Номер провадження: 22-ц/813/1515/25
Справа № 500/2935/16-ц
Головуючий у першій інстанції Баннікова Н. В.
Доповідач Комлева О. С.
16.09.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого-судді Комлевої О.С.,
суддів: Драгомерецького М.М., Сегеди С.М.,
з участю секретаря Громовенко А.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу командира Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 27 квітня 2022 року, постановленого під головуванням судді Баннікової Н.В., повний текст рішення складений 10 травня 2022 року,у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Державна казначейська служба України, Управління Державної казначейської служби України в Ізмаїльському районі Одеської області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
У травні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України (далі ВЧ НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Державна казначейська служба України, Управління Державної казначейської служби України в Ізмаїльському районі Одеської області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просив стягнути з ВЧ НОМЕР_1 522 712,32 грн. у відшкодування матеріальної шкоди та з ОСОБА_2 50 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 19 липня 2015 року о 16 год. 35 хв. сталася дорожньо-транспортна пригода (далі ДТП) за участю його автомобіля Toyota Land Cruiser номерний знак НОМЕР_2 та автомобіля Volkswagen T-5 номерний знак НОМЕР_3 , власником якого є ВЧ НОМЕР_1 . Автомобілем Volkswagen номерний знак НОМЕР_3 під час ДТП керував ОСОБА_2 , який працює водієм автотранспортних засобів відділення автотехнічного забезпечення інженерно-технічного відділу ВЧ НОМЕР_1 .
Вказував, що в результаті ДТП належний йому автомобіль Toyota отримав значні механічні пошкодження, що призвело до завдання позивачу майнової та моральної шкоди.
Крім того, на день ДТП цивільно-правова відповідальність власника автомобіля Volkswagen Т-5 номерний знак НОМЕР_3 не була застрахована.
У зв'язку з відсутністю у водія вказаного автомобіля поліса обов'язкового страхування, 04 серпня 2015 року позивач уклав з із суб'єктом оціночної діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (далі ФОП ОСОБА_3 ) договір про проведення незалежної оцінки транспортного засобу.
Відповідачі, належним чином повідомлені про час і місце огляду оцінювачем автомобіля, відмовились приймати участь в такому огляді.
Згідно зі звітом №863/0815, складеним ФОП ОСОБА_3 , загальна вартість відновлювального ремонту транспортного засобу марки Тоyota Land Cruiser 2012 року номерний знак НОМЕР_2 складає 309 422,13 грн.
Після проведення оцінки автомобіля при його ремонті були виявлені додаткові механічні пошкодження, які виникли в результаті ДТП.
Для їх усунення згідно з актом № 51 від 15 жовтня 2015 року позивач витратив 15020 грн.
Також, згідно з рахунком-фактурою № 2929 від 04 листопада 2015 року та актом виконаних робіт №2929 від 07 листопада 2015 року, на ремонт автомобіля позивач додатково витратив 30 970 грн.
Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 27 квітня 2022 року позов ОСОБА_1 задоволений частково.
Стягнуто з Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди - 518 862,32 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди - 15 000 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 5 188,62 грн. та витрати на проведення судової експертизи у розмірі 2 550 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 165,36 грн.
Не погодившись з рішенням суду, командир Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду, ухвалити нове, яким у позовній заяві відмовити повністю, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування своєї апеляційної скарги апелянт зазначив, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення безпідставно вирішив стягнути з відповідача шкоду у більшому розмірі, ніж передбачено законодавством; зобов'язав експерта використовувати неналежні докази при проведені експертизи; не досліджував ступінь вини позивача у ДТП 19.07.2015 року; взяв до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування, а саме: протокол огляду автомобіля та Звіту №863/0815 про незалежну оцінку від 08-12 серпня 2015 року; акти виконаних робіт №51 від 15.10.2015 року та №2929 від 07.11.2015 року; висновок експерта №5819 від 18.12.2016 року та не врахування висновків щодо застосування відповідних норм права, викладених у постанові Верховного Суду від 28.03.2018 року по справі №361/5164/15-ц.
У відзиві на апеляційну скаргу, адвокат Кобак Р.І., представник ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду без змін, посилаючись на необґрунтованість доводів апеляційної скарги, які не можуть бути підставами для скасування законного та обґрунтованого рішення суду.
Рішення в частині стягнення моральної шкоди з ОСОБА_2 , та відмови у частині позовних вимог ОСОБА_1 сторонами не оскаржується, а тому, судом апеляційної інстанції не переглядається.
В судове засідання, призначене на 16 вересня 2025 року ОСОБА_2 , представникиДержавної казначейської служби України, Управління Державної казначейської служби України в Ізмаїльському районі Одеської області не з'явилися, були сповіщені належним чином (а.с. 249 зв.б., 249а т. 4, а.с. 1-2 т. 5).
Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов'язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Таким чином, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі №348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а не можливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.
Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, усвідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників, які не з'явилися в судове засідання.
Апеляційний суд з метою дотримання строків розгляду справи, вважає можливим слухати справу у відсутність сторін, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, явка яких не визнавалась апеляційним судом обов'язковою.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_4 , представника Військової частини НОМЕР_1 , адвоката Кобака Р.І., представника ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , представника Адміністрації Державної прикордонної служби України, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, за наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.
Порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи та у випадках встановлених ч. 3 цієї статті.
Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Задовольняючи позовні вимоги, та стягуючи з Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України на користь позивача ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди суму у розмірі 518 862, 32 грн., суд першої інстанції виходив з вартості шкоди на підставі проведеної експертом ОСОБА_6 судової авто-товарознавчої експертизи № 5819 від 18.12.2016 року.
Однак, з таким висновком суду колегія суддів погоджується не в повній мірі, за наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 19.07.2015 року о 16.35 годині на 223 км+650 м автодорозі М-15 Одеса-Рені, між автомобілем марки Volkswagen Т-5, д/з НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 , та автомобілем марки Toyota Land Kruser, д/з НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 сталася дорожньо-транспортна пригода.
Винним в даній дорожньо-транспортній пригоді визнано ОСОБА_2 , що підтверджується постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 04 лютого 2016 року, залишеною без змін постановою Апеляційного суду Одеської області від 01.04.2016 року (а.с. 13-15, 16-19 т. 1).
ОСОБА_2 , відповідно до Наказу Начальника НОМЕР_4 Прикордонного загону 04.03.2015 року прийнятий на роботу на посаду водія (а.с. 23 т. 1).
Автомобіль марки Volkswagen Т-5, д/з НОМЕР_3 , спеціалізованого призначення, введено в експлуатацію в ІНФОРМАЦІЯ_2 3 липня 2015 року (а.с. 101 т. 1, а.с. 154 т. 2).
Станом на 19 липня 2015 року, автомобіль застрахований не був (а.с. 154 т. 2 ).
Власником автомобіля марки Toyota Land Kruser, д/з НОМЕР_2 є ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 12 т. 1).
Відповідальність водія ОСОБА_1 на момент ДТП була застрахована, що підтверджується полісом обов'язкового страхування № АЕ/3203999 (а.с. 20 т. 1).
Згідно з актом прийому-передачі виконаних робіт № 51 від 15.10.2015 року, вартість ремонтних робіт Toyota Land Kruser, д/з НОМЕР_2 складає 15020 грн. (а.с. 27 т. 1).
Відповідно до акту виконаних робіт № 2929 від 07.11.2015 року, зроблених на підставі рахунку-фактури, вартість ремонтних робіт Toyota Land Kruser, д/з НОМЕР_2 складає 30970 грн. (а.с. 28-29 т. 1).
В матеріалах справи міститься звіт про незалежну оцінку, проведену з 08 по 12 серпня 2015 року, проведену на замовлення ОСОБА_1 , згідно з якої сума матеріальної шкоди, спричиненої володільцю Toyota Land Kruser, д/з НОМЕР_2 , на момент ДТП складає 309 422,13 грн. (а.с. 34-40 т. 1).
В подальшому, під час розгляду справи у суді першої інстанції, на підставі ухвали суду від 15 листопада 2016 року судовим експертом Федотовим Ф.В. проведено судову авто-товарознавчу експертизу № 5819 від 18 грудня 2016 року, відповідно до висновку якої:
вартість матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля Тоyota Land Cruiser, державний номер НОМЕР_2 , з урахуванням терміну експлуатації, на час проведення експертизи становить 518 862, 32 грн.;
ринкова вартість на час скоєння ДТП становить 721304 грн.;
вартість відновлювального ремонту на час кінцевого відновлення станом на 04.11.2015 року становить 454363, 64 грн.;
вартість матеріальної шкоди на дату кінцевого проведення ремонту на 04.11.2015 року становить 486694,50 грн.;
ринкова вартість на час складання експертизи на 18.12.2016 року складає 714794 грн.;
вартість відновлювального ремонту на час проведення експертизи становить 482740,97 грн. (а.с. 1-46 т. 2).
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала
Згідно вимогам ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 1172 ЦК України, шкоду, завдану працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків, відшкодовує юридична або фізична особа, в якій він працює.
Відповідно до ч.1 ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія-працівника, що керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме роботодавцем, володільцем автомобіля, а не безпосередньо винним водієм.
Аналогічний правовий висновок зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 5 грудня 2018 року у справі № 426/16825/16-ц.
Стягуючи вартість матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля Тоyota Land Cruiser, державний номер НОМЕР_2 , суд першої інстанції виходив із висновку судової авто-товарознавчої експертизи, при цьому колегія суддів, звертає увагу суду першої інстанції, що у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, заподіяної власнику транспортного засобу, суду необхідно виходити з фактичної суми, встановленої висновком судової авто-товарознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що станом на 04.11.2015 року автомобіль Тоyota Land Cruiser, державний номер НОМЕР_2 повністю відновлений, в проведенні огляду необхідності немає, що підтверджується висновком експертизи (а.с. 3 т. 2).
З матеріалів справи вбачається, що з урахування відновлення автомобілю, позивачем, в якості доказів на оплату за проведення ремонту пошкодженого від ДТП автомобіля, надані акт прийому-передачі виконаних робіт № 51 від 15.10.2015 року, акт виконаних робіт № 2929 від 07.11.2015 року, зроблених на підставі рахунку-фактури, відповідно до яких сума витрачених позивачем коштів складає 45 990 грн. (а.с. 27-29 т. 1).
Колегія суддів звертає увагу, що під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції, представнику позивача було роз'яснено право на надання доказів з приводу надання відповідних документів, на підтвердження сплати ОСОБА_1 коштів за ремонт автомобіля, що підтверджується протоколом судового засідання (а.с. 216 т. 4).
При цьому, з додаткових пояснень адвоката Кобак Р.І., представника ОСОБА_1 , вбачається, що інших документів на проведення ремонтних робіт, окрім актів, які містяться в матеріалах справи у позивача відсутні (а.с. 224-226 т. 1).
За наведених підстав, колегія суддів дійшла висновку про те, що з урахуванням відновлення автомобіля, та надання актів про ремонт на загальну суму 45990 грн., саме ця сума повинна бути відшкодована позивачу, яка доведена належними та допустимими доказами, відповідно до вимог статей 12, 13, 81, 89 ЦПК України.
Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції стягнуто з відповідача шкоду у більшому розмірі, ніж передбачено законодавством, колегія суддів вважає обґрунтованим з підстав наведених вище.
Доводи апеляційної скарги про те, що судом не досліджувалася ступень вини позивача, колегія суддів вважає такими, що задоволенню не підлягають за наступних підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
З матеріалів справи вбачається, що винним в даній дорожньо-транспортній пригоді визнано ОСОБА_2 , що підтверджується постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 04 лютого 2016 року, залишеною без змін постановою апеляційного суду Одеської області від 01.04.2016 року (а.с. 13-15, 16-19 т. 1).
За таких підстав, колегія суддів приходить висновку про те, що відповідно до норм процесуального законодавства, встановлення вини ОСОБА_2 у ДТП доведена, а ОСОБА_1 визнано потерпілою стороною.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд в порушення норм процесуального права стягнув шкоду на підставі висновку експерта, колегія суддів вважає частково обґрунтованим з підстав того, що задовольняючи частково апеляційну скаргу, та змінюючи рішення суду в частині суми стягнення на відшкодування шкоди, колегія суддів прийняла до уваги, що ремонт автомобіля відбувся, а тому сума шкоди розрахована із реально понесених збитків ОСОБА_1 , а не з вартості зазначеної в експертизі, яка проведена відносно відремонтованого автомобіля.
Інші доводи апеляційної скарги не є суттєвими, та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до положень частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення у відповідній частині або зміні судового рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, рішення суду зміні, зі зменшенням стягнення матеріальної шкоди з Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України на користь позивача ОСОБА_1 з 518 862,32 грн. до 45 990 грн.
Також колегія суддів дійшла висновку про те, що оскільки сума стягнення матеріальної шкоди підлягає зменшенню, відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягає зменшенню з Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України на користь позивача ОСОБА_1 судовий збір з 5 188,62 грн.до 696,47 грн., з урахуванням пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Керуючись ст.ст. 368, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу командира Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України - задовольнити частково.
Рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 27 квітня 2022 року в частині стягнення матеріальної шкоди та судового збору - змінити.
Зменшити стягнення матеріальної шкоди з Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України (ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 ) з 518 862 гривень 32 копійок до 45 990 гривень.
Зменшити стягнення судового збору з Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України (ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 ) з 5 188 гривень 62 копійок до 696 гривень 47 копійок.
В решті рішення залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складений 29 вересня 2025 року.
Головуючий ______________________________________ О.С. Комлева
Судді ______________________________________ М.М. Драгомерецький
______________________________________ С.М. Сегеда