК щодо фіксації ходу і результатів даної процесуальної дії та ст.228 КПК щодо попереднього з'ясування у потерпілого, даних про зовнішній вигляд і прикмети осіб, яких впізнають, за якими здійснюється впізнання особи. Так у протоколах міститься посилання на те за якими рисами обличчя потерпілий упізнав ОСОБА_8 та ОСОБА_6 . Крім того, у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 показав, що до події, яка мала місце 17.11.2024 знав ОСОБА_8 та раніше бачив ОСОБА_6 .
Протоколом огляду речового доказу від 06.01.2025 оглянута картонна коробка жовтого кольору до мобільного телефону марки «Realme Note 50», на якій містяться відомості щодо ІМЕІ телефону, який є предметом злочину. В коробці є чек АТ КБ «ПриватБанк» від 08.10.2024, виданий клієнту на прізвище ОСОБА_19 про підтвердження зобов'язань ОСОБА_20 щодо сплати кредиту в розмірі 4757 грн, п'ятьма платежами.
Цим протоколом підтверджуються показання потерпілого про те, що телефон, який є предметом злочину, був придбаний для нього його матір'ю ОСОБА_20 у кредит та факт належності телефону потерпілому.
Заявою ОСОБА_9 від 20.11.2024, протоколом добровільної видачі та огляду вилученого майна від 20.11.2024, фіскальним чеком ломбардного відділення №319 ПТ «Донкредит» від 20.11.2024 та постановою про визнання речовим доказом від 20.11.2024 встановлено, що батько ОСОБА_8 - ОСОБА_9 придбав у ломбардному відділенні №319 ПТ «Донкредит», мобільний телефон марки «Realme» моделі «Note 50», (RMX3834), об'ємом внутрішньої пам'яті 4Gb, який є предметом злочину та був реалізований ОСОБА_8 та ОСОБА_6 17.11.2024. Батько ОСОБА_8 - ОСОБА_9 придбав телефон, що є предметом злочину та добровільно видав його працівникам поліції.
Відеозаписом від 17.11.2024 з камери відеоспостереження, встановленої у внутрішньому приміщенні ломбардного відділення «Благо», розташованого по вул. Героїв Небесної Сотні,23 в м. Шепетівці, що наданий (на DVD-R диску) власником камери, постановою про визнання речовим доказом та приєднання до матеріалів справи від 30.11.2024, договором про надання ломбардного кредиту та застави №ДОН0319002350 від 17.11.2024 встановлено, що після вчинення грабежу 17.11.2024 відносно ОСОБА_5 , ОСОБА_8 та ОСОБА_6 разом зайшли у приміщення ломбарду. У руках ОСОБА_8 тримав телефон, якого в подальшому передав працівнику ломбарду, та навушники, які поклав на стійку. Через деякий час ОСОБА_8 передав навушники ОСОБА_6 , який в подальшому поклав їх на стійку, де вони і залишилися. Протягом часу оформлення договору ОСОБА_8 та ОСОБА_6 спілкувались між собою, обидва спостерігали за оформленням договору через віконце та обидва не відходили від каси, а після того, як ОСОБА_8 отримав кошти та поклав їх до кишені, разом вийшли з приміщення ломбарду.
Цими доказами доведено, що ОСОБА_8 та ОСОБА_6 спільно, за взаємною згодою розпорядились викраденим майном потерпілого на власний розсуд: мобільний телефон марки «Realme» моделі «Note 50», (RMX3834), об'ємом внутрішньої пам'яті 4Gb реалізували за договором ломбардного кредиту та застави №ДОН0319002350 від 17.11.2024, укладеного між ПТ «Ломбард донкредит» ТОВ «Інтернет-рієлті і компанія» та ОСОБА_8 , а навушники залишили на стійці у приміщенні ломбарду.
Протоколом огляду речового доказу від 12.12.2024 (відеозапису від 17.11.2024 з ТЦ «Стратон»), з відповідними скріншотами (знімками екрану); відеозаписами за 17.11.2024 з камер внутрішнього відеоспостереження, встановлених у приміщенні торгового центру «Стратон» в м. Шепетівці по вул. Героїв Небесної Сотні, 23А, яка фіксує касу, вхід та вихід з приміщення торгового центру, що надані (на DVD-R диску) власником, які постановою слідчого визнані речовим доказом, підтверджуються показання потерпілого ОСОБА_5 про те, що 17.11.2024 він зустрів ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , з якими у нього виник конфлікт, а також, що останні були ініціаторами вирішення цього конфлікту біля містка через річку Гуска.
Так відеозаписами зафіксовано, що потерпілий ОСОБА_5 зайшов у приміщення ТЦ «Стратон» та спустився у магазин, через одну хвилину та декілька секунд у приміщення торгового центру зайшов ОСОБА_8 , невдовзі (близько 30 секунд) слідом за ним зайшов ОСОБА_6 . Зайшовши у приміщення торгового центру, ОСОБА_6 затримався на площадці біля входу, пильно роздивився навколо, при цьому мав у руці їжу з фаст-фуду, яку продовжував споживати, зайшов у магазин, однак за декілька секунд повернувся і вийшов з приміщення торгового центру. Також зафіксовано, що ОСОБА_8 , пройшовши торговий зал, вийшов через касу магазину, в якому ОСОБА_5 купував булочки та залишався у приміщенні магазину. Дочекавшись потерпілого, який в цей час розраховувався на касі, кивнув головою на знак того, що очікує потерпілого, та разом з потерпілим, у якого на голові були навушники, вийшли з магазину.
Зафіксовані відеозаписами події свідчать проте, що ні ОСОБА_6 , ні ОСОБА_8 , зайшовши у приміщення торгового центру, не мали наміру придбати будь-які товари, такі їхні дії були спрямовані на те, щоб спонукати потерпілого ОСОБА_5 пройти з ними до місця, де у подальшому вони його пограбували.
Згідно висновку експерта №СЕ-19/123-24/13886-ТВ від 29.11.2024 ринкова вартість мобільного телефону марки «Realme» моделі «Note 50» (RMX3834), об'ємом внутрішньої пам'яті 4Gb станом на 17.11.2024 становила 3666, 81 гривень.
Згідно довідок ПП ОСОБА_21 про вартість, станом на 17.11.2024 вартість сім-карти ПрАТ «Київстар» становила 100 грн, вартість навушників марки «JBL», становила 700 гривень.
Висновком товарознавчої експертизи та довідками про вартість встановлена вартість викраденого майна у потерпілого та розмір завданої йому шкоди.
Дані, здобуті під час дослідження в судовому засіданні доказів, наданих стороною обвинувачення узгоджуються між собою.
Суд зазначає, що всі слідчі дії у даному кримінальному провадженні проведені після внесення відомостей до ЄРДР, уповноваженими слідчими, які входять до складу слідчої групи, визначеної відповідною постановою, повідомлення про підозру вручене ОСОБА_6 , всі докази відкриті стороні захисту в установленому порядку, що підтверджується відповідним протоколом про надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
Отже, досліджені докази суд визнає належними доказами, оскільки вони підтверджують подію злочину та винуватість обвинуваченого ОСОБА_6 у його вчиненні, оцінює як достовірні, оскільки підстав сумніватися у їх правдивості суд не встановив та допустимі, оскільки здобуті з дотриманням відповідної процедури.
Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суд вважає «поза розумним сумнівом» доведеним пред'явлене ОСОБА_6 обвинувачення та кваліфікує дії останнього за ч. 4 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене в умовах воєнного стану, поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, за попередньою змовою групою осіб.
Мотиви щодо доведеності обвинувачення.
За правилами ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з ч. 1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд, зокрема, повинен вирішити такі питання: чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа та чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення.
Як убачається із законодавчого визначення, злочином може бути визнане лише протиправне, суспільно небезпечне, винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину (ч.1 ст.11 КК). Звідси одним з елементів складу злочину може бути визнано певну поведінку людини, свідомий та вольовий вчинок, а не певний стан особи.
Відповідно до ч.1 ст. 186 КК України грабіж з об'єктивної сторони є відкритим викраденням чужого майна, тобто вилученням майна у присутності власника, або інших осіб, які усвідомлюють вчинення викрадення. Одночасно і особа, яка викрадає майно, усвідомлює, що її дії помічені іншими і оцінюються ними, як викрадення, але вона ігнорує це. Грабіж вважається закінченим, коли майно вилучене і винний має реальну, хоча б початкову можливість розпорядитися ним як власним (винести, сховати, передати, викинути тощо).
Частинами 2, 3, 4 та 5 статті 186 КК України передбачена відповідальність за кваліфіковані види грабежу.
Суд встановив, що об'єктивно підтверджено сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів, що ОСОБА_6 вчинив відкрите викрадення майна потерпілого ОСОБА_5 , поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, за що і повинен нести відповідальність.
Дослідивши та оцінивши докази з точки зору належності, допустимості та достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд встановив обставини кримінального провадження, які вказують на спільну участь ОСОБА_6 із ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого ОСОБА_6 злочину.
Факт застосування насильства, що не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого до потерпілого під час відкритого викрадення у нього майна підтверджений у судовому засіданні показаннями самого потерпілого, висновком судово-медичного експерта та частково показаннями обвинуваченого, який підтвердив факт завдання потерпілому одного удару.
Потерпілий ОСОБА_5 суду показав, що передав телефон, оскільки побоювався, що йому буде завдано сильніших побоїв. Відтак, метою застосування обвинуваченим ОСОБА_6 насильства було вилучення майна, таке насильство передувало його вилученню.
Суд відхиляє заперечення ОСОБА_6 своєї винуватості у відкритому викраденні майна потерпілого з мотивів того, що він лише наніс потерпілому незначне тілесні ушкодження, але речей потерпілого не брав, їх забрав ОСОБА_8 , оскільки дії обох були об'єднані єдиним наміром заволодіти майном потерпілого.
Так, кожен із них: обвинувачений ОСОБА_6 та засуджений ОСОБА_8 бачили та усвідомлювали дії іншого, погоджувалися з ними та продовжували свої протиправні дії, спрямовані на заволодіння майном потерпілого. Ніхто із них не вжив заходів на припинення протиправних дій іншого, а також дій спрямованих на відвернення спричиненої шкоди. Навпаки, після відкритого викрадення телефону та навушників у потерпілого, обвинувачений ОСОБА_6 та засуджений ОСОБА_8 за спільною згодою розпорядилися викраденим майном: телефон реалізували через ломбард, а навушники залишили на стійці ломбарду. Отже майно потерпілого було викрадене із застосуванням до нього фізичного насильства та подавленням його волі, внаслідок заподіяння тілесних ушкоджень.
Суд відхиляє позицію захисту про безпідставність кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_6 за ознакою попередньої змови групою осіб з таких підстав.
Співучастю у кримінальному правопорушенні є умисна спільна участь декількох осіб (суб'єктів кримінального правопорушення) у вчиненні умисного кримінального правопорушення. Кримінальне правопорушення визначається вчиненим за попередньою змовою групою осіб у разі його вчинення декількома (двома і більше) суб'єктами цього злочину, які заздалегідь домовилися про його спільне вчинення. Учасники вчинення злочину групою осіб діють узгоджено, зі спільним умислом, і кожен із них безпосередньо виконує діяння, що повністю чи частково утворює об'єктивну сторону складу злочину.
Грабіж за попередньою змовою групою осіб має місце тоді, коли його вчинили дві або більше особи, які заздалегідь до початку грабежу, домовилися про спільне її вчинення. Розподіл функцій виконання тут не має значення, при цьому співучасники можуть бути співвиконавцями. Також не має значення для кваліфікації за який саме час до вчинення грабежу виникла домовленість, оскільки одна особа могла розпочати вчинення злочину, а інша (інші) - приєднатися до його вчинення.
Наявність у діях обвинуваченого ОСОБА_6 попередньої змови у вчиненні грабежу підтверджена у судовому засіданні показаннями потерпілого, який показав, що обвинувачений ОСОБА_6 діяв спільно із ОСОБА_8 , відеозаписами з ТЦ «Стратон», якими зафіксовано, що обвинувачений ОСОБА_6 та засуджений ОСОБА_8 заходили у приміщення торгового центру без наміру придбати будь-які товари, а лише очікували потерпілого ОСОБА_5 , щоб разом з ним пройти до місця події та пограбувати його.
Також про домовленність та спільність дій свідчить і те, що обвинувачений ОСОБА_6 та засуджений ОСОБА_8 спільно розпорядились викраденим майном потерпілого. Як слідує з відеозапису з приміщення ломбарду, ОСОБА_6 не вчиняв жодних дій, щоб перешкодити продажу телефону, навпаки постійно знаходився біля стійки та уважно спостерігав за діями працівника ломбарду, при цьому ОСОБА_8 та ОСОБА_6 спілкувалися та для стороннього спостерігача складали враження хороших друзів.
Суд зазначає, що грабіж вчинений обвинуваченим 17.11.2024 в умовах воєнного стану, що введений на всій території України із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», неодноразово продовжувався та діє дотепер.
При цьому суд зазначає, що не обізнаність особи про посилення відповідальності за вчинення злочинів проти власності в умовах воєнного стану, не є підставою для пом'якшення покарання чи кваліфікації діяння без урахування такої кваліфікуючої ознаки. Правова основа презумпції знання законодавства - обов'язок кожного неухильно додержуватися Конституції України та законів України. Цей обов'язок закріплений в частині 1 статті 68 Конституції України. Обов'язок додержання законів передбачає і обов'язок їх знання. Тому закони повинен знати кожний. З цього положення і випливає загальновідома формула: незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності, яка і міститься в частині 2 статті 68 Конституції України.
Відомості про особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання
Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_6 є особою молодого віку, не одружений, офіційно не працює, вперше притягується до кримінальної відповідальності, вчинив тяжкий злочин, за місцем проживання характеризується позитивно, під динамічним спостереженням у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, згідно довідки квартального громадського комітету №16 від 10.08.2025 №163 здійснює догляд за бабусею ОСОБА_22 , що має інвалідність П групи, є суб'єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Позиція захисника про те, що обвинувачений має початкову освіту та внаслідок недостатності виховання не в повній мірі розуміє, що вчинив кримінально каране діяння не може бути підставою для його виправдання.
Обвинувачений, який внаслідок неосвіченості не може адекватно оцінити свої дії та ставлення до вчиненого, не звільняється від відповідальності, але цей факт може враховуватися судом як обставина, що пом'якшує покарання та може вплинути на покарання.
Отже обставинами, що відповідно до ст.66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 суд визнає: відшкодування завданої шкоди потерпілому, висловлення жалю з приводу завдання потерпілому тілесного ушкодження, низький рівень освіти обвинуваченого, його запевнення у майбутньому нічого протиправного не вчиняти.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_6 згідно ст. 67 КК України є вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.
Мотиви призначення покарання
Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Положеннями ч. 1 ст. 69 КК України визначено, що за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання нижче він найнижчої межі, встановленої в санкції частини статті, за якою особа притягується до відповідальності.
У постанові від 03.02.2021 (справа № 629/2739/18) Верховний Суд звернув увагу на те, що частина перша статті 69 КК України надає повноваження суду у виключних випадках призначити більш м'яке покарання, ніж мінімальне покарання, передбачене законом за відповідний злочин, лише «за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину», тобто якщо певні обставини або сукупність обставин одночасно відповідають двом умовам, визначеним в законі: вони можуть бути визнані такими, що пом'якшують покарання відповідно до частин першої та/або другої статті 66 КК; істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину.
Санкція ч. 4 ст. 186 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.
Призначаючи покарання, суд відповідно до ст. 65 КК України враховує, що ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення проти власності з додатковим об'єктом, яким є тілесна недоторканість особи, небезпечність вчиненого діяння, дані, які характеризують особу обвинуваченого, обставину, що обтяжує та обставини, що пом'якшують покарання, вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, якою передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами, а також позицію потерпілого, який просив суворо не карати обвинуваченого.
ОСОБА_6 вперше притягується до кримінальної відповідальності, визнав свою винуватість у завданні одного удару потерпілому, пообіцяв в майбутньому не вчиняти нічого протизаконного, відшкодував завдану шкоду, проживає разом з бабусею, яка має інвалідність внаслідок онкологічного захворювання та здійснює за нею догляд, є особою молодого віку, однак внаслідок власної неосвіченості, не належного виховання з боку батьків у неповнолітньому віці, внаслідок чого у нього не сформувалася система моральних принципів та переконань, які визначають поведінку особи в суспільному житті та він не досяг належного рівня розуміння правових і моральних норм, не сформував відповідного ставлення до подій, тому не може адекватно оцінити свої дії та ставлення до вчиненого, що суд враховує як пом'якшуючу покарання обставину.
Отже зазначені вище обставини, що пом'якшують покарання ОСОБА_6 , на переконання суду є такими обставинами, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину.
Беручи до уваги, що ОСОБА_6 вчинив злочин, який є тяжким, обставини його скоєння, кваліфікуючі ознаки грабежу, наявність декількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд дійшов висновку про призначення йому покарання у виді позбавлення волі із застосуванням інституту призначення покарання нижчого від найнижчої межі, встановленої санкцією частини статті за якою він притягується до відповідальності відповідно до частини 1 ст. 69 КК України.
На переконання суду таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів, повністю відповідатиме справедливому балансу між інтересами суспільства й вимогами захисту основоположних прав особи, ступеню тяжкості вчиненого ОСОБА_6 кримінального правопорушення та даним про його особу.
Суд не знаходить підстав для звільнення ОСОБА_6 від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України. Крім того суд переконаний, що таке звільнення не відповідатиме загальним засадам призначення покарання, принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та не відповідатиме ступеню тяжкості вчиненого ним злочину передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Мотиви вирішення інших питань при ухваленні вироку
Суд ухвалює рішення в порядку, визначеному в ст.ст. 368 - 380 цього кодексу, який зобов'язує серед іншого вирішити питання про запобіжний захід до набрання вироком законної сили. Беручи до уваги мету застосування заходів забезпечення кримінального провадження, яка передбачає досягнення дієвості провадження (ст. 131 КПК), суд вважає необхідним продовжити обраний обвинуваченому запобіжний захід до набрання вироком законної сили, що забезпечить виконання ОСОБА_6 процесуальних обов'язків.
Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_6 слід рахувати з часу приведення вироку до виконання.
Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.
На підставі ст.124 КПК України документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експертів установи, що фінансується з Державного бюджету України (НДЕКЦ при УМВСУ у Хмельницькій області), для проведення експертизи в сумі 1193,85 грн підлягають стягненню з обвинуваченого.
Керуючись ст.ст. 368 - 374 КПК України, суд,-
ухвалив:
ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 ст.186 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років та 6 (шість) місяців.
Строк відбування покарання ОСОБА_6 обчислювати з часу приведення вироку до виконання.
Зарахувати у строк покарання ОСОБА_6 час його затримання за підозрою у вчиненні злочину з 17.11.2024 по 19.11.2024 включно, відповідно до ч.5 ст.72 КК України з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі та час перебування під цілодобовим домашнім арештом з 20.11.2024 по день набрання вироком законної сили відповідно до ч. ч. 1,7 ст. 72 КК України з розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту за один день позбавлення волі.
До вступу вироку в законну силу залишити ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави витрати за проведення експертизи в розмірі 1193,85 грн.
Зняти арешт, накладений на мобільний телефон марки «Realme» моделі «Note 50» та грошові кошти у загальній сумі 1114 грн: п'ять банкнот номіналом 200 грн (ГИ6408379, ВЄ4437223, ЕЄ0625960, ВЖ8416414, ЄГ8841926), одна банкнота номіналом 50 грн (ЦЖ2076936), одна банкнота номіналом 5 грн (ЮВ6979177), монети номіналом 5 грн, дві монети номіналом 2 грн ухвалами слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 21.11.2024.
Речові докази: мобільний телефон марки «Realme» моделі «Note 50» (RMX3834), об'ємом внутрішньої пам'яті 4Gb, повернути потерпілому ОСОБА_5 ;
грошові кошти у загальній сумі 1114 грн: п'ять банкнот номіналом 200 грн (ГИ6408379, ВЄ4437223, ЕЄ0625960, ВЖ8416414, ЄГ8841926), одна банкнота номіналом 50 грн (ЦЖ2076936), одна банкнота номіналом 5 грн (ЮВ6979177), монети номіналом 5 грн, дві монети номіналом 2 грн передані на зберігання до камери речових доказів Шепетівського РУП ГУ НП в Хмельницькій області конфіскувати на користь держави;
коробку жовтого кольору до мобільного телефону марки «Realme» моделі «Note 50» та паперовий чек АТ КБ «ПриватБанк» від 08.10.2024, передані на зберігання залишити потерпілому ОСОБА_5 ;
копію договору про надання ломбардного кредиту, оптичні диски формату DVD-R з відеозаписами з камер внутрішнього відеоспостереження, встановлених: у приміщенні ломбардного відділення «Благо», у приміщенні торгового центру «Стратон» розташованих по вул. Героїв Небесної Сотні,23 за 17.11.2025; в м. Шепетівці, Хмельницької області залишити в матеріалах справи.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду через Шепетівський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
В умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов'язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
Суддя: ОСОБА_1