Справа № 496/5463/25
Провадження № 1-кс/496/1666/25
19 вересня 2025 року м. Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області
у складі слідчого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12025162250000690 від 22.08.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України,
Адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 звернувся з клопотанням, в якому просить суд скасувати ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 26.08.2025 року в частині заборони користування автомобілем макри «Toyota camry», д.н.з НОМЕР_1 , рік випуску - 1993 року, згідно свідоцтву про реєстрацію ТЗ № НОМЕР_2 , належить на праві власності ОСОБА_5 , знаходиться у фактичному користуванні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , яка користується мобільним номером телефону НОМЕР_3 .
В обґрунтування клопотання зазначено, що ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 26.08.2025 року клопотання слідчого СВ ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 про арешт майна, за матеріалами кримінального провадження №12025162250000690 від 22.08.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України - задоволено.
Накладено арешт із забороною користування, розпорядження та відчуження до прийняття остаточного законного рішення у кримінальному проваджені №12025162250000690 від 22.08.2025 року на вилучене під час огляду місця події м. Біляївка, вул. Отамана Головатого (головна дорога) майно, а саме: легковий автомобіль марки «Toyota camry», д.н.з НОМЕР_1 , рік випуску - 1993 року, згідно свідоцтву про реєстрацію ТЗ № НОМЕР_2 , належить на праві власності ОСОБА_5 , знаходиться у фактичному користуванні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , яка користується мобільним номером телефону НОМЕР_3 ; мотоцикл марки «BMW R125GS Adventure», д.н.з НОМЕР_4 , рік випуску 2023, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_5 належить на праві власності ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , який користується мобільним номером телефону НОМЕР_6 , які було поміщено на штрафмайданчик за адресою: Одеська область, Одеський р-н, с. Міжлиманське, вул. Квіткова, 36.
Задовольняючи клопотання слідчого, яке погоджено з прокурором, суд виходив з того, що для досягнення повноти, всебічності та неупередженості розслідування факту дорожньо-транспортної пригоди, а саме збереження речових доказів для проведення судових експертиз, керуючись ст. ст. 40, 131, 132, 167, 170, 171 КПК України, слід накласти арешт із забороною користування, розпорядження та відчуження до прийняття остаточного законного рішення у кримінальному проваджені №12025162250000690 від 22.08.2025 року на вилучене під час огляду місця події м. Біляївка, вул. Отамана Головатого (головна дорога) майно.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного рішення слідчий суддя, згідно з ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст. 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для третіх осіб.
За змістом ч.3 ст. 170 КПК України, у справах про арешт майна з метою, наведеною у п.1 ч.2 ст. 170 КПК України, відповідність майна будь-якому з критеріїв речових доказів перевіряється згідно зі стандартом доведення «достатні підстави». Наведений стандарт не вимагає від сторони обвинувачення надання безумовних та беззаперечних доказів, але передбачає необхідність наведення достатньо вагомих та об'єктивних відомостей, аналіз яких у їх взаємозв'язку між собою дозволяє дійти висновку про відповідність вилученого майна критеріям речових доказів.
В свою чергу вимога органів, що здійснюють досудове розслідування про арешт вилученого майна до остаточного законного рішення у кримінальному провадженні суперечить принципу розумності та співрозмірності обмеження права в частині користування майном.
Адвокат зазначає, що водій ОСОБА_4 , яка є учасником ДТП вину свою у вчиненні кримінального правопорушення визнає. Згідно акту освідування особи, в алкогольному, наркотичному сп'янінні або під дією препаратів, що знижують увагу не перебувала. Вперше вчинила кримінальне правопорушення з необережності.
В свою чергу, в частині розумності та співрозмірності обмеження права власності шляхом позбавлення права власника чи користувача транспортного засобу користуватися належним йому на праві власності чи користуванні транспортним засобом веде до упередженого ставлення до дорожньо-транспортної ситуації та носить обвинувальний напрямок, що не допустимо згідно діючого процесуального законодавства. Зазначений автомобіль використовується її володільцем для організації ії побутових потреб та потреб її сім'ї. Зокрема перевезення дітей до дошкільного закладу. Чоловік володільця тимчасово вилученого майна мобілізований та боронить нашу державу від російських загарбників.
Транспортний засіб в результаті ДТП отримав незначні пошкодження, що дає змогу його використовувати без шкоди кримінальному провадженню. Сам транспортний засіб перебуває у технічно справному стані.
08.09.2025 року, за участі представників сторін на підставі рішення слідчого експертом, який є уповноваженим представникам НДІСЄ, було оглянуто транспортний засіб в наслідок чого зафіксовані наявні на них пошкодження.
Згідно абз.2 ч.1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Враховуючи проведення огляду автомобіля судовим експертом, беззастережне визнання вини володільцем транспортного засобу, а також відсутності подальшої потреби в застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, в частині заборони користування транспортним засобом, сторона захисту вважає, що подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, як заборона користування відпала потреба, адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 просив задовольнити клопотання.
Слідчий СВ Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області лейтенант поліції ОСОБА_8 19.09.2025 року надіслав на адресу суду письмові заперечення на клопотання про зняття арешту, в яких просив клопотання залишити без задоволення.
В обґрунтування поданих заперечень, слідчий зазначив, що у провадженні слідчого відділу Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12025162250000690 від 22.08.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, в ході досудового розслідування було вилучено та накладено арешт на вищевказані транспортні засоби та останні поміщені на штрафмайданчик за адресою: Одеська область, Одеський р-н, с. Міжлиманське, вул. Квіткова, 36. Відповідно до положень ст. 170 КПК України арешт майна застосовується з метою збереження речових доказів. Відповідно до ч.2 ст. 98 КПК України речовими доказами є предмети, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин. На даний час у кримінальному провадженні не проведені всі необхідні судові експертизи. Проведення експертиз є неможливим без збереження арештованих транспортних засобів у їх теперішньому стані, оскільки саме вони містять відомості, що мають доказове значення для встановлення істини у кримінальному провадженні.
Таким чином, зняття арешту на даному етапі досудового розслідування може призвести до втрати доказової бази та унеможливить проведення експертиз, що суперечить завданням кримінального провадження, визначеним ст. 2 КПК України.
Відповідно до ч.3 ст. 174 КПК України арешт може бути скасований лише у разі відпадіння підстав для його накладення. Оскільки вказані підстави не відпали, а потреба у збереженні речових доказів є актуальною, клопотання є передчасним і таким, що не підлягає задоволенню.
Адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, клопотань не надходило.
Слідчий СВ Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області лейтенант поліції ОСОБА_8 у судове засідання не з'явився, у поданих запереченнях просив розглянути клопотання про скасування арешту за його відсутності.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не здійснюється, згідно з ч.4 ст. 107 КПК України.
Дослідивши клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, а також письмові заперечення слідчого, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що ухвалою слідчого судді Біляївського районного суду Одеської області від 26.08.2025 року клопотання слідчого СВ ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 про арешт майна, за матеріалами кримінального провадження №12025162250000690 від 22.08.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України - задоволено. Накладено арешт із забороною користування, розпорядження та відчуження до прийняття остаточного законного рішення у кримінальному проваджені №12025162250000690 від 22.08.2025 року на вилучене під час огляду місця події м. Біляївка, вул. Отамана Головатого (головна дорога) майно, а саме: легковий автомобіль марки «Toyota camry», д.н.з НОМЕР_1 , рік випуску - 1993 року, згідно свідоцтву про реєстрацію ТЗ № НОМЕР_2 , належить на праві власності ОСОБА_5 , знаходиться у фактичному користуванні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , яка користується мобільним номером телефону НОМЕР_3 ; мотоцикл марки «BMW R125GS Adventure», д.н.з НОМЕР_4 , рік випуску 2023, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_5 належить на праві власності ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , який користується мобільним номером телефону НОМЕР_6 , які було поміщено на штрафмайданчик за адресою: Одеська область, Одеський р-н, с. Міжлиманське, вул. Квіткова, 36.
Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Згідно диспозиції ч.1 ст. 286 КК України передбачена відповідальність за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Незастосування обмеження права користування та розпорядження цим майном може призвести до приховування слідів кримінального правопорушення, перешкодить встановленню істини у справі та унеможливить досягнення завдань кримінального провадження.
Таким чином, із метою забезпечення збереження та унеможливлення відчуження, знищення чи перетворення речового доказу, накладений арешт, на даний час є розумним та співмірним з метою забезпечення завдань кримінального провадження порівняно із тимчасовим обмеженням прав власника чи користувача майна, враховуючи також наслідки, що настали.
Враховуючи позицію слідчого, який зазначив, що у кримінальному провадженні не проведені всі необхідні судові експертизи, на даний час існує потреба в продовженні дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, на даній стадії кримінального провадження не доведено необґрунтованість накладення арешту на майно та не доведено відсутність потреби в застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, та існують підстави для подальшого застосування арешту майна, а тому клопотання про скасування арешту майна є передчасним, отже, задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 174 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12025162250000690 від 22.08.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає, але заперечення проти неї може бути подано відповідно до ч.3 ст. 309 КПК України, під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1