Справа № 307/2427/25
Провадження № 2/307/875/25
24 вересня 2025 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області
у складі головуючої судді Сас Л.Р.,
секретар судового засідання Кривошея Д.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження за правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України (за відсутності учасників справи та нездійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу,
встановив:
Представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Герасимчук О.О., від імені позивачки пред'явив до ОСОБА_2 позов про розірвання шлюбу, зареєстрованого 27 лютого 2003 року.
В обґрунтування позовних вимог представник посилався на те, що 27 лютого 2003 року сторони зареєстрували шлюб. Неповнолітніх дітей у сторін не має.
На початку сімейного життя шлюбні відносини між сторонами складалися добре.
Однак, з часом вони перестали розуміти та любити один одного, а також у них з'явились розбіжності в поглядах на сімейне життя, сімейні обов'язки з ведення спільного господарства та ведення спільного побуту. Всі зусилля щодо знаходження компромісу між сторонами не дали жодних результатів, тому позивачка вважає, що немає можливості зберегти сім'ю. На даний момент подружжя разом не проживає.
Відтак, їхній шлюб носить формальний характер, а тому подальше сумісне життя, примирення, збереження між сторонами сім'ї є неможливим та таким, що суперечить інтересам позивачки, у зв'язку із чим просить шлюб розірвати.
Також просив стягнути з відповідача судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 968 грн. 96 коп. та витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 5 000 грн.
Ухвалою судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 18 липня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, яку постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 24 вересня 2025 року.
Позивачка ОСОБА_1 та її представник - адвокат Герасимчук О.О. у судове засідання не з'явилася, представник подав заяву про розгляд справи за їх відсутності та підтримання позовних вимог.
Відповідач ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленим про судове засідання, про що свідчить трекінг відстеження вручення поштового відправлення, у судове засідання не з'явився без повідомлення причин, відзиву не подав, у зв'язку з чим суд на підставі п. 1) ч. 3 ст. 223 ЦПК України постановив ухвалу про розгляд справи за його відсутності.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За наведеного суд постановив судовий розгляд справи здійснювати за відсутності всіх учасників справи на підставі наявних у суду матеріалів та нездійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд дійшов висновку про задоволення позову виходячи з таких підстав.
Із копій паспорта та свідоцтва про шлюб видно, що сторони зареєстрували шлюб 27 лютого 2003 року (а. с. 13 - 18).
Із заяви по суті справи відомо, що сторони припинили подружні відносини, разом не проживають, спільного господарства не ведуть та неповнолітніх дітей у них немає (а. с. 1 - 4).
Згідно з ч. 3 ст. 105 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Ураховуючи наведене, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам позивачки, і тому її право, передбачене ч. 3 ст. 56 СК України, на припинення шлюбних відносин підлягає захисту шляхом задоволення позову про розірвання шлюбу.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку із задоволенням позову, необхідно із відповідача у користь позивачки стягнути судові витрати в сумі 969,96 грн., пов'язані зі сплатою судового збору, що підтверджені квитанцією (а. с. 8).
Що стосується витрат на правничу допомогу у розмірі 5000 грн. слід зазначити наступне.
Відповідно до статті 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Із матеріалів справи відомо, що представництво інтересів позивачки здійснював адвокат Герасимчук О.О., що підтверджується ордером на надання правничої допомоги серії АВ № 1214419 від 02 липня 2025 року, свідоцтвом про право на заняття адвокатської діяльністю № 603 від 18 серпня 2008 року та договір б/н про надання правничої допомоги від 30 червня 2025 року.
При зверненні до суду з позовом, представником позивачки ОСОБА_1 адвокатом Герасимчуком О.О. заявлено суму витрат на надання правової допомоги у розмірі 5000 грн., яку він просив стягнути з відповідача.
Із п. 3.1. розділу 3 договору про надання правової допомоги від 30 червня 2025 року вбачається, що клієнт сплачує адвокату за надання правової допомоги гонорар у розмірі 5000 грн. за розгляд справи в суді першої інстанції. Авансовий платіж становить 2500,00 грн., решту 2500,00 грн. клієнт сплачує при винесенні судом рішення. За надання допомоги гонорар сплачується авансом в безготівковій формі на розрахунковий або картковий рахунок адвоката.
Стороною, яка просить стягнути на її користь витрати на професійну правничу допомогу, має бути надано детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та докази здійснення стороною таких витрат.
Однак, всупереч зазначеному, представником позивачки не надано суду достатніх доказів понесених витрат, а саме: доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом.
Вказана позиція відповідає висновкам, викладеним в постанові Верховного Суду від 09 жовтня 2020 року у справі № 509/5043/17 (провадження № 61-5662св20).
Проте, в порушення вимог ст.137,141 ЦПК України, суду не надано жодних доказів на підтвердження виду, обсягу наданих послуг і виконаних робіт адвокатом та їх вартості, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивачки витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 27 лютого 2003 року виконавчим комітетом Добрянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області (актовий запис № 16).
Стягнути із ОСОБА_2 у користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 969 (дев'ятсот шістдесят дев'ять) грн. 96 коп., пов'язані зі сплатою судового збору.
Відмовити в іншій частині позову про стягнення витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 5 000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп., за недоведеністю позовних вимог.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, і може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .
Представник позивачки: ОСОБА_3 , АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання якого зареєстроване за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .
Повне судове рішення складено 29 вересня 2025 року.
Суддя Л.Р.Сас