Справа № 638/18301/20 Головуючий суддя І інстанції Хайкін В. М.
Провадження № 22-ц/818/3158/25;22-ц/818/3157/25 Суддя доповідач Яцина В.Б.
Категорія: Інші скарги та заяви в процесі виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб)
25 вересня 2025 року м. Харків
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого Яцини В.Б.
суддів колегії Мальованого Ю.М., Маміної О.В.,
за участю секретаря судового засідання Шевцової К.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Стадник Світлани Олексіївни на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 21 жовтня 2024 року та на додаткову ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 04 квітня 2025 року, у справі № 638/18301/20, за скаргою ОСОБА_1 , стягувач: ОСОБА_2 на дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Стадник Світлани Олексіївни по виконавчому провадженню № 67463281,
У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова із скаргою на дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Стадник Світлани Олексіївни по виконавчому провадженню №67463281.
Скарга мотивована тим, що ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова у справі №638/18301/20 від 08.06.2021 року вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_1 вчиняти дії, що перешкоджають спілкуванню ОСОБА_2 з малолітньою донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та шляхом встановлення зустрічей ОСОБА_2 з донькою ОСОБА_3 кожної першої, третьої суботи місяця з 10 години 00 хвилин до 13 години 00 хвилин, другої, четвертої неділі місяця з 15 години 00 хвилин до 19 години 00 хвилин, за адресою: АДРЕСА_1 .
Зазначив, що ще до набрання законної сили вказаної ухвали, ним не вчинено жодних дій, що перешкоджають спілкуванню ОСОБА_2 з малолітньою донькою ОСОБА_3 . Стосовно встановлення зустрічей ОСОБА_2 з донькою, починаючи з червня місяця ОСОБА_2 не з'являється на побачення зі своєю донькою за вказаною адресою, яка зазначена в ухвалі Дзержинського районного суду м. Харкова.
Вказав, що 15.11.2021 року скаржником отримано постанову про відкриття виконавчого провадження від 10.11.2021 року, винесену при виконанні ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова по справі №638/18301/20 у виконавчому провадженні №67463281. Однак, 15.11.2021 року скаржником не підписано жодного акту, а також в усній формі повідомлено державного виконавця, що скаржником ще до відкриття виконавчого провадження виконано ухвалу суду.
ОСОБА_1 19.11.2021 року та 24.11.2021 року подав звернення та пояснення до державного виконавця Стадник С.О. з приводу добровільного виконання ухвали суду про забезпечення позову. Однак зазначені звернення державним виконавцем не розглянуті. 29.11.2021 року скаржник отримав постанову про закінчення виконавчого провадження. Згідно пункту 8 статті 37 «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у випадку фактичного повного виконання рішення згідно з виконавчим документом. Однак, всупереч викладеному, державний виконавець при винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження не вказав про добровільне виконання ухвали суду про забезпечення позову ОСОБА_1 .
На підставі вищевикладеного, ОСОБА_1 просив суд: визнати дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Стадник Світлани Олексіївни щодо складання акту державного виконавця від 15.11.2021 року, а також щодо не розгляду звернень ОСОБА_1 від 19.11.2021 року та 24.11.2021 року незаконними.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 21 жовтня 2024 року скаргу ОСОБА_1 , стягувач: ОСОБА_2 на дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Стадник Світлани Олексіївни по виконавчому провадженню №67463281 - задоволено.
Визнано дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Стадник С.О. щодо складання акту державного виконавця від 15.11.2021 року у виконавчому провадженні №67463281 - незаконними.
Визнано дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Стадник С.О. щодо не розгляду звернення ОСОБА_1 від 19.11.2021 року та звернення від 24.11.2021 року стосовно добровільного виконання судового рішення до відкриття виконавчого провадження - незаконними.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 13 березня 2025 року у вищевказаній ухвалі суду було виправлено описку.
Додатковою ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 04 квітня 2025 року заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат за скаргою ОСОБА_1 , стягувач: ОСОБА_2 на дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Стадник Світлани Олексіївни по виконавчому провадженню №67463281 - задоволено.
Стягнуто з Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ 34952393, місцезнаходження: м. Харків, вул. Студентська, 5/6) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 судові витрати, пов'язані із проведення судової почеркознавчої експертизи №1667 у розмірі 12 873 грн. 80 коп.
Не погоджуючись з вказаними ухвалами суду першої інстанції, представник Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Стадник Світлана Олексіївна через систему «Електронний суд» подав апеляційну скаргу, у якій просила скасувати ухвалу Дзержинського районного суду м.Харкова якою задоволено скарга на дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Стадник Світлани Олексіївни по виконавчому провадженню №67463281; скасувати додаткову ухвалу Дзержинського районного суду по справі №638/18301/20 від 04.04.2025.
Вказала, що 05.11.2021 до Відділу надійшла заява стягувача про відкриття виконавчого провадження та просить виконати ухвалу суду про забезпечення позову в частині шляхом заборони ОСОБА_1 ) вчиняти дії, що перешкоджають спілкуванню ОСОБА_2 з малолітньою донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . 10.11.2021 виконавцем Стадник С.О., керуючись ст. 1, 3, 24, 26, 28 Закону за заявою Стягувача від 05.11.2021 винесена постанова про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання ухвали № 638/18301/20 від 05.11.2021 Дзержинським районним судом м. Харкова про, забезпечення позову в частині заборони ОСОБА_1 вчиняти дії, що перешкоджають спілкуванню ОСОБА_2 з малолітньою донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Зазначена вище постанова з ідентифікатором доступу надіслана Боржнику та Стягувачу за адресою: АДРЕСА_1 .
Зазначила, що 15.11.2021 Боржнику на особистому прийому державного виконавця під час ознайомлення з матеріалами справи, доведено резолютивну частину рішення суду, додатково надано постанову про відкриття виконавчого провадження з ідентифікатором доступу (що свідчить підпис Боржника про отримання в матеріалах справи) та в присутності Боржника складено відповідний акт (копія державного акту міститься в матеріалах справи суду). Боржник від підпису відмовився, про що зазначено в акті державного виконавця, який складено відповідно до Інструкції з організації примусового виконання рішень. Після здійснення передбачених Законом примусових дій 24.11.2021 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження відповідно до пункту 9 ст. 39 Закону. Слід звернути увагу, що в скарзі Боржник наголошував саме на добровільному виконанні рішення до відкриття виконавчого провадження. Однак, виконавче провадження зазначеної категорії (ст. 63 Закону, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення) як завершальна стадія судового процесу не передбачає самостійного або добровільного виконання. Також, відповідно до ст. 23 Закону передбачені умови початку примусового виконання рішення, а саме: виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, за заявою стягувача про примусове виконання рішення, як зазначалося вище, відповідна заява була подана Стягувачем до Відділу 05.11.2021 року. Відповідно до аналізу норм Закону не передбачено добровільно строку на виконання рішення яке було відкрито органами Державної виконавчої служби. Тому можливо зробити висновок, що добровільний строк наявний лише до відкриття виконавчого провадження та здійснення заходів примусового виконання рішення.
Щодо надання відповідей на заяви Боржника від 19.11.2021 та 24.11.2021 повідомляє наступне: згідно із Законом України «Про звернення громадян» звернення можуть бути викладені у письмовій або усній формі. Усне звернення викладається громадянином на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв'язку через визначені контактні центри, телефонні "гарячі лінії" та записується (реєструється) посадовою особою. Не підлягають розгляду та вирішенню повторні звернення від однієї і тієї ж особи до одного і того ж органу (посадової особи) з одного і того ж питання, яке вже було вирішено даним органом (посадовою особою) по суті. Відповідно до ст. 22 Закону України «Про звернення громадян» боржник неодноразово звертався з усними зверненнями до державного виконавця на особистому прийому, та на які йому були надані відповіді. Однак, з тих самих питань було повторно подано зазначені вище письмові заяви. ОСОБА_1 , вкотре було на прийомі державного виконавця надано відповіді та роз'яснення на усні та письмові заяви, що підтверджується неодноразовим ознайомленням з виконавчим провадженням та отриманням постанови про відкриття виконавчого провадження з відмітками на вказаних документах які знаходяться в матеріалах справи, а саме особистим підписом. Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про 02.12.2021 державним виконавцем було надано відповіді боржнику на зазначені вище письмові звернення та відповідно до ст. 28 Закону надіслано Боржнику простим поштовим відправленням. Отже, згідно вищенаведеного Шевченківський відділ державної виконавчої служби в м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції своєчасно та в повному обсязі надавав інформацію щодо усних та письмових звернень ОСОБА_1 . Одночасно повідомляємо, що в провадженні Другого апеляційного адміністративного суду перебувала на розгляді скарга ОСОБА_1 в якій просив суд скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.05.2023 по справі №520/24102/21 за позовом ОСОБА_1 про скасування постанови державного виконавця Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у місті Харків Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Стадник С.О., про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 201,00 грн,, від 10.11.2021; про стягнення виконавчого збору у розмірі 12000,00 грн., від 10.11.2021; про арешт коштів боржника в межах суми звернення стягнення 12201,00 грн. від 11.11.2021 р. де Харківський окружний адміністративний суд залишив скаргу ОСОБА_1 без задоволення. 17.08.2023 Другим апеляційним адміністративним судом розглянуто скаргу ОСОБА_1 та рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.05.2023 по справі № 520/24102/21 залишено без змін.
Щодо додаткової ухвали від 04.04.2025 Дзержинського районного суду м. Харкова по справі №638/18301/20 повідомляємо наступне: 20.06.2024 надійшла ухвала Дзержинського районного суду м. Харків від 10.06.2024 про витребування матеріалів виконавчого провадження № 67463281 для проведення почеркознавчої експертизи №1667, а саме щодо підпису заяви про примусове виконання рішення суду. Стягувача у цивільній справі №638/18301/20 та направлення їх експертам Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса» (61177, м.Харків, вул. Золочівська, 8-а) для її проведення. 26.06.2024 Відділом на виконання ували від 10.06.2024 по справі №638/18301/20 надіслано матеріали виконавчого провадження № 67463281 до Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса».
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22 листопада 2023 у справі № 712/4126/22, зазначила, що вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд ураховує не те, коли замовлено експертизу та отримано висновок експерта - до чи після звернення позивача до суду з позовом, а те, чи пов'язані безпосередньо ці витрати з розглядом справи. Відшкодування витрат за проведення експертизи не обмежується випадком її призначення та проведення після відкриття провадження у справі. Тому сторона, на користь якої ухвалено рішення, має право на відшкодування витрат за експертизу, проведену до подання позову, якщо такі витрати пов'язані з розглядом справи, зокрема якщо суд урахував відповідний висновок експерта як доказ. Слід звернути увагу, що при вирішенні питання про оплату праці експертів судам слід мати на увазі, що відповідно до ст. 15 Закону України "Про судову експертизу" та постанови Кабінету Міністрів України від 1 липня 1996 "Про затвердження Інструкції про порядок і розміри відшкодування витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним науково-дослідним установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів" проведення судових експертиз спеціалізованими науково-дослідними установами Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров'я України здійснюється на підставі договору між цими установами та органами дізнання, попереднього слідства чи судом за рахунок коштів, що виділяються для цієї мети з державного та місцевих бюджетів. Остаточний розрахунок проводиться після виконання замовлення на проведення експертизи. (абзац перший пункту 20 із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду від 25.05.98 р. № 15). Оплата експертизи в цивільній справі проводиться за рахунок сторони, яка порушила відповідне клопотання. Якщо експертиза призначається за клопотанням обох сторін або з ініціативи суду, кошти на її оплату вносяться обома сторонами порівну (ст. 73 ЦПК). У разі незгоди сторони (сторін) оплатити вартість експертизи суд розглядає справу на підставі наявних доказів.
Слід зазначити, що Відділ не надавав до суду клопотання про проведення почеркознавчої експертизи №1667, а саме щодо підпису заяви про примусове виконання рішення суду Стягувачем у цивільній справі №638/18301/20 та не є ініціатором проведення зазначеної експертизи. Також, звертаємо увагу суду на те що почеркознавча експертиза проводилась щодо підпису Стягувача у заяві про примусове виконання рішення суду, тому до понесених витрат не відноситься до ухвали №638/18301/20 від 21.10.2024 року де визнали дії державного виконавця Відділу Стадник Світлани Олексіївни щодо складання акту державного виконавця від 15.11.2021, а також щодо не розгляду звернень боржника від 19.11.2021 та 24.11.2021 незаконними.
Відповідно до Закону особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій. Отже, з огляду вищевикладеного, акт державного виконавця складено відповідно до ст. 63 Закону та Інструкції з організації примусового виконання рішень - правомірно. А також, на прийомі у державного виконавця надано неодноразові відповіді щодо вище зазначених звернень та направлені простим поштовим відправленням.
У письмовому відзиві ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу на ухвали залишити без задоволення, а оскаржувані ухвали без змін.
Вказав, що відкриваючи виконавче провадження державним виконавцем не було встановлено факт про не виконання рішення суду, а лише покладаючись на заяву ОСОБА_2 від 05.11.2021 і навіть не надаючи строк для добровільного виконання рішення суду, 10.11.2021 було відкрите виконавче провадження. Про добровільне виконання рішення суду ним 19.11.2021 державному виконавцю Стадник С.О. подано було відповідну заяву, однак виконавцем не прийнято ніяких рішень та її не розглянуто до сьогодні.
Зазначив, що воєнний стан не може бути підставою для порушення строків надання відповідей, визначених ст.20 Закону України «Про правовий режим воєнного стану». Державним виконавцем не були враховані та залишені поза увагою подані йому додаткові пояснення до заяви про добровільне виконання рішення суду з додатками, а саме акти про нез'явлення на зустріч з донькою ОСОБА_2 від 10.10.2021; 16.10.2021; 24.10.2021; 06.11.2021; 14.11.2021; 20.11.2021 та довідки про стан здоров'я ОСОБА_4 (вітряна віспа).
Зауважує, що для відкриття виконавчого провадження державному виконавцю було достатньо безпідставної, а згодом як з'ясувалось підробленої заяви ОСОБА_2 про невиконання рішення без встановлення факту його невиконання, яка не містить відповідних відміток про прийняття канцелярією Шевченківського ВДВС.
Щодо надання відповідей на заяви від 19.11.2021 та 24.11.2021, то аргументи про неодноразове його з усними зверненнями до державного виконавця на особистому прийомі, та на які начебто йому були надані відповіді, то викладені у апеляційній скарзі твердження не знаходять свого підтвердження і направлені на безпідставному виправдовуванні своїх дій та бездіяльності.
Щодо стягнення судових витрат за проведення експертизи, то відшкодування витрат за проведення експертизи не обмежується випадком її призначення та проведення після відкриття провадження у справі, сторона на користь якої ухвалено рішення має право на відшкодування витрат за експертизі, якщо такі витрати пов'язані з розглядом справи. Відповідний висновок викладено у постанові Великої палати Верховного суду у справі № 712/4126/22.
Зауважив, що акт державного виконавця від 15.11.2021 не містить мету і завдання складання акту, також не містить відмітки «від підпису відмовився», тобто складений у супереч приписам Інструкції.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, за відсутності учасників справи, які були належним чином повідомлені про судове засідання та чия явка відповідно до ст. 372 ЦПК України не була обов'язковою, суд апеляційної інстанції відповідно до ст. 367 ЦПК України вивчив матеріали справи та перевірив законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з положеннями ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вказаним вимогам ухвали суду повністю відповідають.
Задовольняючи скаргу ОСОБА_1 та визнаючи дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Стадник С.О. суд першої інстанції виходив з того, що скаржник ОСОБА_1 подавав звернення від 19.11.2021 та 24.11.2021 державному виконавцю Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції С.О. Стадник, на які не отримав відповіді та які не були розглянуті.
Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду.
Матеріалами справи підтверджуються та судом встановлено, що 05.11.2021 року ОСОБА_2 звернулась до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) із заявою про відкриття виконавчого провадження. До вказаної заяви додано ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 08.06.2021 року, ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 10.09.2021 року, постанову Харківського апеляційного суду від 01.11.2021 року.
На підставі ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 05.11.2021 року державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Стадник Світланою Олексіївною 10.11.2021 року відкрито виконавче провадження №67463281 про забезпечення позову в частині шляхом заборони ОСОБА_1 вчиняти дії, що перешкоджають спілкуванню ОСОБА_2 з малолітньою донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У вказаній постанові зазначено, що боржнику необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
Дзержинським районним судом м. Харкова 01.02.2024 року постановлена ухвала, якою клопотання скаржника ОСОБА_1 про призначення по справі судової почеркознавчої експертизи задоволено. Призначено по цивільній справі № 638/18301/20 за скаргою ОСОБА_1 , стягувач: ОСОБА_2 , на дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у міста Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Стадник Світлани Олексіївни по виконавчому провадженню №67463281, судово-почеркознавчу експертизу.
На вирішення експертів поставлено наступні запитання:
1) Чи виконано рукописний текст, (підпис ОСОБА_5 у заяві про відкриття виконавчого провадження від 05.11.2021 виконавчого провадження ВП №67463281) у документі (заяві про відкриття виконавчого провадження від 05.11.2021 виконавчого провадження ВП №67463281) Щепуновою (Нестеренко) Іриною Сергіївною?
Проведення експертизи доручено експертам Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» (адреса: 61177, м. Харків, вул. Залютинська, 8), попередити експертів про кримінальну відповідальність за ст.384, 385 Кримінального кодексу України.
01.08.2024 року до Дзержинського районного суду м. Харкова від Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» надійшов висновок експерта № 167 від 22.07.2024 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи. Відповідно до якого підпис від імені ОСОБА_5 у заяві про відкриття виконавчого провадження від 05.11.2021 (ВП № 67463281), розташований на зворотній стороні аркуша документа, у рядку «___________Нестеренко І.С.» - виконано не ОСОБА_5 .
Враховуючи наданий висновок, оскільки заява про відкриття виконавчого провадження від 05.11.2021 не підписана особою, яка наділена правом на її подання, а саме ОСОБА_5 , суд дійшов до висновку, що цей документ не може породжувати жодних юридичних наслідків в силу нікчемності цієї заяви.
Частиною 1 статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Правова позиція викладена у постановах Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 лютого 2021 року у справі № 756/9582/14-ц (провадження № 61-7463св19) та 31 липня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 554/13475/15-ц (провадження № 61-25124св18) полягає у наступному, що згідно з частиною першою статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, які державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Тому боржник має бути належним чином повідомлений про відкриття виконавчого провадження, а державний виконавець повинен не лише направити боржнику копію постанови про відкриття виконавчого провадження, а й встановити факт отримання ним копії цієї постанови, якою встановлено строк для добровільного виконання рішення суду.
Разом із цим факт порушення державним виконавцем порядку надсилання сторонам виконавчого провадження копій процесуальних документів сам по собі не є достатньою підставою, з якою настають певні юридичні наслідки, проте не направлення виконавцем в установленому законом порядку постанови про відкриття виконавчого провадження може бути підставою для визнання неправомірними таких дій (бездіяльності) державного виконавця.
Неповідомлення боржника про відкриття виконавчого провадження призвело до складання державним виконавцем Акту про невиконання в добровільному порядку рішення суду скаржником. Що стало причиною подання звернень скаржником про добровільне виконання судового рішення, які в свою чергу не були розглянуті в силу бездіяльності державного виконавця. Оскільки першочерговим фактом є саме неповідомлення скаржника про відкрите виконавче провадження щодо нього, суд вважає, що цією обставиною на скаржника покладено надмірний тягар у доведенні добровільного виконання судового рішення до відкриття виконавчого провадження та його примусового виконання.
Таким чином, відсутність повідомлення скаржника про відкриття виконавчого провадження призвела до надмірного тягаря, оскільки скаржник був поставлений в умови, за яких йому було суттєво ускладнено доведення добровільного виконання судового рішення.
Пунктом 3 частини 1 статті 2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження здійснюється з дотриманням принципу законності.
Відповідно до п.8 Розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень від 02.04.2012 за № 512/5 актом є - документ, що підтверджує певні встановлені факти або події. Текст акта складається з реквізитів виконавчого документа із зазначенням суті проведених дій; за зведеним виконавчим провадженням - повного найменування (прізвища, імені та по батькові) боржника та дати об'єднання виконавчих проваджень у зведене, а також вступної і констатуючої частин. У вступній частині зазначаються назва акта, дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові виконавця, підстава для складання акта, особи, які були присутні під час його складання, із зазначенням їхнього статусу у виконавчому провадженні, місця проживання (місцезнаходження), посад, інших наявних даних, зазначається кількість аркушів, на яких складено акт. У констатуючій частині викладаються мета і завдання складання акта, суть і характер проведених виконавчих дій, встановлені факти, події, а також у разі потреби висновки і пропозиції. У кінці акта (перед підписами) зазначаються відомості про кількість примірників акта та кому вони надаються (надсилаються). Акт підписується всіма особами, які брали участь у його складанні. У разі відмови від підписання осіб, що були присутні при складанні акта, про це робиться відмітка в акті. Відмітка "від підпису відмовився" проставляється напроти прізвища особи, яка відмовилася від підпису, та засвідчується підписами інших осіб, які були присутніми під час складання акта. До акта можуть вноситись також інші відомості, визначені Законом, цією Інструкцією та іншими нормативно-правовими актами.
Матеріалами справи встановлено, що 15.11.2021 року о 10:05 державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Стадник С.О. складено акт.
Під час розгляду справи судом встановлено, що акт складений державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції С.О. Стадник від 15.11.2021 не містить підпису скаржника ОСОБА_1 або ж відмітку «від підпису відмовився», також не містить мету і завдання складання акту.
Невідповідність акта державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції С.О. Стадник від 15.11.2021 вимогам, які встановлені Інструкцією, є достатнім порушенням визнання такого акту незаконним. Оскільки такий реквізит, як підпис особи, хоча і не передбачає чітких вимог до його виконання, проте у будь-якому випадку підпис має безпосередньо наноситись особою на документ, визначати особистість його виконавця та підтверджувати викладену інформацію.
З матеріалів справи вбачається, що 19.11.2021 та 24.11.2021 року боржник ОСОБА_1 звертався із заявою до державного виконавця Стадник С.О., в яких було зазначено, ще до набрання законної сили ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 08.06.2021 року, боржником не було вчинено жодних дій, що перешкоджають спілкуванню ОСОБА_2 з малолітньою донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та просив закрити виконавче провадження №67463281 у зв'язку із добровільним виконанням ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 08.06.2021 року.
Постановою державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Стадник С.О. від 24.11.2021 року виконавче провадження з примусового виконання ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова, виданої 05.11.2021 року - закінчено на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».
Частиною 1 статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.
Частиною 4 вищевказаної статті зазначено, що сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.
Тобто, ОСОБА_1 скористався своїм правом та належним чином повідомив державного виконавця про добровільне виконання рішення суду.
Однак, державним виконавцем Стадник С.О. жодним чином не надано відповіді на звернення ОСОБА_1 із вказаними заявами.
Пунктом 3 частини 2 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.
Статтею 3 Закону України «Про звернення громадян» врегульовані основні терміни, що вживаються в цьому Законі.
Під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.
Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.
Статтею 20 Закону України «Про звернення громадян» встановлено термін розгляду звернень громадян, а саме звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Згідно з ч. 1 ст. 13 цього ж Закону під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, розпоряджень, внесення подання, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Забезпечення виконання судового рішення є обов'язком держави, яка повинна забезпечувати ефективні системи виконання судових рішень, а також функціонування цих систем у такий спосіб, щоб доступ до них мала кожна особа, на користь якої ухвалено обов'язкове судове рішення.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право на справедливий судовий розгляд та закріплює принцип верховенства права, на якому будується демократичне суспільство, і найважливішу роль судової системи в здійсненні правосуддя. Проте, право на справедливий суд було б позбавлено сенсу, якщо б допускало невиконання остаточних судових рішень, які набрали законної сили (рішення Європейського суду з прав людини «Горнсбі проти Греції» від 19 березня1997 року, «Іммобільяре Саффі проти Італії» від 28 липня 1999 року).
У справі «Вишняков проти України» (рішення від 24 липня 2018 року) ЄСПЛ зазначено, що відсутність механізмів добровільного виконання суттєво зменшила можливості співпраці з тим із батьків, хто чинить перешкоди. Хоча слід визнати, що перевага завжди надається добровільному виконанню. Суд зазначає, що незмінна позиція, якої часто дотримуються батьки у таких справах, може ускладнити таке добровільне виконання та зумовити у відповідних випадках необхідність застосування пропорційних примусових заходів. Однак жодні примусові заходи також не були застосовані. Державний виконавець мав право накладати штрафи та вносити подання про притягнення до кримінальної відповідальності у зв'язку з невиконанням рішення суду, але з невідомих причин не скористався цими повноваженнями. Однак жодні примусові заходи також не були застосовані. Державний виконавець мав право накладати штрафи та вносити подання про притягнення до кримінальної відповідальності у зв'язку з невиконанням рішення суду, але з невідомих причин не скористався цими повноваженнями.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що ОСОБА_1 не чиниться перешкод у спілкуванні стягувача ОСОБА_2 спілкуванні з донькою ОСОБА_3 .
З матеріалів справи не вбачається, що скаржнику ОСОБА_1 не були надані відповіді на його заяви від 19.11.2021 року та 24.11.2021 року та державним виконавцем Стадник С.О. вказаний факт не спростований.
Таким чином, виходячи з вищевикладеного, скаржник ОСОБА_1 подавав звернення від 19.11.2021 та 24.11.2021 державному виконавцю Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції С.О. Стадник, на які не отримав відповіді та які не були розглянуті, то така бездіяльність є незаконною.
Щодо оскарження додаткової ухвали суду, колегія суддів зазначає наступне.
28 жовтня 2024 року до Дзержинського районного суду м. Харкова надійшла заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат за скаргою ОСОБА_1 , стягувач: ОСОБА_2 на дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Стадник Світлани Олексіївни по виконавчому провадженню №67463281, згідно прохальної частини якої просить суд: стягнути з Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь ОСОБА_1 , судові витрати у розмірі 12 873,80 грн.
Заява мотивована тим, що у справі №638/18301/20 21.10.2024 року постановлено ухвалу, якою вимоги ОСОБА_1 були задоволені в повному обсязі. У вказаній ухвалі судом не було вирішено питання розподілу судових витрат між сторонами. 19.09.2023 року скаржником було подано клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи. 01.02.2024 року судом було призначено відповідну експертизу. 03.05.2024 року ОСОБА_1 до суду було подано заяву про надання додаткового строку, в якому долучено квитанцію №58621232-1 від 02.05.2024 року про сплату рахунку №483 від 20.03.2024 року щодо призначеної судової почеркознавчої експертизи у розмірі 12 873,80 грн.
Статтею 452 ЦПК України, передбачено, що судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.
Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої у постановах КЦС ВС від 09 червня 2020 року по справі №466/9758/16-ц та від 15 квітня 2020 року по справі №199/3939/18-ц, аналізовані витрати сторони судового процесу мають бути документально підтверджені та доведені.
Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (п. 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (п. 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (п. 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 01.02.2024 року у справі №638/18301/20 за скаргою ОСОБА_1 , стягувач: ОСОБА_2 на дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Стадник Світлани Олексіївни по виконавчому провадженню №67463281, призначено судово-почеркознавчу експертизу.
29.03.2024 року на адресу суду надійшло клопотання експерта про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення судової почеркознавчої експертизи №1667 у цивільній справі №638/18301/20, в якому зокрема експерт просить сплатити рахунок вартості робіт по проведенню експертизи на суму 12 873,76 грн.
03.05.2024 року від скаржника ОСОБА_1 до суду подано, зокрема квитанцію до платіжної інструкції на переказ готівки №58621232-1 від 02.05.2024 року на суму 12 873,80 грн. із призначенням платежу: «експертиза по справі ПДВ №1667 у відношенні ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , рахунок №483 від 20.03.2024, справа №638/18301/20».
01.08.2024 року до суду надійшов висновок експерта №1667 від 22.07.2024 року за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи у цивільній справі №638/18301/20.
Згідно акту №1667 попереднього розрахунку вартості виконання висновку експерта №1667 за ухвалою від 01.02.2024 року Дзержинського районного суду м. Харкова у цивільній справі №638/18301/20 вказано, що наперед сплачено 12 873 грн 76 коп.
Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 2 частини 3 статті 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати пов'язані із залученням свідків. Спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З урахуванням того, що ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 21 жовтня 2024 року скаргу ОСОБА_1 , стягувач: ОСОБА_2 на дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Стадник Світлани Олексіївни по виконавчому провадженню №67463281 - задоволено; визнано дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Стадник С.О. щодо складання акту державного виконавця від 15.11.2021 року у виконавчому провадженні №67463281 - незаконними; визнано дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Стадник С.О. щодо не розгляду звернення ОСОБА_1 від 19.11.2021 року та звернення від 24.11.2021 року стосовно добровільного виконання судового рішення до відкриття виконавчого провадження - незаконними, то судові витрати за проведення експертизи відповідно до ст.452 ЦПК України, слід стягнути з Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).
Посилання апелянта в апеляційній скарзі на те, щоВідділ не надавав до суду клопотання про проведення почеркознавчої експертизи №1667, а саме щодо підпису заяви про примусове виконання рішення суду стягувачем у цивільній справі №638/18301/20 та не є ініціатором проведення зазначеної експертизи; почеркознавча експертиза проводилась щодо підпису стягувача у заяві про примусове виконання рішення суду, тому до понесених витрат не відноситься до ухвали №638/18301/20 від 21.10.2024 року де визнали дії державного виконавця Відділу Стадник Світлани Олексіївни щодо складання акту державного виконавця від 15.11.2021, а також щодо не розгляду звернень боржника від 19.11.2021 та 24.11.2021 незаконними, колегія суддів не приймає, з огляду на приписи ст.452 ЦПК України.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, постановив ухвали суду, яка відповідають вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані, підтверджуються письмовими доказами та не спростовуються доводами, викладеними в апеляційній скарзі.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвали суду постановлені з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв'язку із чим та відповідно до ст. 375 ЦПК України апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвали суду - залишенню без змін
Керуючись ст.ст. 259, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції
постановив :
Апеляційну скаргу Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Стадник Світлани Олексіївни -залишити без задоволення.
Ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 21 жовтня 2024 року-залишити без змін.
Додаткову ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 04 квітня 2025 року-залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня ухвалення, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 29 вересня 2025 року.
Головуючий В.Б.Яцина
Судді колегії Ю.М.Мальований
О.В.Маміна