29 вересня 2025 року м. ПолтаваСправа №440/14592/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши у письмовому провадженні звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.06.2025 у справі №440/14592/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 27.06.2025 у справі №440/14592/24 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 07.11.2024 №163750030573 про відмову у призначенні пенсії.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 22.07.1993 по 12.05.1995 та у подвійному розмірі на підставі статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" період роботи з 09.03.2005 по 30.09.2024 на посадах, що передбачені Списком №2, у КП "Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради", а також призначити ОСОБА_1 з 02.10.2024 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати до Полтавського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.06.2025 у справі №440/14592/24 протягом одного місяця з дня набрання рішенням суду законної сили.
Рішення суду набрало законної сили 29.07.2025.
22.08.2025 до суду надійшов звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.06.2025 у справі №440/14592/24. 08.09.2025 звіт переданий головуючому судді.
У поданому звіті представник відповідача зазначив, що на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.06.2025 у справі №440/14592/24, що набрало законної сили 29.07.2025, відділом призначення пенсій управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг ГУПФ України в Харківській області зараховано до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 22.07.1993 по 12.05.1995 та у подвійному розмірі на підставі статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" період роботи з 09.03.2005 по 30.09.2024 на посадах, що передбачені Списком №2, у КП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради», а також призначено ОСОБА_1 з 02.10.2024 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». При цьому стаж роботи з 09.03.2005 по 30.09.2024 зарахований у подвійному розмірі лише для цілей визначення права на призначення пенсії, тоді як для обчислення пенсії стаж за відповідний період врахований в одинарному розмірі, оскільки рішенням суду ГУПФ України в Харківській області не зобов'язано здійснити розрахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням зазначеного стажу роботи у подвійному розмірі.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 08.09.2025 призначено розгляд звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.06.2025 у справі №440/14592/24 у порядку письмового провадження.
Представник позивача надала до суду письмові пояснення, у яких зазначила, що рішення суду від 27.06.2025 у справі №440/14592/24 відповідачем у повному обсязі не виконано, оскільки внаслідок зарахування стажу роботи з 09.03.2005 по 30.09.2024 для цілей обчислення розміру пенсії в одинарному розмірі розрахований розмір пенсії є заниженим.
Суд, розглянувши звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.06.2025 у справі №440/14592/24, дійшов висновку про невиконання відповідачем судового рішення у спосіб, визначений в його резолютивній частині, з таких підстав.
Суд враховує, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 27.06.2025 у справі №440/14592/24 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 у подвійному розмірі на підставі статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" період роботи з 09.03.2005 по 30.09.2024 на посадах, що передбачені Списком №2, у КП "Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради".
На виконання рішення суду відповідач розрахував стаж роботи ОСОБА_1 для цілей визначення права на призначення пенсії за віком зі зниження пенсійного віку шляхом обчислення стажу роботи за період з 09.03.2005 по 30.09.2024 у подвійному розмірі, внаслідок чого загальний стаж роботи склав 48 років 06 місяців 18 днів, у т.ч. стаж, який дає право на зниження пенсійного віку - 39 років 0 місяців 24 днів /а.с. 113/.
Натомість для обчислення позивачці з 02.10.2024 пенсії за віком врахований стаж загальною тривалістю 29 років 0 місяців 15 днів /а.с. 110, 112 - зі звороту/.
Доводи відповідача про те, що рішенням суду від 27.06.2025 у справі №440/14592/24 ГУПФ України в Харківській області не зобов'язано проводити розрахунок пенсії за віком ОСОБА_1 з урахуванням стажу роботи за період з 09.03.2005 по 30.09.2024 у подвійному розмірі суд визнає безпідставними.
Так, суд звертає увагу на те, що рішенням суду від 27.06.2025 у цій справі відповідача зобов'язано зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 у подвійному розмірі на підставі статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" період роботи з 09.03.2005 по 30.09.2024 на посадах, що передбачені Списком №2, у КП "Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради".
Таким чином, суд не вирішував питання про необхідність зарахування стажу роботи з 09.03.2005 по 30.09.2024 у подвійному розмірі лише для цілей визначення наявності у позивачки права на призначення з 02.10.2024 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Натомість суд зобов'язав відповідача здійснити обчислення страхового стажу за вказаний період у подвійному розмірі на підставі статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Положення статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" не містять приписів про те, що подвійне зарахування стажу роботи можливе виключно для цілей визначення наявності в особи права на призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку.
Обраний відповідачем спосіб дій в частині обчислення стажу роботи у подвійному розмірі суперечить висновкам Верховного Суду, наведеним у постановах від 11.12.2018 у справі №310/385/17 (2-а/310/47/17), від 23.01.2019 у справі №485/103/17, від 04.12.2019 у справі №689/872/17, від 27.02.2020 у справі №462/1713/17, від 27.04.2023 у справі №160/14078/22, на які покликався суд під час ухвалення рішення суду від 27.06.2025 у цій справі.
За наведених обставин, суд погоджується з доводами представника позивачки про невиконання відповідачем рішення суду від 27.06.2025 у справі №440/14592/24 у спосіб, визначений в його резолютивній частині.
На виконання рішення суду відповідач має провести обчислення розміру пенсії за віком ОСОБА_1 з 02.10.2024 з урахуванням стажу роботи з 09.03.2005 по 30.09.2024 на посадах, що передбачені Списком №2, у КП "Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради" у подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Стосовно виплати ОСОБА_1 пенсії за віком з дати її призначення (02.10.2024) суд зауважує, що відповідно до абзаців першого, третього пункту 4.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846, після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, за місцезнаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії.
Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття органом, що призначає пенсію, рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії, а у разі призначення пенсії за віком автоматично - не пізніше одного місяця з дня надходження повідомлення про обраний особою спосіб виплати пенсії.
Таким чином, органом, відповідальним за виплату позивачці пенсії за віком з 02.10.2024, є ГУПФ України в Полтавській області, що не є стороною у справі №440/14592/24.
Згідно з частинами першою, другою статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
Складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 26.06.2013 № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 №11-рп/2012).
У пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України", заява №60750/00, зазначено, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
У Рішенні від 15.05.2019 №2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов'язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов'язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі "Валерій Фуклєв проти України" від 07.06.2005, заява №6318/03; пункт 43 рішення у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004, заява №60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" від 15.10.2009, заява №40450/04; пункт 64 рішення у справі "Apostol v. Georgia" від 28.11.2006, заява №30779/04).
На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15.05.2019 №2-р(II)/2019 констатував, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до частини другої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
У силу статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Суд враховує, що в адміністративному судочинстві обов'язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в яких є держава в особі її компетентних органів, а тому, адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов'язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов'язковості судового рішення.
За наведених обставин, суд відмовляє у прийнятті звіту ГУПФ України в Харківській області від 22.08.2025 про результати виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.06.2025 у справі №440/14592/24 та вважає за необхідне зобов'язати боржника подати до суду новий звіт про повне виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.06.2025 у справі №440/14592/24 у місячний строк з дня отримання копії ухвали суду.
Керуючись статтями 2, 5, 14, 241, 243, 248, 256, 370, 372, 381-1 - 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 22.08.2025 про результати виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.06.2025 у справі №440/14592/24 - відмовити.
Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області новий строк для подання звіту про повне виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.06.2025 у справі №440/14592/24.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати до Полтавського окружного адміністративного суду звіт про повне виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.06.2025 у справі №440/14592/24 упродовж тридцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали суду.
Роз'яснити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області, що звіт про виконання судового рішення має відповідати вимогам частин другої, третьої статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання, однак може бути оскаржена.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвалу суду не вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Олександр КУКОБА