Справа № 346/2067/24
Провадження № 2/346/146/25
17 вересня 2025 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
у складі: головуючого судді: Махно Н.В.
з участю: секретаря: Гломби А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до Отинійської селищної ради про визнання права власності на спадкове майно,-
Представник позивача, адвокат Чобанюк М.М., який діє в інтересах позивача ОСОБА_2 , звернувся до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області з позовом до Отинійської селищної ради про визнання права власності на спадкове майно. Зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дядько позивача, ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть виданим Голосківською сільською радою Коломийського району, від 04 січня 1992 року, серія НОМЕР_1 . Вказує, що померлому ОСОБА_3 належала 1/2 частка житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначає, що після смерті ОСОБА_3 , його дружина, ОСОБА_4 прийняла спадщину у розмірі 1/2 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки, фактично вступила в управління та володіння спадковим майном, однак не переоформила належним чином своїх спадкових прав. Зазначає, що той факт, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 являлися подружжям підтверджується свідоцтвом про одруження виданим Отиніським ЗАГС від 05 квітня 1949 року, серія НОМЕР_2 . ІНФОРМАЦІЯ_2 померла тітка позивача, ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть виданим виконавчим комітетом Отинійської селищної ради від 20 липня 2023 року, серія НОМЕР_3 . Померлій ОСОБА_4 належала 1/2 частка житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно та випискою з інвентаризаційних матеріалів, та 1/2 частка житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , успадкована після смерті чоловіка ОСОБА_3 . Довідкою виданою, Голосківським старостинським округом Отинійської селищної ради від 18 квітня 2024 року підтверджується той факт, що ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 була зареєстрована АДРЕСА_2 . Разом з нею на день смерті в будинку ніхто не зареєстрований. Тип двору - колгоспний. Станом на 01.07.1990 року в даному домогосподарстві зареєстровані: ОСОБА_4 1929 р. н. - голова домогосподарства, померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_3 1922 р. н. - чоловік, помер ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 була зареєстрована АДРЕСА_2 з 1963 року і до дня смерті. Заповіт від імені ОСОБА_4 посвідчувався в виконкомі Голосківської сільської ради 14.05.2019 р. за № 19 не змінювався і не скасовувався Зазначає, що згідно заповіту все своє майно, померла ОСОБА_4 , заповіла позивачу, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , оскільки позивач здійснював за нею догляд. Після смерті тітки, позивач, прийняв спадщину у встановлений законом термін. Однак, позивачу було відмовлено в отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом на 1/2 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки, свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане після смерті власника - після припинення права власності на майно. Згідно ст. 346 ЦК України право власності припиняється у разі припинення юридичної особи чи смерті власника. Зазначає, що постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 18 квітня 2024 року. Зазначає, що вартість спадкового майна згідно із довідкою про оціночну вартість об'єкта нерухомості від 19 квітня 2024 року на будинковолодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 - 487166 гривень 74 коп. Відповідно вартість 1/2 частики будинковолодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 становить 243583 гривні 37 коп. Представник позивача просить суд визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , право власності на спадкове майно, а саме на: 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться адресою: АДРЕСА_1 .
В судове засідання сторони не з'явилися.
В судове засідання позивач не з'явилася, однак представник позивача, адвокат Чобанюк М.М., що діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , подав до суду заяву про розгляд справи у відсутності представника позивача та позивача.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, попередньо представник відповідача подав заяву про розгляд справи без участі, щодо позову не заперечує.
Відповідно до ст. 247 ч. 2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, прийшов до висновку, що позов слід задовольнити, з наступних підстав.
Відповідно до ч.4 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно Цивільного кодексу України підставами виникнення права власності є різні правопороджуючі юридичні факти, або правовідносини, зокрема, також і в порядку спадкування після смерті громадянина. Відповідно дост. 1216 Цивільного кодексу України від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) переходять всі права та обов'язки до інших осіб (спадкоємців).
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть виданим Голосківською сільською радою Коломийського району, від 04 січня 1992 року, серія НОМЕР_1 (а.с.12). Встановлено і вбачається з письмових матеріалів справи, що померлому ОСОБА_3 належала 1/2 частка житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 являлися подружжям, що підтверджується свідоцтвом про одруження виданим Отиніським ЗАГС від 05 квітня 1949 року, серія НОМЕР_2 (а.с.15). Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть виданим виконавчим комітетом Отинійської селищної ради від 20 липня 2023 року, серія НОМЕР_3 (а.с.17) Довідкою виданою, Голосківським старостинським округом Отинійської селищної ради від 18 квітня 2024 року підтверджується той факт, що ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 була зареєстрована АДРЕСА_2 . Разом з нею на день смерті в будинку ніхто не зареєстрований. Тип двору - колгоспний. Станом на 01.07.1990 року в даному домогосподарстві зареєстровані: ОСОБА_4 1929 р. н. - голова домогосподарства, померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_3 1922 р. н. - чоловік, помер ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 була зареєстрована АДРЕСА_2 з 1963 року і до дня смерті (а.с. 18). Заповіт від імені ОСОБА_4 посвідчувався в виконкомі Голосківської сільської ради 14.05.2019 р. за № 19 не змінювався і не скасовувався (а.с.19). Встановлено, що позивачу було відмовлено в отриманні свідоцтва про право на спадщину за заповітом на 1/2 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки, Свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане виконавчим комітетом Голосківської сільської ради Коломийського району Івано-Франківської області 16 березня 2005 року, тобто після смерті власника - після припинення права власності на майно (а.с. 20). Встановлено, що вартість спадкового майна згідно із довідкою про оціночну вартість об'єкта нерухомості від 19 квітня 2024 року на будинковолодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 - 487166 гривень 74 коп. Відповідно вартість 1/2 частики будинковолодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 становить 243583 гривні 37 коп. (а.с.23-25).
Згідно із п.23 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору.
Відповідно до частини першої статті 120 ЦК Української РСР у редакції 1963 року, яка була чинною до 1991 року, майно колгоспного двору належить його членам на праві спільної сумісної власності (стаття 112 цього Кодексу).
Згідно із частиною другою статті 120 ЦК Української РСР у редакції 1963 року, колгоспний двір може мати у власності підсобне господарство на присадибній ділянці землі, що знаходиться у користуванні, жилий будинок, продуктивну худобу, птицю та дрібний сільськогосподарський реманент.
Колгоспний двір визначався, як сімейно-трудове об'єднання осіб, всі або частина яких були членами колгоспу, брали участь у суспільному виробництві колгоспу та спільно вели підсобне господарство. Майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.
Наведене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду у постанові від 21 листопада 2018 року у справі № 308/3775/14-ц.
Частиною першою статті 112 ЦК Української РСР у редакції 1963 року, передбачено, що майно може належати на праві спільної власності двом або кільком колгоспам чи іншим кооперативним та іншим громадським організаціям, або державі і одному чи кільком колгоспам або іншим кооперативним та іншим громадським організаціям, або двом чи кільком громадянам.
Виходячи зі змісту цієї статті, кожен член колгоспного двору є учасником спільної сумісної власності на все майно двору незалежно від того, чи брав він участь у його придбанні. Нетривале перебування працездатного члена колгоспного двору в складі двору або незначна участь працею та коштами у веденні господарства можуть бути підставою для зменшення його частини.
До аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 28 листопада 2018 року у справі № 688/21/17-ц.
Отже, позовні вимоги є належно обґрунтованими, підтверджені зібраними доказами по справі, та є такими, що підлягають задоволенню.
Тому позов слід задовольнити та слід визнати за позивачем, за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності на спадкове майно, а саме на: 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться адресою: АДРЕСА_1 .
На підставі наведеного та керуючись ст. ст.247 ч.2, 263, 264, 265, 268, 354 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , право власності на спадкове майно, а саме на: 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться адресою: АДРЕСА_1 . Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 26.09.2025 року.
Суддя: Махно Н. В.