Провадження № 22-ц/803/9079/25 Справа № 211/1645/25 Суддя у 1-й інстанції - Сарат Н. О. Суддя у 2-й інстанції - Остапенко В. О.
23 вересня 2025 року м. Кривий Ріг
справа № 211/1645/25
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Остапенко В.О.
суддів Бондар Я.М., Зубакової В.П.
секретар судового засідання Дяченко Д.П.
сторони:
позивач ОСОБА_1
відповідач Криворізька філія товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України»
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 09 липня 2025 року, яка постановлена суддею Сарат Н.О. у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, відомостей щодо дати складання повного тексту рішення суду матеріали справи не містять,
В лютому 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Криворізької філії товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про захист прав споживачів.
Ухвалою Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 09 липня 2025 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Криворізької філії товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про захист прав споживачів закрито.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи судом першої інстанції при її постановленні, позивач просить ухвалу суду першої інстанції у цій справі скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апелянт зауважує на тому, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про закриття провадження у справі, оскільки позивач не був обізнаний про наявність клопотання відповідача про закриття провадження у справі, тому не міг скористатися своїм правом на заміну відповідача у справі.
Відзив на апеляційну скаргу не подано.
Заслухавши суддю-доповідача, позивача ОСОБА_1 , який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Криворізької філії товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про захист прав споживачів.
Ухвалою Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 20 лютого 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Криворізької філії товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про захист прав споживачів було відкрито провадження.
Закриваючи провадження у вказаній справі суд першої інстнації виходив з того, що позивач звернувся з вимогами про захист прав споживачів, зазначивши відповідачем Криворізьку філію товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», яке є відокремленим підрозділом, та не є юридичною особою, а отже не наділене цивільною-процесуальною дієздатністю, у зв'язку з чим, не може виступати стороною у цивільному процесі, тому відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, провадження в справі підлягає закриттю.
Колегія суддів погоджується з таким висноком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Статтею 48 ЦПК України передбачено, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
Юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді (ст.80 ЦК України).
Юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до Єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення (ч. 1 ст. 89 ЦК України).
Філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза місцем її знаходження та здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення (ч. ч.1, 3 ст. 95 ЦК України).
Філії та представництва, а також відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами, не наділені цивільною процесуальною дієздатністю та не можуть виступати стороною у цивільному процесі. Тому справи, у яких відповідачем виступає філія чи представництво, не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, у зв'язку з відсутністю сторони у цивільному процесі, до якої пред'явлено позов, а отже неможливістю вирішення цивільного спору.
Такі висновки викладені в постанові Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 червня 2021 у справі № 760/32455/19.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що філії та представництва, які не є юридичними особами, не наділені цивільною процесуальною дієздатністю та не можуть виступати стороною у цивільному процесі; тому справи, в яких відповідачем виступає філія чи представництво, не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, у зв'язку з відсутністю сторони у цивільному процесі, до якої пред'явлено позов, а отже неможливістю вирішення цивільного спору.
Відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Криворізька філія товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» є відокремленим підрозділом товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», здійснює свою діяльність від імені та в інтересах ТОВ «Газорозподільні мережі України».
Таким чином, Криворізька філія товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» є відокремленим підрозділом, який не є юридичною особою, не наділений цивільною-процесуальною дієздатністю, у зв'язку з чим, не може виступати стороною в цивільному процесі, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, що є підставою для закриття провадження в справі.
Тому висновок суду першої інстанції про те, що позивач звернувся з вимогами про захист прав споживачів, зазначивши відповідачем Криворізьку філію товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», яке є відокремленим підрозділом, та не є юридичною особою, а отже не наділене цивільною-процесуальною дієздатністю, у зв'язку з чим, не може виступати стороною у цивільному процесі.
Посилання апелянта на те, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про закриття провадження у справі, оскільки позивач не був обізнаний про наявність клопотання відповідача про закриття провадження у справі, тому не міг скористатися своїм правом на заміну відповідача у справі не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали,, оскільки закриття провадження у даній справі не позбавляє позивача права звернутися до суду з позовом до належного відповідача.
Колегія суддів зауважує, що аргументи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а стосуються переоцінки доказів. Проте, ві дповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів учасниками справи діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з дотриманням норм процесуального законодавства, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду - залишенню без змін.
Керуючись ст.ст.367, 374, 376, 381-383 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 09 липня 2025 року- залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Повне судове рішення складено 25 вересня 2025 року.
Головуючий:
Судді: