Україна
Донецький окружний адміністративний суд
24 вересня 2025 року Справа№640/1110/21
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Крилової М.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» акціонерного товариства «Українська залізниця» до Західного офісу Держаудитслужби, третя особа товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Україна», про визнання протиправним та скасування висновку, -
18.01.2021 року Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» акціонерного товариства «Українська залізниця» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з вказаним адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати висновок Західного офісу Держаудитслужби від 30.12.2020 року про результати моніторингу закупівлі бандаж чорновий для залізничного рухомого складу, ідентифікатор в електронній системі закупівель UA-2020-02-04-002241-a.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що висновок Західного офісу Держаудитслужби від 30.12.2020 про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2020-02-04-002241-a порушує права та законні інтереси Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» акціонерного товариства «Українська залізниця», є необґрунтованим та невмотивованим, а відтак підлягає скасуванню.
Щодо порушення ч. 3 ст. 17 та п. 2 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі» позивач зазначив, що Додатком № 4 до тендерної документації визначено зразок документу «Дані на товар», який повинен бути наданий учасником Процедури закупівлі та відповідно заповнений відповідно до інструкції яка передбачена у тендерній документації. В даній таблиці кожна комірка повинна бути заповнена та не суперечити вимогам інструкції. Відповідач у Висновку зазначає про порушення Замовником саме Додатку № 4 до тендерної документації, при цьому Додаток № 4 до тендерної документації містить вимоги до документу «Дані на товар» та не містить жодних вимог, що зазначені у згаданій частині Висновку. Отже, Замовник не порушив вимоги ч. 3 ст. 17 та п. 2 ч. 2 ст. 22 Закону через відсутність предмету порушення, так як Додатком № 4 до тендерної документації передбачено зовсім інші вимоги до іншого документу.
Щодо посилань Держаудитслужби на п. 2 та п. 8 ч. 1 ст. 17 та п. 2 ч. 2 ст. 22 Закону вказує, що Додатками № 5 та № 6 до тендерної документації Замовником чітко передбачено перелік документів, які необхідні для підтвердження та виконання вимог ч. 3 ст. 17 Закону, а тому філією «ЦЗВ» АТ «Укрзалізниця» визначено спосіб документального підтвердження інформації про відсутність підстав, визначених ч. 1, ч. 2 ст. 17 Закону. При встановленні вимог до учасника або переможця, Замовник повинен виходити з переліку тих пунктів і частин Закону, на які прямо посилається законодавець. Зазначаємо, що пунктами 2, 3, 5, 6, 8 ч. 1 та ч. 2 ст. 17 Закону як передбачено документи в обов'язком порядку так і ті, які можна отримати з відкритого доступу. Філія «ЦЗВ» АТ «Укрзалізниця» зазначає, що ч. 2 ст. 17 Закону Замовнику надано право, а не імперативний обов'язок відхилення тендерної пропозицій учасника та необхідності надання відповідного документу учасником Процедури закупівлі. Зважаючи на вищевикладене, філія «ЦЗВ» АТ «Укрзалізниця» вважає, що тендерною документацією передбачено для учасників та переможця Процедури закупівлі вимоги підтвердження інформації визначені ч. 1 та ч. 2 ст. 17 Закону, а тому твердження Держаудитслужби є необґрунтованими.
Щодо невідповідності вимогам статей 30, 32 Закону зазначає, що у п.п. 3.1 п. 3 Розділу 2 Додатку № 6 до тендерної документації серед документів для укладення договору подається корегована цінова пропозиція згідно додатку 3 у письмовому вигляді або цінова пропозиція в разі якщо за результатами аукціону учасник не змінював ціну згідно з додатком №3. В п. 5.1 Розділу 5 Тендерної документації єдиним критерієм оцінки у закупівлі визначено ціну. Повідомлення про намір укласти договір з ТОВ «ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА» оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу 22.04.2020. Згідно з інформацією, яку оприлюднено в електронній системі закупівель кінцевий строк подання пропозицій учасниками встановлено - 25.03.2020 о 10 годині 00 хвилин. Отже, відсутність або невідповідність документа, поданого після кінцевого строку подання тендерних пропозицій, не може бути підставою для відхилення тендерної пропозиції учасника. Вказує, що цінова пропозиція не є частиною тендерної пропозиції учасника, оскільки надається переможцем закупівлі вже після аукціону. Наголошує, що зазначені у Висновку Держаудитслужби умови тендерної документації не оскаржувалися та щодо них не висувалися жодні вимоги, а також відсутні звернення щодо роз'яснень.
Щодо порушення ч. 1 ст. 23 Закону позивач вказує, що Рішенням тендерного комітету від 17.03.2020 внесені зміни до тендерної документації та продовжено строк на подання тендерних пропозицій не менше ніж на сім днів, а саме до 25.03.2020 до 10:00. Відповідно на виконання вимог статей 10 та 23 Закону зміни оприлюднено протягом одного дня з дня прийняття рішення про їх внесення. Таким чином, несвоєчасне надання відповіді на запитання компенсовано шляхом внесення змін до тендерної документації та продовження строку на подання тендерних пропозицій не менше ніж на сім днів та у відповідності до абз. З ч. 2 ст. 23 Закону. Таким чином, Замовник надає роз'яснення щодо змісту тендерної документації та внесення зміни до неї, а тому зазначені недоліки Держаудитслужби були усунуті.
Щодо порушення п. 4 ч. 1 ст. 30 Закону зазначає, що вимоги тендерної документації Замовника допускають наявність у тендерних пропозицій учасників копії документів на російській мові, складених учасникам в минулих періодах або наданих сторонніми підприємствами чи установами. Пунктом 3.1 додатку №2 до тендерної документації передбачено, що учасник має надати довідку довільної форми за підписом уповноваженої особи учасника та завірену печаткою з інформацією про відсутність підстав, визначених у частинах 1, 2 статті 17 Закону за орієнтовним зразком відповідно додатку № 5 до тендерної документації. Додаток № 5 до тендерної документації містить орієнтовний зразок надання інформації у вигляді довідки про відсутність підстав тендерного комітету у відмові в участі процедурі закупівлі згідно статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі». Учасник ТОВ «ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА» у складі своєї тендерної пропозиції на виконання зазначених вище вимог тендерної документації надав довідку від 18.03.2020 № 157/з, яка повністю відповідала умовам тендерної документації та зазначає, що учасник має затверджену антикорупційну програму та призначено уповноваженого з антикорупційної програми». Учасники під час проведення Процедури закупівлі не зобов'язанні надавати документи передбачені Додатком № 6 до тендерної документації на підставі того, що відповідний перелік передбачений саме для учасника який визначений переможцем за відповідною Процедурою закупівлі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.02.2021 року відкрито провадження у вказаній адміністративній справі; вирішено справу розглянути суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Україна».
15.12.2022 року набрав чинності Закон України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (Закон від 13.12.2022 року № 2825-IX).
26.09.2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ» (Закон від 16.07.2024 року № 3863-IX).
На виконання вимог зазначеного Закону дану справу передано до Донецького окружного адміністративного суду.
25.04.2025 року за наслідками автоматичного розподілу справ, що надійшли до Донецького окружного адміністративного суду, справу передано на розгляд судді Череповському Є.В.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30.04.2025 року прийнято до провадження вказану адміністративну справу; вирішено справу розглянути суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою цього ж суду від 06.06.2025 року заяву про самовідвід судді Череповського Євгена Володимировича задоволено: відведено суддю Череповського Євгена Володимировича від участі у розгляді справи № 640/1110/21; матеріали адміністративної справи №640/1110/21 передано до відділу документообігу та архівної роботи Донецького окружного адміністративного суду для повторного розподілу автоматизованою системою документообігу справи між суддями, у порядку встановленому ч. 1 ст. 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
05.06.2025 року за результатами повторного автоматичного розподілу вказаної справи, який здійснювався на підставі зазначеної ухвали, справу передано на розгляд судді Голуб В.А.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10.06.2025 року заяву судді Голуб Вікторії Анатоліївни про самовідвід задоволено: відведено суддю Голуб Вікторію Анатоліївну від участі у розгляді справи № 640/1110/21; матеріали адміністративної справи № 640/1110/21 передано до відділу документообігу та архівної роботи Донецького окружного адміністративного суду для повторного розподілу автоматизованою системою документообігу справи між суддями.
10.06.2025 року за результатами повторного автоматичного розподілу вказаної справи, який здійснювався на підставі зазначеної ухвали, справу передано на розгляд судді Логойди Т.В.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11.06.2025 року вказану адміністративну справу прийнято до провадження; вирішено справу розглянути суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11 червня 2025 року заяву про самовідвід судді Логойди Тетяни Володимирівни задоволено. Відведено суддю Логойду Тетяну Володимирівну від участі у розгляді адміністративної справи № 640/1110/21. Передано матеріали даної адміністративної справи керівнику апарата Донецького окружного адміністративного суду для організації автоматизованого розподілу судової справи між суддями у порядку, встановленому ч. 1 ст. 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
11.06.2025 року за результатами повторного автоматичного розподілу вказаної справи, який здійснювався на підставі зазначеної ухвали, справу передано на розгляд судді Криловій М.М.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12 червня 2025 року прийнято до провадження адміністративну, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
До суду надійшов відзив на позовну заяву зі змісту якого відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обгрунтування своєї позиції вказує, що за результатами моніторингу закупівлі UA-2020-02-04-002241-a складено та оприлюднено висновок про результати моніторингу закупівлі від 30.12.2020 року, в якому описані допущені замовником порушення.
Щодо порушення вимог пункту 2 частини другої статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» відповідач вказує, що доводи Позивача щодо права, а не обов'язку Замовника відхилити тендерну пропозицію учасника з посиланням на частину 2 статті 17 Закону є некоректним. Частиною 2 статті 17 Закону в редакції, що діяла на час проведення оскаржуваної процедури закупівлі визначено, що Замовник може прийняти рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та може відхилити тендерну пропозицію учасника у разі, якщо учасник має заборгованість із сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). А у оскаржуваному висновку зазначено про порушення Замовником вимог частини третьої статті 17 Закону та пункту 2 частини другої статті 22 Закону. Щодо посилання Західним офісом на Додаток № 4 до тендерної документації , то таке посилання зроблено внаслідок технічної помилки. Таким чином, висновок Західного офісу про порушення вимог частини третьої статті 17 Закону та пункту 2 частини другої статті 22 Закону 7 України «Про публічні закупівлі» є правомірним, обґрунтованим та доведеним.
Щодо невідповідності вимогам статті 30, статті 32 Закону вказує, що в статті 25 Закону зазначено, що учасник має право подавати тендерну пропозицію, вносити до неї зміни або відкликати свою тендерну пропозицію лише до закінчення строку подання тендерних пропозицій. Абзацом 4 частини 5 статті 28 Закону визначено, що Замовник та учасники не можуть ініціювати будь-які переговори з питань внесення змін до змісту або ціни поданої тендерної пропозиції. Законом не передбачено можливості надання учасником документів після закінчення строку подання тендерних пропозицій, окрім тих, які підтверджують відсутність підстав, визначених статтею 17 Закону, у разі визнання його переможцем торгів. Ненадання документів після кінцевого строку подання тендерних пропозицій (окрім ненадання переможцем документів, що підтверджують відсутність підстав, вказаних у статті 17 Закону) не може бути підставою для відхилення тендерної пропозиції учасника і не може бути розціненою Замовником як відмова від підписання договору переможцем торгів відповідно до ч.3 ст.32 Закону України «Про публічні закупівлі».
Позивач у позові зазначає, що цінова пропозиція не є частиною тендерної пропозиції учасника, оскільки надається переможцем закупівлі вже після аукціону. Зазначене не відповідає дійсності. У частині 3 статті 32 Закону України «Про публічні закупівлі» чітко зазначено: «У разі відмови переможця торгів від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або неукладення договору про закупівлю з вини учасника у строк, визначений цим Законом, або ненадання переможцем документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника та визначає переможця серед тих учасників, строк дії тендерної пропозиції яких ще не минув. Таким чином, і в статті 30, і в статті 32 Закону відсутні підстави відхилення у разі неподання переможцем корегованої цінової пропозиції. Незважаючи на вищенаведене, Позивач стверджує, що Відповідач доказів, які б спростовували вищевикладене та підтверджували факт порушення діючого законодавства в частині надання учасником-переможцем Процедури закупівлі корегованої цінової пропозиції відповідно до тендерної документації викладені у Висновку Держаудитслужби не зазначено. Однак, Позивач не надав жодного підтвердження своїм діям щодо зазначення в тендерній документації законності вимоги надання учасником чи переможцем корегованої цінової пропозиції, а тим більше - відхилення пропозиції переможця з підстави, яка не передбачена Законом України «Про публічні закупівлі». А відтак, Висновок Західного офісу в цій частині є обґрунтованим та правомірним.
Щодо порушення частини 1 статті 23 Закону відповідач вказує, що у висновку Західного офісу жодним чином не зазначається про порушення вимог абзацу 3 частини 2 статті 23 Закону щодо непродовження строку подання тендерних пропозицій автоматично електронною системою не менш як на сім днів. Однак, продовження Замовником, чи автоматично електронною системою не менш як на сім днів строку подання пропозицій не позбавляє обов'язку Замовника дотримуватися частини 1 статті 23 Закону - Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз'яснення на звернення та оприлюднити його на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону. Тому у Висновку Західного офісу правомірно зазначено про виявлення порушень Позивачем вимог частини 1 статті 23 Закону - несвоєчасне надання роз'яснень на вимоги потенційних учасників про усунення порушень, а саме на вимогу яка оприлюднена в електронній системі закупівель 20.02.2020, оприлюднено відповідь 17.03.2020, тобто з перевищенням терміну (три робочі дні). Отже, Висновок Західного офісу в цій частині є обґрунтованим та правомірним.
Щодо порушення пункту 4 частини 1 статті 30 Закону відповідач вказує, що на підтвердження відсутності підстав, визначених у частині першій статті 17 Закону та відповідно до Додатку №6 Розділу І тендерної документації учасник ТОВ «ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА» надав копію наказу на затвердження антикорупційної програми на підприємстві, копію наказу на призначення уповноваженої особи, відповідальної за реалізацію антикорупційної програми та антикорупційну програму російською мовою без завіреного перекладу українською мовою бюро перекладів та/або з перекладом українською мовою з нотаріальним засвідченням підпису перекладача. При цьому, антикорупційна програма не може бути віднесена до проектної, технічної документації, а також до документів, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним критеріям. Отже, пропозиція ТОВ «ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА» не відповідала умовам тендерної документації Замовника. Однак, Замовник на порушення пункту 4 частини 1 статті 30 Закону не відхилив пропозицію ТОВ «ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА», як таку, що не відповідає умовам тендерної документації, а уклав з ним договір від 07.05.2020 № ЦЗВ-04-00520- 01 на суму 119 224 680,0 гривень». Наголошує, що ТОВ «ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА» надало копію наказу на затвердження антикорупційної програми на підприємстві, копію наказу на призначення уповноваженої особи, відповідальної за реалізацію антикорупційної програми та антикорупційну програму російською мовою без завіреного перекладу українською мовою бюро перекладів та/або з перекладом українською мовою з нотаріальним засвідченням підпису перекладача, як це передбачено пунктом 1.7 тендерної документації Замовника. При цьому, антикорупційна програми не відноситься ні до проектної, ні до технічної документації, ні до документів, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним критеріям. Пропозиція ТОВ «ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА» не відповідала умовам тендерної документації Замовника. Отже, Висновок Західного офісу в цій частині є обґрунтованим та правомірним.
Позивач з відзивом на позовну заяву не погодився та надав до суду відповідь на відзив зі місту якої спростовував доводи наведені відповідачем у відзиві та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Третьою особою не надано письмових пояснень.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
Відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року № 922-VIII 04 лютого 2020 року філія «Центр забезпечення виробництва» Акціонерного товариства «Українська залізниця» розмістила інформацію про проведення процедури закупівлі частини залізничних або трамвайних локомотивів чи рейкового рухомого складу; обладнання для контролю залізничного руху (код ДК 021:2015:34630000-2). Номер процедури закупівлі UA-2020-02-04-002241-а.
За результатами проведення торгів переможцем визнано товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Фарбпром».
07 травня 2020 року між філією «Центр забезпечення виробництва» Акціонерного товариства «Українська залізниця» та ТОВ «ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА» укладено договір поставки № ЦЗВ-04-00520-01.
Відповідачем відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі», ст. 2, 5 Закону України «Про основі засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», п. 9 Положення про Західний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Держаудитслужби від 02.06.2016 № 23 , на підставі наказу Західного офісу Держаудитслужби від 11.12.2020 № 242 проведено моніторинг процедури закупівлі UA-2020-02-04-002241-а в частині дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель.
Підставою для прийняття рішення про початок моніторингу визначено: виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформацій, оприлюдненій в електронній системі закупівель. Доручення Держаудитслужби України від 25.11.2020 № 003-18/7905-2020.
Висновком Західного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі від 04 лютого 2020 року UA-2020-02-04-002241-а, предметом якого є закупівля частини залізничних або трамвайних локомотивів чи рейкового рухомого складу; обладнання для контролю залізничного руху (код ДК 021:2015:34630000-2), роз'яснено про вчинені позивачем порушення. Вказаний висновок оприлюднений на офіційному веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель «Prozorro» 29 грудня 2020 року.
Зокрема, спірним висновком встановлено такі порушення:
- порушено вимоги ч. 3 ст. 17 закону та п. 2 ч. 2 ст. 22 Закону, а саме: Додатку № 4 до тендерної документації не встановлено вимогу щодо надання учасником торгів інформації в довільній формі на підтвердження відсутності підстав зазначених у п. 2, 8 ч. 1 ст. 17 Закону;
- встановлені Замовником у тендерній документації вимоги щодо ненадання переможцем процедури закупівлі корегованної цінової пропозиції за результатами проведеного електронного аукціону, яка не містить арифметичних помилок після закінчення торгів (на вимогу Замовника) суперечать нормам статей 25, 28, 30, 31 Закону;
- Замовником на порушення вимог ч. 1 ст. 23 Закону роз'яснення на звернення оприлюднено зі збігом визначеного Законом терміну;
- Документи, які надані в складі тендерної пропозиції ТОВ «ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА» російською мовою без завіреного перекладу українською мовою бюро перекладів та/або з перекладом українською мовою з нотаріальним засвідченням підпису перекладача. Отже, пропозиція ТОВ «ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА» не відповідала умовам тендерної документації Замовника, а тому на порушення п. 4, ч. 1 статті 30 філія «ЦЗВ» АТ «Укрзалізниця» не відхилити пропозицію ТОВ «ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА».
З огляду на встановлене порушення законодавство у сфері закупівель, керуючись ста. 2, 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в України» Держаудитслужба зобов'язує:
1. Здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема, усунення порушення ч. 3 ст. 17 Закону, п. 2 ч. 2 ст. 22 Закону та ч. 1 ст. 23 Закону шляхом недопущення таких порушень в подальшому.
2. Здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень п. 4 ч. 1 ст. 30 Закону шляхом розірвання договору з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладеного у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявленого порушення.
Непогоджуючись із вказаним висновком позивач оскаржив його до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить із наступного.
У відповідності до пункту 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року №43(далі- Положення №43), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Приписи підпункту 3 пункту 3 Положення №43 серед основних завдань Держаудитслужби України визначають здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, досягнення економії бюджетних коштів.
При цьому, за нормами абзацу 5 підпункту 3 пункту 4 Положення №43 Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення моніторингу закупівель.
Відповідно достатті 2 Закону України «Про основні засади державного фінансового контролю в Україні» головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.
Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.
Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування та перевірки закупівель установлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно статті 5 Закону України «Про основні засади державного фінансового контролю в Україні» від 26 січня 1993 року № 2939-XII контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування
Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об'єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.
Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.
Відповідно до ст. 5 Закону № 2939-XII контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року № 922-VIII (далі Закон 922-VIII), проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
Порядок здійснення моніторингу публічних закупівель регламентовано положеннями статті 8 Закону № 922-VІІІ, частиною 1 якої передбачено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).
Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.
Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.
Моніторинг процедур закупівель здійснюється також щодо процедур закупівель, особливості яких передбачені у законах, що визначені у частинах восьмій та дев'ятій статті 3 цього Закону.
Вичерпний перелік підстав моніторингу закупівлі, порядок прийняття рішення про початок його здійснення, а також строки його проведення визначені у частинах2-4 статті 8 Закону № 922-VІІІ.
При цьому, законодавцем до підстав для прийняття керівником органу державного фінансового контролю або його заступником (або уповноваженою керівником особою) рішення про початок моніторингу процедури закупівлі віднесено, зокрема, дані автоматичних індикаторів ризиків (пункт 1 частини 2 статті 8 Закону), виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель (пункт 4 частини 2 статті 8 Закону).
У свою чергу, абзацом 2 частини 2статті 8 № 922-VІІІ Закону передбачено, що для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Приписи частини 6 статті 8 Закону№ 922-VІІІ визначають, що за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
При цьому, за правилами частини 7 цієї ж статті у висновку обов'язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.
Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов'язання щодо усунення такого порушення.
Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.
Відповідно до абзацу 2 частини 8 статті 8 Закону № 922-VІІІ протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
Згідно з приписами частини 19 статті 8 Закону № 922-VІІІ форма висновку та порядок його заповнення визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Частиною 20 статті 8 Закону № 922-VІІІ передбачено, що методика визначення автоматичних індикаторів ризиків, їх перелік та порядок застосування затверджується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, за погодженням з Уповноваженим органом.
Щодо зазначеного у висновку порушення вимог частини третьої статті 17 та пункту 2 частини другої статті 22 Закону № 922 (чинного на момент виникнення оспорюваних правовідносин), суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 22 Закону № 922-VIII тендерна документація повинна містити один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників відповідно до статті 16, вимоги, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність вимогам статті 17 у разі, якщо така інформація міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Водночас, положеннями пунктів 2 та 8 частини першої статті 17 Закону № 922-VIII встановлено, що замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо відомості про юридичну особу, яка є учасником, внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення; учасник визнаний у встановленому законом порядку банкрутом та стосовно нього відкрита ліквідаційна процедура.
Згідно з частиною третьою статті 17 Закону № 922-VIII, замовник у тендерній документації зазначає, що інформація про відсутність підстав, визначених у частинах першій і другій цієї статті, надається в довільній формі. Спосіб документального підтвердження згідно із законодавством відсутності підстав, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої та частиною другою цієї статті, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Наведене свідчить, що замовник має можливість самостійно перевіряти інформацію, що міститься у відкритому реєстрі.
Отже замовник не вимагає документального підтвердження інформації, що є у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним, зокрема передбачено пунктами 2 та 8 частини першої статті 17 Закону.
Такий підхід застосовано Верховним Судом у постановах від 28.07.2021 у справі №380/257/20, від 04.11.2021 у справі №620/6134/20, від 23.03.2023 у справі №380/21292/21, від 27.07.2023 у справі №420/16485/22 та від 25.01.2024 у справі №160/6221/22, від 08.05.2025 року у справі № 160/17368/21.
Відтак, інформація щодо внесення до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення відомостей про юридичну особу, яка є учасником, інформація щодо притягнення службової (посадової) особи учасника, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичної особи, яка є учасником, до відповідальності за вчинення у сфері закупівель корупційного правопорушення та інформація щодо того чи визнаний учасник банкрутом та чи відкрита стосовно нього ліквідаційна процедура є у відкритому доступі. Також інформація про відсутність підстави для відхилення тендерної пропозиції, передбаченої, зокрема, пунктом 9 частини першої статті 17 Закону № 922-VIII, міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України за посилання https://usr/minjust.gov.ua/ua/freesearch, доступ до якого є вільним.
Мінекономрозвитку як Уповноважений орган відповідно до абзацу 4 частини третьої статті 17 Закону № 922-VIII щороку по 20 січня та додатково в разі потреби оприлюднює інформацію про перелік відкритих єдиних державних реєстрів, доступ до яких є вільним, на веб-порталі Уповноваженого органу.
Згідно інформації, викладеної в листах Мінекономрозвитку № 3304-04/1983-06 від 17.01.2019 та №3304-04/6186-06 від 12.02.2019, доступ до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення та Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, є вільним, а відтак вказана інформація не повинна вимагатися в тендерній документації.
Таким чином, наведені норми чітко встановлюють обов'язок замовника не вимагати підтвердження інформації наявної у відкритих реєстрах.
У зв'язку з викладеним, у позивача відсутній обов'язок для зазначення в тендерній документації вимог щодо надання учасниками інформації в довільній формі про відсутність підстав для відхилення тендерної пропозиції, визначеної у пунктах 2 та 8 частини першої статті 17 Закону № 922-VIII.
Враховуючи вказане, суд вважає, що замовник правомірно не включив до тендерної документації вимоги щодо надання учасниками інформації про відсутність підстав, визначених пунктами 2 та 8 частини першої статті 17 Закону № 922-VIII.
Щодо зазначеного у висновку порушення вимог частини третьої статті 17 та пункту 2 частини другої статті 22 Закону № 922 (чинного на момент виникнення оспорюваних правовідносин), суд зазначає наступне.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що у висновку про результати моніторингу закупівлі від 30.12.2020 № 507 зазначено, що за результатами моніторингу на стадії оприлюднення інформації установлено, що у тендерній документації щодо проведення закупівлі (UA-2020-02-04-002241-а) позивачем визначено підставу на відхилення тендерної пропозиції переможця, яка не передбачена Законом України "Про публічні закупівлі".
За результатами аналізу тендерної документації, установлено, що позивачем у пункті 1.6 «Інформація про валюту, у якій повинно бути розраховано і зазначено ціну тендерної пропозиції» Розділу 1 тендерної документації установлено вимогу про надання переможцем торгів у строк, що не перевищує п'яти днів з дати оприлюднення у електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір, корегованої цінової пропозиції за результатами проведеного електронного аукціону згідно Додатку №3 у письмовому вигляді або цінової пропозиція в разі якщо за результатами аукціону учасник не змінював ціну згідно Додатку №3. Корегована цінова пропозиція та цінова пропозиція не може містити арифметичних помилок, зокрема не допускається розходжень між ціною одиниці та підсумковою ціною, одержаною шляхом множення ціни за одиницю на кількість або інших арифметичних дій. Ціна пропозиції в корегованій ціновій пропозиції та ціновій пропозиції мають відповідати остаточній ціні пропозиції за результатами аукціону або первинній ціні пропозиції, відповідно. Наявність арифметичних помилок або невідповідностей умовам Додатку №3 тендерної документації в ціновій пропозиції учасника призводить до її відхилення. Ненадання переможцем процедури закупівлі корегованої цінової пропозиції, яка не містить арифметичних помилок, у строк визначений Додатком №6, буде розцінено Замовником як відмова від підписання договору переможцем торгів відповідно до частини 3 статті 32 Закону України «Про публічні закупівлі».
Згідно із частиною 1 статті 25 Закону №922-VIII тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Документ з тендерною пропозицією подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, вимогам, визначеним у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації. Документи, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, та документи, що містять технічній опис предмета закупівлі, подаються в окремому файлі.
Електронна система закупівель автоматично формує та надсилає повідомлення учаснику про отримання його пропозиції із зазначенням дати та часу. Електронна система повинна забезпечити можливість подання пропозиції всім особам на рівних умовах.
Кожен учасник має право подати тільки одну тендерну пропозицію (у тому числі до визначеної в тендерній документації частини предмета закупівлі (лота). Отримана тендерна пропозиція вноситься автоматично до реєстру, форма якого встановлюється Уповноваженим органом.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 30 Закону №922-VIII замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо переможець: відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю; не надав документи, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону; 3) наявні підстави, зазначені у статті 17 і частині сьомій статті 28 цього Закону; 4) тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.
Так, переможець торгів у строк, що не перевищує п'яти днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, повинен надати замовнику документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої цієї статті. ( пункт 2 частини 3 статті 17 Закону №922-VIII).
Суд звертає увагу, що Законом №922-VIII не передбачено надання переможцем торгів будь-яких інших документів, окрім визначених статтею 17 Закону №922.
Вищезазначеними нормами права не передбачено такої підстави, як відмову учасника від підписання договору про закупівлю ненадання переможцем торгів корегованної цінової пропозиції, яка не містить арифметичних помилок, та, як наслідок, не може бути підставою для відхилення тендерної пропозиції переможця.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно встановлено невідповідність тендерної документації позивача як Замовника публічної закупівлі положенням Закону №922 на стадії оприлюднення інформації у тендерній документації, а саме, визначено підставу про відхилення тендерної пропозиції переможця, яку не передбачено Законом №922.
Щодо зазначеного у висновку порушення вимог частини першої статті 23 Закону №922-VIII (чинного на момент виникнення оспорюваних правовідносин), суд зазначає наступне.
Відповідачем під час моніторингу закупівлі встановлено, що замовник на звернення ТОВ «МС ТРЕЙД УКРАЇНА» про усунення порушення, яке оприлюднено в електронній системі закупівель 20.02.2020, оприлюднив відповідь 17.03.2020 з перевищенням терміну (три робочі дні).
Частиною 1 статті 23 Закону № 922-VIII передбачено, що фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз'ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі. Усі звернення за роз'ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз'яснення на звернення та оприлюднити його на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону.
Позивач посилається на приписи абз. 3 ч. 2 ст. 23 Закону № 922-VIII, яким встановлено, що у разі несвоєчасного надання або ненадання замовником роз'яснень щодо змісту тендерної документації строк подання тендерних пропозицій автоматично продовжується електронною системою не менш як на сім днів..
Також позивач вказує, що рішенням тендерного комітету від 17.03.2020 внесені зміни до тендерної документації та продовжено строк на подання тендерних пропозицій не менше ніж на сім днів, а саме до 25.03.2020 до 10:00.
Водночас, на звернення ТОВ «МС ТРЕЙД УКРАЇНА» з вимогою про усунення порушення, яке оприлюднене в електронній системі закупівель 20.02.2020, позивач оприлюднив відповідь лише 17.03.2020, тобто з перевищенням терміну (три робочі дні), чим порушив норми частини 1 статті 23 Закону № 922-VIII, що не заперечується ним у позові.
З зазначених підстав суд не бере до уваги твердження позивача про внесення ним змін до тендерної документації та продовження строку на подання тендерних пропозицій після спливу строку для надання відповіді.
Отже, за вказаних обставин суд дійшов висновку, що позивачем порушено частину 1 статті 23 Закону № 922-VIII.
Щодо зазначеного у висновку порушення вимог пункту четвертого частини першої статті 30 Закону 23 Закону №922-VIII (чинного на момент виникнення оспорюваних правовідносин), суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 15 Закону №922-VIII під час проведення процедур закупівель усі документи, що готуються замовником, викладаються українською мовою, а також за рішенням замовника одночасно всі документи можуть мати автентичний переклад на іншу мову. Визначальним є текст, викладений українською мовою.
Відповідно до п. 1.7 Розділу 1 тендерної документації під час проведення процедур закупівель усі документи, що готуються замовником, викладаються українською мовою. Тендерні пропозиції, підготовлені Учасниками, можуть бути викладені іншою мовою, при цьому повинні мати завірений переклад українською мовою бюро перекладів та/ або з перекладом українською мовою з нотаріальним засвідченням підпису перекладача, якщо інше не передбачено цією тендерною документацією. Визначальним є текст, викладений українською мовою.
Проектна та технічна документація, а також документи, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним критеріям, які викладені в оригіналі російською мовою, не потребують перекладу українською мовою.
З наведеного вбачається, що вимоги тендерної документації Замовника допускають наявність у тендерних пропозицій учасників копії документів на російській мові, складених учасникам в минулих періодах або наданих сторонніми підприємствами чи установами.
Пунктом 3.1 додатку №2 до тендерної документації передбачено, що учасник має надати довідку довільної форми за підписом уповноваженої особи учасника та завірену печаткою з інформацією про відсутність підстав, визначених у частинах 1, 2 статті 17 Закону за орієнтовним зразком відповідно додатку № 5 до тендерної документації
Додаток № 5 до тендерної документації містить орієнтовний зразок надання інформації у вигляді довідки про відсутність підстав тендерного комітету у відмові в участі процедурі закупівлі згідно статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі».
Згідно з п. 6 Додатку № 5 до тендерної документації зазначеного зразку довідки викладено у наступній редакції: «Учасник має* затверджену антикорупційну програму та призначено* уповноваженого з антикорупційної програми; (інформація щодо цього пункту надається учасником тільки у випадку, коли вони є обов'язковими відповідно до закону, а саме: відповідно ч.2 ст. 62 ЗУ «Про запобігання корупції» «В обов'язковому порядку антикорупційна програма затверджується керівниками: 1) державних, комунальних підприємств, господарських товариств (у яких державна або комунальна частка перевищує 50 відсотків), де середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік перевищує п'ятдесят осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за цей період перевищує сімдесят мільйонів гривень; 2) юридичних осіб, які є учасниками попередньої кваліфікації, учасниками процедури закупівлі відповідно до Закон України "Про публічні закупівлі», якщо вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг), робіт дорівнює або перевищує 20 мільйонів гривень»)».
Отже, Замовник визначив у тендерній документації на закупівлю вимоги до змісту тендерної пропозиції, а також документів, які подаються у складі тендерної пропозиції, порядку подання документів, дотримання яких має перевіряти при розгляді тендерних пропозицій.
Сторонами не заперечується, що учасник ТОВ «ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА» у складі своєї тендерної пропозиції на виконання зазначених вище вимог тендерної документації надав копію наказу № 80 від 08.06.2015 року на затвердження антикорупційної програми на підприємстві та призначення уповноваженого, відповідальної за реалізацію антикорупційної програми та антикорупційну програму російською мовою без завіреного перекладу українською мовою.
Зазначене свідчить про порушення учасником вимог тендерної документації, зокрема, п. 3.1 Додатку № 2, п. 6 Додатку № 6 до тендерної документації, п. 1.7 Розділу 1 тендерної документації.
Разом з цим, учасником ТОВ «ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА» було надано довідку від 18.03.2020 № 157/з, яка повністю відповідає умовам тендерної документації та зазначає, що учасник має затверджену антикорупційну програму та призначено уповноваженого з антикорупційної програми».
Суд зазначає, що дійсно, учасником ТОВ «ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА» у складі тендерної пропозиції на підтвердження вищезазначених вимог надано копію наказу № 80 від 08.06.2015 року на затвердження антикорупційної програми на підприємстві та призначення уповноваженного, відповідальної за реалізацію антикорупційної програми та антикорупційну програму, які викладені російською мовою без автентичного перекладу на українську мову.
Водночас, такий недолік тендерної документації (враховуючи наявність довідки від 18.03.2020 № 157/з про відсутність підстав відмови в участі ТОВ «ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА» у процедурі закупівлі відповідно до ст. 17 Закону №922-VIII) на думку суду є формальним.
Отже, суд дійшов висновку, що така невідповідність умов тендерної документації вимогам Закону, як-то надання копії наказу на затвердження антикорупційної програми на підприємстві та призначення уповноваженої особи, та антикорупційну програму російською мовою, не має жодного впливу на результати закупівлі, який визначений за умовою найбільш вигідної ціни, і не порушує принципів здійснення публічних закупівель.
Проаналізувавши пункт 3 констатуючої частини висновку від 30.12.2020 суд зазначає, що заходом спрямованим на усунення виявлених моніторингом порушень є покладення на позивача обов'язку:
1. Здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема, усунення порушення ч. 3 ст. 17 Закону, п. 2 ч. 2 ст. 22 Закону та ч. 1 ст. 23 Закону шляхом недопущення таких порушень в подальшому.
2. Здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень п. 4 ч. 1 ст. 30 Закону шляхом розірвання договору з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладеного у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявленого порушення.
Між тим, суд зазначає, що укладення договору є матеріальним юридичним фактом - правомірним правовстановлюючим вчинком (дією) сторін такого договору, направленим на виникнення взаємних прав та обов'язків.
Водночас, договір як зобов'язання є правовідношенням, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина перша статті 509 ЦК). Взаємні права та обов'язки сторін складають зміст договірного зобов'язання.
При цьому, слід виходити з того, що договір як факт є підставою виникнення договірного зобов'язання, яке в свою чергу є наслідком факту укладення договору.
У частині першій статті 203 Цивільного кодексу України наведено вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.
Частина перша статті 215 Цивільного кодексу України визначає підставою недійсності правочину недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, встановлених наведеними приписами статті 203 Кодексу.
У відповідності до частини першої статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Аналіз наведених нормативних підстав недійсності правочинів та її наслідків дає можливість дійти висновку, що інститут недійсності має на меті повне скасування правочину (розірвання договору) саме як юридичного факту, а його застосування має приводити до відновлення стану, який існував до укладення договору, який суперечить законодавству.
Суд враховує, що норми Закону №922-VIII не передбачають порядку усунення виявлених порушень процедури закупівлі після визначення переможця процедури закупівлі та укладення із ним договору про закупівлю. Тому, відповідач повинен чітко та послідовно із посиланням на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта вказати спосіб усунення виявлених моніторингом порушень.
Верховний Суд у постанові від 05.03.2020 у справі №640/467/19 вказав, що висновок про результати моніторингу закупівлі, який є індивідуально-правовим та породжує права і обов'язки для позивача, має відповідати вимогам, визначеним статті 2 КАС України.
Також, Верховний Суд серед іншого, звернув увагу на те, що зазначивши у висновку про необхідність усунути порушення законодавства у сфері закупівель, необхідно конкретизувати яких саме заходів має вжити позивач та визначити спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень. Можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб'єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень.
Вказане відповідає правовій позиції викладеній у численних постановах Верховного Суду від 10 грудня 2019 року у справі №160/9513/18 та від 11 червня 2020 року у справі №160/6502/19, від 12 серпня 2020 року у справі №160/11304/19, від 26 листопада 2020 року у справі №160/11367/19 та від 10 грудня 2020 року у справі №160/6501/19.
При цьому, за своєю юридичною природою наслідком, запропонованого органом державного фінансового контролю, припинення зобов'язань за договором є розірвання договору.
Такий захід реагування у вигляді зобов'язання розірвати укладений договір про закупівлю, на думку суду, є виключним заходом, обрання якого можливе у разі, якщо виявлені порушення реально створюють якусь загрозу. У висновку про результати моніторингу закупівлі взагалі не йде мова про неефективне, незаконне, нецільове використання бюджетних коштів, що не узгоджується з вимогою Держаудитслужби. Вимога припинити зобов'язання за договором про закупівлю з переможцем публічної закупівлі, який сумлінно виконується сторонами, може призвести до безпідставного порушення майнових прав господарюючих суб'єктів - сторін договору.
Суд наголошує, що захід реагування у вигляді зобов'язання розірвати укладений договір про закупівлю є виключним заходом та є непропорційним у співвідношенні з виявленими недоліками тендерної документації, оцінку яким надано судом в межах цього рішення.
При цьому, критерій "пропорційності" передбачає дотриманння справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються.
Принцип пропорційності неодноразово застосовував і Конституційний Суд України, визначаючи його, в першу чергу, як процесуальну справедливість.
У своєму Рішенні від 25.01.2012 №3-рп/2012 Конституційний Суд України зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який означає, зокрема, що заходи повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею.
Критерій "пропорційності" передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. Справедлива рівновага передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе "індивідуальний і надмірний тягар". При цьому з питань оцінки "пропорційності" ЄСПЛ, як і з питань наявності "суспільного", "публічного" інтересу, визнає за державою досить широку "сферу розсуду", за винятком випадків, коли такий "розсуд" не ґрунтується на розумних підставах.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд вважає, що висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області від 30.12.2020 року про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2020-02-04-002241-a є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, про наявність підстав для задоволення даного адміністративного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак, на користь позивача підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені ним судові витрати зі сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» акціонерного товариства «Українська залізниця» до Західного офісу Держаудитслужби, третя особа товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Україна», про визнання протиправним та скасування висновку - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати висновок Західного офісу Держаудитслужби від 30.12.2020 про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2020-02-04-002241-a.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Західного офісу Держаудитслужби (адреса: вул. Костюшка, 8, м. Львів; ЄДРПОУ 40479801) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі філії «Центр забезпечення виробництва» акціонерного товариства «Українська залізниця» (03049, м. Київ, пр-т. Повітрофлотський, буд. 11/15, код ЄДРПОУ 40081347) витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення
Суддя М.М. Крилова