25 вересня 2025 року Справа № 280/8400/25 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Калашник Ю.В., розглянувши заяву про забезпечення доказів, подану до подання позовної заяви представником ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), адвокатом Левицькою Юлією Василівною до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ); Військової частини НОМЕР_3 ( АДРЕСА_3 ЄДРПОУ НОМЕР_4 , третя особа: Військово - лікарська комісія «Міська Лікарня № 8» (69067, м.Запоріжжя, вул, 69067, м. Запоріжжя, вул. Харчова, 2, код ЄДРПОУ 00440221) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
24.09.2025 через підсистему «Електронний суд» до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла заява представника ОСОБА_1 про забезпечення доказів до подання позовної заяви, в якій просить суд витребувати у ІНФОРМАЦІЯ_1 та Військової частини НОМЕР_3 письмові докази, а саме:
копію направлення ОСОБА_1 на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затвердженого Постановою КМУ № 560;
копію журналу реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затвердженого Постановою КМУ №560 з підписом ОСОБА_1 про отримання такого направлення;
копію картки обстеження та медичного огляду з метою визначення ступеня придатності за станом здоров'я з метою проходження військовім служби у лавах ЗСУ на ім'я ОСОБА_1 ;
копію довідки військово-лікарської комісії при міській лікарні № 8 щодо ОСОБА_1 та розписку ОСОБА_1 , про ознайомлення з довідкою;
копію висновку про проходження ВЛК ОСОБА_1 , копію наказу (витягу з наказу) начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , в частині призиву ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації в частину НОМЕР_5 (у разі наявності);
копії всіх наявних повісток та розпоряджень (мобілізаційне розпорядження) виданих, вручених або виписаних на ім'я ОСОБА_1 (у разі наявності);
Також, заявник просить витребувати від Військово - лікарської комісії «Міська Лікарня № 8» письмові докази, а саме:
копію направлення ОСОБА_1 на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затвердженого Постановою КМУ № 560;
копію картки обстеження та медичного огляду з метою визначення ступеня придатності за станом здоров'я з метою проходження військовім служби у лавах ЗСУ на ім'я ОСОБА_1 ;
копію висновку про проходження ОСОБА_1 .
В обґрунтування заяви вказує про те, що 28.08.2025 позивач був мобілізований ІНФОРМАЦІЯ_2 . Під час його мобілізації на ВЛК направлений не був, лікарську медичну комісію не проходив, проте з невідомих причин був визнаний придатним до військової служби, незважаючи на чисельні хвороби, які має позивач. За таких обставин, процедура мобілізації військовозобов'язаного ОСОБА_1 була грубим чином порушена, оскільки ступінь його придатності до військової служби в дійсності не визначався. Вказує, що на адвокатські запити від 15.09.2025, 23.09.2025 та 24.09.2025, надіслані до Військово - лікарська комісія «Міська Лікарня № 8» та Військової частини НОМЕР_3 про надання витягу з наказу про зарахування до списків частини, а також щодо проходження ОСОБА_1 військово-лікарської комісії відповіді на цей час не має, проте надання відповіді може зайняти певний час, і може бути таке, що відповідь і не надійде, оскільки у позивача є всі підстави вважати, що документи, які стали підставою для його незаконної мобілізації не відповідають дійсним обставинам, які мали місце під час мобілізації ОСОБА_1 .
Розглянувши заяву про забезпечення доказів, суд зазначає про наступне.
Згідно із частиною першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У статті 72 КАС України надано поняття доказів, відповідно до частини першої якої доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 72 КАС України ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Приписами частин першої-третьої статті 73 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до частини першої статті 114 КАС України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Частиною другою статті 114 КАС України передбачено, що заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.
У статті 115 КАС України визначено, що суд забезпечує докази допитом свідків, призначенням експертизи, витребуванням та оглядом доказів, у тому числі за місцем їх знаходження, забороною вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язанням вчинити певні дії щодо доказів.
З аналізу наведених норм можна зробити висновок, що процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема, шляхом їх витребування призначений для того, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено.
Необхідність забезпечення доказів виникає, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.
Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній 26.11.2019 у справі №401/1824/17.
Доцільно зауважити, що процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування та заборони вчиняти певні дії щодо них, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено. Тобто забезпечення доказів - це механізм не лише здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, а й насамперед запобігти їх імовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об'єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів. Такий правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 9901/845/18.
Зміст мотивації заяви про забезпечення доказів не дає підстав вважати, що заявником надано докази, які б вказували на існування реальної загрози неможливості чи утруднення збирання чи подання доказів або витребування цих доказів за власним зверненням, оскільки адвокатські запити, надіслані на адресу Військової частини НОМЕР_3 та Військово - лікарська комісія «Міська Лікарня № 8» засобами поштового зв'язку 16.09.2025 та на момент звернення до суду із заявою про забезпечення доказів строк на надання відповідей на такі запити не сплив.
Відповідно до статті 114 КАС України, суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Подана заявником заява про забезпечення доказів не містить жодних посилань на ризики чи загрози того, що докази про забезпечення яких порушує питання заявник, можуть бути утрачені чи їх подання стане згодом неможливим або утрудненим. Тобто зазначена заява про забезпечення доказів не відповідає критеріям, визначеним статтею 114 КАС України.
Відповідно до статті 115 КАС України суд забезпечує докази допитом свідків, призначенням експертизи, витребуванням та оглядом доказів, у тому числі за місцем їх знаходження, забороною вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язанням вчинити певні дії щодо доказів.
Згідно із частиною 5-7, 9 статті 117 КАС України за результатами розгляду заяви про забезпечення доказів суд постановляє ухвалу про задоволення чи відмову у задоволенні заяви.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги те, що матеріали заяви про забезпечення доказів не свідчать про те, що докази, які заявник просить забезпечити будуть втрачені або огляд доказів під час судового розгляду справи стане неможливим або утрудненим, суд зробив висновок, що заява про забезпечення доказів є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 115-117, 248 КАС України, суд, -
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 , адвоката Левицької Юлії Василівни про забезпечення доказів, поданої до подання позовної заяви, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення ухвали у повному обсязі.
Ухвалу виготовлено у повному обсязі і підписано 25.09.2025.
Суддя Ю.В.Калашник