Україна
Донецький окружний адміністративний суд
29 вересня 2025 року Справа№640/7871/22
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Куденкова К.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжнародна юридична компанія «Кратос», про визнання протиправним і скасування рішення,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі - ВКДКА), в якому просить визнати протиправним і скасувати рішення дисциплінарної комісії адвокатури від 29.04.2022 №IV-011/2022, яким скасовано рішення КДКА м. Києва №566 від 02.09.2021.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 7 червня 2022 року відкрито провадження у справі. Залучено до участі у справі як третю особу яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжнародна юридична компанія «Кратос» (далі - ТОВ «МЮК «Кратос», скаржник).
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 6 липня 2022 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи №640/7871/22 в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Цю справу передано до Донецького окружного адміністративного суду відповідно до пункту 2 розділу II Закону України від 13 грудня 2022 року № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду».
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19 травня 2025 року суддею прийнято позовну заяву до провадження. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), витребувані докази.
На обґрунтування позову ОСОБА_1 посилається на те, що відповідачем при розгляді скарги були порушені законодавчі норми щодо порядку розгляду скарги, були відсутні підстави для скасування рішення КДКА м. Києва №566 від 02.09.2021. Зазначає, що, за неведеними у відповідній скарзі підставами, строк притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності закінчився відповідно 31.08.2021 та 13.11.2021. При вирішенні питання про притягнення особи до дисциплінарної відповідальності, першочерговим є встановлення дотримання строку накладення дисциплінарного стягнення, за умови закінчення якого уповноважений орган взагалі позбавлені можливості досліджувати та вирішувати питання про наявність в діях особи ознак дисциплінарного проступку.
Позивач вважає, що скарга не відповідала вимогам встановленим підпунктом 1 пункту 36.2. статті 36 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року №120, в частині зазначення неправильної назви рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва, замість правильної - Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва, а тому, повинна була бути повернута відповідачем без розгляду.
Крім того, на думку позивача, скаржником належним чином не були обґрунтовані причини, по яким він не міг подати скаргу раніше, не було подано доказів, які засвідчують фактичне існування перешкод чи труднощів для своєчасного звернення зі скаргою, а відтак, були відсутні підстави для поновлення строку на подачу скарги. Проте, відповідачем скарга була прийнята до розгляду та необґрунтовано був поновлений строк на подачу скарги. Також позивачем наведені аргументи по суті обстави щодо яких подана скарга ТОВ «МЮК «Кратос». Наполягає на тому, що відсутні підстави вважати, що адвокат ОСОБА_1 мав намір ввести суд в оману щодо дійсних обставин справи, що виключає подію дисциплінарного проступку. Виходячи із змісту оскаржуваного рішення, яке було направлено на адресу скаржника та оприлюднено в загальному доступі на сайті відповідача, позивач вважає, що таке рішення погіршує репутацію позивача, як адвоката, що, в свою чергу, негативно впливає на його професійну діяльність.
Відповідач надав відзив на адміністративний позов, яким просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Зазначає, що визнавши поважними причини пропуску скаржником строків на оскарження, прийшла до обґрунтованого висновку про можливість розглянути скаргу по суті. Вважає, що пунктах 15-20 оскаржуваного Рішення ВКДКА належним чином обґрунтувала підстави для поновлення Скаржнику строку на оскарження Рішення КДКА м. Києва Рішенням ВКДКА від 29.04.2022 №IV-011/2022 відповідач встановив факт вчинення Адвокатом дисциплінарного проступку, однак, у зв'язку із витіканням річного строку притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, встановленого частиною 2 статті 35 Закону, закрив дисциплінарне провадження. Посилається на використання адвокатом (позивачем у цій справі) у господарському суді документів з завідомо недостовірними обставинами, про які йому було відомо. За таких обставин Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури: не погодилась з висновками дисциплінарної палати КДКА регіону, що відсутні підстави для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності; не погодилась з висновками дисциплінарної палати КДКА регіону про закриття дисциплінарної справи за відсутністю в діях адвоката дисциплінарного проступку, визнала їх необґрунтованими.
Відповідач посилається на обставини, які, на його думку, свідчать про те, що адвокат ОСОБА_1 вчинив дисциплінарний проступок - порушення правил адвокатської етики. Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку, тому дисциплінарна справа закрита у зв'язку зі спливом строку притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Вважає, що оскільки передумовою застосування ч. 2 ст. 35 указаного Закону у зв'язку зі спливом строку притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є встановлення в діях адвоката складу дисциплінарного проступку, наявність якого перевіряється саме під час розгляду дисциплінарної справи по суті вже після порушення дисциплінарної справи, то вищезазначене унеможливлює застосування ч. 2 ст. 35 на першій та другій стадіях дисциплінарного провадження, під час проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок та при вирішенні питання про порушення чи відмову в порушенні дисциплінарної справи.
Крім того, відповідач вважає надуманими твердження позивача про те, що опубліковане на сайті рішення ВКДКА, прийняте відносно нього, погіршує його репутацію, як адвоката, що негативно впливає на його професійну діяльність. Зазначає, що, всі рішення ВКДКА, в тому числі і оскаржуване рішення, перед оприлюдненням на офіційному сайті ВКДКА знеособлюються таким чином, щоб з їх змісту не можливо було ідентифікувати будь-яку фізичну особу, адвоката, юридичну особу (окрім КДКА регіону, яка прийняла рішення), адреси місць проживання, знаходження, адреси електронної пошти, реквізити документів, що посвідчують особу, унікальні номери запису в ЄДДР, РНОКПП, реєстраційні номери транспортних засобів, номери банківських рахунків, платіжних карток, номери судових справ та ін. Розміщення рішень ВКДКА у такий спосіб на офіційному сайті не заборонений законом та має на меті удосконалення практики право застосування регіональними КДКА та вжиття ними заходів до запобігання вчиненню певних помилок при здійсненні дисциплінарного та кваліфікаційного провадження. Посилається на відсутність порушеного права адвоката рішенням про закриття дисциплінарної справи. Прийняття рішення у дисциплінарній справі за результатами її розгляду, а також встановлення наявності або відсутності підстав для прийняття відповідного рішення, є виключними дискреційними повноваженнями відповідної КДКА регіону та ВКДКА як органу адвокатського самоврядування
Від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, у якій останній вважає викладені доводи відповідача необґрунтованими та такими, що не спростовують суті його позовних вимог. Зазначає, що відповідач, при викладі фактичних обставин справи, посилається на обставини, які не були зазначені у скарзі ТОВ «МЮК «Кратос» та не могли бути предметом дослідження, під час її розгляду. Вважає, що відповідач не повинен був встановлювати вину та склад у діях позивача складу дисциплінарного правопорушення.
Відповідач надав заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначає, що доводи позивача у відповіді на відзив є такими що не ґрунтуються на фактичних обставинах справи, нормах чинного законодавства та правозастосовній практиці Верховного Суду, а тому позовна заява позивача є необґрунтованою, безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.
Позивачем подано суду додаткові пояснення у справі, в яких вказав, що відповідач посилається на нерелевантні судові рішення.
Суд, перевіривши матеріали справи та оцінивши повідомлені сторонами обставини, дійшов наступних висновків.
ОСОБА_1 має право на заняття адвокатською діяльністю, що підтверджується відповідним свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю № 630 від 24 лютого 2012 року, виданого на підставі рішення Житомирської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 10.02.2012 №29.
21 грудня 2020 року до КДКА міста Києва за реєстраційним номером 01/1894-3/631/20 надійшла скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна компанія «Кратос» на дії адвоката ОСОБА_1. Скаржник зазначав, що адвокат здійснює представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс-Нерухомість» у справі № 911/2257/20 про стягнення 427 674,69 грн, як таких, що набуті відповідачем в результаті безпідставного володіння та користування офісними приміщеннями, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , які належать позивачу на праві власності, зареєстрованого на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2012 у справі № 5011-32/10471-2012.
На момент розгляду господарським судом Київської області судового спору у справі №911/2257/20 засновником та керівником ТОВ «Ренесанс-Нерухомість» був ОСОБА_2 .
Апеляційна скарга ТОВ «Ренесанс-Нерухомість» у справі № 5011-32/10471-2012 також підписана адвокатом ОСОБА_1.
За твердженнями скаржника, адвокат ОСОБА_1 здійснюючи представництво ТОВ «Ренесанс-Нерухомість» в судах, достеменно знаючи про те, що свідоцтво про право власності від 22.12.2011., серія АЕ № 553240, та витяг про державну реєстрацію прав від 03.04.2012, видані на підставі підроблених документів, все одно посилається на завідомо недостовірні обставини та докази у справах №911/2257/20 та № 5011- 32/10471-2012, що може свідчити про намір ввести в оману суд та є грубим порушенням вимог ст. ст. 7,19,25,42 Правил адвокатської етики.
Крім того, зазначає, що описані обставини стали приводом для звернення ТОВ «МЮК «Кратос» до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення з огляду на наявність в діях представників ТОВ «Ренесанс-Нерухомість» в особі керівника та засновника ОСОБА_2 та адвоката ОСОБА_1 , складу злочину, кримінальна відповідність за який передбачена ст. 384 КК України.
Вважає, що своїми діями адвокат ОСОБА_1 грубо порушив правила адвокатської етики та присягу адвоката України, оскільки у своїй професійній діяльності вдався до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству. Використання з метою захисту прав та інтересів клієнта в суді завідомо недостовірних доказів є неетичним та прямо суперечить принципам законності та верховенства права.
У зв'язку із цим, директор ТОВ «МЮК «Кратос» просив порушити дисциплінарну справу та притягнути адвоката до відповідальності.
Рішенням КДКА м. Києва № 468 від 25.02.2021 відмовлено в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 .
Товариством з обмеженою відповідальністю «Міжнародна компанія «Кратос» 02.04.2021 подано скаргу до ВКДКА на рішення КДКА м. Києва від 25.02.2021 № 468 про відмову в порушенні дисциплінарної справи щодо позивача.
Листом ВКДКА від 07.04.2021 № 787 витребувано від КДКА м. Києва матеріали перевірки відносно позивача. 05.05.2021 члену ВКДКА доручено провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі ТОВ «МЮК «Кратос» на рішення КДКА міста Києва від 25.02.2021 № 468.
Дослідивши матеріали дисциплінарної справи, які надійшли з КДКА регіону, ВКДКА встановила, що ОСОБА_2 є засновником ТОВ «РЕНЕСАНС-НЕРУХОМІСТЬ».
Вказане підтверджується наявною в матеріалах дисциплінарної справи копією свідоцтва про право власності від 22.12.2011 серії САЕ 553240 , згідно з якою офісний комплекс, який розташований в АДРЕСА_1 (літера А), належить ОСОБА_2 , а також копією витягу про державну реєстрацію прав від 03.04.2012 щодо даного нерухомого майна.
Також, як стверджує відповідач, в матеріалах дисциплінарної справи наявна копія ухвали Подільського районного суду м. Києва від 29.10.2018 у справі № 758/11382/18, з Єдиного державного реєстру судових рішень, та роздруківка з сайту судової влади, з якої слідує, що одним із обвинувачених у справі № 758/11382/18 є ОСОБА_2 .
З ухвали суду від 29.10.2018 слідує, що розглядалося кримінальне провадження №12018000000000470, де позивач приймав участь у справі у якості захисника обвинуваченого. В ухвалі від 29.10.2018 встановлено: «Так, ОСОБА_5, діючи за попередньою змовою з генеральним директором ТОВ ЮАйПі ЛТД ОСОБА_6, в січні 2010 року, точна дата не встановлена, знаходячись в приміщенні офісного комплексу, розташованого в АДРЕСА_1, організував укладення між ним та ОСОБА_6 підроблений інвестиційний договір на будівництво офісного комплексу площею 1471,2 кв.м. на АДРЕСА_1, в Подільському районі міста Києва від 15 грудня 2009 року». Крім того, продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_5 18 листопада 2011 року подав до Головного управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) підроблений інвестиційний договір від 15 грудня 2009 року, на підставі якого зазначеним управлінням йому було видано свідоцтво про право власності серії САЕ 553240 на вищезазначену нежитлову будівлю загальною площею 1471,2 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1, як на офісний комплекс такої ж площі за цією ж адресою».
Таким чином, хоча вказаною ухвалою суду осіб і звільнено від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, факт вчинення злочину встановлено.
Окрім того, в матеріалах дисциплінарної справи наявна копія рішення Господарського суду Київської області від 19.11.2020 у справі № 911/2257/20, з якого слідує, що інтереси відповідача ТОВ РЕНЕСАНС-НЕРУХОМІСТЬ представляв позивач.
Відповідач звертає увагу, що у відзиві на позовну заяву у справі № 911/2257/20 позивач вказав, що позивач (ТОВ МЮК Кратос) зазначив, що воно є власником нерухомого майна (за адресою: АДРЕСА_1) на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.20212 у справі № 5011-32/10471-2012.
При цьому, адвокат вказав, що на момент розгляду цієї справи власником цього нерухомого майна був ОСОБА_2 , що також підтверджується свідоцтвом про право власності від 22.12.2011 та витягом від 03.04.20212, копії яких позивачем було додано до свого відзиву.
В апеляційній скарзі на рішення Господарського суду Київської області від 19.11.2020 у справі № 911/2257/20 позивач знову зазначив таку інформацію.
Указав, що ТОВ «МЮК «Кратос» є власником нерухомого майна (за адресою: АДРЕСА_1 ) на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2012 у справі № 5011-32/10471- 2012.
При цьому, позивач вказав, що на момент розгляду цієї справи власником цього нерухомого майна був ОСОБА_2 , що також підтверджується свідоцтвом про право власності від 22.12.2011 та витягом від 03.04.20212. Позивач зазначив, що жодних обов'язків по здійсненню дій, направлених на передачу цього нерухомого майна від ОСОБА_2 до ТОВ «МЮК «Кратос» судом встановлено не було. Таким чином, зважаючи на факти, встановлені ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 29.10.2018 у справі №758/11382/18 у кримінальному провадженні № 12018000000000470, використання Позивачем у справі № 911/2257/20 таких документів як свідоцтво про право власності від 22.12.2011 серії САЕ 553240 та витяг про державну реєстрацію прав від 03.04.2012 - може свідчити про свідоме використання адвокатом в суді завідомо недостовірних доказів та посилання на завідомо недостовірні обставини, про які йому було відомо, про які він знав.
За таких обставин ВКДКА не погодилася з висновками дисциплінарної палати КДКА регіону, що відсутні підстави для порушення дисциплінарної справи, вважаючи їх необґрунтованими.
ВКДКА дійшла висновку про те, що вищевикладені обставини свідчать про наявність в діях адвоката ОСОБА_1 ознак дисциплінарного проступку порушення Правил адвокатської етики, а саме абз. 1, 3 статті 7, статті 12-1, абз. 2 статті 19, статті 25 Правил адвокатської етики.
27 травня 2021 року ВКДКА ухвалила рішення № V-001/2021, яким скаргу ТОВ «МЮК «Кратос» задовольнила частково, рішення КДКА м. Києва від 25.02.2021 №468 про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно позивача скасувала та ухвалила нове рішення про порушення дисциплінарної справи.
Рішенням дисциплінарної палати КДКА м. Києва від 02.09.2021 № 566 за результатами розгляду скарги щодо поведінки адвоката, довідки та матеріалів перевірки, дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_1 закрито за відсутністю в діях адвоката дисциплінарного проступку.
18 листопада 2021 року скаржник звернувся зі скаргою до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури на Рішення КДКА м. Києва від 02.09.2021, заявивши при цьому клопотання про поновлення 30-денного строку на оскарження, передбаченого ч. 1 ст. 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
ВКДКА, визнавши поважними причини пропуску скаржником строків на оскарження, прийшла до висновку про можливість розглянути скаргу по суті.
Рішенням ВКДКА від 29.04.2022 № IV-011/2022 скаргу директора ТОВ «МЮК «Кратос» було задоволено частково; рішення КДКА від 02.09.2021 про закриття дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 скасовано; ухвалено нове рішення про закриття дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 у зв'язку зі спливом строку притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.
У пунктах 15 - 20 спірного рішення наведено обґрунтування поновлення скаржнику строку на оскарження рішення КДКА. Зокрема, зазначено, що копія рішення КДКА була направлена скаржнику 19.10.2021, тобто вже після закінчення строку на оскарження цього рішення.
В оскаржуваному рішенні відповідач зазначив, що встановлені обставини свідчать про те, що адвокат ОСОБА_1 вчинив дисциплінарний проступок - порушення правил адвокатської етики, а саме абз. 1, 3 статті 7, статті 12-1, абз. 2 статті 19, статті 25 Правил адвокатської етики. Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.
Відповідач у спірному рішенні вказав, що в ухвалі Подільського районного суду м. Києва від 29.10.2018 року встановлено: «Так, ОСОБА_5, діючи за попередньою змовою з генеральним директором ТОВ «ЮАйПі ЛТД» ОСОБА_6, в січні 2010 року, точна дата не встановлена, знаходячись в приміщенні офісного комплексу, розташованого в АДРЕСА_1, організував укладення між ним та ОСОБА_6 підроблений інвестиційний договір на будівництво офісного комплексу площею 1471,2 кв.м. наАДРЕСА_1 від 15 грудня 2009 року.»; «Крім того, продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА М 18 листопада 2011 року подав до Головного управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) підроблений інвестиційний договір від 15 грудня 2009 року, на підставі якого зазначеним управлінням йому було видано свідоцтво про право власності серії САЕ 553240 на вище зазначену нежитлову будівлю загальною площею 1471,2 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1, як на офісний комплекс такої ж площі за цією ж адресою.» Зі змісту цього судового рішення, яке набуло законної сили, вбачається, що осіб звільнено від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, факт вчинення ними злочину судом встановлено.
Окрім того, в матеріалах дисциплінарної справи наявна копія рішення Господарського суду Київської області від 19.11.2020 року по справі № 911/2257/20. З рішення вбачається, що інтереси відповідача ТОВ «Ренесанс-Нерухомість» в цій справі представляв адвокат ОСОБА_1 У відзиві на позовну заяву по справі № 911/2257/20 адвокат ОСОБА_1 вказав, що позивач (ТОВ «МЮК «Кратос») зазначає, що воно є власником нерухомого майна (за адресою: АДРЕСА_1) на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2012 по справі № 5011-32/10471-2012. При цьому, адвокат вказав, що на момент розгляду цієї справи власником цього нерухомого майна був ОСОБА_2 , що також підтверджується свідоцтвом про право власності від 22.12.2011 та витягом від 03.04.20212 року. Адвокат додав ці документи до свого відзиву на позовну заяву. В апеляційній скарзі на рішення Господарського суду Київської області від 19.11.2020 адвокат ОСОБА_1 знову зазначив таку інформацію. Зокрема адвокатом наголошено, що ТОВ «МЮК «Кратос» зазначає, що воно є власником нерухомого майна (за адресою: АДРЕСА_1) на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2012. При цьому, адвокат вказав, що на момент розгляду цієї справи власником цього нерухомого майна був ОСОБА_2 , що також підтверджується свідоцтвом про право власності від 22.12.2011 та витягом від 03.04.20212 року. Адвокат також зазначив, що жодних обов'язків по здійсненню дій, направлених на передачу цього нерухомого майна від ОСОБА_2 до ТОВ «Міжнародна юридична компанія «КРАТОС» судом встановлено не було.
ВКДКА вказало, що зважаючи на факти, установлені ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 29.10.2018 у справі № 758/11382/18 у кримінальному провадженні № 12018000000000470, яке набуло законної сили, використання адвокатом ОСОБА_1 у справі № 911/2257/20 таких документів як свідоцтво про право власності від 22 грудня 2011 року, САЕ 553240 , та витягу про державну реєстрацію прав від 03.04.2012 року, - вказує про використання адвокатом в господарському суді документів з завідомо недостовірними обставинами, про які йому було відомо.
Суд вважає, що наявних у матеріалах справи наданих сторонами доказів достатньо для розгляду цієї справи по суті.
Спірні правовідносини виникли щодо правомірності закриття дисциплінарної справи відносно адвоката.
Відповідно до положень ч. 1 і ч. 3 ст. 2 Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон №5076-VI), у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що адвокатура - адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.
З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.
У відповідності із частиною першою статті 4 вказаного Закону, адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
За змістом статті 21 Закону №5076-VI, під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов'язаний, зокрема, дотримуватись присяги адвоката України та правил адвокатської етики, виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.
За правилами частини першої статті 33 Закону №5076-VI адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 34 Закону №5076-VI підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом. Правила адвокатської етики є системою згрупованих норм етичного характеру, зводом принципів, ідей, положень, які відображають цінності сучасної адвокатської спільноти. У цій системі цінностей вимога чесного та порядного ставлення до здійснення професійної діяльності є важливою умовою поваги до професії адвоката, підвищення довіри осіб, які потребують правової допомоги, до адвокатури в цілому.
Згідно абзацу 1 статті 7 Правил адвокатської етики, затверджених 9 червня 2017 року Звітно-виборним з'їздом адвокатів України 2017 року, у своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності.
Відповідно до абзацу 3 статті 7 Правил адвокатської етики, адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
Стаття 12-1 Правил адвокатської етики визначає, що адвокат повинен бути добропорядним, чесно та гідно виконувати свої професійні обов'язки. Адвокату заборонено робити завідомо неправдиві заяви стосовно суті доручення, фактичних обставин, що мають до нього відношення, їх правової оцінки, прав і обов'язків адвоката, клієнта, а також обсягу своїх повноважень щодо представництва інтересів клієнта.
В абзаці 2 статті 19 Правил адвокатської етики визначено, що адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
Згідно статті 25 Правил адвокатської етики, адвокату категорично забороняється використовувати при виконанні доручення клієнта незаконні та неетичні засоби, зокрема, спонукати свідків до надання завідомо неправдивих показань, вдаватися до протизаконних методів тиску на протилежну сторону чи свідків (погроз, шантажу, тощо), використовувати свої особисті зв'язки (чи в окремих випадках особливий статус) для впливу прямо або опосередковано на суд або інший орган, перед яким він здійснює представництво, або захист інтересів клієнтів, використовувати інформацію, отриману від колишнього клієнта, конфіденційність якої охороняється законом, використовувати інші засоби, що суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
Представляючи інтереси клієнта або виконуючи функцію захисника в суді, адвокат зобов'язаний дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, про судоустрій і статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог Правил (ст. 42 Правил адвокатської етики).
За порушення Правил адвокатської етики до адвоката можуть бути застосовані заходи дисциплінарної відповідальності в порядку, передбаченому чинним законодавством про адвокатуру та адвокатську діяльність, а також рішеннями З'їзду, актами Ради адвокатів України, Національної асоціації адвокатів України (ст. 66 Правил адвокатської етики).
Положеннями статті 36 Закону №5076-VI визначено, що на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
Приписами статті 37 Закону №5076-VI установлено, що дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи;
4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
Згідно із частиною першої статті 39 Закону №5076-VI, за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
Відповідно до ч. 1 і ч. 2 статті 40 Закону №5076-VI дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення. Розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.
Статтею 41 указаного Закону передбачено, що за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.
Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.
Рішення у дисциплінарній справі приймається за відсутності адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката.
Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводив перевірку відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, не бере участь у голосуванні.
Рішення оголошується на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Копія рішення надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення.
Адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії (ч. 1 ст. 41 50 Закону №5076-VI).
У відповідності із п.4 ч.5 ст.50 Закону №5076-VI до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури належать: здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів.
Приписами частини шостої статті 50 Закону №5076-VI установлено, що засідання кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури вважається правомочним, якщо на ньому присутні більше половини членів її палат. Засідання палати вважається правомочним, якщо на ньому присутні більше половини її членів.
Частиною восьмою статті 50 Закону №5076-VI передбачено, що рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.
Відповідно до ч. 1 і п. 1 ч. 4 ст. 52 Закону №5076-VI Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є колегіальним органом, завданням якого є розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури: розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.
Частиною 5 ст. ст. 52 Закону №5076-VI передбачено, що Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право: 1) залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін; 2) змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури; 3) скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення; 4) направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов'язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії.
Статтею 35 Закону №5076-VI установлено, що за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.
Адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.
Статтею 49 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України №120 від 30.08.2014 (далі - Положення № 120), у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про: 1) притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення; 2) закриття дисциплінарної справи.
Рішення про закриття дисциплінарної справи приймається у разі: а) відсутності в діях адвоката дисциплінарного проступку; б) закінчення строку притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, у разі встановлення дисциплінарного проступку у діях адвоката; в) відкликання заяви (скарги) заявником (скаржником); г) на дату прийняття рішення, за результатами розгляду скарги, адвоката позбавлено права на заняття адвокатською діяльністю.
Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини (ст. Положення № 120).
У пунктів 60 Положення № 120 зазначено, що винесене дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури рішення у дисциплінарній справі за результатами розгляду заяви (скарги) може бути оскаржене до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття лише адвокатом, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, або особою, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, чи їхніми представниками, з дотриманням вимог, визначених пунктами 36.1., 36.2., 36.3., 36.4., 36.5., 36.6. цього Положення. Оскарження такого рішення не зупиняє його дії. Вказаний строк на оскарження рішення до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути поновлено за рішенням цієї Комісії згідно заяви скаржника про поважність причин його пропуску. Порушення (пропущення/пропуск) строку на оскарження рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин є підставою для залишення скарги без задоволення, а рішення без змін.
З наведеного висновується, що в положеннях ч. 2 ст. 35 Закону зазначається про строки саме притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. У свою чергу, питання притягнення до дисциплінарної відповідальності розглядається кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури лише починаючи зі стадії «розгляду дисциплінарної справи» та закінчується стадією «прийняття рішення у справі». Також КДКА при аналізі зазначеної обставини необхідно встановити конкретний день вчинення адвокатом дисциплінарного проступку.
Питання щодо закриття дисциплінарного провадження на підставі ч. 2 ст. 35 Закону № 5076-VI має вирішуватись на четвертій стадії дисциплінарного провадження, а саме «прийняття рішення у справі». На третій стадії перевіряється наявність складу дисциплінарного проступку в діях адвоката, а на четвертій стадії вирішується питання щодо притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи.
Отже, підставами закриття дисциплінарної справи можуть бути, зокрема, наявність вчиненого адвокатом дисциплінарного проступку, однак відповідно до ч. 2 ст. 35 Закону № 5076-VI строк притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності сплинув.
Оскільки передумовою застосування ч. 2 ст. 35 Закону № 5076-VI у зв'язку зі спливом строку притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є встановлення в діях адвоката складу дисциплінарного проступку, наявність якого перевіряється саме під час розгляду дисциплінарної справи по суті вже після порушення дисциплінарної справи, то зазначене унеможливлює застосування ч. 2 ст. 35 на першій та другій стадіях дисциплінарного провадження, під час проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок та при вирішенні питання про порушення чи відмову в порушенні дисциплінарної справи.
Водночас Законом № 5076-VI не встановлено обов'язку на стадії порушення дисциплінарної справи надавати оцінку обставинам вчинення адвокатом дисциплінарного проступку, як це передбачено для наступних стадій дисциплінарного провадження.
Посилання позивача в позовній заяві на висновки Верховного Суду, які викладені в постанові від 11 липня 2018 року у справі № 308/8763/15-а, суд вважає помилковими, оскільки у вказаній справі спірним питанням було притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Суд зазначає, що в пунктах 15 - 20 рішення від 29.04.2022 №IV-011/2022 наведене належне обґрунтування поновлення скаржнику строку на оскарження рішення КДКА, а саме відповідачем було встановлено, що копія рішення КДКА була направлена скаржнику 19.10.2021, тобто вже після закінчення строку на оскарження цього рішення.
Посилання позивача на те, що в скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна юридична компанія «Кратос» від 18.11.2021 зазначено назву Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури міста Києва, замість правильної - Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури м. Києва, є таким, що не впливає на обов'язок відповідача розглянути цю скаргу, оскільки є очевидним зазначення скаржником належного органу, рішення якого ним було оскаржено до відповідача.
Адвокатура в Україні - це недержавний самоврядний інститут, який самостійно вирішує питання своєї організації та діяльності. Вирішення питань, що стосуються дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні, законом віднесено до виключної компетенції адвокатського самоврядування в особі відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Водночас правомочність відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії на власний розсуд за наслідками оцінки обставин і фактів прийняти рішення за правовою природою є дискреційним повноваженням, під яким розуміється можливість суб'єкта владних повноважень самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох юридично допустимих варіантів управлінського рішення.
Проте суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленими частиною другою статті 2 КАС України критеріям, а саме, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Таким чином, правову оцінку рішенню органів адвокатського самоврядування в питанні притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності суди мають надавати виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану КДКА/ВКДКА юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їхньої достатності/недостатності.
Наведене відповідає висновкам Верховного Суду, які викладені в постанові від 10 листопада 2022 року у справі № 826/14291/17.
Оскаржуване в цій справі рішення від 29.04.2022 №IV-011/2022 містить як оцінку пояснень адвоката, так і повний виклад обставин і матеріалів, які були предметом перевірки, та за якими воно прийняте. У цьому рішенні вказано на норми законодавства та, зокрема, Правила адвокатської етики, які окреслюють наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката (позивача). Також відповідачем наведене належне обґрунтування висновку про наявність дисциплінарного проступку.
Судом не встановлено порушень процедури, внаслідок яких поза увагою ВКДКА залишилися істотні для правильного вирішення справи обставини.
Суд зазначає, що оскаржуваним рішенням позивача не притягнуто до дисциплінарної відповідальності, а ухвалено рішення про закриття дисциплінарного провадження з підстав закінчення строку притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.
Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен установити, що в зв'язку з прийняттям рішенням чи вчиненням дій (допущення бездіяльності) суб'єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача.
Ураховуючи наведене, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особі, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу, а також встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним. Тобто, порушення або оспорювання прав та інтересів особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов'язковими.
Суд звертає увагу на те, що підставами для визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. При цьому, обов'язковою умовою скасування такого рішення є також наявність факту порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача у справі.
За змістом позовної заяви позивач не спростовує того, що строк притягнення його до дисциплінарної відповідальності за скаргою ТОВ «МЮК «Кратос» закінчився.
Відтак, з урахуванням установлених ВКДКА обставин, оскаржуваним рішенням було правомірно закрито дисциплінарне провадження.
Щодо посилання позивача на те, що спірне рішення оприлюднене в загальному доступі на сайті відповідача, а тому таке рішення погіршує репутацію позивача, як адвоката, суд ураховує пояснення відповідача всі рішення ВКДКА, у тому числі оскаржуване рішення, перед оприлюдненням на офіційному сайті ВКДКА знеособлюються таким чином, щоб з їх змісту не можливо було ідентифікувати будь-яку фізичну особу, адвоката, юридичну особу (окрім КДКА регіону, яка прийняла рішення), адреси місць проживання, знаходження, адреси електронної пошти, реквізити документів, що посвідчують особу, унікальні номери запису в ЄДДР, РНОКПП, реєстраційні номери транспортних засобів, номери банківських рахунків, платіжних карток, номери судових справ.
Позивачем указана обставина не спростована.
Отже, оскаржуване рішення не створює для позивача жодних юридичних прав та/чи обов'язків.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 2, 5-10, 19, 72-77, 90, 132, 139, 143, 241-246, 250, 255, 263, 295, 297, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжнародна юридична компанія «Кратос», про визнання протиправним і скасування рішення - відмовити повністю.
Повне рішення суду складено 29 вересня 2025 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя К.О. Куденков