Справа № 685/848/25
Провадження № 2/685/472/25
30 вересня 2025 року
Теофіпольський районний суд Хмельницької області
в складі головуючої судді Бурлак Г.І.
з участю секретаря Ковальчука О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Теофіполь
справу за позовом Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
встановив:
позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи його тим, що 12.07.2021 року між ТОВ «ФК «ЦФР» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №8105513638, відповідно до умов якого остання отримала кредит у розмірі 31880,86 грн, строком на 48 місяців (дата повернення кредиту 15.07.2025), та зобов'язалася повернути отриманий кредит та сплатити проценти за користування кредитом у розмірі визначеному у паспорті кредиту №5513638, який є невід'ємною частиною кредитного договору (щомісячні проценти у розмірі 2,69%, річні проценти - 11,99%). 20.09.2021 між ТОВ «ФК «ЦФР» та позивачем укладено договір факторингу №200921, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ЦФР» відступило позивачу права вимоги до боржників зазначених у Реєстрі боржників, зокрема і до ОСОБА_1 за кредитним договором №8105513638 від 12.07.2021. Відповідач обов'язку по поверненню кредиту та процентів не виконує, у зв'язку з чим станом на 12.05.2025 року заборгованість за кредитним договором №8105513638 від 12.07.2021 становить 583611,04 грн, з яких: 28690,06 грн - заборгованість за тілом кредиту, 4402,41 грн - заборгованість за процентами річними, 25268,57 грн - заборгованість за процентами щомісячними. Просив позов задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача 58361,04 грн заборгованості за кредитом, судовий збір у розмірі 2422,40.
Позивач про дату, час та місце розгляду справи повідомлений, в судове засіданні не з'явився, представник позивача Альховська І.Б. подала клопотання про підтримання позовних вимог та розгляд справи у її відсутності.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, подала заяву про розгляд справи у її відсутності, позов визнає частково, оскільки 18.07.2025 сплатила на рахунок позивача 3040 грн.
Суд вважає можливим проводити розгляд справи у відсутності сторін.
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково.
П.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ч. 1 ст. 205 ЦК).
Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою.
Ст. 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Положеннями ч.1 ст. 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частин першої, другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Суд розглядає позов і визначає розмір заборгованості виходячи з умов договору та вимог закону (постанова Касаційного Цивільного Суду у складі Верховного Суду від 03.08.2022 у справі № 156/268/21).
В судовому засіданні встановлено, що 12.07.2021 року між ТОВ «ФК «ЦФР» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №8105513638, відповідно до умов якого остання отримала кредит у розмірі 31880,86 грн, строком на 48 місяців (дата повернення кредиту 15.07.2025), та зобов'язалася повернути отриманий кредит та сплатити проценти за користування кредитом у розмірі визначеному у паспорті кредиту №5513638, який є невід'ємною частиною кредитного договору (щомісячні проценти у розмірі 2,69%, річні проценти - 11,99%), що підтверджується підписаними власноруч відповідачкою кредитним договором №8105513638 та паспортом кредиту №5513638, випискою по рахунку. 20.09.2021 між ТОВ «ФК «ЦФР» та позивачем укладено договір факторингу №200921, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ЦФР» відступило позивачу права вимоги до боржників зазначених у Реєстрі боржників, зокрема і до ОСОБА_1 за кредитним договором №8105513638 від 12.07.2021. Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості та випискою по рахунку, заборгованість відповідача за кредитним договором №8105513638 від 12.07.2021 станом на 12.05.2025 року становить 583611,04 грн, з яких: 28690,06 грн - заборгованість за тілом кредиту, 4402,41 грн - заборгованість за процентами річними, 25268,57 грн - заборгованість за процентами щомісячними. Згідно платіжної інструкції від 18.07.2025 відповідач сплатила на рахунок позивача 3040 грн згідно договору №8105513638 від 12.07.2025, які необхідно зарахувати на погашення відсотків за кредитом.
Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України).
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Оцінюючи докази у їх сукупності, враховуючи, що відповідачка частково виконала свої обов'язки за кредитним договором №8105513638, тому з відповідачки на користь позивача необхідно стягнути 55321,04 грн заборгованості за кредитним договором №8105513638 від 12.07.2021 укладеним між ТОВ «ФК «ЦФР» та ОСОБА_1 , а також 2296,19 грн судового збору (враховуючи, що позов задоволено на 94,79 %).
Керуючись ст. 526, 638, 1048, 1054 ЦК України, ст.12, 81, 89, 137, 265 ЦПК України, районний суд
ухвалив:
позов Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгваності задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» (код ЄДРПОУ 09806443, адреса: 01032, м.Київ, вул.С.Петлюри, б.30) 55321,04 грн заборгованості за кредитним договором №8105513638 від 12.07.2021, в тому числі : 28690,06 грн заборгованості за тілом кредиту і 26630,98 грн заборгованості за процентами та 2296,19 грн судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня проголошення рішення до Хмельницького апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 статті 358 цього Кодексу.
Головуюча