29 вересня 2025 рокуСправа №160/7493/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Ніколайчук С.В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКІІІ НОМЕР_1 ) до 20 Регіональної військово-лікарської комісії (49069, Україна, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Грушевського Михайла, будинок, 65, код ЄДРПОУ 26637746) про визнання протиправними дій та зобов?язання вчинити певні дії
11 березня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до 20 регіональної військово-лікарської комісії, у якому просить:
- скасувати постанову 20 Регіональної військово-лікарської комісії від 24.04.2024 року, прийняту на підставі Довідки військово-лікарської комісії №50/10/634 від 12.03.2024 року, якою ОСОБА_1 визнаний непридатним до проходження військової служби в мирний час та обмежено придатним у воєнний час на підставі статті 36 Б графи ІІ Розкладу хвороб (Положення № 402);
- зобов?язати 20 Регіональну військово-лікарську комісію повторно розглянути медичні документи за результатами обстеження та медичного огляду Військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12.04.2024 року ОСОБА_1 з метою визначення придатності чи непридатності до військової служби.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 12 березня 2024 року він пройшов медичний огляд Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 , за результатами якого був постановлений діагноз: "двобічна хронічна сенсоневральна приглухіватість 3 ступеню", та на підставі статті 36 А графи ІІ Розкладу хвороб позивача було визнано "непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку", про що йому усно повідомили у ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_1 після закінчення комісії. Однак, постановою (висновком) 20 регіональної військово-лікарської комісії від 24.04.2024 року було фактично змінено діагноз, зазначену постанову було прийнято незаконно, без дотримання встановленого законом порядку та без дотримання процедури.
Ухвалою від 25 березня 2025 року суд відкрив провадження в порядку спрощеного позовного провадження в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.
14 квітня 2025 року від 20 Регіональної військово-лікарської комісії надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що для визначення порушень слуху потрібні, крім звичайного дослідження шепітною мовою, камертонами, повторні спеціальні дослідження. При зниженні слуху, що визначає зміну ступеня придатності до військової служби зазначені дослідження проводяться багаторазово (не менше трьох разів) за період обстеження. У складних для діагностики випадках бажано використовувати методи об?єктивного визначення глухоти. Військовослужбовці зі зниженим слухом призначаються на посади і роботу з урахуванням цього недоліку. Під час індивідуальної оцінки придатності до військової служби, служби за контрактом враховуються конкретні умови служби військовослужбовця, характеристика командування та дані інструментального обстеження. За потреби, у робочих умовах для орієнтовної оцінки може застосовуватися функціональне дослідження слуху шляхом перевірки чутливості через навушники з використанням електроакустичних засобів зв?язку (телефони, радіозв?язок). Після операцій, що поліпшують слух, щодо оглянутих за графами ІІ-ІІІ Розкладу хвороб в окремих випадках за статтею 37 приймається постанова про потребу у відпустці для лікування у зв?язку з хворобою. Після реалізації відпустки придатність осіб до військової служби визначається залежно від результатів лікування за пунктами «а», «б» або «в» статті 36. Діагноз позивача не був змінений, а був незатверджений, що в свою чергу ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 повинні були провести повторний медичний огляд (дообстеження), що не було зроблено. Військовослужбовці та військовозобов?язані з постановами про непридатність до військової служби в обов?язковому порядку повинні бути затвердженими штатними ВЛК, щоб мати остаточні юридичні підстави про ступінь непридатності до військової служби (за наявності таких підстав).
Ухвалою від 23 квітня 2025 року суд витребував додаткові докази у справі № 160/7493/25 від 20 Регіональної військово-лікарської комісії.
05 травня 2025 року від 20 Регіональної військово-лікарської комісії надійшло клопотання про долучення додаткових доказів на виконання ухвали від 23 квітня 2025 року.
Згідно із ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи..
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, встановив таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта № НОМЕР_2 .
12 березня 2024 року позивач пройшов медичний огляд Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 , за результатами якого був постановлений діагноз: "двобічна хронічна сенсоневральна приглухіватість 3 ступеню".
Згідно висновку 20 Регіональної військово-лікарської комісії від 24.04.2024 року діагноз: двобічна хронічна сенсоневральна приглуховатість З ступеню підпадає під дію ст. 36 Б гр. ІІ наказу Міністра оборони України № 402-2008 року. Визнаний "обмежено придатним до військової служби".
Представник позивача неодноразово звертався до відповідача із адвокатськими запитами щодо надання копій документів, які стосуються проходження позивачем військово-лікарської комісії, проте відповідей на вказані запити не отримав.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладених в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.
Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-ХІІ(далі - Закон № 2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'яі віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
За ч.1 ст.1 Закону №2232 захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Як слідує з ч.3 ст.1 Закону №2232 військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до ч. 10 ст. 2 Закону №2232-XII та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я,прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України 14.08.2008 № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800 (далі - Положення № 402).
Згідно із пунктом 1.1 глави 1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Відповідно до ч. 12 ст. 12 Закону № 2232-ХІІ військовозобов'язані, які, зокрема, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями під час проведення мобілізації проходять обов'язковий медичний огляд. Порядок проходження медичного огляду затверджується Міністерством оборони України та центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями.
Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 затверджене Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення № 402).
Відповідно до п. 1.1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
За правилами п.1.2 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза це:
медичний огляд, зокрема, військовозобов'язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти);
визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом;
установлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів.
Пунктом 2.1 розділу І Положення № 402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.
Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Відповідно до п. 2.2 розділу І Положення № 402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом.
До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону; ВЛК евакуаційного пункту; ВЛК пересувної госпітальної бази.
Штатні ВЛК комплектуються лікарями із клінічною підготовкою за однією з лікарських спеціальностей (терапія, хірургія, неврологія, психіатрія, оториноларингологія, офтальмологія, організація охорониздоров'ятощо), з досвідом роботи у військових частинах та лікувальних закладах.
ЦВЛК має право розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України (абз. 15 п.п. 2.3.4 п. 2.3 розділу I Положення № 402).
Відповідно до п. 2.4.4 п. 2.4 розділу І Положення № 402 на ВЛК регіону покладаються обов'язки, зокрема, з організації військово-лікарської експертизи, керівництва підпорядкованими ВЛК, контролю за їхньою роботою та надання їм методичної і практичної допомоги в зоні відповідальності; розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи.
Згідно із п. 2.4.5 розділу І Положення № 402 ВЛК регіону має право, зокрема, оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК; направляти у військові лікувальні заклади на контрольне обстеження та медичний огляд військовослужбовців, членів їх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової служби), військовозобов'язаних, резервістів, працівників.
Рішенням штатної ВЛК може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд (п. 2.4.6. розділу І Положення № 402).
Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку (п. 2.4.10. розділу І Положення № 402).
У свою чергу, згідно із п. 2.6.1. розділу І Положення № 402 до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать: госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК високомобільних десантних військ; ВЛК військових комісаріатів; ВЛК територіального центру комплектування (далі - ВЛК ТЦК); ВЛК цивільного лікувального закладу з правами госпітальної ВЛК.
На підставі затвердженого переліку начальник ВМКЦ регіону своїм наказом призначає позаштатні постійно діючі ВЛК, їх персональний склад і визначає порядок їх роботи (п. 2.6.7.).
Документи позаштатних ВЛК скріплюються гербовою печаткою військового лікувального, цивільного лікувально-профілактичного закладу, військової частини, при яких ці комісії утворені (2.6.11. розділу І).
Госпітальна ВЛК створюється у військовому госпіталі, на госпітальному судні, у цивільному лікувально-профілактичному закладі, де обстежуються і лікуються військовослужбовці. На особливий період госпітальна ВЛК створюється в усіх військових санаторіях (2.7.1. розділу І).
Із наведених вище норм Положення № 402 слідує, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються штатні та позаштатні військово-лікарські комісії, які проводять медичний огляд осіб, передбачених п. 1.1 розділу І Положення № 402, зокрема, з метою визначення ступеня придатності до військової служб, за результатами якого приймають постанови, що оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання ВЛК. До штатних ВЛК належать, зокрема ВЛК регіону, до повноважень яких належить розгляд скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи. ВЛК регіону також мають право оглядати військовослужбовців, скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК та направляти військових на контрольний медичний огляд, а також за їх рішенням може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд. Постанови регіональних ВЛК можуть бути оскаржені до ЦВЛК або до суду.
Пунктом 1.1 розділу ІІ Положення № 402 передбачено, що медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'яі фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий станздоров'яі фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час.
Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема, до військової служби допризовників, призовників, військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти).Постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог достану здоров'я (далі - ТДВ) (додаток 3).
Відповідно до п. 1.2 розділу ІІ Положення № 402 розклад хвороб розроблений відповідно до вимог Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я10-го перегляду (далі - МКХ-10).
Згідно з п. 1.4 розділу ІІ Положення № 402 медичний огляд контингентів, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення, проводиться в порядку, визначеному таблицею.
Відповідно до п. 6.6. розділу ІІ Положення № 402 військовослужбовці оглядаються ВЛК у військових лікувальних закладах за територіальним принципом. Військовослужбовці, крім того, оглядаються ВЛК за місцем лікування, навчання, перебування у відрядженні, за місцем проведення відпустки.
За змістом п. 6.28. розділу ІІ Положення № 402 у разі коли ВЛК після амбулаторного обстеження не може прийняти остаточної постанови, вона направляє військовослужбовця на стаціонарне обстеження у військовий лікувальний заклад з подальшим оглядом його госпітальною ВЛК.
Аналіз зазначених вище норм дає підстави для висновку, що військовослужбовці підлягають медичному огляду госпітальною ВЛК, якій, за результатами військово-лікарської експертизи надане право приймати постанови щодо придатності особи до військової служби.
Суд встановив, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , пройшов медичний огляд ВЛК 12.03.2024 року. Згідно висновку 20 Регіональної військово-лікарської комісії від 24.04.2024 року діагноз: двобічна хронічна сенсоневральна приглуховатість З ступеню підпадає під дію ст. 36 Б гр. ІІ наказу Міністра оборони України № 402-2008 року. Визнаний "обмежено придатним до військової служби".
Суд звертає увагу на те, щодо матеріалів справи позивачем не надано доказів на підтвердження того, що під час проходження ВЛК проводився повторний медичний огляд.
Згідно із нормами Положення № 402 у разі непогодження із постановами позаштатних ВЛК, особа має право звернутися до ВЛК вищого рівня із скаргою на дії чи рішення ВЛК.
У свою чергу, ВЛК регіону мають право скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК та направляти військових на контрольний медичний огляд, а також за їх рішенням може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд.
Оскарженню у судовому порядку за приписами п. 2.4.10. розділу І Положення № 402 підлягають тільки постанови ВЛК регіонів та постанови ЦВЛК.
Як слідує з матеріалів справи, позивач не звертався зі скаргою про протиправність дій/бездіяльності членів 20 Регіональної військово-лікарської комісії при проведенні медичного огляду до ЦВЛК та проханням провести повторний медичний огляд із дотримання вимог Положення № 402.
Тобто, позивач не скористався своїм правом на проведення повторного медичного огляду з метою визначення придатності його до військової служби.
Верховний Суд у постанові від 13 червня 2018 року у справі №806/526/16 зауважив, що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.
Згідно із висновками Верховного Суду, у постанові Верховного Суду від 12 червня 2020 року у справі №810/5009/18 надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду.
Беручи до уваги ті обставини, що перевірка рішень позаштатних гарнізонних ВЛК на предмет того, чи дотримані всі умови та критерії, передбачені Положенням № 402 при проведенні медичного огляду військового, належить до функцій ВЛК регіону чи ЦВЛК, а остаточного рішення, яке підлягає судовому оскарженню, з приводу придатності позивача до військової служби ЦВЛК не приймалось, суд зробив висновок про недотримання позивачем вимог Положення № 402 щодо процедури оскарження результатів медичного огляду, що є підставою для відмови у задоволенні позову.
Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак, суд не може здійснювати власну оцінку підставам прийняття певного висновку, оскільки, як попередньо зазначалося, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підстав висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суд в межах розгляду справи не вправі надавати власну оцінку на предмет наявності підстав для визнання позивача таким, що не придатний до військової служби.
При цьому суд зауважує, що у своєму позові позивач не ставить під сумнів законність процедури прийняття відповідачем спірного рішення.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи зазначене, станом на момент ухвалення рішення позивач не довів, а суд не встановив протиправності оскаржуваного рішення відповідача, щодо придатності позивача до військової служби за станом здоров'я у військовий час.
Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів позивача), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
Керуючись ст. 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адмінстративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКІІІ НОМЕР_1 ) до 20 Регіональної військово-лікарської комісії (49069, Україна, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Грушевського Михайла, будинок, 65, код ЄДРПОУ 26637746) про визнання протиправними дій та зобов?язання вчинити певні дії - відмовити у повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Ніколайчук