Єдиний унікальний номер 635/8494/20
Номер провадження 22-ц/818/2553/25
25 вересня 2025 року м. Харків
Харківський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Мальованого Ю.М.,
суддів: Маміної О.В., Яцини В.Б.,
за участю:
секретаря судового засідання Березюк А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 10 лютого 2025 року в складі судді Назаренко О.В. по справі № 635/8494/20 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз», третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про визнання недійсними акту експертизи лічильника газу та рішення комісії, визнання протиправними дій відповідача та зобов'язання вчинити певні дії,
У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» (далі - АТ «ОГС «Харківгаз»), третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про визнання недійсними акту експертизи лічильника газу та рішення комісії, визнання протиправними дій відповідача та зобов'язання вчинити певні дії.
Позов мотивовано тим, що вона є власницею будинку по АДРЕСА_1 .
На час придбання нею вказаного житлового будинку, попереднім власником будинок було обладнано системою опалення та газопостачання, встановлено газовий лічильник РЛ G-10 заводський номер 9025988, 1999 року випуску і споживання газу здійснювалось за лічильником.
В 2017 році в будинку був встановлений твердопаливний котел і опалення будинку здійснювалось в тому числі дровами, внаслідок чого споживання газу значно скоротилось.
Проте, показники спожитого газу, які зазначались в рахунках були більшими від показників газового лічильника.
З цього приводу вона декілька разів зверталась до працівників відповідача з проханням провести повірку газового лічильника, однак такі звернення залишились без реагування.
06 липня 2020 року представниками АТ «ОГС «Харківкгаз» газовий лічильник був знятий для проведення експертизи, про що складений акт (протокол) від 06 липня 2020 року, а також акт про виявлені порушення № 000597, в якому зазначено про наявність сумніву у правильній роботі лічильника з причин ознак зняття мастичних пломб або порушення повірочного тавра в результаті порушення п.п. 5 п. 7 Глави 9 розділу Х Кодексу ГРМ.
08 жовтня 2020 року комісією АТ «Харківгаз» спільно з ДП «Укрметртестстандарт» складений акт № 543 експертизи лічильника газу, яким встановлено невідповідність ідентифікаційних ознак захисного пломбування, що застосовуються заводом виробника, існування доступу до відлікового механізму, пошкодження відлікового механізму, висновок комісії несанкціоноване втручання в роботу газового лічильника. В цей же день видано довідку про непридатність лічильника газу.
09 грудня 2020 року Комісією з розгляду актів про порушення Мереф'янського відділення АТ «Харківгаз» на підставі вищевказаного акту експертизи та довідки прийнято рішення, оформлено протоколом комісії за № 3529, згідно з яким Акт про порушення № 000597 від 06 липня 2020 року визнано таким, що відповідає вимогам Кодекс ГРМ, проведено донарахування об'ємів необлікованого природного газу за граничними об'ємами споживання природного газу населення за період з 06 січня 2020 року по 06 липня 2020 року за цінами закупівлі природного газу для АТ «Харківгаз», які діяли у зазначений період у розмірі 34570,65 гривень та вирішено покласти на споживача витрати, пов'язані з демонтажем, транспортуванням, монтажем ЗВТ та витрати, пов'язані з експертизою та встановленням нового ЗВТ (засіб вимірювальної техніки) у розмірі 3577,99 гривень.
09 грудня 2020 року комісією АТ «ОГС «Харківгаз» складений акт-розрахунок необлікованого (донарахуваного) об'єму та обсягу природного газу і його вартості.
Вважає, що вимоги відповідача щодо нарахування вищевказаної заборгованості є незаконним. Акт експертизи лічильника газу також не відповідає формі встановленої законодавством, експертиза проведена не в повному обсязі, без дотримання порядку, встановленого законодавством.
В акті про порушення не зазначені обставини та суть порушення, дата проведення експертизи та не зазначено ким має бути доставлений газовий лічильник на експертизу.
В акті зазначені невірні відомості стосовно дати повірки лічильника - 2019 рік, оскільки з часу придбання будинку у 2006 році газовий лічильник на повірку не надавався. Акт про порушення за формою та змістом не відповідає вимогам законодавства і комісія експертизи лічильника газу не мала права приймати лічильник на експертизу на підставі такого акту.
Також, її не було повідомлено про проведення експертизи, а також нею не було надано згоди на те, що лічильник на експертизу буде доставлятись представником АТ «Харківгаз».
В акті експертизи не зазначено, в чому саме полягає невідповідність ідентифікаційних ознак захисного пломбування, що застосовуються виробником лічильника, не зрозуміло, за якою ознакою комісія відповідача встановила таку невідповідність.
Довідка про непридатність газового лічильника за результатами повірки також видана безпідставно, оскільки в акті експертизи відсутні такі результати. Оскільки під час проведення експертизи позачергова повірка лічильника газу не проведена і відомості щодо похибки в роботі лічильника в акті експертизи відсутні, відповідно обставина про те, що втрата (споживання) газу лічильником не обліковується (обліковується частково) або має місце викривлення даних обліку природного газу експертизою, так і наявність несанкціонованого втручання в роботу лічильника є також не встановленим.
Вказувала, що лічильник газу на час складання акту про порушення вже був непридатним для використання з вини відповідача внаслідок невиконання ним свого зобов'язання щодо проведення періодичної повірки приладу обліку.
Крім того зазначила, що засідання комісії з розгляду акту про порушення, який складено 06 липня 2020 року, проведено поза межами двомісячного строку, передбаченого законодавством, а саме 09 грудня 2020 року.
Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_1 просила:
- визнати недійсним Акт № 543 експертизи лічильника газу від 08 жовтня 2020 року Комісії АТ «Харківгаз» спільно з ДП «Укрметртестстандарт»;
- визнати недійсним рішення Комісії з розгляду актів про порушення Мереф'янського відділення АТ «Харківгаз» оформлене протоколом № 3529 від 09 грудня 2020 року про задоволення акту про порушення № 000597 від 06 липня 2020 року, донарахування об'ємів необлікованого природного газу за період з 06 січня 2020 року по 06 липня 2020 року вартістю 34570,65 гривень та компенсацію за рахунок споживача витрат пов'язаних з проведенням експертизи ЗВТ і встановлення нового ЗВТ в розмірі 3577,99 гривень;
- визнати протиправними дії АТ «Харківгаз» щодо складання акту-розрахунку необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості від 09 грудня 2020 року на підставі акту про порушення від 06 липня 2020 року № 000597.
- зобов'язати АТ «Харківгаз» не здійснювати відключення житлового будинку по АДРЕСА_1 газопостачання у разі несплати донарахувань об'ємів необлікованого природного газу та вартості послуг визначених рішенням Комісії з розгляду актів про порушення Мереф'янського відділення АТ «Харківгаз», оформленим протоколом № 3529 від 09 грудня 2020 року;
- зобов'язати АТ «Харківгаз» провести перерахунок обсягу споживання природного газу по об'єкту за адресою: АДРЕСА_1 за період до 06 липня 2020 року, відповідно до показань лічильника газу- 72213,1 м.куб.;
- зобов'язати АТ «Харківгаз» не здійснювати відключення житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 від мережі газопостачання у разі несплати заборгованості за період до 06 липня 2020 року до проведення перерахунку обсягу спожитого природного газу відповідно до фактичних показань лічильника газу.
11 лютого 2021 року АТ «Харківгаз» подано відзив на позов, в якому, з урахуванням уточнень, товариство просило відмовити у задоволенні позовних вимог.
Відзив мотивовано тим, що 06 липня 2020 року за адресою АДРЕСА_1 було демонтовано для проведення експертизи побутовий лічильник газу РЛG-10 зав. № 9025988,1999 року випуску, про що були складені відповідні акти.
Акт про порушення укладено в присутності споживача ОСОБА_1 без зауважень. Також, позивачка повідомлялась про проведення засідання комісії з розгляду акту про порушення.
Жодних порушень Кодексу ГРС з збоку АТ «Харківгаз», комісії з розгляду актів про порушення Мереф'янського відділення АТ «Харківгаз» при розгляді акту про порушення № 000597 від 06 липня 2020 року щодо порушення вимог Кодексу ГРС вчинено не було.
Доказів, які б спростовували факт несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу не надано.
Останню повірку лічильника газу РЛ G-10, зав. № 9025988, 1999 року випуску було дійсно у1999 році. Проте, у зв'язку з недостатністю виробничих потужностей лабораторії з технічного обслуговування та ремонту побутових лічильників газу, недостатності обмінного фонду лічильників газу АТ «Харківгаз» немало можливості проведення суцільної своєчасної повірки лічильників газу споживачів Харківської області. При цьому, за період, за яким пропущений термін повірки з вини Оператора ГРМ, об'єм спожитого природного газу по об'єкту побутового споживача визначався за фактичними даними лічильника газу відповідно до п. 3 глави 8 розділу Х Кодексу
При цьому, споживач послуг не був обмежений у праві звернутися до АТ «Харківгаз» з приводу повірки лічильника у разі її не проведення за ініціативи AT «Харківгаз», проте таке право не реалізував, а тому такі доводи не впливають на обрахування вартості необлікованого (донарахованого) обсягу природного газу.
Станом на сьогоднішній день, газопостачання житлового будинку позивача не обмежено та не припинено. Також АТ «Харківгаз» вважає за необхідним зазначити, що станом на сьогоднішній день природний газ має інші альтернативи: -електрична енергія; -тверде та рідке паливо , на придбання яких також розповсюджуються пільги. В зв'язку з чим, споживач має право скористуватися іншими видами енергії, чим не позбавить можливість нормального життєвого існування, приготування їжі, та здійснювати санітарно-гігієнічні процедури, що в подальшому не призведе до певних моральних страждань та приниження людської гідності.
Демонтаж газового лічильника в домоволодінні позивача, проведення його експертизи та відповідно, донарахування об'єму та обсягу природного газу, АТ ОГС «Харківгаз» проведено з дотриманням вимог діючого законодавства України.
Позивачем висновки експертизи газу від 08 жовтня 2020 року не спростовано, іншого висновку експерта, який міг бути складений на її замовлення в порядку ч. 1 ст. 106 ЦПК України не надано, клопотання про призначення та проведення експертизи також заявлено не було.
Саме позивачка, як споживач природного газу, несе відповідальність за збереження і цілісність вузла обліку природного газу (ВОГ), зокрема, лічильника газу типу РЛ G-10, заводський номер 9025988, навіть у тому разі, якщо несанкціоновані заходи, здійснені не споживачем, а іншою особою, внаслідок яких здійснюється необліковане (обліковане частково чи з порушенням законодавства) використання природного газу.
11 вересня 2023 року ТОВ «Газорозподільні мережі України» подано пояснення по справі, в яких товариство просило відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування пояснення зазначено, що позовні вимоги ОСОБА_1 були предметом судового розгляду суду касаційної інстанції та Постановою Верховного суду від 25 січня 2023 року рішення Харківського районного суду Харківської області від 22 листопада 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 07 вересня 2022 року скасовано з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Підставою для направлення на повторний розгляд справи є саме невстановлення судами попередніх інстанцій обставин щодо наявності передбаченого пунктом 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРС, наслідку втручання в роботу вузла обліку як припинення ним здійснення обліку (частково чи з порушенням законодавства) витрат (споживання) природного газу таким ЗВТ, а також невідповідність акту експертизи лічильника газу встановленій Положенням 619 формі в частині незаповнення граф про повірку, втрати тиску, герметичності й інше.
Проте, таке порушення цілісності обладнання вузла обліку позивачкою допущено, що виявлено 06 липня 2020 року. Виявлене порушення оформлене актом від 06 липня 2020 року № 000597 про виявлені порушення вимог підпункту 5 пункту 7 глави 9 розділу X Кодексу ГРС з демонтажем лічильника газу для проведення експертизи, з яким ОСОБА_1 ознайомлена, про що поставлено її власний підпис. Цей акт не є предметом оскарження у цій справі, а його зміст не оспорюється і не заперечується позивачем. Тобто, цим самим позивач визнає ці обставини як такі, що дійсно мали місце.
Підпункт 3.3.3.3 Положення № 619 не покладає обов'язок проводити таку повірку, оскільки згідно встановленого принципу правозастосування, який передбачений частиною 2 статті 19 Конституції України лише до суб'єктів публічного права віднесено обов'язок здійснювати дії виключно в межах компетенції на підставі і спосіб визначений Конституцією та законами України. Щодо осіб приватного права, яким є Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» та її комісія зазначений принцип не застосовується, а відповідно за відсутності покладеного прямого обов'язку у проведенні такої повірки лічильника після проведення експертизи питання повірки с можливістю (так би мовити - дискрецією) такого суб'єкта приватного права, але не є обов'язком.
Повірка не мала бути проведена у даному випадку за наявності висновку про непридатність ЗВТ. Так, за змістом п.6.3 Глави 6 Р50-071-98 «Лічильники газу побутові. Методики та засоби повірки» повірка лічильника припиняється при негативних результатах будь-якої операції перевірки лічильника. Залежно від результатів експертизи до акта експертизи додається довідка про непридатність засобу вимірювальної техніки або свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки згідно з ДСТУ 2708-99.
08 жовтня 2020 року ДП «Укрметртестстандарт» видано довідку про непридатність законодавчо регульованого ЗВТ № 39-1-3/32602, тобто, усі необхідні дії при здійснені експертизи комісією були вчинені. Й висновок щодо припинення здійснення ЗВТ обліку (частково чи з порушенням законодавства) витрат (споживання) природного газу Комісією здійснено як у самому Акті експертизи лічильника газу шляхом висновку про несанкціоноване втручання в роботу газового лічильника так і в довідці про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки. З цих же причин акт не мав містити показники втрати тиску, герметичності та похибки за об'ємної втрати. А тому, такий акт повністю за формою відповідає встановленим вимогам.
Відповідно до акту про виявлені порушення від 06 липня 2020 року № О/Р№ 132 позивачка своїм підписом засвідчила, що не має зауважень до дій працівників АТ Харківгаз», проведення повірки ОСОБА_1 також не вимагалось.
Також, позивач просить визнати недійсним Акт № 543 експертизи лічильника газу від 08 жовтня 2020 року, яких складений Комісією за участі представників АТ «Харківгаз», а також ДП «Укрметртестстандарт», проте особи, які приймали участь у проведенні експертизи не є відповідачами у справі.
Крім того Акт експертизи встановлює результати зовнішнього огляду лічильника газу в частині цілісності заводської пломби та повірочного тавра, цілісності відлікового механізму, механічних пошкоджень та інше. В Акті лише констатуються фактичні дані за наслідками огляду лічильника. Оскаржуваний Акт не встановлює, не припиняє й не змінює для позивача будь-яких прав і обов'язків,
Також позивачка просить визнати протиправними дії Відповідача щодо складання акту-розрахунку необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості, від 09 грудня 2020 року на підставі Акту про порушення від 06 липня 2020 року № 000597 проте не вказує які саме дії оскаржуються, якій нормі права вони не відповідають або яку норму права порушують. Сам розрахунок при цьому не оскаржується.
Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 22 листопада 2021 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення місцевого суду мотивоване тим, що за результатами обстеження домоволодіння представниками АТ «Харківгаз» були виявлені ознаки несанкціонованого втручання в роботу газового лічильника та складено акт про порушення від 06 липня 2020 року № 000597, яким встановлено порушення підпункту 5 пункту 7 глави 9 розділу Х Кодексу ГРС. Обстеження проводилося за участю позивача, яка підписала акт особисто, без внесення будь-яких зауважень та заперечень щодо викладених в ньому обставин. Будь-які несуттєві недоліки цього акта, вказані в позовній заяві, не спростовують факт наявності порушень. Актом від 08 жовтня 2020 року № 543 експертизи лічильника газу РЛ G-10, заводський номер 9025988, встановлено невідповідність ідентифікаційних ознак захисного пломбування, що застосовуються заводом виробника, існування доступу до відлікового механізму, у зв'язку з чим зроблено висновок про несанкціоноване втручання в роботу газового лічильника. Права позивача не обмежувалися як під час складання, так і при розгляді комісією акта про порушення, вона не була позбавлена права ініціювати питання про призначення експертизи та доручити її проведення суб'єктам судово-експертної діяльності. В ході судового розгляду позивачу роз'яснювалося її право на звернення до суду з клопотанням про проведення судової трасологічної експертизи газового лічильника та наслідки невчинення такої процесуальної дії, однак позивач та її представник не заявили таке клопотання, не спростували той факт, що доступ до відлікового механізму лічильника газу відсутній. Дії представників відповідача щодо складання актів від 06 липня 2020 року про порушення та направлення лічильника газу на експертизу, проведення експертизи, складення акта експертизи лічильника газу від 08 жовтня 2020 року № 543, а також щодо прийняття рішення, оформленого протоколом комісії від 09 грудня 2020 року № 3529 вчинені відповідно до вимог та правил, встановлених Кодексом ГРС. Пошкодження лічильника та несанкціоноване втручання в роботу лічильника газу є окремими самостійними порушеннями, які кваліфікуються як несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ, внаслідок чого здійснюється нарахування необлікованих об'ємів (обсягів) природного газу. В ході розгляду справи позивач не надала альтернативного розрахунку вартості донарахованого об'єму природного газу, який спростовував би розрахунок відповідача. Крім того, вимоги позивача про зобов'зання АТ «Харківгаз» не здійснювати відключення житлового будинку не можуть бути задоволені, оскільки захисту підлягає тільки порушене право, тоді як в ході судового розгляду не встановлено факту відключення газопостачання або ж такого наміру саме з боку відповідача.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 07 вересня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Харківського районного суду Харківської області від 22 листопада 2021 року - без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Постановою Верховного Суду від 25 січня 2023 року рішення Харківського районного суду Харківської області від 22 листопада 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 07 вересня 2022 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Скасовуючи судові рішення, суд касаційної інстанції вказав, що суди попередніх інстанцій не дали правової оцінки і не зробили висновків з приводу вищенаведених доводів позивача, а також не встановили обставин, які свідчили б про те, що невідповідність ідентифікаційних ознак захисного пломбування, що застосовуються заводом виробника, на газовому лічильнику РЛ G-10, заводський номер 9025988, мало наслідком викривлення даних обліку природного газу.
Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 10 лютого 2025 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що рішення комісії від 09 грудня 2020 року (протокол № 3529) прийняте у межах повноважень комісії та відповідає розрахункам (формулам) і приписам глави 5 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем. Позивачем жодним чином не спростований той факт, що доступ до відлікового механізму лічильника газу відсутній, як вже зазначалось вище, клопотання про призначення судової трасологічної експертизи лічильника газу під час судового розгляду справи позивачем та її представником не заявлялося. Також, суд зазначав, що вимоги позивача про зобов'язання АТ «Харківгаз» не здійснювати відключення житлового будинку задоволенню не підлягають, оскільки захисту підлягає тільки порушене право. Тоді як в ході судового розгляду факту відключення газопостачання або ж такого наміру саме з боку відповідача не встановлено. Посилання позивача на вимогу-повідомлення є безпідставним, оскільки така вимога направлена не відповідачем, а іншою особо ТОВ «Харківгаз Збут», що свідчить про відсутність порушення відповідачем права позивача в цій частині.
На вказане судове рішення 05 березня 2025 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позов.
Апеляційна скарга мотивована тим, що на підставі проведеного комісією АТ «Харківгаз» дослідження лічильника констатовано лише невідповідність ідентифікаційних ознак захисного пломбування, що застосовується виробником лічильника проте висновки про те, що виявлені порушення призвели до викривлення даних обліку спожитого газу відсутні.
Також, в ході нового розгляду справи не було встановлено в чому саме полягає невідповідність ознак захисного пломбування та за якою ознакою експертна комісія відповідача встановила таку невідповідність (інший розмір пломби, матеріал, логотип, шифр, тощо). Також не встановлено внаслідок чого існує доступ до відлікового механізму.
Клопотання про призначення судової експертизи нею не заявлялося, оскільки акт експертизи лічильника газу, який було складено комісією відповідача не відповідає вимогам закону, не може бути доказом по справі та підтверджувати факт несанкціанованого втручання в роботу лічильника.
Оскільки відповідачем газовий лічильник після проведеної експертизи було передано в незапакованому та неопломбованому стані (всупереч приписам законодавства) вона була фактично позбавлена можливості звернутися до експертної установи з дотриманням вищезазначеної Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року.
Також, судом першої інстанції не було надано оцінку її доводам про те що засідання комісії з розгляду актів про порушення відбулося понад строки встановлені п.8 гл.5 розділу XI Кодексу ГРС, а також про те що акт експертизи лічильника газу складено відповідачем понад строки встановлені абз.4 п.2 гл. 10 .розд.Х Кодексу ГРС.
10 квітня 2024 року через систему «Електронний суд» АТ «Харківгаз» подано відзив на апеляційну скаргу, в якому товариство просило рішення суду залишити без змін.
Відзив мотивовано тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо правомірності розгляду акту про порушення № 000597 від 06 липня 2020 року та прийняття рішення комісії з розгляду актів про порушення Мереф'янського відділення АТ «Харківгаз» щодо розгляду вказаного акту про порушення.
Позивачкою не було надано правового обґрунтування та доказів, які б спростовували факт несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу.
Будь-які несуттєві недоліки, які містить акт про порушення, вказані ОСОБА_1 у позовній заяві, не можуть спростовувати факту наявності таких порушень та ставити під сумнів такий акт як доказ, якщо такий доказ повністю узгоджується з іншими наявними в матеріалах справи доказами.
Вимогами чинного законодавства передбачено перелік обов'язкових до виконання дій при експертизи лічильника і не передбачено необхідності проведення саме повірки лічильника як зазначає позивач.
Також, за змістом п.6.3 Глави 6 Р50-071-98 «Лічильники газу побутові. Методики та засоби повірки» повірка лічильника припиняється при негативних результатах будь-якої операції перевірки лічильника. Залежно від результатів експертизи до акта експертизи додається довідка про непридатність засобу вимірювальної техніки або свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки згідно з ДСТУ 2708-99.
ОСОБА_1 є власником житлового будинку та побутовим споживачем газу, який несе передбачену діючим законодавством відповідальність за свої дії, а саме - за збереження комерційного ВОГ згідно з відповідним договором про відповідальне зберігання та/або актом про пломбування чи іншим документом, який був оформлений при встановленні пломб/магнітних індикаторів, відповідає за збереження і цілісність пломб (номерних, з відбитками тавр).
Відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у
сферах енергетики та комунальних послуг № 1132 від 28.06.2023 року дію ліцензії АТ “Харківгаз» на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, виданої відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 19 червня 2017 року № 809, зупинено.
18 квітня 2025 року ТОВ «Газорозподільні мережі України» подано пояснення, в яких товариство просило рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Пояснення мотивовано тим, що АТ «Харківгаз», здійснюючи перевірку лічильника газу та фіксуючи пошкодження лічильника, діяли у відповідності до вимог Кодексу ГРС із урахуванням вимог Закону України «Про ринок природного газу». ОСОБА_1 не було доведено належними та допустимими доказами протилежного.
ОСОБА_1 не доведено невідповідності вимогам чинного законодавства акту експертизи лічильника газу № 543 від 08 жовтня 2020 року, яким виявлено несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ прихованими заходами.
У судове засідання апеляційного суду стоорн7и-учаснки судового розгляду не з'явилися.
Судові повістки-повідомлення про розгляд справи 25 вересня 2025 року, надіслані апеляційним судом на адреси сторін-учасників:
ОСОБА_1 - отримала 29 березня 2025 року (т. 2, а.с. 191).
Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» - отримано в електронному кабінеті 19 березня 2025 року (т. 2, а.с. 189А).
Товариством з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» - отримано в електронному кабінеті 19 березня 2025 року (т. 2, а.с. 189Б).
Апеляційний суд вважає можливим розглянути справу у відсутність осіб, що не з'явилися, явка яких у судове засідання обов'язковою не визнавалась, оскільки відповідно до частини 2 статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частинами 1, 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржуване рішення суду першої інстанції не відповідає зазначеним вище вимогам цивільного процесуального законодавства України.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 та споживачем послуг АТ «Харківгаз» з газопостачання за цією адресою (том 1, а.с. 7).
Позивачка зверталася до АТ «Харківгаз» із заявами від 23 травня 2019 року та від 19 червня 2020 року щодо позачергової повірки ЗВТ у зв'язку з корегуванням показників лічильника газу (том 1, а.с. 69,70).
06 липня 2020 року представник АТ «Харківгаз» Шевченко А. С. висловив сумнів у правильній роботі встановленого за вищевказаною адресою лічильника газу типу РЛ G-10, заводський номер 9025988, з показником 72 213,1 куб. м, дата проведення повірки - 1999 рік, з причин наявності ознак зняття мастичних пломб або порушення повірчого тавра, про що представниками АТ «Харківгаз» Шевченком А. М. та Чорною О.В. у присутності споживача ОСОБА_1 було складено акт про порушення від 06 липня 2020 року № 000597. В цьому акті зазначено, що встановлено порушення підпункту 5 пункту 7 глави 9 розділу Х Кодексу ГРС, лічильник газу, заводський номер 9025988, демонтовано для проведення експертизи. За виявленими порушеннями споживачу необхідно з'явитися на засідання комісії по розгляду актів про порушення, дату буде додатково повідомлено. Споживач ОСОБА_1 поставила свій підпис про те, що ознайомлена з актом про порушення (том 1, а.с. 13,14).
Листом АТ «Харківгаз» від 01 жовтня 2020 року № 61002.4.2-Сл-13683-1020 ОСОБА_1 повідомлено, що проведення експертизи лічильника газу РЛ G-10, заводський номер 9025988, який було демонтовано, що відбудеться 08 жовтня 2020 року о 13 годині 45 хвилин за адресою: місто Харків, вулиця Безлюдівська, 1. В листі також роз'яснено наслідки неявки споживача. Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення позивачка отримала вказаний лист 03 жовтня 2020 року.
Згідно з актом експертизи лічильника газу від 08 жовтня 2020 року № 543 комісією АТ «Харківгаз» спільно з ДП «Укрметртестстандарт», представника Адвокатського об'єднання «Правовий Альянс», що здійснює правове супроводження діяльності АТ «Харківгаз» проведено експертизу лічильника газу типу РЛ G-10, заводський номер 9025988, з показником 72 213,1 куб. м, який було встановлено за адресою: вул. Нова № 27 у сел. Безлюдівка Харківського району Харківської області та знято відповідно до акту від 06 липня 2020 року. Експертизою встановлено невідповідність ідентифікаційних ознак захисного пломбування, що застосовуються заводом виробника, існування доступу до відлікового механізму. Цілісність відлікового механізму - не пошкоджений, Механічні пошкодження та інше - відсутні. За результатами цієї експертизи зроблено висновок про несанкціоноване втручання в роботу газового лічильника (том 1, а.с. 14).
08 жовтня 2020 року ДП «Укрметртестстандарт» видало довідку про непридатність законодавчо регульованого ЗВТ № 39-1-3/32602, в якій вказано, що газовий лічильник РЛ G-10, заводський номер 9025988, не відповідає вимогам підпункту 5.1 562.М.Т2.784.000ДІ «Лічильники газу роторні РЛ. Методики перевірки». Підстава для визнання ЗВТ непридатним - невідповідність ідентифікаційних ознак захисного пломбування, що застосовується виробником лічильника (том 1, а.с. 15).
Листом АТ «Харківгаз» від 20 листопада 2020 року № 610-Сл-16264-1120 Ліонову С.М. запрошено на засідання комісії з розгляду акта про порушення від 06 липня 2020 року № 000597, яке повинно відбутися 09 грудня 2020 року о 10 годині 30 хвилин. Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення позивачка отримала вказаний лист 26 листопада 2020 року (том 1, а.с. 48, 50).
09 грудня 2020 року комісія з розгляду актів про порушення Мереф'янського відділення АТ «Харківгаз» прийняла рішення, оформлене протоколом комісії № 3529, яким акт про порушення від 06 липня 2020 року № 000597 визнано таким, що відповідає вимогам Кодексу ГРС, вирішено провести донарахування об'ємів необлікованого природного газу за граничними об'ємами споживання природного газу населенням за період з 06 січня 2020 року по 06 липня 2020 року за цінами закупівлі природного газу для АТ «Харківгаз», які діяли в зазначений період в розмірі 34 570,65 грн, а також зазначено, що за рахунок споживача мають бути компенсовані витрати, пов'язані з демонтажем, транспортуванням, монтажем ЗВТ та витрати, пов'язані з експертизою і встановленням нового ЗВТ в розмірі 3 577,99 грн (том 1, а.с. 16).
09 грудня 2020 року комісія АТ «Харківгаз» склала акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості, згідно з яким за період з 06 січня 2020 року по 06 липня 2020 року витрата газу за граничними об'ємами споживання становила 7 450,02 куб. м, при цьому за вказаний період на особовому рахунку споживача відображена витрата природного газу 816,59 куб. м. Донарахований об'єм визначений за граничними об'ємами споживання 6 633,43 куб. м (7 450,02 - 816,59). Вартість донарахованого об'єму природного газу за цінами закупівлі АТ «Харківгаз» становить 34 570,65 грн. В цей же день ОСОБА_1 була ознайомлена із зазначеним актом-розрахунком (том 1, а.с. 17).
Також 09 грудня 2020 року комісія АТ «Харківгаз» склала розрахунок витрат, пов'язаних з проведенням експертизи лічильника газу, з описом виконаних робіт та їх вартістю в загальній сумі 3 577,99 грн (том 1, а.с. 18).
09 грудня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до АТ «Харківгаз» із заявою, за змістом якої просила списати нарахований борг за спожитий газ об'ємом 74 356 куб. м, так як показники лічильника газу в її будинку, який було знято для проведення експертизи, - 72 213,1 куб. м (том 1, а.с. 20).
Листом АТ «Харківгаз» від 23 грудня 2020 року № 610-Лв-18357-1220 ОСОБА_1 повідомлено про вищевказане рішення, прийняте 09 грудня 2020 року комісією з розгляду актів про порушення Мереф'янського відділення АТ «Харківгаз» (том 1, а.с. 21).
Між сторонами склалися правовідносини, які регулюються статтею 714 ЦК України, Кодексом ГРС, Положенням № 619.
Згідно з частиною 1 статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Кодексом ГРС визначено взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб'єктами ринку природного газу, а також визначено правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем.
Відповідно до пункту 1 глави 9 розділу X Кодексу ГРС суміжні суб'єкти ринку природного газу, зокрема оператор газорозподільної системи та споживач, під час введення в експлуатацію або протягом експлуатації комерційного вузла обліку природного газу та його складових, у тому числі в разі позаштатної ситуації чи виникнення спірних питань щодо результатів вимірювань об'єму природного газу, мають право здійснювати з дотриманням вимог цього Кодексу перевірку комерційного вузла обліку природного газу та його складових щодо: 1) відповідності умовам експлуатації та узгодженій проєктній документації чи умовам договору; 2) працездатності та/або придатності ЗВТ до застосування на підставі результатів перевірки їх метрологічних характеристик, зокрема загальної похибки вимірювання; 3) відсутності ознак пошкодження ЗВТ та/або пошкодження пломб; 4) відсутності несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ та/або несанкціонованого газопроводу; 5) перевірки стану підвідного газопроводу, зокрема способу прокладання та відсутності можливості відбору газу поза вузлом обліку, в тому числі шляхом обстеження газопроводів приладовим методом на предмет відсутності підключень до підземних та надземних підвідних, розподільчих та транзитних газових мереж поза комерційним вузлом обліку природного газу, візуального обстеження способів монтажу і обв'язки газового та газорегулюючого обладнання; 6) відсутності несанкціонованого підключення газових приладів, внаслідок чого може перевищуватися діапазон обчислення лічильника газу (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення лічильником газу). Оператор газорозподільної системи повинен здійснювати контрольний огляд вузла обліку у строки, визначені цим Кодексом.
Відповідно до пункту 4 глави 6 розділу X Кодексу ГРС за збереження і цілісність комерційних та дублюючих ВОГ та пломб (відбитків їх тавр) відповідає власник (користувач), на території або у приміщенні якого вони встановлені, що має бути зафіксовано у відповідному акті про пломбування.
Порядок періодичної повірки ЗВТ по об'єктах побутових споживачів (населенню) регламентується главою 8 розділу X Кодексу ГРС.
Згідно з пунктом 7 глави 8 розділу X Кодексу ГРС до демонтажу лічильника газу на періодичну повірку або до/під час його періодичної повірки на місці встановлення оператор газорозподільної системи має право проводити контрольний огляд вузла обліку та/або його перевірку в порядку, визначеному главою 9 цього розділу, а також ініціювати проведення експертизи або експертної чи позачергової повірки лічильника газу в порядку, визначеному главою 10 або 11 цього розділу. У такому разі споживач зобов'язаний забезпечити представникам Оператора газорозподільної системи (разом з їх засобами і матеріалами) відповідний доступ до лічильника газу.
Пунктом 7 розділу 9 розділу X Кодексу ГРС передбачено, що у разі виявлення під час перевірки комерційного вузла обліку природного газу чи його складових або контрольного огляду вузла обліку ознак нижченаведених порушень представник оператора газорозподільної системи на місці перевірки складає у порядку, визначеному цим Кодексом, акт про порушення, зокрема про наявність ознак несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ.
Пунктом 3.1.3 Положення № 619 встановлено, що лічильники газу під час експлуатації підлягають експертизі у разі виявлення представником газопостачальної (газотранспортної) організації: невідповідності показів лічильника об'ємам газу, використаних газовими приладами та пристроями споживача; ознак порушень конструкції лічильника газу, у тому числі справності лічильного механізму, або порушень у роботі лічильника; ознак зняття мастичних пломб або порушення повірчого тавра; зриву або пошкодження пломб газопостачальної (газотранспортної) організації на лічильнику газу або на патрубках лічильника; пристроїв, які застосовані для навмисного заниження показів лічильника газу.
За змістом пункту 3.2.2 Положення № 619 у разі виявлення представником газопостачальної (газотранспортної) організації ознак порушень, зазначених у підпункті 3.1.3 цього Положення, складається акт про виявлені порушення. Акт про виявлені порушення складається у двох примірниках та підписується представником газопостачальної (газотранспортної) організації та споживачем, що є підставою для проведення експертизи лічильника газу та відшкодування збитків.
Демонтаж лічильника газу проводиться у присутності споживача представником газопостачальної (газотранспортної) організації, якому в установленому порядку надано право виконувати монтажні роботи (абзац перший пункту 3.2.4 Положення № 619).
Пунктом 2.1 Положення № 619 визначено, що експертиза лічильника газу - комплекс дій, які проводяться з метою установлення придатності лічильника газу до застосування у разі сумніву в цьому споживача або постачальника газу.
Згідно з пунктом 3.3.1 Положення № 619 експертизу лічильника газу проводить комісія, яка призначається наказом по газопостачальній (газотранспортній) організації. До складу комісії повинні входити представники газопостачальної (газотранспортної) організації та територіального органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері метрології.
Споживач має право бути присутнім під час проведення експертизи лічильника газу. При неможливості бути присутнім під час проведення експертизи споживач має право дати письмову згоду на проведення експертизи без його присутності або у присутності уповноваженої ним іншої особи. У разі відсутності споживача або вповноваженої ним особи при проведенні експертизи (у визначених в акті про демонтаж лічильника газу місці, даті та часі) така експертиза проводиться без присутності споживача або вповноваженої ним особи (пункт 3.3.2 Положення № 619).
Згідно з підпунктами 3.3.3.1-3.3.3.2 Положення № 619 експертиза лічильника здійснюється у такій послідовності. Комісія проводить зовнішній огляд лічильника газу на предмет відповідності фактичного стану лічильника ознакам, зазначеним в акті про демонтаж лічильника газу. Результати огляду заносять до акту експертизи лічильника газу. Форму акта експертизи лічильника газу наведено в додатку 3. Акт експертизи складається у трьох примірниках - по одному примірнику для споживача, газопостачальної (газотранспортної) організації та територіального органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері метрології. Після зовнішнього огляду комісією перевіряються: відповідність місць фактичного розташування пломб місцям, зазначеним в акті про демонтаж лічильника газу; цілісність та місцезнаходження пломб, а також ознак порушень, зазначених в акті про зняття лічильника газу; цілісність заводського та повірчого тавра на лічильнику газу; цілісність відлікового механізму та корпусу лічильника газу; цілісність конструктивних елементів вихідного патрубка лічильника газу; наявність сторонніх предметів у середині лічильника газу; відповідність маркування лічильника газу нормативно-технічній документації.
Відповідно до підпункту 3.3.3 Положення № 619 після виконання робіт, зазначених у підпунктах 3.3.3.1 та 3.3.3.2 цього Положення, проводиться його позачергова повірка згідно з ДСТУ 2708-99 «Метрологія. Повірка засобів вимірювальної техніки. Організація та порядок проведення».
Види порушень, внаслідок яких здійснюється перерахунок (донарахування) об'ємів природного газу або зміна їх режиму нарахування, визначені главою 2 розділу ХІ Кодексу ГРС. Зокрема, підпунктом 3 пункту 1 цієї глави встановлено, що до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з газорозподільних систем (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об'ємів (обсягів) природного газу, належать несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного вузла обліку природного газу, зокрема лічильника газу).
Пунктами 1, 11 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРС передбачено, що у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником оператора газорозподільної системи складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 16 до цього Кодексу. За результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення. При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості.
Згідно з абзацом першим пункту 8 глави 3 розділу ХІ Кодексу ГРС, у разі виявлення оператором газорозподільної системи пошкодження лічильника газу, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу лічильником газу не обліковується або обліковується некоректно (не в повному обсязі), та за умови відсутності несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу визначення об'єму спожитого природного газу здійснюється виходячи з 70 відсотків граничних об'ємів споживання природного газу населенням з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника (контрольного огляду вузла обліку або його перевірки) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення.
Верховний Суд у постанові від 12 липня 2023 року у справі № 454/934/21 (провадження № 61-10775св22) дійшов висновку про те, що для покладення на споживача відповідальності у виді нарахування вартості необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу вимагається встановлення фактів несанкціонованого втручання споживача у роботу засобу вимірювальної техніки (лічильника) та викривлення даних обліку природного газу (коли витрати природного газу комерційним вузлом обліку не обліковуються, обліковуються частково чи з порушенням).
Також у постанові від 14 квітня 2021 року у справі № 509/4515/18 (провадження № 61-4953св20) Верховний Суд виснував, що «згідно із підпунктом 37 пункту 4 глави 1 Кодексу Газорозподільних систем для виявлення несанкціонованого втручання необхідно довести три складові цього правопорушення, а саме: 1) дію, тобто несанкціоноване втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку; 2) спосіб втручання, тобто вчинене шляхом підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об'єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації); 3) наслідки, тобто витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу). При цьому, тільки наявність всіх трьох складових правопорушення дає змогу стверджувати, що споживачем було вчинено несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ».
Не будь-які дії споживача тягнуть відповідальність та донарахування вартості природного газу, а лише ті, які можуть або могли вплинути на показники, об'єми, облік його споживання (див. постанову Верховного Суду від 11 жовтня 2023 року у справі № 646/4703/18).
Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Пунктами 1, 8, 11 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРСМ передбачено, що у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником Оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 20 до цього Кодексу.
Акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення.
За результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акту про порушення.
При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості.
Періодична повірка (у тому числі демонтаж, транспортування монтаж, технічне обслуговування та пов'язаний з такою повіркою ремонт) лічильників газу, які встановлені для розрахунків за спожитий природний газ побутовими споживачами (населенням) для їх побутових потреб, здійснюється за рахунок Оператора ГРМ незалежно від того, чи є він власником ЗВТ (пункт 1 глави 8 розділу X Кодексу ГРС).
Відповідно до частини 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76 ЦПК України).
Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Матеріали справи свідчать, що у результаті повірки газового лічильника за місцем проживання позивачки 06 липня 2020 року представниками АТ «Харківгаз» висловлено сумнів у правильності роботи лічильника з причин ознак зняття мастичних пломб або порушення повірочного тавра, установлено порушення підпункту 5 пункту 7 глави 9 розділу Х Кодексу ГРС.
Після демонтажу та направлення лічильника на експертизу та комісією АТ «Харківгаз» спільно з ДП «Укрметртестстандарт» встановлено невідповідність ідентифікаційних ознак захисного пломбування, що застосовуються заводом виробника, існування доступу до відлікового механізму. Цілісність відлікового механізму - не пошкоджений, Механічні пошкодження та інше - відсутні. За результатами цієї експертизи зроблено висновок про несанкціоноване втручання в роботу газового лічильника.
Водночас сам факт наявності пошкодження лічильника газу за відсутності інших обов'язкових елементів, а саме: витрати (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковуються (обліковуються частково чи з порушенням законодавства), або наявність інших дій, що призводять до викривлення даних обліку природного газу, не свідчить про наявність несанкціонованого втручання споживача у роботу ЗВТ/лічильника газу.
Документи відповідача не містять інформації щодо наявності необлікованого (облікованого частково) газу або висновків про те, що правопорушення призвело до викривлення даних обліку природного газу, на підставі чого газопостачальною організацію здійснено відповідний розрахунок.
У постанові Верховного Суду від 04 квітня 2019 року у справі № 535/868/18 (провадження № 61-2151св19) вказано, що: «відмовляючи у задоволенні позову ПАТ «Полтавагаз», суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, встановивши повно та всебічно обставини справи, дослідивши, врахувавши та надавши оцінку всім поданим сторонами доказам за своїм внутрішнім переконанням на предмет їх належності, достовірності та достатності, обґрунтованого виходив із того, що позивач не довів достатніми та допустимими доказами факт вчинення відповідачем правопорушення на ринку природного газу щодо несанкціонованого відбору природного газу, пошкодження цілісності пломб, повірочного тавра лічильника газу, що впливає на результати вимірювання, або несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ/лічильника газу, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу (тобто знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку). Суди попередніх інстанцій вірно вказали, що перерахунок (донарахування) об'ємів природного газу або зміна їх режиму нарахування здійснюється у випадку доведеності пошкодження лічильника газу або робота комерційного ВОГ чи його складових у позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно, але ПАТ «Полтавагаз» не доведено вчинення відповідачем таких дій, зокрема, актом експертизи лічильника газу від 02 березня 2018 року № 10608 встановлено факт зупинки відлікового механізму при дії спрямованого магнітного поля, однак не доведено та не встановлено факту впливу стороннього фактору на результати вимірювання або викривлення даних обліку природного газ».
У постанові Верховного Суду від 24 жовтня 2018 року у справі № 914/2384/17 зазначено, що: «відповідно до абзацу 3 пункту 1 розділу 2 глави ХІ Кодексу Газорозподільних систем до порушень споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об'ємів (обсягів) природного газу, належить, зокрема, несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу). Згідно з пунктом 4 глави 1 розділу І Кодексу Газорозподільних систем несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ/лічильника газу є втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку (у тому числі, лічильника газу), у тому числі шляхом їх підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об'єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації), внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу. Проаналізувавши зміст вказаного положення, слід констатувати правильність висновку суду першої інстанції про те, що несанкціонованим втручанням є не лише доведення факту пошкодження конструкції ЗВТ/лічильника, зокрема, наявності наскрізного отвору у корпусі лічильника споживача, а й встановлення факту викривлення даних обліку природного газу (коли витрати природного газу комерційним вузлом обліку не обліковуються, обліковуються частково чи з порушенням). Висновок суду апеляційної інстанції про те, що самі по собі отвори є втручанням у роботу лічильника, які є аналогічними зриву пломби та не потребують проведення відповідної експертизи, не ґрунтуються на нормах права та здійснений внаслідок вільного помилкового тлумачення зазначених вище положень законодавства».
Таким чином, для покладення на споживача відповідальності у виді нарахування вартості необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу вимагається встановлення фактів несанкціонованого втручання споживача у роботу засобу вимірювальної техніки (лічильника) та викривлення даних обліку природного газу (коли витрати природного газу комерційним вузлом обліку не обліковуються, обліковуються частково чи з порушенням).
Аналогічні висновки містяться в постановах Верховного Суду від 17 березня 2021 року у справі № 509/2780/19 (провадження № 61-12321св20), від 07 квітня 2021 року у справі № 509/2781/19 (провадження № 61-8492св20), від 26 травня 2021 року у справі № 310/10313/18 (провадження № 61-14885св19).
Також, у постанові Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі № 509/4515/18 (провадження № 61-4953св20) зроблено висновок, що: «Згідно із підпунктом 37 пункту 4 глави 1 Кодексу Газорозподільних систем для виявлення несанкціонованого втручання необхідно довести три складові цього правопорушення, а саме: 1) дію, тобто несанкціоноване втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку; 2) спосіб втручання, тобто вчинене шляхом підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об'єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації); 3) наслідки, тобто витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу). При цьому, тільки наявність всіх трьох складових правопорушення дає змогу стверджувати, що споживачем було вчинено несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ».
Довідка про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, акт про порушення, акт експертизи, протокол комісії з розгляду актів про порушення взагалі не містять висновків про те, що правопорушення призвело до викривлення даних обліку природного газу, на підставі чого газопостачальною організацію здійснено відповідний розрахунок. При цьому, не будь-які дії споживача тягнуть відповідальність та донарахування вартості природного газу, а лише ті, які можуть або могли вплинути на показники, об'єми, облік його споживання.
Остання повірка лічильника газу відбулася у 1999 році, відтоді і до 06 липня 2020 року у відповідача, незважаючи на необхідність своєчасного проведення періодичної повірки лічильника газу оператором ГРМ, не було претензій до ОСОБА_1 як споживача щодо обліку газу за лічильником.
Оскільки АТ «Харківгаз» не надало суду належних та допустимих доказів на підтвердження пошкодження позивачем пломб чи втручання у роботу ЗВТ, які б призвели до несанкціонованого споживання газу, що виключає відповідальність споживача за такі порушення та нарахування йому вартості несанкціонованого відбору природного газу, якого фактично не встановлено, матеріали справи не містять даних про наявність втручання позивачки в роботу лічильного механізму.
За таких обставин судова колегія вважає, що АТ «Харківгаз» не довело належними та допустимими доказами факту несанкціонованого втручання позивачки у роботу лічильнику газу, а тому наявні підстав для визнання протиправним та скасування рішення комісії АТ «Харківгаз» з розгляду акта про порушення позивачкою вимог Кодексу ГРС від 09 грудня 2020 року щодо задоволення акта про порушення від 06 липня 2020 року, визнання протиправним донарахування відповідачем обсягу природного газу на підставі вищевказаного акту, оскільки такі рішення прийнято із порушенням норм чинного законодавства України.
Щодо інших вимог, то суд виходить з такого
Відповідно до положень частини 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства. Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.
Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктом 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на порушника.
Цивільні права або інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права чи інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Велика Палата неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа та характеру його порушення, невизнання або оспорення.
Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови ВП ВС від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц, від 06 квітня 2021 року у справі № 925/642/19).
Ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів позивача у цивільному процесі можливий за умови, що такі права, свободи чи інтереси справді порушені, а позивач використовує цивільне судочинство саме для такого захисту, а не з іншою метою.
Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача. Тож під час розгляду справи суд має з'ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача;чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права / інтересу у спірних правовідносинах.
Проте, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, але є ефективним та не суперечить закону (а закон або договір зі свого боку не визначають іншого ефективного способу захисту), то порушені право чи інтерес позивача підлягають захисту обраним ним способом.
Неправильно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин (постанова ВП ВС від 29 вересня 2020 року у справі № 378/596/16-ц, від 15 вересня 2022 року у справі № 910/12525/20).
Між тим, позовні вимоги про визнання недійсним Акту № 543 експертизи лічильника газу від 08 жовтня 2020 року Комісії АТ «Харківгаз» спільно з ДП «Укрметртестстандарт» не є належним способом захисту, оскільки не призведе до поновлення прав позивачки.
Щодо інших вимог, а саме зобов'язати АТ «Харківгаз» не здійснювати відключення житлового будинку по АДРЕСА_1 газопостачання у разі несплати донарахувань об'ємів необлікованого природного газу та вартості послуг визначених рішенням Комісії з розгляду актів про порушення Мереф'янського відділення АТ «Харківгаз», оформленим протоколом № 3529 від 09 грудня 2020 року, зобов'язати АТ «Харківгаз» провести перерахунок обсягу споживання природного газу та зобов'язати АТ «Харківгаз» не здійснювати відключення житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 від мережі газопостачання у разі несплати заборгованості за період до 06 липня 2020 року до проведення перерахунку обсягу спожитого природного газу відповідно до фактичних показань лічильника газу то вони задоволенню не підлягають у зв'язку з їх передчасності. Доказів порушення прав позивачки діями відповідача в цій частині матеріали справи не містять.
Апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно пункту 4 частини 1 статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права є підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення.
Отже, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового про часткове задоволення позову ОСОБА_1 .
Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина 13 статті 141 ЦПК України).
Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги позивача, скасування рішення суду першої інстанції та часткове задоволення позовних вимог, тому має бути вирішено питання щодо розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи як у суді першої інстанції, так і понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної та касаційної інстанції.
За подання позовної заяви позивача звільнено від сплати судового збору відповідно до статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів».
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 6 ст. 141 ЦПК України визначено, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно п/п 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частиною 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2019 року, в якому позивач звернулася до суду, встановлено у розмірі 2102 грн. 00 коп.
Відповідно до п/п. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 «Про судовий збір» за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду розмір судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
З п/п 7 п. 1 ч. 2 ст. 4 «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем судовий збір становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характер.
Тобто, за подання позовної заяви немайнового характеру ОСОБА_1 мала сплатити судовий збір у розмірі 840 грн. 80 коп. за кожну вимогу (2102 х 0,4).
Апеляційним судом задоволено дві немайнові вимоги позивачки
Пропорційно розміру задоволених позовних вимог, з урахуванням ч. 6 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір, пов'язаний з розглядом справи у суді першої інстанції - у розмірі 1681,6 грн. (840,8 х 2) та судовий збір, пов'язаний з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, - в сумі 2522,4 грн, касаційної скарги - 3363,20, разом 7567,20 грн.
Керуючись ст. ст. 367, 376, 382, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Харківського районного суду Харківської області від 10 лютого 2025 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз», третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про визнання недійсними акту експертизи лічильника газу та рішення комісії, визнання протиправними дій відповідача та зобов'язання вчинити певні дії, задовольнити частково.
Визнати недійсним рішення Комісії з розгляду актів про порушення Мереф'янського відділення АТ «Харківгаз» оформлене протоколом № 3529 від 09 грудня 2020 року про задоволення акту про порушення № 000597 від 06 липня 2020 року, донарахування об'ємів необлікованого природного газу за період з 06 січня 2020 року по 06 липня 2020 року вартістю 34570,65 гривень та компенсацію за рахунок споживача витрат пов'язаних з проведенням експертизи ЗВТ і встановлення нового ЗВТ в розмірі 3577,99 гривень.
Визнати протиправними дії АТ «Харківгаз» щодо складання акту-розрахунку необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості від 09 грудня 2020 року на підставі акту про порушення від 06 липня 2020 року № 000597.
В задоволенні іншої частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Акціонерного товариства ««Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» (м. Харків, вул. Безлюдівська, 1 ЄДРПОУ 03359500) на користь держави 7567 (сім тисяч п'ятсот шістдесят сім) грн 20 коп. судового збору.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Повне судове рішення складено 29 вересня 2025 року.
Головуючий Ю.М. Мальований
Судді О.В. Маміна
В.Б. Яцина