24 вересня 2025 року Справа № 640/1952/20 ЗП/280/1062/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Артоуз О.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 13, ЄДРПОУ 38620155) до Дочірнього підприємства «Житлово-експлуатаційна контора - ЛК» Приватного акціонерного товариства «Завод «Кузня на Рибальському» (04176, місто Київ, вул. Електриків, буд. 26, ЄДРПОУ 36337376) про застосування заходів реагування,
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Дочірнього підприємства «Житлово-експлуатаційна контора - ЛК» Приватного акціонерного товариства «Завод «Кузня на Рибальському» (далі - відповідач) про застосування заходів реагування, в якому просить суд:
застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень гуртожитку Дочірнього підприємства «Житлово-експлуатаційна контора-ЛК» Приватного акціонерного товариства «Завод «Кузня на Рибальському», код ЄДРПОУ: 36337376, розташованого за адресою: вул. Старовокзальна, 14/16 у Шевченківському районі м. Києва до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом відключення джерел електроживлення та накладення печаток на розподільчі електрощити;
обов'язок щодо забезпечення виконання судового рішення шляхом опечатування та відімкнення від джерел електроживлення покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві;
контроль за виконанням судового рішення щодо усунення відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки та погодження термінів усунення порушень за письмовим зверненням суб'єкта господарювання, в тому числі право відтермінування зупинення експлуатації приміщень, покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві.
Позовну заяву мотивовано тим, що на виконання наказу від 13.12.2019 № 1071 «Про проведення позапланових перевірок» посадовими особами Головного управління в проведено позапланову перевірку Дочірнього підприємства «Житлово-експлуатаційна контора-ЛК» Приватного акціонерного товариства «Завод «Кузня на Рибальському», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Старовокзальна, 14/16 у Шевченківському районі м. Києва щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки. Під час здійснення перевірки встановлено, що об'єкт перевірки - приміщення гуртожитку ДП «ЖЕК-ЛК» ПрАТ «Завод «Кузня на Рибальському» експлуатується з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей. Враховуючи те, що під час проведення перевірки виявлено ряд порушень правил техногенної і пожежної безпеки, зазначених в Акті № 971, які створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей, та, керуючись ст. 68 Кодексу цивільного захисту України, Головне управління ДСНС України у м. Києві зобов'язане звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходів реагування. Позивач просить задовольнити позов у повному обсязі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.02.2020 відкрито провадження у адміністративній справі.
13 березня 2020 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач не погоджуючись із зазначеним позовом, заперечує щодо його задоволення у повному обсязі та вважає, що їх необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Відповідач вказує, що він обслуговує житловий фонд ПрАТ «Завод «Кузня на Рибальському» - гуртожитки на підставі договору «Про надання послуг з управління об'єктами житлової та нежитлової нерухомості» від 31.12.2027, який укладений з власником (балансоутримувачем) житлового фонду. На виконання припису Шевченківського РУ ГУ ДСНС України у м. Києві від 26.12 2019 № 528 «Про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки» в якому було визначено перелік порушень, які підлягали усуненню до 26.01.2020 підприємством частково усунуто виявлені порушення, але інша частина не буде усунута, зокрема, не будуть проводитись наступні роботи відповідно до ДБН В.2.5.-56:2014 «Системи протипожежного захисту» та ДБН В.1.1-7-2016 «Пожежна безпека об'єктів будівництва». Позивач не довів повторної перевірки виконання припису в зв'язку з тим, що не було проведено взагалі і у зв'язку з чим виникає сумнів в адекватності запропонованого заходу реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень гуртожитку. Шевченківське РУ ГУ ДСНС України у м. Києві подаючи адміністративний позов жодним чином не зазначив і не довів обставини досудового врегулювання спору та вжиття інших заходів реагування у вигляді притягнення посадових осіб підприємства до адміністративної відповідальності шляхом накладання штрафних санкцій. Порушення, які зазначені пунктами №№ 4, 8, 11, 12 припису Шевченківське РУ ГУ ДСНС України у м. Києві містять пряме посилання на державні будівельні норми, а саме: ДБН В.2.5.-56:2014 «Системи протипожежного захисту» та ДБН В.1.1-7-2016 «Пожежна безпека об'єктів будівництва». Відповідно до преамбули вказаних норм «Норми поширюються на нове будівництво, розширення, реконструкцію, технічне переоснащення, реставрацію. капітальний ремонт будинків і приміщень різного призначення». Проте, відповідач не здійснював будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, зміну категорій приміщень та будинків. Тобто, норми ДБН, на які посилається позивач, не можуть бути застосовані до відповідача і вважатися порушення норм чинного законодавства з пожежної безпеки. Важливою умовою застосування запобіжних заходів є наявність обґрунтованих підстав для застосування саме конкретного заходу реагування та його адекватність виявленим порушенням. Відповідачем, було повністю усунуто порушення, згідно припису Шевченківського РУ ДСНС України в м. Києві, на підтвердження чого надано відповідні документи і фото. Проведена відповідачем робота та вжиті заходи свідчать про усунення виявлених порушень, а закінчення виконання робіт відповідачем виключає можливість застосування заборони, а тому не вбачаємо наявність правових підстав для застосування до відповідача заходів реагування, заявлених у позові. Відповідач просить відмовити у задоволенні позову.
Позивачем 13.05.2020 надано до суду відповідь на відзив. Позивач наголошує на тому, що наведені в Акті порушення не є формальними, а стосуються виключно відсутності у відповідача необхідної системи заходів уникнення виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення, та створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей, які працюють, перебувають на об'єкті, а також особам, які будуть здійснювати гасіння пожежі, у разі її виникнення.
Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-IX) ліквідовано вказаний адміністративний суд. Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя. Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України.
На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2825-ІХ Окружним адміністративним судом міста Києва справу надіслано до Київського окружного адміністративного суду.
На виконання Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399, Київським окружним адміністративним судом передано справу до Запорізькому окружному адміністративному суду.
Справа надійшла до Запорізького окружного адміністративного суду 15.04.2025.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 21.04.2025 прийнято адміністративну справу до провадження, призначено судове засідання на 13.05.2025 о/об 10:30 год.
30 квітня 2025 року позивачем надано додаткові пояснення відповідно до змісту яких відповідач до Головного управління із заявою про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) на підтвердження усунення порушень не звертався. Доказів усунення порушень відповідачем не надано.
На адресу суд 08.05.2025 надійшли пояснення відповідача в яких останній із посиланням на постанову Верховного Суду від 24.10.2023 у справі № 160/3791/22 та постанову Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану» якою припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) просить суд позовні вимоги Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Дочірнього підприємства «Житлово-експлуатаційна контора ЛК» Приватного акціонерного товариства «Завод «Кузня на Рибальському» відтермінувати до закінчення воєнного стану в країні.
В судовому засіданні 13.05.2025 відкладено розгляд справи на 10.06.2025 о 10:00 год.
19 травня 2025 року позивач надав до суду додаткові пояснення в яких наголошує на тому, що постанова Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану» не обмежує права суб'єкта владних повноважень ініціювати проведення відповідного заходу державного нагляду (контролю). Водночас, відповідач не звертався до позивача для проведення відповідного заходу.
В судовому засіданні 10.06.2025 зупинено провадження у справі до 19.08.2025.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 19.08.2025 Заяву представника відповідача задовольнити, продовжено зупинення провадження у справі № 640/1952/20 до 16.09.2025, наступне судове засідання призначено на 16.09.2025 о/об 14:30 год.
12 вересня 2025 року до суду надійшли пояснення позивача відповідно до яких у період з 03.09.2025 по 09.09.2025 на об'єкті відповідача було проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, ініційований за письмовим зверненням відповідача з метою підтвердження усунення порушень. За результатами перевірки складено Акт від 09.09.2025 № 42, яким встановлено, що на об'єкті залишилося неусунутими 8 порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки. Наявні порушення не можуть розглядатись як формальні недоліки. Станом на сьогодні доказів повного усунення виявлених порушень не надано, що підтверджує актуальність спору.
В судовому засіданні 16.09.2025 поновлено провадження у справі та відкладено судове засідання до 23.09.2025 на 12:30 год.
В судовому засіданні 23.09.2025 за погодженням з представниками сторін, у зв'язку із довготривалою повітряною тривогою у м. Запоріжжі (з 09:57 год до 16:31 год), судом прийнято рішення про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов наступного.
Відповідач - Дочірнє підприємство «Житлово-експлуатаційна контора - ЛК» Приватного акціонерного товариства «Завод «Кузня на Рибальському» (ЄДРПОУ 36337376) (далі - ДП "ЖЕК-ЛК ПрАТ "Завод "Кузня на Рибальському") зареєстроване як юридична особа 09.04.2009 (номер запису: 10711020000025645).
Відповідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, видами економічної діяльності за КВЕД відповідач зазначено: 68.32 Управління нерухомим майном за винагороду або на основі контракту (основний); 81.10 Комплексне обслуговування об'єктів; 82.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у.
31 грудня 2017 року між ДП "ЖЕК-ЛК ПрАТ "Завод "Кузня на Рибальському" (управитель) та Приватним акціонерним товариством «Завод «Кузня на Рибальському» (ЄДРПОУ 14312364) (замовник) укладено договір про надання послуг з управління об'єктами житлової та не житлової нерухомості відповідно до умов якого замовник передав в управління управителю майно в т.ч. будівлю гуртожитку по вул. Старовокзальній, 14/16. Послуги управління за договором передбачають забезпечення організації належної експлуатації та утримання об'єкта відповідно до його цільового призначення.
На підставі наказу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві від 13.12.2019 № 1071 «Про проведення позапланових перевірок», виданого відповідно до Кодексу цивільного захисту України, Закону України від 05.04.2007 № 877 «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», наказу МВС України від 17.01.2019 № 22, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 21.01.2019 № 73/33044, Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, затвердженого наказом ДСНС України від 04.02.2013 № 3, доручення Прем'єр-міністра України від 11.12.2019 № 44205/1/1-19 та протокольного рішення засідання Кабінету Міністрів України від 06.12.2019 (витяг з протоколу № 23), посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 13.12.2019 № 7895, посадовими особами ВЗНС Шевченківського РУ Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві в період 19.12.2019 по 26.12.2019 проведено позапланову перевірку Дочірнього підприємства «Житлово-експлуатаційна контора-ЛК» Приватного акціонерного товариства «Завод «Кузня на Рибальському», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Старовокзальна, 14/16 у Шевченківському районі м. Києва щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
За результатами перевірки складено Акт від 26.12.2019 № 971 у відповідності до якого виявлено порушення ДП "ЖЕК-ЛК ПрАТ "Завод "Кузня на Рибальському" вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а саме:
допускається використання тимчасових дільниць електромережі (розділ IV п.1.8. «Правила пожежної безпеки в Україні» (далі- ППБУ));
сходова клітка, коридори, проходи не забезпечені евакуаційним освітленням яке вмикається з настанням сутінків (розділ ІІІ п. 2.31. ППБУ);
дерев'яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують 1 групу вогнезахисної ефективності (розділ III п. 2.5. ППБУ);
електрощитова на 1-му поверсі не відокремлена протипожежними перегородками 1-го типу з протипожежними дверима 2-го типу з класом вогнестійкості Е130 (порушення п. 6.31. ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об'єктів будівництва. Загальні вимоги») (розділ ІІ п. 22, розділ III п. 2.3. ППБУ);
двері, що ведуть на горище зі сходової клітини не виконано протипожежними 2-го типу (порушення пункту 8.6 ДБН В. 1.1 -7- 2016 «Пожежна безпека об'єктів будівництва») (розділ ІІІ, глава 2, пункт 2.3, пункт 2.23 ППБУ);
двері основного евакуаційного виходу з будівлі відчиняються не в напрямку виходу людей (розділ III п.2.27. ППБУ);
допускається захаращення шляхів евакуації (коридори поверхів) меблями та іншими матеріальними цінностями (розділ III п.2.37. ППБУ);
не встановлено двері на сходову клітину (для відділення коридорів поверхів від сходової клітки), які повинні бути суцільними або з армованим склом, з ущільненнями в притулах та пристроями для самозачинення (порушення пункту 7.3.28, 7.2.11 ДБН В.1.1-7-2016 «Пожежна безпека об'єктів будівництва») (розділ ІІ пункт 22, розділ III, глава 2, пункт 2.23, пункт 2.37 ППБУ);
допускається використання горища не за призначенням (влаштовано житлову кімнату) (розділ III п. 2.12. ППБУ);
на дверях горища не вказане місце зберігання ключів (розділ ІІІ п. 2.12. ППБУ);
на сходовій клітці встановлені прилади опалення, які виступають за площину стін на висоті менше 2,2 м від сходових площадок (порушення п. 7.3.22. ДБН В. 1.1-7:2016 «Пожежна безпека об'єктів будівництва. Загальні вимоги») (розділ ІІІ п. 2.23. ППБУ);
коридори поверхів гуртожитку, що не мають природнього освітлення не обладнані системою димовидалення (порушення п. 10.2.4 ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту») (розділ V глава 1 пункт 1.2. ППБУ);
допускається використання суб'єктами господарювання (орендарями) об'єктів нерухомості без подачі декларації відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки (ст. 57. Кодексу цивільного захисту України, ППБУ);
не проведено навчання керівного складу, працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки. Не розміщено інформацію про заходи безпеки та відповідну поведінку населення в разі виникнення аварії (ст. 20 ч. І., п.п. 8, 3 Кодексу цивільного захисту України).
Акт від 26.12.2019 № 971 підписано представником ДП "ЖЕК-ЛК ПрАТ "Завод "Кузня на Рибальському" без зауважень.
У період з 03.09.2025 по 09.09.2025 посадовими особами Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві знову проведено позапланову перевірку об'єкту відповідача - ДП "ЖЕК-ЛК ПрАТ "Завод "Кузня на Рибальському", що розташований за адресою: м. Київ, вул. Старовокзальна, 14/16, за результатами якої складено Акт проведення позапланового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 09.09.2025 № 42.
Відповідно до висновків Акту від 09.09.2025 № 42 встановлено наявність порушень:
у приміщеннях допускається використання тимчасових дільниць електромережі (п.1.8. розділ IV ППБУ);
електрощитова на 1-му поверсі не відокремлена протипожежними перегородками 1-го типу з протипожежними дверима 2-го типу з класом вогнестійкості Е130 (п. 2.3. розділ III, п. 22 розділ ІІ ППБУ);
двері, що ведуть на горище зі сходової клітини не виконано протипожежними 2-го типу з класом вогнестійкості Е1 - 30 (2, пункт 2.3, пункт 2.23 розділ ІІІ ППБУ);
допускається захаращення шляхів евакуації (коридори поверхів) меблями та іншими матеріальними цінностями (п.2.37. розділ III ППБУ);
не встановлено двері на сходову клітину (для відділення коридорів поверхів від сходової клітки), які повинні бути суцільними або з армованим склом, з ущільненнями в притулах та пристроями для самозачинення (пункт 2.23, пункт 2.37 розділ III, пункт 22 розділ ІІ ППБУ);
на сходовій клітці встановлені прилади опалення, які виступають за площину стін на висоті менше 2,2 м від сходових площадок (п. 2.23 розділ ІІІ ППБУ);
коридори поверхів гуртожитку, що не мають природнього освітлення не обладнані системою димовидалення (пункт 1.2. розділ V ППБУ);
допускається використання суб'єктами господарювання (орендарями) об'єктів нерухомості без подачі декларації відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки (ст. 57, ч. 5 КЗЦУ).
Акт від 09.09.2025 № 42 підписано директором ДП "ЖЕК-ЛК ПрАТ "Завод "Кузня на Рибальському" без зауважень.
Вказані обставини не є спірними та підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами.
Суд, оцінивши повідомлені сторонами обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Згідно частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності регулюються Кодексом цивільного захисту України від 02.10.2012 № 5403-VI (далі - КЦЗ України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до частини першої статті 64 КЦЗ України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (ч. 2 ст. 64 КЦЗ України).
До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: 1) органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; 2) органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; 3) підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи (ч. 3 ст. 64 КЦЗ України).
Відповідно до пункту 1 положення "Про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві", яке затверджено наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 04.02.2013 №3, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві є територіальним органом Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, уповноваженим на забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.
Підпунктом 27 пункту 4 вказаного положення КЦЗ України передбачено, що Головне управління відповідно до покладених на нього завдань на відповідній території організовує і здійснює безпосередньо та через підпорядковані підрозділи державний нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та суб'єктами господарювання.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (стаття 66 КЦЗ України).
Посадові особи органу державного нагляду (контролю) з метою з'ясування обставин, які мають значення для повноти проведення заходу, здійснюють у межах повноважень, передбачених законом, огляд територій або приміщень, які використовуються для провадження господарської діяльності, а також будь-яких документів чи предметів, якщо це передбачено законом (ч. 10 ст. 4 Закону №877-V).
Відповідно до ч. 6 ст. 7 Закону №877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.
Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.
Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).
У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.
Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).
Статтею 10 Закону №877-V передбачено, що суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право, крім іншого, одержувати та ознайомлюватися з актами державного нагляду (контролю); надавати органу державного нагляду (контролю) в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта.
У пункті 12 частини першої статті 67 КЦЗ України зазначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Згідно ч. 2 ст. 68 КЦЗ України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Статтею 20 КЦЗ України передбачено завдання і обов'язки суб'єктів господарювання.
Так, відповідно до п.п. 1, 2, 4, 8, 13, 19, 21, 22, 23 ч. 1 ст. 20 КЦЗ України, до завдань і обов'язків суб'єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить:
1) забезпечення виконання заходів у сфері цивільного захисту на об'єктах суб'єкта господарювання;
2) забезпечення відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту;
4) організація та здійснення під час виникнення надзвичайних ситуацій евакуаційних заходів щодо працівників та майна суб'єкта господарювання;
8) здійснення навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної та пожежної безпеки;
13) здійснення за власні кошти заходів цивільного захисту, що зменшують рівень ризику виникнення надзвичайних ситуацій;
19) розроблення заходів щодо забезпечення пожежної безпеки, впровадження досягнень науки і техніки, позитивного досвіду із зазначеного питання;
21) забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки;
22) утримання у справному стані засобів цивільного та протипожежного зах
23) здійснення заходів щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики.
Підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, відповідно до статті 70 КЦЗ України, є:
1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;
2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;
3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;
4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;
5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;
6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;
7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;
8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;
9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;
10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання;
11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
Частиною другою статті 70 КЦЗ України визначено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону №877-V повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду. Ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.
З вищенаведеного вбачається, що позивач наділений повноваженнями державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, у тому числі повноваженнями застосування до суб'єктів господарювання певних заходів реагування.
Системний аналіз правових норм у цій справі дає підстави для висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки і ці порушення створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 16.02.2022 у справі №640/10135/20, від 29.02.2024 у справі №420/1984/20.
У постанові від 23.06.2022 у справі № 560/670/21 Верховний Суд виснував, що захід реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг є виключним (крайнім) заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей. При обранні такого заходу реагування позивачем, як суб'єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли, та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.
Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 21.10.2019 у справі № 810/4274/17, від 30.09.2020 у справі № 580/34/19, від 01.12.2021 у справі № 826/9226/16.
Такий захід реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров'ю населення (до таких висновків дійшов Верховний Суд, зокрема, у постанові від 28.02.2019 у справі №810/2400/18).
У постанові від 16.06.2022 у справі № 640/10140/20 Верховний Суд, окрім іншого, зазначив, що під час прийняття судового рішення мають бути враховані не лише обставини і підстави, які спонукали позивача як суб'єкта владних повноважень звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але і ті, які існують на час ухвалення судового рішення.
В протилежному випадку застосування заходів реагування, як виключного заходу, в судовому порядку поширюватиметься на всіх суб'єктів господарювання, відносно яких проведено перевірку і встановлено порушення, які за оцінкою спеціально уповноваженого органу, створюють реальну загрозу життю та/або здоров'ю людей. Втім, за своїм змістом і суттю застосування такого заходу, він застосовується до усунення виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров'ю людей (частина п'ята статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності"), у зв'язку з чим його застосування після усунення виявлених порушень втрачає той сенс, який законодавством покладений як основа і правова підстава його застосування.
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №815/6365/17.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем усунуто частину виявлених порушень, що підтверджується Актом від 09.09.2025 № 42, складеним за результатами позапланової перевірки гуртожитку представниками позивача.
Залишилися неусуненими порушення, що стосуються правил пожежної безпеки, а саме: у приміщеннях допускається використання тимчасових дільниць електромережі, електрощитова на 1-му поверсі не відокремлена протипожежними перегородками 1-го типу з протипожежними дверима 2-го типу з класом вогнестійкості Е130, двері, що ведуть на горище зі сходової клітини не виконано протипожежними 2-го типу з класом вогнестійкості Е1 - 30, допускається захаращення шляхів евакуації (коридори поверхів) меблями та іншими матеріальними цінностями, не встановлено двері на сходову клітину (для відділення коридорів поверхів від сходової клітки), які повинні бути суцільними або з армованим склом, з ущільненнями в притулах та пристроями для самозачинення, на сходовій клітці встановлені прилади опалення, які виступають за площину стін на висоті менше 2,2 м від сходових площадок, коридори поверхів гуртожитку, що не мають природнього освітлення не обладнані системою димовидалення, допускається використання суб'єктами господарювання (орендарями) об'єктів нерухомості без подачі декларації відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки.
Згідно сталої правової позиції, яка неодноразово була висловлена Верховним Судом у своїх постановах, поняття "загрози життю та здоров'ю" є оціночним.
Виходячи із встановлених обставин цієї справи та конкретних неусунених порушень в сфері пожежної безпеки у приміщенні відповідача, суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування заходів реагування.
Виявлені позивачем порушення, що залишались не усунутими, не є формальними, адже, використання тимчасових дільниць електромережі збільшує ризик виникнення пожежі внаслідок виходу з ладу електромережі або її частини; відсутність відокремлення протипожежними перегородками електрощитової з протипожежними дверима 2-го типу з класом вогнестійкості Е130, не заміна дверей горища на протипожежні двері 2-го типу з класом вогнестійкості Е130, відсутність суцільних або з армованим склом, з ущільненнями в притулах та пристроями для самозачинення дверей на сходову клітину (для відділення коридорів поверхів від сходової клітки), створює загрозу розповсюдження пожежі та шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій на суміжні приміщенні і може призвести до травмування осіб внаслідок задимлення; захаращення шляхів евакуації (коридори поверхів) меблями та іншими матеріальними цінностями та наявність на сходовій клітці приладів опалення, які виступають за площину стін на висоті менше 2,2 м від сходових площадок, збільшує час необхідний для евакуації людей, майна та обладнання підприємства, у разі пожежі; відсутність системи димовидалення в коридорах поверхів гуртожитку, що не мають природнього освітлення перешкоджає евакуації людей, майна та обладнання підприємства і може призвести до надмірного задимлення приміщень.
В контексті наведеного, встановлені у цій справі порушення, за об'єктивним критерієм є такими, що створює загрозу життю та/або здоров'ю людей та дітей.
Таким чином, оскільки на час розгляду справи доказів, які б свідчили про повне усунення відповідачем порушень, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, не було надано, суд дійшов висновку про необхідності задоволення позову.
Існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров'ю людей, вже є самостійно достатньою правовою підставою для застосування до відповідача відповідних заходів реагування
Вказаний висновок узгоджується із позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 05.05.2022 у справі № 160/4988/19, від 19.07.2023 у справі №200/2315/20-а, від 29.02.2024 у справі №420/1984/20.
При цьому суд критично ставиться до тверджень відповідача про те, що виявлені в ході перевірки порушення не створюють безпосередньої загрози життю та здоров'ю людей, а тому захід реагування, який позивач просить застосувати, не є пропорційним до виявлених порушень та можливих негативних наслідків від них.
Як уже було зазначено судом, незважаючи на незгоду з виявленими порушеннями Акти від 26.12.2019 № 971 та від 09.09.2025 № 42 підписано представником ДП "ЖЕК-ЛК ПрАТ "Завод "Кузня на Рибальському" без зауважень.
Відповідно до частини третьої статті 55 КЦЗ України забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.
Згідно зі статтею 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Пожежна і техногенна безпека в цілому є прямо пропорційним та тотожним поняттям до життя та здоров'я людини, оскільки відсутність заходів, передбачених нормативно-правовими актами у даній сфері, призводить до загибелі та травмування громадян.
Вищезазначені порушення створюють пряму або опосередковану загрозу життю та здоров'ю людей.
Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов'язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходяться під її юрисдикцією.
Обов'язок держави - захищати життя людини також закріплено і у ст. 27 Конституції України.
Основною метою поданого позивачем позову є встановлення умов для безпеки людей, відсутності неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожежі.
Наведене спростовує твердження відповідача про те, що виявлені позивачем порушення не створюють безпосередню загрозу життю та здоров'ю людей та не є підставою для застосування заходів реагування. Так, суд зауважує, що виявлені порушення якраз і створюють потенційну небезпеку для життя та здоров'я людей, а поданий позивачем позов направлений на попередження виникнення негативних наслідків у разі виникнення надзвичайної ситуації, тобто носить характер превентивного захисту.
Водночас, суд зазначає, що відповідний захід реагування передбачений Законом № 877 та КЦЗ України (тобто відповідає вимозі «законності»); направлений на попередження виникнення та поширення надзвичайної ситуації та забезпечення безпеки життя та здоров'я людей (відповідає ознаці «суспільної необхідності») та є тимчасовим заходом, метою якого є спонукання відповідача дотримуватися обов'язкових положень законодавства в сфері пожежної та техногенної безпеки. Застосування такого заходу реагування не унеможливлює та не створює перешкод у використанні об'єктів права власності та користування, оскільки не позбавляє відповідача можливості реалізувати такі правомочності після усунення порушень законодавства та приведення своєї діяльності у відповідність з вимогами чинного законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки. Забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя та здоров'я від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення, а тому право користування відповідачем будівлями може бути тимчасово обмежено з огляду на необхідність забезпечення безпечних умов для життя та здоров'я людей. Наведене свідчить про відповідність заходу реагування критерію «пропорційності» втручання.
При цьому важливо, що захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення виявлених порушень. Крім того, застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення суб'єктом господарювання виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки на об'єкті підвищеної небезпеки.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.11.2018 по справі № 826/1024/18.
При вирішенні даної справи суд враховує, що згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994, серія A, №303-A, п.29).
На переконання суду, питання, які можуть вплинути на результат розгляду даної справи, судом було розглянуто та надано їм оцінку у повній мірі.
Суд наголошує на тому, що неусунені відповідачем порушення є істотними та несуть ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що спричинить загрозу життю та здоров'ю людей, оскільки впливають: на забезпечення безпеки роботи відповідача, безпеки його працівників, відвідувачів у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту; на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі; на ліквідацію пожежі, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків; на евакуацію людей та їх захисту від наслідків пожежі, надзвичайної ситуації.
Отже, характер суспільної небезпечності встановлених під час перевірки відповідача порушень, а також наявність безпосередньої та реальної загрози життю та/або здоров'ю людей є обґрунтованими та беззаперечними.
Враховуючи, що відповідач не усунув порушень, які виявлені в ході проведення перевірки, суд дійшов висновку про необхідність застосування заходу реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень гуртожитку Дочірнього підприємства «Житлово-експлуатаційна контора-ЛК» Приватного акціонерного товариства «Завод «Кузня на Рибальському» розташованого за адресою: вул. Старовокзальна, 14/16 у Шевченківському районі м. Києва до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом відключення джерел електроживлення та накладення печаток на розподільчі електрощити.
Згідно положень ч. 2 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через неспростування одним із учасників справи (навіть суб'єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з'ясування об'єктивної істини у справі.
Правильність саме такого тлумачення змісту ч. 1 ст. 77 та ч. 2 ст. 77 КАС України підтверджується правовим висновком постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2020 по справі № 520/2261/19, що визначений ст. 77 КАС України обов'язок відповідача - суб'єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов'язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
З приводу розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1 статті 143 КАС України).
Відповідно до частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Такі витрати позивач у даній справі не поніс.Отже, підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст. 139 КАС України відсутні.
Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Позовну заяву Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 13, ЄДРПОУ 38620155) до Дочірнього підприємства «Житлово-експлуатаційна контора - ЛК» Приватного акціонерного товариства «Завод «Кузня на Рибальському» (04176, місто Київ, вул. Електриків, буд. 26, ЄДРПОУ 36337376) про застосування заходів реагування - задовольнити частково.
Застосувати заходи реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень гуртожитку Дочірнього підприємства «Житлово-експлуатаційна контора-ЛК» Приватного акціонерного товариства «Завод «Кузня на Рибальському» розташованого за адресою: вул. Старовокзальна, 14/16 у Шевченківському районі м. Києва до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом відключення джерел електроживлення та накладення печаток на розподільчі електрощити.
В задоволенні решти вимог - відмовити.
Розподіл судових витрат не проводиться.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 24 вересня 2025 року.
Суддя О.О. Артоуз