Справа № 297/3246/25
30 вересня 2025 року м. Берегове
Суддя Берегівського районного суду Закарпатської області Гал Л. Л., розглянувши матеріали, що надійшли з відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України,
за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 356686 від 06.09.2025 року, 06 вересня 2025 року близько 14:30 год. прикордонним нарядом «Група реагування» від відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (тип В) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б) на відстані 200 метрів до державного кордону України на напрямку 231 прикордонного знаку (територія Великобийганської територіальної громади Берегівського району Закарпатської області) було виявлено та затримано громадянина України ОСОБА_1 , який намагався незаконно перетнути державний кордон України з Угорщиною поза пунктом пропуску через державний кордон України.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.
ОСОБА_1 в суд не з'явився, у поданих поясненнях просив розглянути справу без його участі.
29 вересня 2025 року ОСОБА_1 подав пояснення, де зазначив, що не погоджується з тим, що на нього 06 вересня 2025 року було складено протокол, оскільки не мав умислу на незаконне перетинання кордону України. Пояснив, що 05 вересня 2025 року вони з сім?єю приїхали в Закарпатську область відпочивати, а 06 вересня 2025 року приїхали в с. Косонь, Урочище 1, Берегівського району, щоб показати дитині і відвідати відпочинковий комплекс. Оскільки, дружина пішла з дитиною у відпочинковий комплекс термальних вод «Косино», ОСОБА_1 залишився чекати їх у машині. Було дуже спекотно, він вирішив пройтися до лісу, який знаходився біля комплексу. Його присутність у лісовій зоні поблизу кордону була пов?язана виключно з очікуванням дружини та дитини, не мав на меті перетинати кордон. ОСОБА_1 знаходився на території України, при собі мав телефон, ключі від автомобіля. Умисел на перетинання кордону, в його діях відсутній, не було ніякого наміру залишити сім?ю, авто і перейти кордон.
Отже, перевіривши матеріали справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення № 356686 від 06.09.2025 року, протокол про адміністративне затримання від 06.09.2025 року, протокол особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів від 06.09.2025 року, витяг-копію паспорта громадянина України ОСОБА_1 з додатку «Дія», рапорт начальника групи моніторингу обстановки відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (тип В) ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_2 від 06.09.2025 року, схему виявлення та затримання ОСОБА_1 , письмові пояснення ОСОБА_1 , приходжу до наступного висновку.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст. 251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення суд, виходячи з положень ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У розумінні ст. 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є джерелом доказів у справі. Питання наявності або відсутності складу адміністративного правопорушення суд вирішує лише в межах протоколу, складеного відносно конкретної особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростованих презумпцій.
При цьому, згідно ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що протокол про адміністративне правопорушення, протокол про адміністративне затримання, схема виявлення та затримання ОСОБА_1 не є належними і достатніми доказами того, що ОСОБА_1 вчинив спробу незаконного перетину державного кордону з України в Угорщину поза пунктом пропуску через державний кордон України.
Так, із поданого ОСОБА_1 пояснення вбачається, що він 06 вересня 2025 року з сім?єю приїхав в с. Косонь, Урочище 1, Берегівського району, на відпочинок, однак залишився чекати їх в машині та оскільки ліс знаходиться безпосередньо біля комплексу, вирішив туди пройтися. Неспростованих доказів того, що ОСОБА_1 мав на меті незаконно перетнути кордон суду не надано.
Отже, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП є недоведеною.
За таких обставин, суд вважає, що справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП слід закрити згідно п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись п. 1 ст. 247, ст. 283, п. 3 ч. 1 ст. 284 КУпАП,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Закарпатського апеляційного суду через Берегівський районний суд Закарпатської області.
Суддя: Лайош ГАЛ