19 вересня 2025 рокуСправа № 495/8929/24
Номер провадження 2/495/1814/2025
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області
у складі головуючого - судді Мишка В.В.,
при секретарі судового засідання - Федоровій Л.А.,
представника позивача Органу опіки та піклування в особі Кароліно-Бугазької сільської ради Бахтій Г.Л.,
відповідача ОСОБА_1 ,
представника третьої особи Центру соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Тараненко Т.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білгород-Дністровському цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування в особі Кароліно-Бугазької сільської ради до ОСОБА_1 , за участю третьої особи Центр соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Білгород-Дністровської районної державної адміністрації про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, суд -
Позивач Орган опіки та піклування в особі Кароліно-Бугазької сільської ради звернувся 24.09.2024 року до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , за участю третьої особи Центр соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Білгород-Дністровської районної державної адміністрації про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.
Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач ОСОБА_1 , є матір'ю малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області 15.10.2014 року.
Згідно довідки Білгород-Дністровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області від 18.04.2024 року №500/24.4-19, державна реєстрація народження проведена відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України (відомості про батька записані зі слів матері).
Відповідно витягу з реєстру територіальної громади, малолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом з матір'ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
З 12.10.2021 року по 05.01.2024 року малолітній навчався в КЗ «Білгород-Дністровська спеціальна школа Одеської обласної ради» по медичним показникам.
З 01.02.2024 року, мати влаштувала малолітнього до Затоківського ЗЗСО. Згідно характеристики на учня 3-го класу ОСОБА_3 , наданої директором Затоківського ЗЗCО від 04.03.2024 року №21, малолітній потребує інклюзивного навчання за загальноосвітньою програмою, має навчальні труднощі помірного ступеню прояву, дитина знає деякі букви. Мати не контролює його навчання, не допомагає при виконанні домашніх завдань.
Відповідно інформації, наданої старостою смт Затока, ним було ініційовано звернення до начальника Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області та поставлено до відома службу у справах дітей Кароліно-Бугазької сільської ради, що громадянка ОСОБА_1 веде нездоровий спосіб життя, вживає алкогольні напої, недбало відноситься до виконання своїх батьківських обов'язків, може проявляти агресію до оточуючих, влаштовує гучні сімейні конфлікти.
13.03.2024 року комісією в складі начальника служби у справах дітей, старшим інспектором ювенальної превенції, лікарем загальної практики сімейної медицини, головним спеціалістом (ФСР) відділу соціального захисту та охорони здоров'я населення було проведено оцінку рівня безпеки дитини та складено відповідний акт.
Рішенням виконкому Кароліно-Бугалької сільської ради від 19.03.2024 року №42 малолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відібраний у матері та влаштований до центру соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Білгород-Дністровської районної державної адміністрації, де він по теперішній час виховується та навчається.
З громадянкою ОСОБА_1 проводилася відповідна робота щодо приведення житлового приміщення до стану, де б могла проживати та гармонійно розвиватися дитина, та щодо ведення здорового способу життя (невживання алкоголю).
Мати на всі зауваження реагує агресивно, співпрацювати з соціальним працівником відмовляється, далі обіцянок нічого не робить.
Згідно акту оцінки потреб родини, складеного головним спеціалістом (ФСР) відділу соціального захисту та охорони здоров'я населення сільської ради, в квартирі немає умов для проживання дитини: для дитини немає окремого спального місця, постільної білизни, немає місця для навчання, брудно, відсутнє водовідведення, все захаращено, немає продуктів харчування. Мати не працює та немає постійного доходу.
Зазначені вище факти, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як неналежне виконання відповідачкою ОСОБА_1 своїх обов'язків щодо виховання дитини, свідомого нехтування ними, це підтверджує відсутність серйозного ставлення до своїх батьківських обов'язків, що становить безпосередню загрозу майбутньому життю, здоров'ю та розвитку дитини.
Рух справи у суді
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області /суддя ОСОБА_4 / від 26.09.2024 було відкрито загальне позовне провадження по даній справі. Призначено підготовче судове засідання.
Згідно з розпорядженням керівника апарату Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 18.04.2025 № 875 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи у зв'язку із відстороненням судді ОСОБА_4 від здійснення правосуддя та протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 18.04.2025 зазначена справа розподілена судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Мишка В.В.
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 25.04.2025 було прийнято справу до свого провадження та призначено підготовче засідання.
28.05.2025 ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Короткий виклад позицій сторін по справі
У судовому засіданні представник позивача Органу опіки та піклування в особі Кароліно-Бугазької сільської ради Бахтій Г.Л. пояснила, що відповідач ОСОБА_1 перебуває на обліку з 2021 року. Відповідач влаштувала дитину до Затоківського ЗЗСО, дитина не була належним чином підготовлена до школи, мала труднощі з мовленням. Під час обстеження умов проживання було виявлено їх невідповідність необхідним вимогам для забезпечення повноцінного розвитку та виховання дитини. У зв'язку з цим було прийнято рішення тимчасово вилучити дитину та надати матері час для приведення умов проживання у належний стан. Відповідач ОСОБА_1 офіційно не працевлаштована, постійно зловживає алкогольними напоями схильна до істеричних реакцій, емоційно неврівноважена. Позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила позбавити відповідача ОСОБА_1 батьківських прав.
У судовому засіданні представник третьої особи Центру соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Тараненко Т.С. пояснила, що для відвідування дітей у закладі батьки повинні отримати офіційний дозвіл на спілкування з дитиною. Мати жодного разу не з'являлася, натомість дитину відвідував дідусь, який приносив подарунки та солодощі. Дитина є дуже чутливою, має певні вади розвитку, потребує постійної уваги та належного догляду. Повністю підтримує заявлені позовні вимоги органу опіки та піклування в особі Кароліно-Бугазької сільської ради.
У судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 пояснила, що приїжджала до дитини та привозила пакунок, проте її не допустили до зустрічі, у зв'язку з чим пакунок вона передала через свого батька. Повідомила, що бажає повернути дитину, однак на даний час не має підтримки з боку батьків і самостійно впоратися з вихованням їй складно. З позовними вимогами не погоджується та просить суд не позбавляти її батьківських прав.
Фактичні обставини встановлені судом, позиція суду та нормативно-правове обґрунтування
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що на території Кароліно-Бугазької сільської ради проживає громадянка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є матір'ю малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області 15.10.2014 року /а.с.9/.
Згідно копії довідки Білгород-Дністровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області від 18.04.2024 року №500/24.4-19, державна реєстрація народження проведена відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України (відомості про батька записані зі слів матері) /а.с.11/.
Відповідно копії витягу з реєстру територіальної громади, малолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом з матір'ю ОСОБА_1 , адресою: АДРЕСА_1 /а.с.10/.
З 12.10.2021 року по 05.01.2024 року малолітній навчався в КЗ «Білгород- Дністровська спеціальна школа Одеської обласної ради по медичним показникам.
З 01.02.2024 року, мати влаштувала малолітнього до Затоківського ЗЗСО. Згідно характеристики на учня 3-го класу ОСОБА_3 , наданої директором Затоківського ЗЗCО від 04.03.2024 року №21, малолітній потребує інклюзивного навчання за загальноосвітньою програмою, має навчальні труднощі помірного ступеню прояву, дитина знає деякі букви. Мати не контролює його навчання, не допомагає при виконанні домашніх завдань /а.с.16/.
Відповідно до інформації, наданої старостою смт Затока, ним було ініційовано звернення до начальника Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області та поставлено до відома службу у справах дітей Кароліно-Бугазької сільської ради, що громадянка ОСОБА_1 веде нездоровий спосіб життя, вживає алкогольні напої, недбало відноситься до виконання своїх батьківських обов'язків, може проявляти агресію до оточуючих, влаштовує гучні сімейні конфлікти /а.с.17/.
13.03.2024 року комісією в складі начальника служби у справах дітей, старшим інспектором ювенальної превенції, лікарем загальної практики сімейної медицини, головним спеціалістом (ФСР) відділу соціального захисту та охорони здоров'я населення було проведено оцінку рівня безпеки дитини та складено відповідний акт /а.с.18-25/.
Рішенням виконкому Кароліно-Бугалької сільської ради від 19.03.2024 року №42 було відібрано малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у матері та влаштовано до центру соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Білгород-Дністровської районної державної адміністрації де він по теперішній час і утримується /а.с.8/.
З громадянкою ОСОБА_1 проводилася відповідна робота щодо приведення житлового приміщення до стану, де б могла проживати та гармонійно виховуватися дитина, та не вживати алкоголь.
Мати дитини на всі зауваження реагує агресивно, співпрацювати з соціальним працівником відмовляється, далі обіцянок нічого не робить.
Згідно акту оцінки потреб родини, складеного головним спеціалістом (ФСР) відділу соціального захисту та охорони здоров'я населення сільської ради, в квартирі немає умов для проживання дитини: для дитини немає окремого спального місця, постільної білизни, немає місця для навчання, брудно, відсутнє водовідведення, все захаращено, немає продуктів харчування. Мати не працює, немає постійного доходу.
Згідно характеристики від 09.07.2024 року, наданої старостою смт Затока, громадянка не виправляється, продовжує вживати спиртні напої, квартира в занедбаному стані, немає умов для проживання дитини /а.с.15/.
Згідно повідомлення Білгород-Дністровського районного відділу поліції від 18.03.2024 року №63/7725, на громадянку ОСОБА_5 складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 184 КУпАП (невиконання батьками обов'язків передбачених чинним законодавством, щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей) та направлено до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області для прийняття рішення по суті.
З листа старости селища Затока Віталія АСАУЛЕНКО та головного спеціаліста відділу соціального захисту та охорони здоров'я населення Олени ГЕРЕГА вбачається, що громадянка ОСОБА_1 не виправилася і надалі демонструє антисоціальну поведінку, а саме: офіційно не працевлаштована, постійно зловживає алкогольними напоями, у стані сп'яніння веде себе агресивно до оточуючих, влаштовує сутички з родичами та оточуючими, схильна до істеричних реакцій, емоційно неврівноважена. Співпрацювати зі спеціалістом відділу соціального захисту відмовляється, часто реагує неадекватно на зауваження. Житлове приміщення не відповідає умовам, де може проживати дитина. Надати акт обстеження не виявляється можливим, зазначена громадянка ОСОБА_1 відмовляється у грубій формі надати доступ до квартири, де мешкає.
Орган опіки та піклування Кароліно-Бугазької сільської ради надав до суду висновок №01-18-1081 від 06.09.2024 про доцільність позбавлення батьківських прав громадянку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 по відношенню до малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . /а.с.5-7/
Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).
Згідно ч. 7, ч. 8 ст. 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Згідно ст. ст. 3, 4, 5, 7 СК України, кожна особа має право на проживання в сім'ї. Сім'я створюється, в тому числі, і на підставі усиновлення. Держава створює пріоритет сімейного виховання дитини. Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до частини першої, другої статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 150 СК України, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Згідно ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Відповідно до ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я або навчальний заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
В п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» №3 від 30.03.2007 року зазначено, що позбавлення батьківських прав (тобто права на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
В п. 16 зазначеної Постанови роз'яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний та духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Вказане також узгоджується з позицію ВСУ, викладеної у постанові від 06.05.2020 року у справі № 753/2025/19, провадження №61-1344св20.
Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України» зазначено, що вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов'язаний дотримуватися вимог ст. 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема судове рішення має бути побудоване на з'ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.
Стаття 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року (далі - Конвенція про права дитини), ратифікованої Україною згідно з Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-ХІІ, зобов'язує держави-учасниці забезпечувати, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Отже, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграф 57, 58).
ЄСПЛ також зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України», заява № 10383/09, рішення ЄСПЛ від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», заява №2091/13).
Аналіз практики ЄСПЛ дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об'єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.
Наведене узгоджується з правовим висновком щодо врахування найкращих інтересів дитини при розгляді справ, які стосуються прав дітей, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі №402/428/16-ц, провадження №14-327цс18.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Хант проти України» сказав, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача та його поведінці.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Як передбачено ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до вимог ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
При цьому, судом враховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, п. п. 29 - 30).
В матеріалах справи відсутні докази належного виконання відповідачем своїх батьківських обов'язків по відношенню до дитини.
З огляду на наведені обставини, суд визнає поведінку відповідача ОСОБА_1 ухилянням від виконання батьківських обов'язків по вихованню дитини, що згідно п. 2 ч.1 ст. 164 СК України є підставою для позбавлення її батьківських прав. Позбавлення батьківських прав відповідача є засобом захисту прав дитини та як крайній захід впливу через невиконання нею батьківських обов'язків є виправданим і співмірним та в інтересах дитини.
Відповідно до ч. 2 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.
Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.
Згідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України закріплений конституційний обов'язок батьків утримувати своїх дітей.
Відповідно до ст. 8 ЗУ "Про охорону дитинства", кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Згідно ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.
Відповідно до ст.3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Згідно із ч.2 ст.3 Конвенції про права дитини, держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом і з цією метою вживають всіх необхідних законодавчих та адміністративних заходів.
Згідно ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини Відповідно дост.182Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
У відповідності до ч.3ст.181СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частиною 5 ст.183 СК України, визначений розмір аліментів із розрахунку: на одну дитину однієї чверті, на двох дітей однієї третини, на трьох і більше дітей половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Суд визначає розмір аліментів, що підлягають стягненню з відповідача на користь малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитини повноліття.
Суд вважає, що визначений розмір аліментів у частці від доходу щомісячно на дитину є достатнім, не є завищеним та не буде порушувати майнові права дитини.
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення з відповідача, суми платежу за один місяць, відповідно до вимог ст. 430 ч. 1 п. 1 ЦПК України.
Оцінка аргументів сторін, висновки суду
Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши надані докази в їх сукупності, беручи до уваги висновок органу опіки та піклування Кароліно-Бугазької сільської ради, приділяючи першочергову увагу якнайкращому забезпеченню інтересів дитини, враховуючи, що матеріали справи містять належні та допустимі докази ухилення відповідача ОСОБА_1 від виконання своїх батьківських обов'язків по відношенню до своєї малолітньої дитини, суд приходить до обґрунтованого висновку що, позовні вимоги Органу опіки та піклування в особі Кароліно-Бугазької сільської ради до ОСОБА_1 , за участю третьої особи Центр соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Білгород-Дністровської районної державної адміністрації про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
Одночасно суд вважає за необхідне роз'яснити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 її право на спілкування і побачення з дитиною, а також права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав у разі зміни її поведінки та ставлення до дитини.
Враховуючи вищезазначене, керуючись ст.ст. 15, 150, 152, 155, 164, 165, 166, 171 СК України, ст.ст. 7, 8, 19, 76-81, 128, 211, 223, 247, 258-259, 263-265, 280-281, 284, 289 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Органу опіки та піклування в особі Кароліно-Бугазької сільської ради до ОСОБА_1 за участю третьої особи Центр соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Білгород-дністровської районної державної адміністрації про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Роз'яснити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 її право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав у разі зміни її поведінки та ставлення до дитини.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь закладів, установ, опікунів або інших фізичних чи юридичних осіб де перебуватиме дитина, аліменти на утримання малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 24.09.2024 року та до досягнення ОСОБА_2 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повний текст рішення складений 22.09.2025 року.
Повне найменування сторін:
Позивач - Орган опіки та піклування в особі Кароліно-Бугазької сільської ради, місцезнаходження: вул. Приморська, 1, с. Каролінно-Бугаз, Білгород-Дністровський район, Одеська область, код ЄДРПОУ: 04527307.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Третя особа - Центр соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Білгород-дністровської районної державної адміністрації, місцезнаходження: вул. Транспортна, 71, м. Білгород-Дністровський, Одеська область, код ЄДРПОУ: 24764920.
Суддя Віталій МИШКО