Постанова від 16.09.2025 по справі 913/266/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2025 року

м. Київ

cправа № 913/266/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. - головуючого, Васьковського О.В., Картере В.І.,

за участі секретаря судового засідання Громак В.О.

учасники справи:

боржник - Публічне акціонерне товариство "Українська інноваційна компанія"

представники боржника - Богушко О.В. (адвокат, за ордером від 06.02.2025 № 1539773), Тиліпський Д.В. (адвокат, за ордером № 1936489 від 31.07.2025),

учасник справи - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

представники учасника - Кузьмік Д.В. (адвокат, за довіреністю від 26.12.2024 № 60-13144/24), Шевченко Ю.А. (в порядку самопредставництва, наказ від 11.06.2021 № 315-к)

заявник касаційної скарги - Національний банк України

представники заявника - Щербань Л.А. (за довіреністю від 02.10.2024 № 18-0012/74582, в порядку самопредставництва), Лантух Є.С. (в порядку самопредставництва),

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Національного банку України (до якої доєднався Фонд гарантування вкладів фізичних осіб)

на ухвалу Східного апеляційного господарського суду

від 22.05.2025

у складі колегії суддів: Россолова В.В. (головуючого), Слободіна М.М., Хачатрян В.С.

у справі за заявою

Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮС-Металл"

до Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія"

про банкрутство,-

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст руху справи

1. Ухвалою Господарського суду Луганської області від 08.05.2020 зокрема, прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮС-Металл" про порушення провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" (далі - боржник, ПАТ "Українська інноваційна компанія").

2. Ухвалою Господарського суду Луганської області від 15.05.2020 відкрито провадження у справі № 913/266/20 про банкрутство ПАТ "Українська інноваційна компанія".

3. Національний банк України не погодився з прийнятими ухвалами та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу Господарського суду Луганської області від 08.05.2020 у справі № 913/266/20 та ухвалити нове рішення, яким скасувати ухвалу Господарського суду Луганської області від 15.05.2020 у справі № 913/266/20 про відкриття провадження у справі про банкрутство, а також ухвалити нове рішення, яким відмовити ТОВ "ЮС-Металл" у відкритті провадження у справі про банкрутство ПАТ "Українська інноваційна компанія".

Короткий зміст ухвали апеляційного суду

4. Ухвалою від 22.05.2025 Східний апеляційний господарський суд відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Національного банку України на ухвалу Господарського суду Луганської області від 08.05.2020 та на ухвалу Господарського суду Луганської області від 15.05.2020 у справі № 913/266/20.

5. Апеляційний господарський суд зазначив, що відомості про відкриття провадження у справі № 913/266/20 про банкрутство ПАТ "Українська інноваційна компанія" неодноразово фігурували у судових актах, прийнятих у межах інших проваджень за участю Національного банку України, зокрема в постанові Львівського апеляційного суду від 13.11.2020 у справі № 465/6061/19 та в ухвалі Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 07.02.2025 у справі № 442/1135/24, яка прямо посилалась на справу про банкрутство ПАТ "Українська інноваційна компанія". При цьому, у зазначених справах Національний банк України брав участь як третя особа, тобто в процесуальній ролі, яка передбачає повний доступ до матеріалів відповідної справи.

6. Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що скаржник не довів, що він об'єктивно не міг реалізувати свої права щодо ознайомлення з процесуальними документами, у яких прямо згадувалася справа № 913/266/20.

7. Апеляційний господарський суд звернув увагу, що Національний банк України ще у липні 2021 року оприлюднив на власному офіційному веб сайті інформацію про відкриття провадження у справі № 913/266/20 з посиланням на публікацію Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

8. Відтак, за висновком апеляційного господарського суду, Національний банк України достеменно був обізнаний про наявність справи № 913/266/20 і міг реалізувати своє право на судовий захист у передбачений законом строк.

9. Відсутність належної процесуальної ініціативи з боку скаржника не може розцінюватися як поважна причина для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

10. З огляду на зазначене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що клопотання про поновлення процесуального строку задоволенню не підлягає, тому, відповідно до пункту 4 частини першої статті 261 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), суд апеляційної інстанції відмовив у відкритті апеляційного провадження у справі.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

11. Національний банк України 02.06.2025 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою від 02.06.2025 на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 22.05.2025 у справі № 913/266/20.

12. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Національного банку України у справі № 913/266/20 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Васьковського О.В., судді - Погребняка В.Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.06.2025.

13. Ухвалою Верховного Суду від 11.06.2025 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою НБУ, датою проведення судового засідання визначено 01.07.2025.

14. 20.06.2025 від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшла заява про приєднання до касаційної скарги Національного банку України.

15. Заява обґрунтована тим, що Національний банк України не був залучений до участі у справі ані в статусі сторони провадження, ані у статусі його учасника, а тому і був позбавлений можливості оцінити подані до суду матеріали та оцінити можливий вплив на його діяльність за результатами розгляду справи. Водночас, лише після ознайомлення з матеріалами, надісланими Фондом Національному банку України стало відомо про обставини, які безпосередньо впливають на його права та інтереси.

16. Від ПАТ "Українська інноваційна компанія" до суду надійшла заява про відвід судді Білоуса В.В.

16. Ухвалою Верховного Суду від 01.07.2025 задоволено заяву ПАТ "Українська інноваційна компанія" про відвід судді Білоуса В.В. від розгляду справи касаційної скарги НБУ від 02.06.2025 на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 22.05.2025 у справі № 913/266/20, з підстав викладених у цій ухвалі.

17. Справу № 913/266/20 за касаційною скаргою НБУ від 02.06.2025 на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 22.05.2025 передано для повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

19. У зв'язку з відводом судді Білоуса В.В. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 913/266/20 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Жуков С.В., суддя - Васьковський О.В., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.07.2025.

20. 08.07.2025 від НБУ надійшла заява про відвід суддів Погребняка В.Я. та Жукова С.В. від розгляду справи № 913/266/20.

21. Ухвалою Верховного Суду від 10.07.2025 доводи НБУ, викладені у заяві про відвід суддів Верховного Суду Погребняка В.Я., Жукова С.В. від розгляду справи № 913/266/20 визнано необґрунтованими;

заяву про відвід суддів Верховного Суду Погребняка В.Я., Жукова С.В. від розгляду справи № 913/266/20 передано на авторозподіл для визначення судді, що не входить до складу суду в порядку статті 32 ГПК України.

22. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.07.2025 для розгляду заяви НБУ про відвід суддів Верховного Суду Погребняка В.Я. та Жукова С.В. у справі № 913/266/20 визначено суддю Верховного Суду Власова Ю.Л.

23. Ухвалою Верховного Суду від 15.07.2025 відмовлено у задоволенні заяви НБУ про відвід суддів Верховного Суду Погребняка В.Я. та Жукова С.В. у справі № 913/266/20.

24. У зв'язку з відпусткою судді Жукова С.В. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 913/266/20 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Огороднік К.М., суддя - Васьковський О.В., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.07.2025.

25. Ухвалою Верховного Суду від 17.07.2025 датою проведення судового засідання за касаційною скаргою НБУ визначено 05.08.2025.

26. 21.07.2025 від НБУ надійшла заява про відвід судді Огородніка К.М. від розгляду справи № 913/266/20.

27. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.07.2025 для розгляду заяви Національного банку України про відвід судді Верховного Суду Огородніка К.М. у справі № 913/266/20 визначено суддю Верховного Суду Власова Ю.Л.

28. Ухвалою Верховного Суду від 24.07.2025 відмовлено у задоволенні заяви НБУ про відвід судді Верховного Суду Огородніка К.М. у справі № 913/266/20.

29. 23.07.2025 від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшла заява про відвід суддів Верховного Суду Погребняка В.Я. та Жукова С.В. від розгляду справи № 913/266/20.

30. 24.07.2025 від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшло клопотання, в якому представник Фонду просив вважати, що відвід заявлено судді Погребняку В.Я. та судді Огородніку К.М.

31. Ухвалою Верховного Суду від 28.07.2025 доводи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, викладені у заяві про відвід суддів Верховного Суду Погребняка В.Я. та Огородніка К.М. від розгляду справи № 913/266/20, визнано необґрунтованими;

заяву про відвід суддів Верховного Суду Погребняка В.Я. та Огородніка К.М. від розгляду справи № 913/266/20 передано на авторозподіл для визначення судді, що не входить до складу суду в порядку статті 32 ГПК України.

32. Ухвалою Верховного Суду від 31.07.2025 у задоволенні заяви Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про відвід суддів Верховного Суду Погребняка В.Я. та Огородніка К.М. від розгляду справи № 913/266/20 відмовлено.

33. Ухвалою Верховного Суду від 05.08.2025 відкладено розгляд касаційної скарги Національного банку України на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 22.05.2025 у справі № 913/266/20 на 16.09.2025, 10:15.

34. У зв'язку із перебуванням у відпустці судді Огородніка К.М. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 913/266/20 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Васьковський О.В., суддя - Картере В.І., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.09.2025.

35. Від ПАТ "Українська інноваційна компанія" надійшов відзив на касаційну скаргу Національного банку України на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 22.05.2025 у справі № 913/266/20, в якому представник Товариства просив залишити касаційну скаргу Національного банку України на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 22.05.2025 без задоволення; оскаржувану ухвалу без змін

36. Відзив, крім іншого, мотивовано тим, що скаржнику вже давно відомо про існування справи № 913/266/20 про банкрутство ПАТ "Українська інноваційна компанія", тому підстави для відновлення строку на апеляційне оскарження відсутні.

37. В судове засідання 16.09.2025 з'явилися уповноважені представники ПАТ "Українська інноваційна компанія", Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, які надали пояснення щодо власної процесуальної позиції.

38. Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання (16.09.2025) від учасників справи не надійшло інших заяв, клопотань пов'язаних з рухом касаційної скарги, що унеможливило б розгляд справи у судовому засіданні 16.09.2025.

39. Враховуючи положення Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 15.07.2025 № 478/2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 15.07.2025 № 4524-IX, Верховний Суд розглядає справу № 913/266/20 у розумний строк, тобто такий, що є об'єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи Національного банку України

40. Скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції:

- порушив статті 55 та 129 Конституції України;

- не застосував абзац 1 частина п'ятої статті 75 ГПК України та не врахував висновки постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.09.2023 у справі № 752/6166/17, від 18.08.2023 у справі № 32/257-10 та від 20.04.2023 у справі № 9/41;

- не врахував, що апеляційна скарга була подана особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, а суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки;

- порушив вимоги норм частини другої статті 269 ГПК України щодо обов'язку суду апеляційної інстанції дослідити докази, які стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі;

- порушив вимоги частини другої статті 269 ГПК України, щодо обов'язку суд апеляційної інстанції дослідити докази, які стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі, і щодо врахування висновків Верховного Суду про застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме висновків, викладених в постанові Верховного Суду від 03.12.2018 у справі №904/5995/16;

- порушив вимоги частини п'ятої статті 236 ГПК України щодо законності та обґрунтованості рішення, і не враховано правові висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 08.02.2022 у справі № 1227/8971/2012.

41. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб в цілому підтримав доводи і вимоги касаційної скарги Національного банку України, приєднавшись до касаційної скарги останнього.

42. ПАТ "Українська інноваційна компанія" заперечувала проти доводів і вимог касаційної скарги Національного Банку України, з підстав, зазначених у відзиві і поясненнях в судових засіданнях.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

43. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

44. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

45. З урахуванням повноважень касаційного суду відповідно до статті 300 ГПК України, Верховний Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів скаржника, зазначених в пункті 40 описової частини цієї постанови.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

Щодо застосування норм матеріального та процесуального права та мотивів прийняття (відхилення) доводів касаційної скарги

46. Предметом судового розгляду є питання щодо наявності/відсутності правових підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Національного банку України на ухвалу Господарського суду Луганської області від 08.05.2020 та на ухвалу Господарського суду Луганської області від 15.05.2020 та поверненні апеляційної скарги скаржнику.

47. Надаючи оцінку доводам скаржника та відповідності рішення апеляційного господарського суду положенням процесуального та матеріального права, колегія суддів звертає увагу на таке.

48. За змістом статті 129 Конституції України до основних засад судочинства належить, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

49. Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (частина перша статті 2 ГПК України).

50. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частина друга статті 2 ГПК України).

51. Частиною третьою статті 2 ГПК України визначено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, верховенство права та рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

52. Водночас, статтею 46 ГПК України унормовано, що сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони також мають ще коло прав і обов'язків, передбачених статтею 46 ГПК України.

53. Відповідно до пункту 6 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

54. Зазначеними процесуальними нормами унормовано порядок процесуальних дій, який зобов'язує учасників справи проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, у передбачені законодавством строки.

55. Інститут строків в господарському процесі сприяє досягненню юридичної визначеності, а також стимулює учасників господарського процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

56. Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дотримання дисципліни учасників судочинства та своєчасного виконання ними передбачених ГПК України певних процесуальних дій (подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 910/186/21).

57. Колегія суддів зауважує, що відповідно до статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

59. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частина перша статті 119 ГПК України).

60. Аналіз змісту частини першої статті 119 ГПК України вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідної заяви (клопотання) скаржника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк був пропущений та чи підлягає він поновленню.

61. ГПК України не пов'язує право суду визнати поважною причину пропуску процесуального строку з вичерпним колом обставин, що його спричинили.

62. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування заяви (клопотання) про його поновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

63. Частиною першою статті 256 ГПК України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

64. Відповідно до частин другої, третьої статті 256 ГПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

65. Відповідно до частини третьої статті 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

66. Суд апеляційної інстанції, визнавши наведені скаржником підстави для поновлення процесуального строку неповажними, залишив апеляційну скаргу без руху відповідно до частини третьої статті 260 ГПК України.

67. Частина четверта статті 260 ГПК України передбачає, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому ст.261 цього Кодексу

68. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

69. Колегія суддів звертається до правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 12.07.2022 у справі № 9/430-05-11867 щодо застосування приписів статей 256, 261 ГПК України, згідно з якими суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства. Суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.

70. Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв'язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.

71. Сам лише факт подання особою клопотання про відновлення строку не зобов'язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки клопотання про відновлення строку на подання апеляційної скарги з огляду на положення статті 256 ГПК України повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку.

72. Поважними визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. Водночас ГПК України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

73. Положеннями статті 6 Конвенції, яка є частиною національного законодавства України з 1997 року, кожному гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

74. Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

75. Враховуючи тлумачення норм ГПК України, з урахуванням усталеної практики Європейського суду з прав людини, колегія суддів вважає, що апеляційний господарський суд при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження має мотивувати свій висновок як про наявність поважних причин на поновлення строку на апеляційне оскарження, так і про відсутність таких.

76. Сама по собі вказівка про те, що є поважні причини для поновлення строку для апеляційного оскарженні не є належним мотивуванням поновлення строку на апеляційне оскарження. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, зокрема у разі вказівки тільки про наявність поважних причин, є порушенням вимог статті 6 Конвенції. Вказане процесуальне порушення є самостійною підставою для скасування як оскарженого судового рішення апеляційного суду, так і ухвали апеляційного суду про поновлення строку на апеляційне оскарження і відкриття апеляційного провадження, та направлення справи до апеляційного суду зі стадії відкриття апеляційного провадження.

Щодо розгляду касаційної скарги по суті

77. За змістом оскаржуваної ухвали вбачається, що підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції визначив відсутність підстав для поновлення строків на апеляційне оскарження ухвал Господарського суду Луганської області від 08.05.2020 та від 15.05.2020 у справі № 913/266/20.

78. При цьому суд апеляційної інстанції зазначив, що:

- відомості про відкриття провадження у справі № 913/266/20 неодноразово фігурували у судових актах, прийнятих у межах інших проваджень за участю Національного банку України, де Національний банк України брав участь як третя особа, тобто в процесуальній ролі, яка передбачає повний доступ до матеріалів відповідної справи;

- Національний банк України ще у липні 2021 року оприлюднив на своєму офіційному сайті інформацію, якою підтвердив порушення провадження у справі № 913/266/20 з посиланням на публікацію Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

79. Зазначені обставини, встановлені апеляційним господарським судом, свідчать про те, що Національний банк України мав інформацію про наявність справи №913/266/20, тому міг реалізувати своє право на судовий захист у передбачений законом строк.

80. Колегія суддів враховує, що, з огляду на статтю 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" після того як банк віднесено до категорії неплатоспроможних, повне та виняткове право управляти банком і вирішувати всі питання щодо його подальшого виведення з ринку покладаються на Фонд.

81. Органи державної влади та Національний банк України не мають права втручатися в діяльність Фонду щодо реалізації законодавчо закріплених за ним функцій і повноважень. Взаємодія Фонду з Національним банком України та органами державної влади здійснюється в межах, визначених цим Законом, іншими актами законодавства (частина сьома статті 3 Закону).

82. Відповідно до статті 76 Закону України "Про банки і банківську діяльність" розпочата процедура виведення неплатоспроможного банку з ринку не може бути зупинена/припинена, у тому числі в разі визнання протиправними (незаконними) та скасування індивідуальних актів Національного банку України та/або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що були підставою для її початку. Національний банк не здійснює банківський нагляд за банком, у якому запроваджено тимчасову адміністрацію, здійснюється ліквідація, то саме Фонд є державною спеціалізованою установою, яка за процедурою, врегульованою банківським законодавством, реалізовує виключні повноваження виведення банку з ринку.

83. Водночас, Національний банк України поновлює банківський нагляд за банком у день отримання рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про припинення повноважень куратора Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у зв'язку з приведенням діяльності банку у відповідність із вимогами банківського законодавства України щодо дотримання нормативів капіталу та ліквідності. Національний банк України не проводить перевірок цього банку з питань дотримання банком законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення за період здійснення у банку тимчасової адміністрації.

84. Отже, Національний банк України не наділений повноваженнями здійснювати втручання у діяльність Фонду під час здійснення Фондом повноважень та функцій щодо виведення неплатоспроможного банку з ринку і ліквідації банку, оскільки саме Фонд є уповноваженим органом, на який покладено, зокрема повноваження оскарження судових рішень, які стосуються виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

85. При цьому, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є учасником цієї справи і оскаржував відповідні процесуальні рішення в межах наданих йому Законом повноважень та процесуальних строків (Постанова Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 16.10.2024 у справі № 913/266/20 за результатами розгляду касаційних скарг Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» в особі в. о. уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на продовження виведення з ринку ПАТ «Український інноваційний банк» Міхно С. С. та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ухвалу Господарського суду Луганської області від 15.05.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.11.2022).

86. Колегія суддів вважає передчасними доводи скаржників щодо наявності "фундаментальної помилки" при прийнятті ухвал Господарського суду Луганської області від 08.05.2020 та від 15.05.2020, оскільки такі доводи стосуються розгляду апеляційної скарги по суті. Разом з тим, суд апеляційної інстанції не здійснював розгляд апеляційної скарги Національного банку України по суті, а оскаржуване судове рішення стосується процесуальної відмови на апеляційне оскарження з огляду на пропущений заявником строк на подання відповідної заяви.

87. Відтак, розгляд зазначених доводів Національного банку України знаходиться за межами процесуальних повноважень суду касаційної інстанції і несе ризики ухвалення Верховним Судом рішення не як судом, встановленим законом.

88. Посилання скаржників на висновки, викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.09.2023 у справі № 752/6166/17, від 18.08.2023 у справі № 32/257-10 та від 20.04.2023 у справі № 9/41, постанові Верховного Суду від 03.12.2018 у справі №904/5995/16 та постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 08.02.2022 у справі № 1227/8971/2012 зазначеного також не спростовують, оскільки зміст зазначених судових рішень свідчить про те, що зазначені постанови були ухвалені за інших обставин, встановлених судом, іншим правовим регулюванням правовідносин, які виникли між учасниками справи та за іншого суб'єктного справу у зазначених справах.

89. Інші доводи скаржників зводяться до спонукання Верховного Суду у прийнятті судового рішення на їх користь.

90. Колегія суддів враховує, що ухвала Господарського суду Луганської області від 15.05.2020 (якою відкрито провадження у справі № 913/266/20 про банкрутство ПАТ "Українська інноваційна компанія") та постанова Східного апеляційного господарського суду від 10.11.2022 вже переглянуті в апеляційному і касаційному порядку відповідно, набрали законної сили, а їх перегляд через понад 5 років після їх ухвалення порушуватиме принцип остаточності судового рішення (res judicata).

91. Подання апеляційної скарги більше ніж через п'ять років після їх ухвалення (тобто, не лише після визначеного процесуальним законом строку на оскарження відповідного судового рішення, але й після того, як обґрунтованість неподання такої апеляційної скарги відповідними причинами вичерпала себе) та за наявності процесуальної участі уповноваженого Законом органу здійснювати дії щодо вирішення питання виведення відповідного банку з ринку, також свідчить про необґрунтованість касаційних скарг, оскільки, з огляду на встановлені апеляційним господарським судом обставини та їх юридичну кваліфікацію, подання апеляційної скарги з пропущеним строком на апеляційне оскарження залежало виключно від волі відповідної особи учасника та не залежало від обставин, якими скаржник обґрунтував касаційну скаргу у цій справі.

92. Та обставина, що Національний банк України не був учасником провадження у справі № 913/266/20, визначальним чином на наявність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження не впливає, і не є єдиною достатньою підставою для такої процесуальної дії, оскільки апеляційний господарський суд в будь-якому разі повинен встановити причини пропуску відповідного процесуального строку, і конструкція частини другої статті 261 ГПК України застосовується в контексті винятковості причин пропущення цих строків.

93. Верховний Суд доходить висновку про те, що цій справі, огляду на встановлену судом апеляційної інстанції обізнаність Національного банку України про існування справи № 913/266/20, тривалість пропущення строку на апеляційне оскарження ухвал Господарського суду Луганської області від 08.05.2020 у справі та від 15.05.2020, здійснений апеляційний та касаційний перегляд ухвал Господарського суду Луганської області від 15.05.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.11.2022 - у задоволенні касаційної скарги Національного банку України (до якої приєднався Фонд гарантування вкладів фізичних осіб) слід відмовити, а оскаржувану ухвалу апеляційного господарського суду, якою відмовлено Національному банку України у відкриті апеляційного провадження, слід залишити без змін, як таку, що постановлена з правильним застосуванням норм процесуального права.

Висновки за результатами касаційного перегляду

94. Відповідно до пункту першого частини першої статті 304 ГПК України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу.

95. Відповідно до пункту першого частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

96. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 309 ГПК України).

97. Згідно з частиною другою статті 309 ГПК України не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

98. З огляду на зазначене Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Національного банку України (до якої доєднався Фонд гарантування вкладів фізичних осіб) та залишення оскаржуваних судових рішень без змін.

Щодо судових витрат

99. У зв'язку із відмовою у задоволенні касаційної скарги витрат зі сплати судового збору за подання і розгляд касаційної скарги Верховним Судом відповідно до статті 129 ГПК України покладається на Національний банк України та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 300, 308, 309, 315, 317, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Національного банку України (до якої доєднався Фонд гарантування вкладів фізичних осіб) залишити без задоволення.

2. Ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 22.05.2025 у справі № 913/266/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді О.В. Васьковський

В.І. Картере