24 вересня 2025 року Справа № 480/4518/25
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Соп'яненко О.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/4518/25 за позовом ОСОБА_1 до Управління соціальної та ветеранської політики Охтирської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулась до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою і просить суд:
- визнати протиправними дії Управління соціальної та ветеранської політики Охтирської міської ради щодо відмови ОСОБА_1 у встановленні статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України та видачі посвідчення з написом "Посвідчення члена сім'ї загиблого Захисника чи Захисниці України";
- зобов'язати Управління соціальної та ветеранської політики Охтирської міської ради встановити ОСОБА_1 статус члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України та видати посвідчення з написом "Посвідчення члена сім'ї загиблого Захисника чи Захисниці України".
Позовні вимоги мотивовані тим, що з 20.07.2021 по 15.10.2024 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживали однією сім'єю, що підтверджується рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 03.03.2025. На звернення щодо встановлення статусу члена сім'ї загиблого Захисника України та видачі відповідних посвідчень відповідач повідомив, що правові підстави для встановлення статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці відсутні.
Ухвалою суду від 10.06.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, витребувано докази.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування зазначає, що факт родинного зв'язку підтверджується відповідними документами, зокрема для одного з подружжя таким документом є свідоцтво про шлюб. Документів, які посвідчують родинний зв'язок ОСОБА_1 з ОСОБА_2 заявницею надано не було. Обов'язковим документом для встановлення статусу дружині загиблого (померлого) Захисника є свідоцтво про шлюб. Встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки не є законною підставою для встановлення ОСОБА_1 статусу та видачі посвідчення члена сім'ї загиблого померлого) Захисника чи Захисниці України. (а.с.33-34)
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне.
Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 03.03.2025 у справі 583/6287/24 встановлено факт, проживання однією сім'єю як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу в період з 20.07.2021 по 15.10.2024 ОСОБА_1 з ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . (а.с.13-17)
Позивач 19.05.2025 звернулась до відповідача із заявою про встановлення статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника України. (а.с.27)
Листом від 21.05.2025 №3259 повідомлено, що комісією з питань встановлення статусу громадянам пільгового статусу при управлінні соціальної та ветеранської політики Охтирської міської ради прийнято рішення про відмову у встановленні статусу члена сім'ї загиблого Захисника України та видачі посвідчення "Посвідчення члена сім'ї загиблого Захисника України", яке оформлене витягом з протоколу від 20.05.2025 № 8. (а.с.20-22)
Підставою цього вказано те, що відсутній документ (свідоцтво про шлюб), який підтверджує факт родинного зв'язку.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 5, 6 ч. 1 ст. 10-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" №3551-ХІІ до сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України належать:
- сім'ї військовослужбовців (резервістів, військовозобов'язаних, добровольців Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовців військових прокуратур, осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейських, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також сім'ї працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції, забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, до здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення, забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів;
- сім'ї осіб, які загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Відповідно до п. 4 ст. 10-1 Закону до членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, зазначених у цій статті, належать:
- батьки;
- один із подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні;
- діти, які не мають (і не мали) своїх сімей;
- діти, які мають свої сім'ї, але стали особами з інвалідністю до досягнення повноліття;
- діти, обоє з батьків яких загинули або пропали безвісти;
- утриманці загиблого (померлого), яким у зв'язку з цим виплачується пенсія.
Процедуру надання статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України визначає Порядок надання статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 740 від 23.09.2015 (далі - Порядок № 740).
Відповідно до п. 7 зазначеного Порядку № 740 посвідчення з написом «Посвідчення члена сім'ї загиблого Захисника чи Захисниці України» видається відповідно до Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 р. № 302.
Згідно п.3 вказаного Порядку № 740 до членів сімей загиблих, померлих (тих, що пропали безвісти) осіб, зазначених у пункті 2 цього Порядку, належать, зокрема, один з подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні.
Аналізуючи вищезазначені норми чинного законодавства, суд зазначає, що до членів сім'ї, які мають право користування пільгами членів сім'ї військовослужбовців, які загинули під час виконання військового обов'язку, закон відносить батька, матір, дружину, чоловіка або дитину.
При цьому, відповідно до ч.2 ст.3 Сімейного кодексу України (далі - СК України) сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Частиною 4 ст.3 СК України передбачено, що сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Згідно з приписами ч.1,2 ст.21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.
У повсякденному житті може скластися правова ситуація, коли жінка та чоловік проживають разом, ведуть спільне господарство, разом виховують дітей, ведуть спільний побут, набувають певних взаємних прав та обов'язків, притаманних сім'ї, але не перебувають у шлюбі. В окремих сферах правовідносин (житлових, цивільно-майнових, сімейних, трудових та інших) такі відносини можуть підпадати під поняття сім'ї, а її учасники визнаватися членами сім'ї, яким з огляду на об'єктивну відмінність їх змісту у відповідних галузях законодавства надаються або не надаються (обмежуються) відповідні права та обов'язки.
Такі відносини подібні до шлюбних, однак, попри цю схожість, вони не ототожнюються з ними, і жінка та чоловік, які утворили неодружену сімейну пару та за певних унормованих правовідносин можуть вважатися членами сім'ї, що не є рівнозначним поняттям "чоловік" та "дружина", тобто - "подружжя", позаяк саме цими термінами закон персоніфікує кожного з подружжя як суб'єкта правовідносин між собою.
Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" чітко й однозначно визначено, що до членів сімей загиблих військовослужбовців належать один з подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні, до яких жінка чи чоловік, які проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу, не належать.
Отже, встановлення в судовому порядку факту проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без шлюбу і визнання за її учасниками статусу члена сім'ї не легітимізує і не може легітимізувати (узаконити) правове становище неодруженої сімейної пари як подружньої, оскільки за законом подружжя утворюється не від тривалості чи стійкості взаємин, а після реєстрації шлюбу в державному органі реєстрації актів цивільного стану.
Таким чином, встановлення рішенням факту спільного проживання позивача та загиблого військовослужбовця може впливати на виникнення та припинення окремих цивільних прав та обов'язків, однак не створює підстав для набуття позивачем статусу члена його сім'ї для одержання гарантій, передбачених Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в постановах від 19.03.2021 у справі №1840/2940/18, від 06.07.2022 у справі №809/1346/17.
З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача задоволенню не підлягають.
Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно ч.1 ст.69 КАС України, доказами у справі є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, враховуючи принципи адміністративного судочинства та з огляду на положення ч.2 ст.77 КАС України, обов'язок доказування покладається в даному випадку на відповідача, яким доведено правомірність своїх дій, вимоги про визнання дій протиправними не відповідають вимогам закону та обставинам справи, що підтверджуються дослідженими в судовому засіданні належними та допустимими доказами, в зв'язку з чим в задоволенні позову слід відмовити
Відповідно до ст.139 КАС України, вимоги позивача щодо стягнення на його користь судових витрат не підлягають задоволенню, оскільки судом не встановлено підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд,
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління соціальної та ветеранської політики Охтирської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Соп'яненко