Справа № 308/10602/25
26 вересня 2025 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді - Малюк В.М.,
за участю секретаря судового засідання - Вереш А.В.,
позивачки - ОСОБА_1 та її представника - адвоката Ємчук Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат - Ємчук Л.В. до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу,-
ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат - Ємчук Л.В. звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи її тим, що 09.09.2020 року сторони зареєстрували шлюб в Ужгородському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано Франківськ) за актовим записом № 544, що стверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .
Подружнє життя позивачки та відповідача не склалося через подружню зраду відповідача, фактичне проживання відповідача протягом двох років з іншою жінкою, неадекватну поведінку відповідача до ситуації, яка склалася, що призвело до відсутності порозуміння та поваги між ними.
Про фактичне припинення шлюбних відносин між позивачкою та відповідачем свідчить також той факт, що сторони на даний момент спільно не проживають, спільного господарства не ведуть, не пов'язані спільним побутом. Такі відносини позивачка вважає лише формальними та такими, що втратили ознаки шлюбних відносин між подружжям.
Позивачка переконана, що подальше збереження шлюбу неможливе та суперечить її інтересам та інтересам малолітнього сина, що має істотне значення.
За час шлюбу у сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спір про визначення місця проживання малолітнього сина відсутній. Дитина проживає та має зареєстроване місце проживання разом із матір'ю. Спір щодо розподілу майна відсутній.
За таких обставин, позивачка просить суд шлюб, який був укладений 09.09.2020 року, між нею та ОСОБА_2 розірвати.
У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представника - адвоката Ємчук Л.В. позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили такі задоволити. ОСОБА_1 наполягала на розірванні шлюбу, оскільки вважає, що примирення неможливе, сім'я остаточно розпалася.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання з'явився, мав розмову з позивачкою, однак у подальшому ще до початку розгляду справи по суті, з невідомих суду причин, покинув приміщення суду.
Заслухавши пояснення позивачки та її представника, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.
Як вбачається з оригіналу свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 виданого 09.09.2020 року, між ОСОБА_4 та відповідачем - ОСОБА_2 було укладено шлюб, який зареєстровано Ужгородським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано Франківськ) за актовим записом № 544.
За час шлюбу у сторін народився син: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до ч.3 ст.109 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Судом встановлено, що спільне життя у сторін не склалося, спільне господарство як подружжя не ведуть, життя, яке б ґрунтувалося на почуттях взаємної любові, дружби та поваги немає. Спільне життя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивачки.
Приписами ст.110 СК України визначено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним з подружжя.
Згідно ст. 112 СК України при розгляді справи про розірвання шлюбу суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини й інших обставин життя чоловіка і жінки. Відповідно до ч.3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Стаття 51 Конституції України передбачає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї. Аналогічні приписи викладені у ст. 24 СК України, у якій, крім іншого передбачено, що примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ч.3 та ч.4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно зі ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Оскільки позивачка наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Спору щодо поділу спільного майна подружжя та визначення місця проживання дитини сторонами не заявлялося.
Враховуючи вищенаведені обставини справи та аналізуючи наведені вище норми СК України, суд приходить до висновку, що подальше спільне проживання подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивачки, а тому шлюб між сторонами, слід розірвати.
Керуючись ст.ст. 21, 24, 110, 112 , 113 СК України, ст.ст. 2, 13, 82, 141, 142, 259, 263, 265, 268, 354 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву - задоволити.
Шлюб, укладений 09.09.2020 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , який зареєстровано Ужгородським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), про що в книзі реєстрації актів про одруження зроблено відповідний актовий запис за № 544 - розірвати.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Повний текст рішення суду складено 29.09.2025 року.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду В.М. Малюк