25 вересня 2025 року м. Дніпросправа № 160/21579/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),
суддів: Ясенової Т.І., Суховарова А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2025 року (суддя Горбалінський В.В.) в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 23.07.2025 звернувся до суду з позовом, в якому просить: визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 стосовно не нарахування та невиплати позивачеві компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення у повному обсязі за період з 11.06.2021 по день фактичної виплати грошового забезпечення 24.01.2025 у повному обсязі включно за весь час затримки виплати; зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачеві компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення у повному обсязі за період з 11.06.2021 по день фактичної виплати грошового забезпечення 24.01.2025 у повному обсязі включно за весь час затримки виплати.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.07.2025 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, встановлено позивачу десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали суду для усунення недоліків позовної заяви, надавши до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.
Представник позивача 06.08.2025 подав до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, в обґрунтування якої зазначив, що строк звернення до суду з даною позовною заявою становить 6 місяців.
Суд першої інстанції не знайшов доводи представника обґрунтованими, вказавши, що відповідно до статті 233 КЗпПУ строк звернення до суду з даною позовною заявою в частині позовних вимог щодо виплати компенсації втрати частини доходів становить 3 місяці.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачу.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства.
Відзив на апеляційну скаргу не подавався.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачеві грошове забезпечення виплачено 24.01.2025, з позовом в цій справі позивач звернувся 23.07.2025.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом № 2050-ІІІ, статтею 2 якого визначено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Згідно зі статтею 4 названого Закону виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідно до статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому є помилковим висновок суду першої інстанції, що строк звернення до суду в цій справі обчислюється відповідно до статті 233 КЗпПУ, адже цією статтею визначені строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів, натомість у даній справі предметом спору є бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплата компенсації втрати частини грошових доходів, що не охоплюється правовою природою названої норми.
Постанова Верховного Суду від 08.05.2024 у справі № 600/4133/22-а, на яку посилається суд першої інстанції, не є застосовною до спірних правовідносин, адже основною вимогою в названій справі було визнання протиправною бездіяльність військова частина щодо нездійснення перерахунку та виплати грошової допомоги на оздоровлення та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889, похідною від якої було зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Ця обставина є суттєвою для вирішення питання щодо обчислення строку звернення до суду, адже, як було зазначено вище, згідно зі статтею 4 Закону № 2050-ІІІ виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Водночас поза увагою суду першої інстанції залишилась та обставина, що питання застосування положень закону щодо звернення до суду з позовом в подібних до даної категорії справ було досліджено Верховним Судом у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду в справі № 560/8194/20, в якій Судова палата відступила від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09.06.2021, 17.11.2021, 27.07.2022, 11.05.2023 (справи №№ 240/186/20, 460/4188/20, 460/783/20,460/786/20 відповідно) про застосування строків звернення до суду з адміністративним позовом у правовідносинах щодо компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їхньої виплати відповідно до Закону № 2050-ІІІ та сформулювала такі висновки:
а) у спорах цієї категорії справ суди повинні застосовувати шестимісячний строк звернення до суду з позовом, визначений частиною першою статті 122 КАС України, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів;
б) нарахування і виплата компенсації втрати частини доходів у випадку порушення строку їх виплати зокрема і пенсії, проводиться у чітко визначений Законом № 2050-ІІІ строк - у тому ж місяці, в якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Тому особі, права якої порушені невиконанням обов'язку нарахувати і виплатити компенсацію втрати частини доходів у випадку порушення строків їх виплати, достовірно відомо про час та розмір виплаченої заборгованості. При цьому така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про розмір належної до виплати компенсації, порядок її нарахування і підстави виплати/невиплати.
Саме такий підхід до обчислення строків звернення до суду з позовом у спорах зазначеної категорії справ відповідатиме принципу верховенства права та його складовій - принципу правової визначеності, сприятиме стабільності правовідносин щодо виплати компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
В контексті встановлених обставин цієї справи, враховуючи правові висновки, наведені Верховним Судом у справі № 560/8194/20, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що позивач дізнався про порушення свого права наступного дня після здійснення остаточної виплати заборгованості - 24.01.2025, без виплати компенсації втрати частини доходів, а тому саме з цього дня у позивача виникло право на звернення до суду з цим позовом протягом шести місяців.
Позовна заява подана позивачем 23.07.2025, тобто в межах строку, визначеного процесуальним законом.
Враховуючи сукупність наведених обставин, колегія суддів доходить висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для її скасування.
Керуючись ст.ст. 243, 320, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2025 року в адміністративній справі № 160/21579/25 скасувати.
Справу направити до Дніпропетровського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова суду набирає законної сили з 25 вересня 2025 року та оскарженню не підлягає.
Повна постанова складена 25 вересня 2025 року.
Головуючий - суддя О.В. Головко
суддя Т.І. Ясенова
суддя А.В. Суховаров