Справа № 297/2814/25
про скасування арешту майна
30 вересня 2025 року м. Берегове
Слідчий суддя Берегівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання власника майна ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12025071060000378 від 21.08.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, накладеного ухвалою слідчого судді Берегівського районного суду Закарпатської області від 26.08.2025 року,
встановив:
29 вересня 2025 року власника майна ОСОБА_3 подав клопотання про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12025071060000378 від 21.08.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, накладеного ухвалою слідчого судді Берегівського районного суду Закарпатської області від 26.08.2025 року, а саме просить скасувати арешт на мобільний телефон «Iphone 14», 128 GB, Midnight, IMEІ: НОМЕР_1 ,
Клопотання мотивоване тим, що мобільний телефон не є безпосереднім речовим доказом у кримінальному провадженні, а важливими для слідства можуть бути лише дані, що на ньому зберігаються. Він надає згоду на копіювання цих даних. Утримання мобільний телефону під арештом не є необхідним та є надмірним засобом забезпечення доказів, який створює значні незручності у повсякденному житті та порушує його право власності. Крім того, відсутність
мобільного телефону створює реальні перешкоди його професійній діяльності, у зв'язку з чим не може підтримувати робочі контакти, координувати виконання завдань та
оперативно виконувати службові обов?язки, що призводить до матеріальних і фінансових збитків
для нього. Мобільний телефон перебуває в його особистому користуванні, захищений належним чином і не створює ризику втрати, пошкодження чи знищення доказів. Всі необхідні дані, що могли становити інтерес для слідства, уже можуть бути скопійовані. До того ж, мобільний телефон містить доступ до його віртуальних платіжних карток, під?єднаних до сервісу Apple Pay. Його відсутність створює пряме перешкоджання можливості користуватися власними заощадженнями,оскільки при зверненні до банку неможливо виготовити фізичну карту через встановлені обмеження НБУ. Утримання мобільного телефону під арештом спричиняє безпосередню фінансову шкоду та ускладнює задоволення його базових потреб. Утримання мобільного телефону під арештом позбавляє його можливості вільно розпоряджатися ним, у тому числі реалізувати його за ринковою ціною, що призводить до прямої матеріальної шкоди.
Власник майна ОСОБА_3 на розгляд клопотання не з'явився, в поданому клопотанні просив про розгляд клопотання без його участі.
Старший слідчий СВ Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 в судове засідання також не з'явився, подав заяву про розгляд клопотання без його участі та зазначив, що не заперечує щодо скасування арешту на мобільний телефон.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Встановлено, що ухвалою слідчого судді Берегівського районного суду Закарпатської області від 26.08.2025 року клопотання старшого слідчого СВ Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 , яке погоджено прокурором Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_5 , про накладення арешту на тимчасово вилучене майно у даному кримінальному провадженні було задоволено та накладено арешт на тимчасово вилучене майно в ході проведення огляду місця 21.08.2025 року в службовому кабінеті ВПС «Лужанка», за адресою: с. Астей, вул. Дружби народів, 108, Берегівського району, власником якого є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , в тому числі на мобільний телефон марки «Iphone 14», IMEІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ1: НОМЕР_2 , з сім-картою оператора «Київстар», № НОМЕР_3 , який поміщено до спеціального пакета НПУ ICR0135948.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Зі змісту матеріалів встановлено, що ОСОБА_3 є свідком по справі, тобто безпосередньо не причетний до вчинення злочину.
Відтак, у зв?язку з проведенням всіх необхідних слідчих дій у справі, обґрунтованої потреби у подальшому арешті майна немає, а тому відпала потреба, задля якої такий арешт був накладений.
Таким чином, арешт майна на даний час не відповідає вимогам законності, обґрунтованості та пропорційності, передбаченим ст. 170 КПК України, що є підставою для його
скасування.
Крім того, старший слідчий згідно поданої заяви не заперечив щодо скасування арешту на даний мобільний телефон.
У сукупності наведені обставини свідчать про відсутність підстав для подальшого застосування арешту майна, у зв'язку з чим клопотання підлягає задоволенню.
Згідно ч. 2 і ч. 3 ст. 169 КПК України копія судового рішення про повне або часткове скасування арешту тимчасово вилученого майна негайно після його оголошення вручається слідчому, прокурору. У разі відсутності слідчого, прокурора під час оголошення судового рішення його копія надсилається таким особам не пізніше наступного робочого дня.
Слідчий, прокурор після отримання судового рішення про повне або часткове скасування арешту тимчасово вилученого майна повинні негайно вжити заходів щодо виконання судового рішення та направити повідомлення про його виконання слідчому судді.
Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду в своїй ухвалі від 19.02.2019 року у справі №569/17036/118 провадження № 51-598кмо19 висловила свою позицію щодо оскарження ухали слідчого судді.
Перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування, визначено ч. ч. 1, 2 ст. 309 КПК України.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК України під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про арешт майна, або відмову в ньому, тобто судові рішення, які були постановлені в порядку ст. 173 КПК України.
При цьому можливості оскарження ухвал слідчого судді, які прийняті в порядку ст. 174 КПК України, зокрема про скасування арешту майна, кримінальний процесуальний закон не передбачає.
Керуючись ст. ст. 169 ч. 2, ч. 3, 170, 174, 309 КПК України,
ухвалив:
Клопотання власника майна ОСОБА_3 про скасування арешту майна - задовольнити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Берегівського районного суду Закарпатської області від 26.08.2025 року, на мобільний телефон марки «Iphone 14», IMEІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ1: НОМЕР_2 , з сім-картою оператора «Київстар», № НОМЕР_3 , власником якого є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 .
Копію ухвали про скасування арешту тимчасово вилученого майна надіслати слідчому та прокурору.
Після отримання копії ухвали зобов'язати слідчого та прокурора негайно вжити заходів щодо її виконання та направити повідомлення про її виконання слідчому судді.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_6