65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"24" вересня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/2244/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Желєзної С.П., розглянувши у порядку письмового провадження заяву акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» (вх. №2-1402/25 від 09.09.2025) про ухвалення додаткового рішення по справі
за позовом: акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі»
до відповідача: фізичної особи-підприємця Гонтар Валентини Петрівни
про стягнення 137 849,69 грн
Рішенням Господарського суду Одеської області від 03.09.2025 у даній справі позовні вимоги акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» (далі по тексту - АТ «ДТЕК Одеські електромережі») до фізичної особи-підприємця Гонтар Валентини Петрівни (далі по тексту - ФОП Гонтар В.П.) було задоволено шляхом присудження до стягнення на користь позивача заборгованості за необліковану електричну енергію в розмірі 137781,74 грн, 3% річних у розмірі 67,95 грн, судового збору у розмірі 2 422,40 грн.
09.09.2025 до суду від АТ «ДТЕК Одеські електромережі» надійшла заява про розподіл витрат на правову допомогу у розмірі 12 000,00 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 221 ГПК України суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Ухвалою від 09.09.2025 судом було прийнято заяву позивача до розгляду без повідомлення учасників справи, встановлено відповідачу термін до 18.09.2025 для подання заперечень на заяву позивача про розподіл витрат на правову допомогу.
18.09.2025 до суду від ФОП Гонтар В.П. надійшли заперечення на заяву позивача про розподіл витрат на правову допомогу, згідно яких відповідач просить відмовити у задоволенні заяви. Відповідач вважає, що заявлений позивачем розмір витрат є необґрунтовано великим та не підтверджується належними доказами у зв'язку з ненаданням позивачем акта наданих послуг з додатком до нього, що містить детальний опис робіт (наданих послуг) та їх вартість. Вказана обставина, за твердженням відповідача, підтверджується копією отриманої ФОП Гонтар В.П. заяви про ухвалення додаткового рішення з додатками. Крім того, відповідач стверджує, що заявлений позивачем до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 12 000,00 грн не відповідає критеріям, що наведені у ч. 4 ст. 126 ГПК України, оскільки надані послуги охоплюються однією послугою зі здійснення підготовки заяви по суті спору. Посилаючись на викладені обставини, відповідач просить відмовити у задоволенні заяви АТ «ДТЕК Одеські електромережі».
18.09.2025 до суду від АТ «ДТЕК Одеські електромережі» надійшли додаткові пояснення, у яких позивач звертає увагу на надання суду акта наданих послуг з додатком до нього, а також направлення вказаних доказів на адресу відповідача, на підтвердження чого позивачем до заяви про ухвалення додаткового рішення було надано лист з описом вкладення.
Вирішуючи питання про наявність правових підстав для ухвалення додаткового рішення, господарський суд виходить із наступного.
Згідно зі ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Слід зазначити, що АТ «ДТЕК Одеські електромережі» у позовній заяві було повідомлено, що попередній розрахунок витрат на правничу допомогу становить 12 000,00 грн.
При цьому позивачем було повідомлено, що крім договору про надання правової допомоги, доданого до позовної заяви, суду буде надано додаткову угоду до договору, акт наданих послуг та докази оплати вказаних послуг.
Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Рішенням суду від 03.09.2025 позовні вимоги АТ «ДТЕК Одеські електромережі» було задоволено.
09.09.2025 до суду від АТ «ДТЕК Одеські електромережі» надійшла заява про розподіл витрат на правову допомогу у розмірі 12 000,00 грн.
Таким чином, позивачем, з дотриманням вимог ч. 8 ст. 129 ГПК України, протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду було подано заяву про розподіл витрат на правову допомогу.
З огляду на викладене, господарський суд доходить висновку про дотримання позивачем порядку повідомлення та надання суду доказів на підтвердження понесення витрат на правову допомогу, що свідчить про наявність підстав для їх розподілу у порядку, встановленому процесуальним законодавством.
Відповідно до ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Відповідно до п. 3 ч. 1, 2 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
На підтвердження понесення витрат на правову допомогу позивачем було надано суду договір про надання правової допомоги №7074-ООЕ від 22.01.2024, укладений між позивачем (Клієнт) та адвокатським об'єднанням «Перший радник» (Виконавець), згідно з п. 1.1 якого в рамках даного договору Виконавець зобов'язується надавати Клієнтові правову допомогу (надалі - послуги) за окремими письмовими або усними дорученнями останнього.
Сторони узгодили, що зміст, обсяг, вартість послуг, номер судової справи, в межах якої надається правова допомога, та судова інстанція відображається сторонами в акті наданих послуг. Враховуючи складність справи, значення справи для Клієнта, часу витраченого адвокатом на надання послуг сторони відображають в акті наданих послуг опис наданих послуг, та їх загальну вартість (розмір гонорару) (п. п. 1.3, 3.3 договору №7074-ООЕ від 22.01.2024).
Згідно з п. 4.6 договору №7074-ООЕ від 22.01.2024 оплата наданих послуг з правової допомоги та компенсація витрат здійснюється Клієнтом за фактом їх надання (понесення) на підставі погоджених та підписаних сторонами актів наданих послуг впродовж 30 (тридцяти) календарних днів, з моменту фактичного виконання рішення суду, у межах суми стягнутої на користь Виконавця.
Відповідно до п. 5.1 договору №7074-ООЕ від 22.01.2024 цей договір набирає чинності з дати його підписання та діє до 31.12.2024, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Додатковою угодою №7074-ООЕ/1 від 01.10.2024 до договору №7074-ООЕ від 22.01.2024 сторонами було змінено орієнтовну суму договору та продовжено строк дії договору до 31.12.2025.
08.09.2025 між позивачем та адвокатським об'єднанням «Перший радник» було підписано акт наданих послуг №49-ОЕМ, у якому сторонами було зафіксовано, що Виконавцем у період з 04.06.2025 по 08.09.2025 надано професійну правничу допомогу в межах судової справи №916/2244/25. Вартість наданої правової допомоги оцінена сторонами у розмірі 12 000,00 грн, детальний опис робіт наведений у додатку №1 до акта наданих послуг.
У додатку №1 до акта наданих послуг №49-ОЕМ від 08.09.2025 зазначені наступні види послуг, наданих Виконавцем: вивчення нормативно-правового регулювання спірних правовідносин, аналіз судової практики з подібних спорів - 2 год.; розробка загальної стратегії дій щодо захисту інтересів Клієнта, підготовка та систематизація доказової бази - 4 год.; підготовка та подання процесуальних та інших документів правового характеру (позовна заява, інші заяви), загальний моніторинг справи, участь у судових засіданнях - 4 год.
Суд зазначає, що акт наданих послуг №49-ОЕМ від 08.09.2025 з додатком був доданий до заяви про ухвалення додаткового рішення, а також направлений на адресу відповідача засобами поштового зв'язку, на підтвердження чого суду було надано лист з описом вкладення. З огляду на викладене судом відхиляються доводи відповідача про ненадання позивачем доказів на підтвердження понесення витрат на правову допомогу.
Згідно з ч. ч. 1, 4 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Разом із тим у частині 5 ст. 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не покладати такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020р. у справі №755/9215/15-ц вказала, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу (пункти 28-29).
Відповідно до ст. 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Враховуючи вищенаведене суд зазначає, що саме на ФОП Гонтар В.П. покладено обов'язок доведення суду неспівмірності витрат. Проте неспівмірність витрат на правову допомогу відповідачем належним чином доведена не була.
Судом враховано, що зміст наданої позивачу правової допомоги полягає у підготуванні та подачі адвокатом позовної заяви, участі адвоката у двох судових засіданнях, подання відповіді на відзив та заяви з процесуальних питань. Таким чином, зазначена у акті наданих послуг №49-ОЕМ від 08.09.2025 вартість правової допомоги розмірі 12 000,00 грн є співмірною із складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та ціною позову.
З огляду на викладене, враховуючи недоведеність відповідачем неспівмірності витрат, керуючись принципом пропорційності, критеріями реальності, співмірності та розумності судових витрат, приймаючи до уваги відсутність обставин, на підставі яких суд може зробити висновок про наявність підстав для відмови у задоволенні заяви позивача, приймаючи до уваги задоволення заявлених позивачем вимог у повному обсязі, господарський суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення заяви АТ «ДТЕК Одеські електромережі» шляхом присудження до стягнення з ФОП Гонтар В.П. витрат на правову допомогу у розмірі 12 000,00 грн.
Керуючись ст. ст. 86, 123, 126, 129, 221, 236 - 238, 244, ГПК України, суд, -
1. Заяву акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» про розподіл витрат на правову допомогу - задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Гонтар Валентини Петрівни / АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 / на користь акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» /65031, м. Одеса, вул. Миколи Боровського, 28б; ідентифікаційний код 00131713/ витрати на правову допомогу у розмірі 12 000,00 грн /дванадцять тисяч грн 00 коп./.
Додаткове рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.
Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного рішення суду.
Повне додаткове рішення складено 24.09.2025.
Суддя С.П. Желєзна