вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"29" вересня 2025 р. м. Рівне Справа № 918/815/25
Господарський суд Рівненської області у складі судді О. Андрійчук, за участю секретаря судового засідання О. Гуменюк, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Акціонерного товариства "Укртелеком"
до Управління соціального захисту населення Дубенської районної державної адміністрації Рівненської області
про стягнення 19 532,05 грн,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: не з'явився,
У серпні 2025 року Акціонерне товариство "Укртелеком" звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Управління соціального захисту населення Дубенської районної державної адміністрації Рівненської області про стягнення 19 532,05 грн витрат, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Згідно із позовною заявою, в період з січня 2022 року по січень 2024 року позивачем надавалися послуги зв'язку на пільгових умовах жителям Млинівської міської територіальної громади, що включені до Єдиного державного автоматичного реєстру осіб, які мають право на пільги, встановлені законодавством, розмір яких підтверджується розрахунками видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг (за формою №2). Споживачі отримували рахунки для оплати за мінусом пільги, а різниця між вартістю тарифу та рахунком пільговика відображалася у розрахунках та скеровувалася відповідачу. Усупереч вимогам чинного законодавства витрати, понесені позивачем внаслідок надання телекомунікаційних послуг населенню на пільгових умовах в період з січня 2022 року по січень 2024 року, відповідачем компенсовані позивачу не були. Станом на день подання позову невідшкодованою є сума пільг, наданих за період з січня по грудень 2022 року, січень 2023 року та січень 2024 року в розмірі 19 532,05 грн, яку позивач просить стягнути у судовому порядку.
У матеріально-правове обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на Закон України "Про електронні комунікації", Закон України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", ЦК України, БК України, Правила надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджені постановою КМ України № 295 від 11.04.2012, тощо.
17.09.2025 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким останній проти задоволення позовних вимог заперечує з огляду на те, що між сторонами у справі не виникло жодних договірних відносин, оскільки договір не укладався, а тому договірні зобов'язання також відсутні. Вказує, що позивач надав послуги, однак не надав належних доказів, які б підтверджували факт виконання таких зобов'язань. Зокрема, позивач не надав первинних документів (рахунків, актів звіряння, платіжних вимог тощо), які б підтверджували наявність заборгованості відповідача. Окрім того, відповідач зазначає, що забезпечення виконання програм у сфері соціального захисту населення та здійснення відповідних видатків із місцевого бюджету належить до відання виконавчих органів місцевих рад, відтак саме Млинівська селищна рада та її виконавчі органи є уповноваженими суб'єктами для здійснення компенсацій за надані пільги з оплати послуг зв'язку. У свою чергу, відповідач після проведення децентралізації органів влади не є розпорядником бюджетних коштів, призначених для відшкодування пільг з оплати послуг зв'язку; не має правових підстав укладати чи виконувати договори щодо компенсації витрат підприємствам зв'язку; не може приймати на себе зобов'язання, які покладено законом на органи місцевого самоврядування. Таким чином, відповідач не має належних повноважень і не може відповідати за зобов'язання, що законом віднесені до компетенції територіальної громади. За таких обставин відповідач просить суд замінити Управління соціального захисту населення Дубенської районної державної адміністрації на належного відповідача у справі - Млинівську селищну раду, а у задоволенні позову відмовити.
Процесуальні рішення, заяви і клопотання сторін, результати їх розгляду.
Ухвалою суду від 02.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 29.09.2025.
29.09.2025 від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника.
Інших заяв і клопотань від сторін не надходило.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності та взаємозв'язку, оцінивши надані докази, суд установив таке.
Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.
Позивач надав у період січня 2022 року - січня 2024 року послуги зв'язку на пільгових умовах жителям Млинівської міської територіальної громади Рівненської області, які включено до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, що має право на пільги, у сумі 19 532,05 грн.
23.06.2025 позивач надіслав на адресу Млинівської селищної ради претензію про відшкодування 19 532,05 грн за надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям населення, на що 07.07.2025 отримав відповідь про відмову відшкодування пільг, оскільки можливість здійснення фінансування місцевим бюджетом не означає наявність обов'язку фінансування пільг, запроваджених державною і, відповідно, боржником у таких правовідносинах є держава, яка здійснює свої цивільні права через відповідні органи.
05.08.2025 позивач направив на електронну адресу відповідача вимогу № 80С310/СЦ/ВИХ/767 про відшкодування вартості послуг зв'язку, наданих з січня 2022 року по січень 2024 року жителям Млинівської територіальної громади, яка була отримана 05.08.2025, що підтверджується відповідною інформацією з електронного повідомлення.
На підтвердження наданих послуг позивач надіслав на електронну адресу відповідача sobez_rada@ukr.net у вигляді файлу DBF-формату помісячні розрахунки видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг за категоріями пільговиків, із зазначенням сум, які підлягають відшкодуванню (компенсації).
Розрахунки видатків по категоріях пільг на відшкодування витрат містили узагальнені відомості про обсяг та суму наданих пільг за категоріями пільговиків; перелік осіб, яким були надані послуги на пільгових умовах, відомості, за якими можливо ідентифікувати особу-пільговика (прізвище, ім'я, по батькові пільговика, місце проживання такої особи, її ідентифікаційний номер), вид пільги та період їх надання, суму пільги по кожному окремому пільговику та загальну суму витрат позивача, які він при цьому поніс і які підлягають відшкодуванню відповідачем за кожен місяць спірного періоду.
Так, за період з січня по грудень 2022 року, січень 2023 року та січень 2024 року сума неотриманої компенсації за надання послуг зв'язку пільговим категоріям населення Млинівської територіальної громади становить 19 532,05 грн, а саме: січень 2022 року - 1 838,88 грн, лютий 2022 року - 1 784,68 грн, березень 2022 року - 1 781,18 грн, квітень 2022 року - 1 757,52 грн, травень 2022 року - 1 593,15 грн, червень 2022 року - 1 503,19 грн, липень 2022 року - 1 519,65 грн, серпень 2022 року - 997,67 грн, вересень 2022 року - 1 310,64 грн, жовтень 2022 року - 1 240,99 грн, листопад 2022 року - 1 668,33 грн, грудень 2022 року - 1 530,99 грн, січень 2023 року - 1 316,77 грн, січень 2024 року - 311,59 грн.
У вимозі від 05.08.2025 позивач просив відповідача перевірити інформацію, розрахунки наданих послуг та відшкодувати витрати за надані послуги зв'язку на пільгових умовах жителям Млинівської територіальної громади і, у разі виявлення розбіжностей щодо кількості пільговиків або розміру пільг, надіслати їх на електронну адресу позивача. Натомість, у відповіді на вимогу відповідач зазначив, що відшкодування пільг з оплати зв'язку не відноситься до завдань Управління соціального захисту населення Дубненської районної державної адміністрації.
Відповідач за спірні періоди інформацію не звірив і борг не сплатив.
Відсутність відшкодування відповідачем понесених витрат за надані телекомунікаційні послуги населенню на пільгових умовах стало підставою для звернення позивача за захистом порушеного права до суду з позовними вимогами про стягнення сумі 19 532,05 грн боргу з відшкодування вартості телекомунікаційних послуг, наданих пільговій категорії населення за вказаний період.
З урахуванням викладеного судом установлено, що між сторонами виникли правовідносини, пов'язані із наданням операторами телекомунікацій споживачам, які мають установлені законодавством пільги, телекомунікаційних послуг з урахуванням цих пільг, а також із відшкодуванням витрат на надання таких послуг, регулювання яких здійснюється ЦК України, БК України, Законами України "Про електронні комунікації", "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", "Про жертви нацистських переслідувань", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист, "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні", "Про охорону дитинства", «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», постановою КМ України від 29.01.200 № 117 "Про єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги" тощо .
Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.
Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначено Законом України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії".
Статтею 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" передбачено, що виключно законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Позивач надає телекомунікаційні послуги згідно із Законом України «Про електронні комунікації», Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою КМ України від 11.04.2012 № 295, інших законодавчих актів України.
Обов'язок надання послуг зв'язку населенню на пільгових умовах передбачено Законами України "Про електронні комунікації", "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", "Про жертви нацистських переслідувань", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист, "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні", "Про охорону дитинства" та «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».
У наведених законах закріплені норми, що реалізують державні гарантії певним категоріям громадян та є нормами прямої дії, якими встановлено безумовний обов'язок оператора телекомунікацій надавати пільги визначеним категоріям громадян, якому кореспондує безумовний обов'язок держави в особі її органів відшкодувати такі пільги.
В Україні діє Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, який затверджено постановою КМ України від 29.01.2003 за № 117, з метою удосконалення обліку цих осіб.
За визначенням п. 1, 3 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою КМ України № 117 від 29.01.2003 (у редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин), Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги (далі - Реєстр), - автоматизований банк даних, створений для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою згідно із законами України, отримують пільги, передбачені для педагогічних, медичних, фармацевтичних працівників, працівників бібліотек, музеїв, спеціалістів із захисту рослин та працівників культури в сільській місцевості і селищах міського типу (далі - пільговики), отримують соціальні стипендії, державну допомогу постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей. Структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - уповноважені органи): організовують збирання, систематизацію і зберігання зазначеної в п. 2 цього Положення інформації та забезпечують її автоматизоване використання для розрахунку розміру пільг та їх виплати і проведення виплати соціальних стипендій та державної допомоги постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей; ведуть облік пільговиків шляхом формування на кожного пільговика персональної облікової картки згідно з формою "1 - пільга", в якій використовується реєстраційний номер облікової картки платника податків. Форма 1 - пільга затверджується Мінсоцполітики; ведуть облік отримувачів соціальних стипендій та державної допомоги постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей шляхом формування на кожну особу персональної облікової картки згідно з формою "1 - допомога", в якій використовується реєстраційний номер облікової картки платника податків або реквізити паспорта громадянина України, документа, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства, а також особу, яку визнано в Україні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту; вносять до Реєстру відповідні уточнення в разі визнання такими, що втратили чинність, чи зупинення дії окремих норм законодавчих актів, на підставі яких пільговики отримують пільги; надають консультації пільговикам, постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей, підприємствам та організаціям, що надають послуги.
Відповідно до п. 1, 3 Положення про Реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою КМ України № 117 від 29.01.2003 (в редакції чинній на 22.12.2023) Реєстр осіб, які мають право на пільги (далі - Реєстр), - інформаційно-комунікаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, захист, облік, відображення, оброблення реєстрових даних і надання реєстрової інформації про фізичних осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою відповідно до законів України, отримують пільги, передбачені для педагогічних, медичних, фармацевтичних працівників, працівників бібліотек, музеїв, спеціалістів із захисту рослин і працівників культури в сільській місцевості (далі - пільговики). Реєстр є структурною підсистемою Єдиного соціального реєстру як складової частини Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (далі - Єдина система). Структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчі органи з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад та у випадках, передбачених цим Положенням, органи Пенсійного фонду України (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення) забезпечують у межах повноважень формування реєстрових даних Реєстру та здійснюють інші повноваження створювачів із урахуванням вимог, передбачених Законом України Про публічні електронні реєстри та цим Положенням. Органи Пенсійного фонду України: організовують збирання, систематизацію і зберігання зазначеної в пункті 2 цього Положення інформації та забезпечують її автоматизоване використання для розрахунку розміру пільг та їх виплати; ведуть облік пільговиків шляхом формування на кожного пільговика персональної облікової картки, в якій використовується реєстраційний номер облікової картки платника податків; забезпечують протягом робочого дня наповнення Реєстру отриманими відомостями про пільговиків шляхом електронної інформаційної взаємодії; вносять до Реєстру відповідні уточнення в разі визнання такими, що втратили чинність, чи зупинення дії окремих норм законодавчих актів, на підставі яких пільговики отримують пільги; надають консультації пільговикам, постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей, підприємствам та організаціям, що надають послуги. Структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад вносять до Реєстру інформацію про заміну (продовження строку дії) посвідчень, види та розмір пільг, наданих за рахунок місцевого бюджету.
Згідно із п. 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 11.04.2012 (чинних станом на момент виникнення спірних правовідносин), установлені законами пільги з оплати послуг надаються споживачеві відповідно до законодавства за місцем його проживання з дня пред'явлення ним документа, що підтверджує право на пільги.
Приписами п. 3 ч. 1 ст. 7, ч. 6 ст. 48 БК України (у редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що одним з основних принципів Бюджетної системи України є принцип самостійності. Держава коштами державного бюджету не несе відповідальності за бюджетні зобов'язання органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування. Органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування коштами відповідних місцевих бюджетів не несуть відповідальності за бюджетні зобов'язання одне одного, а також за бюджетні зобов'язання держави. Самостійність бюджетів забезпечується закріпленням за ними відповідних джерел доходів бюджету, правом відповідних органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування визначати напрями використання бюджетних коштів відповідно до законодавства України, правом Верховної Ради Автономної Республіки Крим та відповідних місцевих рад самостійно і незалежно одне від одного розглядати та затверджувати відповідні місцеві бюджети. Бюджетні зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються Казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.
Надання державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок бюджетів усіх рівнів, коштів підприємств, установ і організацій та соціальних фондів на засадах адресності та цільового використання. Державні соціальні гарантії та державні соціальні стандарти і нормативи є основою для розрахунку видатків на соціальні цілі та формування на їх основі бюджетів усіх рівнів та соціальних фондів, міжбюджетних відносин, розробки загальнодержавних і місцевих програм економічного і соціального розвитку. Розробка та виконання Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів здійснюються на основі пріоритетності фінансування видатків для забезпечення надання державних соціальних гарантій (ст. 20 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії").
За змістом ст. 81 БК України міжбюджетні відносини - відносини між державою, Автономною Республікою Крим та територіальними громадами щодо забезпечення відповідних бюджетів фінансовими ресурсами, необхідними для виконання функцій, передбачених Конституцією України та законами України. Метою регулювання міжбюджетних відносин є забезпечення відповідності повноважень на здійснення видатків, закріплених законодавчими актами за бюджетами, та фінансових ресурсів, які мають забезпечувати виконання цих повноважень.
Відповідно до ст. 82-85 БК України видатки бюджетів поділяються на: 1) видатки на забезпечення конституційного ладу, державної цілісності та суверенітету, незалежного судочинства, а також інші передбачені цим Кодексом видатки, які не можуть бути передані на виконання Автономній Республіці Крим та місцевому самоврядуванню; 2) видатки, які визначаються функціями держави і можуть бути передані на виконання Автономній Республіці Крим та місцевому самоврядуванню з метою забезпечення найбільш ефективного їх виконання на основі принципу субсидіарності; 3) видатки на реалізацію прав та обов'язків Автономної Республіки Крим та місцевого самоврядування, які мають місцевий характер і визначені законами України. Видатки, визначені п. 1 ч. 1 ст. 82 цього Кодексу, здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України. Видатки, визначені п. 2 і 3 ч. 1 ст. 82 цього Кодексу, здійснюються за рахунок коштів місцевих бюджетів, у тому числі трансфертів з Державного бюджету України. Відповідні органи державної влади забезпечують здійснення видатків, визначених п. 1 ч. 1 ст. 82 цього Кодексу. Місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних місцевих рад забезпечують здійснення видатків, визначених п. 2 і 3 ч. 1 ст. 82 цього Кодексу. Держава може передати органам місцевого самоврядування право на здійснення видатків лише за умови відповідної передачі фінансових ресурсів у вигляді закріплених за відповідними бюджетами загальнодержавних податків і зборів або їх частки, а також трансфертів з Державного бюджету України. Місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних місцевих рад зобов'язані забезпечити здійснення видатків, визначених п 2 і 3 ч. 1 ст. 82 цього Кодексу, з відповідних місцевих бюджетів з додержанням розподілу цих видатків між бюджетами, визначеного ст. 89-91 цього Кодексу та законом про Державний бюджет України.
За п. 204 ч. 1 ст. 91 БК України до видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, віднесено видатки на пільги з послуг зв'язку.
При цьому, незалежно від джерела фінансування видатків на пільги з послуг зв'язку, розрахунки за надані позивачем телекомунікаційні послуги пільговим категоріям громадян повинні проводитись саме відповідачем, враховуючи таке.
Згідно з ч. 2 ст. 97 БК України порядок та умови надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам визначаються Кабінетом Міністрів України.
Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. У протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності правового регулювання покладаються на державу.
Суд підкреслює, що до видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, належать й, зокрема, пільги з послуг зв'язку, інші передбачені законодавством пільги, що надаються особам, визначеним п. 204 ч. 1 ст. 91 БК України.
Тобто, ст. 91 БК України передбачає видатки, які можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, але не передбачає прямого обов'язку всіх місцевих бюджетів на відшкодування послуг зв'язку. Тобто кожна рада сама вирішує, на що саме вона буде витрачати кошти з урахуванням вимог БК України, зокрема тієї ж ст. 91.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.01.2022 у справі № 904/138/21). У постанові Верховного Суду від 02.03.2021 у справі № 640/21817/18 норма ст. 91 БК України трактується подібним чином. Також вказано: якщо з місцевого бюджету будуть здійснюватися видатки на фінансування пільг з послуг зв'язку, інших передбачених законодавством пільг, то орган місцевого самоврядування обов'язково має прийняти відповідне рішення про здійснення видатків з місцевого бюджету на покриття гарантованих державою пільг з послуг зв'язку та інших пільг. Органи місцевого самоврядування можуть робити це виключно з огляду на фінансову спроможність відповідного місцевого бюджету.
Як установлено судом, відповідно до постанови Верховної Ради України Про утворення та ліквідацію районів» від 17.07.2020 № 807-ІХ у Рівненські області утворено, зокрема Дубенський район (з адміністративним центром у місті Дубно) у складі територій Бокіймівської сільської, Боремельської сільської, Варковицької сільської, Вербської сільської, Демидівської селищної, Дубенської міської, Козинської сільської, Крупецької сільської, Мирогощанської сільської, Млинівської селищної, Острожецької сільської, Підлозцівської сільської, Повчанської сільської, Привільненської сільської, Радивилівської міської, Семидубської сільської, Смизької селищної, Тараканівської сільської, Ярославицької сільської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.
На території Дубенського району Рівненської області органом соціального захисту населення є Управління соціального захисту населення Дубенської районної державної адміністрації.
Отже, позивач є оператором телекомунікацій, який надає телекомунікаційні послуги споживачам, включений до Реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства України, зокрема Закону України "Про електронні комунікації", Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою КМ України від 11.04.2012 № 295, Статуту та внутрішніх актів товариства.
У свою чергу, відповідач є органом, головною функцією якого є реалізація державної політики в галузі соціального захисту окремих категорій населення, і який, організовуючи та контролюючи надання пільг громадянам, зобов'язаний виконати передбачений законом обов'язок з відшкодування позивачу витрат, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах.
При цьому суд враховує також правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 07.08.2023 у справі № 922/1418/22, де зазначено, що стороною зобов'язання з компенсації витрат позивачу за надані послуги зв'язку пільговим категоріям громадян є держава, а тому орган місцевого самоврядування не може бути боржником за таким зобов'язанням.
Іншого органу, створеного для виконання зазначених функцій, судом не встановлено, а тому заперечення відповідача проти позову в цій частині судом до уваги не приймаються.
Матеріалами справи підтверджується, що за період з січня по грудень 2022 року, січень 2023 року та січень 2024 року позивач надав послуги зв'язку пільговим категоріям населення Млинівської територіальної громади на суму 19 532,05 грн.
Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Чинним законодавством України не передбачено обов'язковості укладення договору про розрахунки з постачальниками послуг, наданих особам, які мають право на пільги, оскільки зобов'язання сторін у таких відносинах виникають безпосередньо із законів України.
На підставі наведеного суд дійшов висновку, що до компетенції відповідача належало забезпечення реалізації державної політики у сфері соціального захисту населення, яке проживає на території Млинівської територіальної громади, у спірний період, а тому саме через нього держава діяла у спірних правовідносинах та саме він був зобов'язаний проводити розрахунки з позивачем за надані особам, які мають пільги з оплати, послуги.
Суд у цьому випадку також враховує, що ні Законом України "Про електронні комунікації", ні Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг не передбачено жодного обмеження щодо надання послуг у разі відсутності коштів на зазначені цілі (аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 924/781/17).
Нормами ч. 2 ст. 617 ЦК України визначено, що відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відсутність бюджетних коштів у видатках Державного та місцевого бюджетів не є підставою для звільнення органу, уповноваженому державою здійснювати від її імені повноваження в цих правовідносинах від відповідальності за порушення зобов'язань. Так, Європейський суд з прав людини, в рішенні по справі Кечко проти України (08.11.2005) зазначив, що: Суд не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань. Також Європейський суд з прав людини в рішеннях у справі Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України (від 18.10.2005) та Бакалов проти України (від 30.11.2004) указав, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є виправданням бездіяльності.
Конституційний Суд України неодноразово висловлював правову позицію щодо неможливості поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету (рішення від 20.03.2002 №5-рп/2002, від 17.03.2004 №7-рп/2004, від 01.12.2004 №20-рп/2004, від 09.07.2007 №6-рп/2007). Зокрема, в рішенні від 09.07.2007 №6-рп/2007 Конституційний Суд України вказав на те, що невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави. Разом з тим держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. У протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності правового регулювання покладаються на державу.
До того ж у силу ч. 6 ст. 48 БК України бюджетні зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються Казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.
Зазначена норма є спеціальною по відношенню до загальних положень ч. 1-4 ст. 48 БК України.
Тобто, право позивача на отримання компенсації вартості телекомунікаційних послуг, наданих ним пільговим категоріям споживачів, підлягає реалізації і захисту, незважаючи на те, що видатків на ці потреби не було передбачено, оскільки законодавство визначає, що фінансові зобов'язання держави мають первинний характер, а бюджетне законодавство похідний від нього характер (відповідна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 911/1924/18).
Згідно з приписами ст. 526, 525 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
На підтвердження наданих послуг позивач подав розрахунки видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг за вказаний період, у яких вказано поіменний список пільговиків.
Відповідач доказів того, що заявлені позивачем суми не відповідають дійсним, суду не надав, хоча не був позбавлений можливості їх перевірити, а відтак заявлена позивачем до стягнення сума заборгованості визнається судом доведеною.
Зважаючи на викладене, у позивача виникло цивільне право на відшкодування вартості послуг зв'язку, наданих особам, які згідно з чинним законодавством мають право на соціальні пільги, а у відповідача, через який діє держава у цивільних відносинах, - цивільний обов'язок здійснити з позивачем розрахунок за надані цим особам послуги, оскільки: по-перше, держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин (ч. 1 ст. 167 ЦК України); по-друге, держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом (ст. 170 ЦК України).
З урахуванням наведеного судом установлено наявність у відповідача заборгованості по відшкодуванню вартості телекомунікаційних послуг, наданих пільговим категоріям населення, за січень - грудень 2022 року, січень 2023 року та січень 2024 року в розмірі 19 532,05 грн, а відтак заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.
Висновки суду за результатами вирішення спору.
За результатами з'ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були дослідженні судом, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв'язку, як це передбачено вимогами ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про порушення майнових прав позивача та про наявність підстав для задоволення позову та про стягнення з відповідача на користь позивача 19 532,05 грн витрат на надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям споживачів за січень - грудень 2022 року, січень 2023 року та січень 2024 року.
Розподіл судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).
У позовній заяві позивачем зазначено попередній розрахунок судових витрат, що складаються із судового збору в розмірі 2 422,40 грн. При цьому, як установлено судом, позивачем позовну заяву з доданими документами подано в електронній формі.
За правилами ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи, що позов задоволено, відтак судовий збір в розмірі 2 422,40 грн покладається на відповідача.
Керуючись ст. 73, 74, 76-79, 86, 120, 123, 129, 233, 236 - 241, 252 ГПК України, суд
Позов Акціонерного товариства "Укртелеком" до Управління соціального захисту населення Дубенської районної державної адміністрації Рівненської області про стягнення 19 532,05 грн задоволити.
Стягнути з Управління соціального захисту населення Дубенської районної державної адміністрації Рівненської області (35603, Рівненська область, м. Дубно, вул. Данила Галицького, буд. 26, ідентифікаційний код 03195381) на користь Акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м. Київ, бульвар Шевченка, 18, ідентифікаційний код 21560766) 19 532,05 грн витрат на надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям споживачів.
Стягнути з Управління соціального захисту населення Дубенської районної державної адміністрації Рівненської області (35603, Рівненська область, м. Дубно, вул. Данила Галицького, буд. 26, ідентифікаційний код 03195381) на користь Акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м. Київ, бульвар Шевченка, 18, ідентифікаційний код 21560766) 2 422,40 грн судового збору.
Позивач: Акціонерне товариство "Укртелеком" (01601,м. Київ, бульвар Шевченка, 18, ідентифікаційний код 21560766).
Відповідач: Управління соціального захисту населення Дубенської районної державної адміністрації Рівненської області (35603, Рівненська область, м. Дубно, вул. Данила Галицького, буд. 26, ідентифікаційний код 03195381).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).
Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
Повне судове рішення складене та підписане 29.09.2025.
Суддя О.Андрійчук