Провадження № 11-кп/803/2472/25 Справа № 206/4065/24 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
15 вересня 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
потерпілого ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8
обвинуваченого ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги захисника ОСОБА_8 , який діє і інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 та прокурора Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпровської обласної прокуратури на вирок Самарського районного суду міста Дніпра від 14 травня 2025 року кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022046700000138 відносно
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився
у який народився у смт. Піщанка Вінницької області, українця, громадянина України, з вищою освітою, офіційно не працевлаштованого, одруженого, який має на утриманні малолітніх дітей - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , відповідно до ст. 89 КК України раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, -
Встановлені судом першої інстанції фактичні обставини.
Вироком Самарського районного суду м. Дніпра від 14 травня 2025 року ОСОБА_9 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та призначено йому покарання у виді ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.
Стягнуто з ОСОБА_9 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_7 ( НОМЕР_1 , адреса місця проживання АДРЕСА_3 ) - 14992 (чотирнадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто дві) гривень 20 коп. матеріальної шкоди; 10 000 (десять тисяч) гривень моральної шкоди та 12000 (дванадцять тисяч) гривень за витрати адвоката.
Вирішено питання щодо речових доказів.
Як встановлено судом, 14.06.2022 приблизно о 15.40 год. ОСОБА_9 перебував за місцем свого мешкання: АДРЕСА_2 , де побачив як у напрямку свого місця мешкання, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , йде його сусід ОСОБА_7 , у зв'язку з чим, на ґрунті тривалих особистих неприязних відносин, у ОСОБА_9 виник умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_9 вийшов зі своєї дачної ділянки № НОМЕР_2 садового товариства «Придніпровець» у м. Дніпро, в той же час, швидко наблизився до потерпілого ОСОБА_7 , та знаходячись на відстані витягнутої руки від останнього, застосовуючи фізичну силу, умисно наніс йому один удар правою рукою, стиснутою в кулак, в область обличчя зліва, після чого ОСОБА_9 почав наносити ОСОБА_7 хаотичні множинні удари кулаками своїх рук в область голови, обличчя та тулуба потерпілого.
Далі ОСОБА_9 , продовжуючи свою злочинну діяльність, не зупиняючись на досягнутому, знаходячись у тому ж місці, в той же час, а саме в той момент, коли потерпілий ОСОБА_7 нахилився за своїми речами, які впали на землю, наблизився до потерпілого, та знаходячись на відстані витягнутої руки, застосовуючи фізичну силу, умисно наніс один удар коліном правої ноги в область тулуба потерпілого зліва, після чого ОСОБА_9 продовжив наносити ОСОБА_7 хаотичні множинні удари кулаками своїх рук та ногами, в область обличчя, голови та тулуба потерпілого. Внаслідок вищевказаних умисних протиправних дій ОСОБА_9 ОСОБА_7 були спричинені, згідно висновку судово-медичного експерта, легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Своїми умисними діями ОСОБА_9 спричинив потерпілому, згідно висновку судово- медичної екпертизи, тілесні ушкодження у вигляді: - закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, п'яти саден з передвушній області ліворуч з переходом вниз до проекції кута нижньої щелепи ліворуч, у нижній третині лівої вушної раковини з переходом на мочку, на лівій щоці з переходом вниз на проекцію тіла нижньої щелепи та на спинці носу по центру, крововиливу на червоній каймі верхньої губи праворуч з переходом на шкіру над нею та далі на слизову оболонку, внутрішньо-шкіряного крововиливу у правій скроневій області волосистої частини голови, синця на спинці носу з переходом на бічні поверхні;- чотирьох саден на лівій бічній поверхні шиї у нижній третині з переходом з надплічну область, в надплічній області ліворуч, на задній поверхні грудної клітини ліворуч по задньо-пахвовій лінії по краю реберної дуги;- двох синців з внутрішньо-шкіряними крововиливами на їх тлі на грудній клітині ліворуч по середньо-ключичній лінії від проекції 2-го з переходом вниз до проекції 3-го міжребір'я та на передній поверхні лівого плеча у верхній третині.
Виявлені тілесні ушкодження у вигляді: саден на шиї та тулубі, синців з внутрішньо-шкіряними крововиливами на тулубі і лівому плечі (як кожне окремо) - відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скоромнущі наслідки (на підставі пункту 2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995р. № 6).
За своїм характером виявлені тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепномозкової травми, струсу головного мозку, саден на обличчі, крововиливу верхньої губи, внутрішньо-шкіряного крововиливу волосистої частини голови праворуч відносяться до легких тілесних ушкоджень, як такі, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, тривалістю понад 6 днів, але не більше, як три тижні, тобто 21 день (на підставі п.2.3.3. «Правил судово- медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 року № 6).
Дії обвинуваченого ОСОБА_9 кваліфіковано за ч. 2 ст. 125 КК України, як нанесення умисних легких тілесних ушкодженнях, що спричинило короткочасний розлад здоров'я або незначну втрату працездатності.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Захисник в апеляційній скарзі просить вирок Самарського районного суду м. Дніпра від 14 травня 2025 року відносно ОСОБА_9 , за ч. 2 ст. 125 КК України скасувати та закрити кримінальне провадження відносно нього на підставі п.3 ч.1 ст. 284 КПК України.
Свої вимоги захисник обґрунтовує тим, що судом не враховано того факту, що згідно висновку судово-медичного експерта та моменту звернення потерпілого до лікарні за медичною допомогою, тілесні ушкодження потерпілому були спричинені ще до того, як відбувся його конфлікт з ОСОБА_9 . Також, судово-медичний експерт вказала, що вказані тілесні ушкодження у потерпілого є захворюванням та при оцінці ступню тяжкості не сприймалися.
Прокурор в своїй апеляційній скарзі просить вирок Самарського районного суду м. Дніпра від 14.05.2025 року відносно ОСОБА_9 скасувати у зв'язку з закінченням строків давності та закрити кримінальне провадження на підставі п.1 ч.2 ст. 284 КПК України.
Свої вимоги прокурор обґрунтовує тим, що подія кримінального правопорушення мала місце 14.06.2022 року, в даному кримінальному провадженні 14 червня 2025 року закінчився строк давності за вчинення ОСОБА_9 кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України, у зв'язку з чим у відповідальності з положеннями ч.2 ст. 12 КК України, ст. 44, п.2 ч.1 ст. 49 КК України, від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 125 України, обвинуваченого ОСОБА_9 необхідно звільнити у зв'язку з закінченням строків давності.
Позиції учасників судового провадження.
Прокурор апеляційну скаргу задовольнити, просив вирок суду першої інстанції скасувати, а кримінальне провадження відносно ОСОБА_9 закрити на підставі ст. 49 КК України та 284 КПК України.
Потерпілий в судовому засіданні заперечував проти про закриття кримінального провадження.
Захисник просив вирок суду першої інстанції скасувати, а кримінальне провадження відносно ОСОБА_9 закрити на підставі ст. 49 КК України та 284 КПК України.
Обвинувачений в судовому засіданні підтримав позицію прокурора, проти закриття кримінального провадження у зв'язку із спливом строків давності для притягнення до кримінальної відповідальності не заперечував.
Мотиви суду.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, думку учасників судового провадження, їх виступи в судових дебатах та з останнім словом обвинуваченого, перевіривши матеріали провадження в межах поданих апеляційних скарг, обговоривши їх доводи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора та захисника підлягає задоволенню, а кримінальне провадження - закриттю, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Висновки суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_9 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України за обставин, викладених у вироку суду та кваліфікація його дій в апеляційній скарзі не оскаржуються, а тому, відповідно до ст. 404 КПК України, не є предметом апеляційного розгляду.
Порушень кримінального процесуального закону під час встановлення фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, які могли б істотно вплинути на висновок суду про винуватість ОСОБА_9 , і на кваліфікацію його дій, не виявлено.
Водночас, позиція прокурора, захисника та обвинуваченого оголошена в ході судового засідання щодо наявності підстав для звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого у зв'язку із спливом строку давності для притягнення до кримінальної відповідальності, і як наслідок - закриття кримінального провадження, на думку колегії суддів, є слушною.
Так, серед завдань кримінального провадження, передбачених у ст. 2 КПК України, міститься вимога про те, щоб до кожного учасника кримінального провадження було застосовано належну правову процедуру та прийнято законне рішення, як під час розслідування справи, так і за результатами її судового розгляду.
З цією вимогою кореспондуються вимоги ст. 370 КПК України, відповідно до якої вбачається, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, тобто, ухваленим компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбаченим цим кодексом; ухваленим судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК України; в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України, ч. 1 ст. 44 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, і до дня набрання вироком законної сили минуло 3 роки з моменту вчинення кримінального правопорушення.
Санкція ч. 2 ст. 125 КК України передбачає покарання штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста п'ятдесяти до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до одного року, або пробаційним наглядом на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк.
Відповідно до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 125 КК України класифікується як проступок, і передбачає максимальне покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки.
Як вбачається з мотивувальної частини оскаржуваного вироку ОСОБА_9 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 125 КК України вчинив 14 червня 2022 року.
Водночас відповідно до ч. 3 ст. 49 КК України, перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у ч. ч. 1, 2 цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді обмеження волі на строк не більше 2 років.
Отже з урахуванням положень ч. 3 ст. 49 КК України строки давності притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України закінчились 14 червня 2025 року.
Відповідно до роз'яснень, які містяться у п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину, таке звільнення є обов'язковим.
Оскільки строки давності визначені положеннями ст. 49 КК України за кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 125 КК України сплили на момент апеляційного перегляду вироку Самарського районного суду м. Дніпра від 14 травня 2025 року, про що заявив в ході судового засідання прокурор, а захисник та обвинувачений проти застосування ст. 49 КК України не заперечували, то колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для скасування оскаржуваного вироку, звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України та закриття кримінального провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
А тому, на підставі викладеного та керуючись положеннями ст. ст. 284, 404, 409, 419 КПК України, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 - задовольнити.
Апеляційну скаргу прокурора Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської обласної прокуратури - задовольнити.
Вирок Самарського районного суду м. Дніпра від 14 травня 2025 року відносно ОСОБА_9 , за ч. 2 ст. 125 КК України - скасувати.
На підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, звільнити ОСОБА_9 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України у зв'язку із закінченням строку давності для притягнення до кримінальної відповідальності.
На підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №120220046700000138 відносно ОСОБА_9 , за ч. 2 ст. 125 КК України - закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з моменту її проголошення.
Судді Дніпровського
апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4