майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"25" вересня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/808/24
Господарський суд Житомирської області у складі: судді Прядко О.В.,
розглянувши без повідомлення (виклику) учасників справи заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення вих.№01072025 від 01.07.2025 у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБР ЛОГІСТИК"
до Головного управління Національної поліції в Житомирській області
про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями та бездіяльністю органів державної влади, в сумі 2990891,64 грн,
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТБР ЛОГІСТИК" (далі - ТОВ "ТБР ЛОГІСТИК") звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом до Головного управління Національної поліції в Житомирській області (далі - ГУНП в Житомирській області) про стягнення з Державного бюджету України шкоди, завданої незаконними діями та бездіяльністю органу державної влади, в сумі 2990891,64 грн, з яких 547093,37 грн прямих збитків та 2443798,27 грн без ПДВ недоотриманих доходів.
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 30.06.2025 позов ТОВ "ТБР ЛОГІСТИК" задоволено частково, стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ "ТБР ЛОГІСТИК" майнову шкоду у розмірі 1046534,07 грн; у задоволенні решти позову відмовлено.
01.07.2025 до суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення вих.№01072025 від 01.07.2025, згідно з якою останній просить стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ "ТБР ЛОГІСТИК" 116500,00 грн витрат на забезпечення професійної правничої допомоги та 82000,00 грн витрат на оплату експертизи (т.3, а.с.120-125).
04.07.2025 до суду від представника відповідача надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги №459392025 від 04.07.2025, згідно з яким останній вважає, що заявлені позивачем судові витрати на професійну правничу допомогу та оплату економічної експертизи є необґрунтованими, завищеними, підстави для їх стягнення з Державного бюджету України у збільшеному розмірі відсутні, просив суд врахувати критерії співмірності таких витрат. На думку відповідача, витрати на професійну правничу допомогу становлять 40658,50 грн з огляду на те, що судова практика у аналогічних спорах є сталою, а тому вивчення правових позицій і надання юридичних консультацій представником позивача не вимагало значного часу; процесуальні документи зі сторони позивача містять ідентичні обґрунтування, складені за допомогою комп'ютерної техніки; представник позивача у справі хоча і приймав участь у десяти судових засіданнях, але саме неподання ним усіх належних доказів разом із позовною заявою і призвело до такої їх кількості; додаткова угода до договору про надання професійної правничої допомоги №15/08-1 від 15.08.2023, який діє до 15.08.2024, складена 31.12.2024, ані договір №15/08-1, ані додаткова угода до цього договору не містять посилання на те, що адвокат Вірьовкін О.І. бере на себе зобов'язання надавати необхідну правову допомогу саме у господарській справі №906/808/24. На думку відповідача, витрати на оплату економічної експертизи становлять 7872,00 грн, оскільки позов заявлено за ціною 2990891,64 грн і задоволено з урахуванням експертизи на суму 289553,26 грн, тобто на 9,6%, в іншій частині висновки експерта та спеціаліста за результатами економічного дослідження судом не приймалися до уваги (т.3, а.с.127-135).
Ухвалою суду від 14.07.2025 призначено судове засідання для розгляду заяви представника позивача вих.№01072025 від 01.07.2025 на 21.07.2025.
Суд встановив, що станом на час призначеного судового засідання 21.07.2025 зареєстровано апеляційну скаргу ГУНП в Житомирській області на рішення Господарського суду Житомирської області від 30.06.2025 у справі №906/808/24. Відтак ухвалою суду від 21.07.2025 було відкладено розгляд заяви представника позивача вих.№01072025 від 01.07.2025 до повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду, а також повернення матеріалів справи №906/808/24 до Господарського суду Житомирської області.
Постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 03.09.2025 апеляційну скаргу ГУНП в Житомирській області та апеляційну скаргу ТОВ "ТБР ЛОГІСТИК" на рішення Господарського суду Житомирської області від 30.06.2025 у справі №906/808/24 залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
15.09.2025 матеріали справи №906/808/24 повернулися до Господарського суду Житомирської області.
16.09.2025 на примусове виконання рішення суду видано наказ.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст.244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Ухвалою суду від 16.09.2025 постановлено здійснювати розгляд заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення вих.№01072025 від 01.07.2025 без повідомлення (виклику) учасників справи.
Суд при вирішенні питання про розподіл судових витрат позивача на професійну правничу допомогу виходить з нижчевикладеного.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст.2 ГПК України ).
Згідно з ч.1, п.1 ч.3 ст.123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Метою впровадження вищезгаданого принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація цього принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст.124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст.126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (ст.129 ГПК України).
Як встановлено судом, позивач на виконання вимог ч.1 ст.124, п.9 ч.3 ст.162 ГПК України у позовній заяві повідомив, що орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які він очікує понести у зв'язку з розглядом справи, складається: із суми судового збору у розмірі 44863,37 грн; витрат на проведення судової експертизи у розмірі 82000,00 грн, а також витрат на забезпечення професійної правничої допомоги у розмірі 300000,00 грн, докази понесення останніх будуть подані протягом 5 днів з дня ухвалення рішення суду (т.1, а.с.25).
Також представник позивача у судовому засіданні 18.06.2025 до закінчення судових дебатів заявив про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, докази понесення яких будуть подані в порядку ч.8 ст.129 ГПК України.
Згідно з ч.8 ст.129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Зважаючи на викладене, при ухваленні рішення від 30.06.2025 за наслідками розгляду справи №906/808/24 питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу господарським судом не вирішувалося.
Заяву про ухвалення додаткового рішення від 01.07.2025 з доданими до неї документами було подано представником позивача в електронній формі через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС 01.07.2025, тобто в межах п'ятиденного строку, визначеного абз.3 ч.8 ст.129 ГПК України.
Отже порядок та строк подання доказів щодо обсягу наданих адвокатом послуг і виконаних робіт та їх вартості заявником дотримано.
За аналізом процесуального законодавства визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат сторони на професійну правничу допомогу.
Так, згідно з ч.ч.1, 2 ст.126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.126 ГПК України).
За загальним правилом розподілу судових витрат, визначеним у ч.4 ст.129 ГПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З матеріалів справи слідує, що правову допомогу ТОВ "ТБР ЛОГІСТИК" надавав адвокат Вірьовкін О.І., повноваження та обсяг прав якого підтверджуються ордером на надання правничої (правової) допомоги серії АМ №1097305 від 15.08.2024 (т.3, а.с.123).
Відповідно до ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ч.ч.1, 2 ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19).
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст.30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Як встановлено судом, 15.08.2023 між адвокатом Вірьовкіним О.І. та ТОВ "ТБР ЛОГІСТИК" (далі - замовник) укладено договір про надання професійної правничої допомоги №15/08-1 (далі - договір) (т.3, а.с.121), згідно з п.1.1 якого адвокат бере на себе зобов'язання надавати професійну правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а замовник зобов'язаний оплатити роботи у порядку та строки, обумовлені сторонами в даному договорі.
Адвокат відповідно до узгоджених сторонами доручень надає замовнику консультаційні та юридичні послуги (професійно правничі) послуги щодо захисту та представництва інтересів, зокрема, в загальних, адміністративних, господарських судах України усіх інстанцій, зокрема у цивільних, господарських та адміністративних справах, у справах про адміністративні правопорушення, у справах окремого та наказного провадження, в кримінальному провадженні, в тому числі оскарження дій та бездіяльності службових та посадових осіб (1.2 договору ).
Даний договір діє до 15.08.2024 та набирає чинності з моменту його підписання (п.2.1 договору).
Відповідно до п.3.1, п.3.2 договору, за правову допомогу, передбачену в п.1.2 договору, замовник сплачує адвокату винагороду в розмірі, визначеному розділом 4 цього договору. В ціну договору не включені фактичні витрати щодо виконання адвокатом зобов'язань за договором.
Згідно з п.4.1 договору, розмір оплати праці адвоката при надання правової допомоги, а також умови та порядок розрахунків визначаються в актах прийому-передачі наданих послуг.
Сторони погоджують, що підписання акта прийому-передачі наданих послуг є підтвердженням надання якісних послуг згідно замовлення і замовник зобов'язаний їх оплатити (п.4.3 договору). Вартість послуг може визначатися сторонами у актах прийому-передачі наданих послуг у фіксованій сумі за один місяць (п.4.5 договору).
Додатковою угодою від 31.12.2024 до договору №15/08-1 від 15.08.2023 сторони вирішили продовжити дію вказаного договору до 31.12.2027. Всі інші умови договору є незмінними (т.3, а.с.122).
За актом прийому-передачі наданих послуг №1 від 01.07.2025 до договору, адвокатом надано позивачу послуги у справі №906/808/24 згідно визначеного переліку, а саме:
- підготовка та подання позовної заяви про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями та бездіяльністю органів державної влади, до Господарського суду Житомирської області про стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ "ТБР ЛОГІСТИК" (код 37219597) 2990891,64 грн без ПДВ вартістю 34000,00 грн;
- підготовка та подання відповіді на відзив 16.08.2024 - 15000,00 грн;
- підготовка та подання додаткових пояснень 12.09.2024 - 10000,00 грн;
- підготовка та подання додаткових пояснень 16.05.2025, 07.03.2025, 19.03.2025 - 13500,00 грн (по 4500,00 грн за кожне);
- підготовка та подання заперечень на клопотання про витребування доказів 27.09.2024 - 4500,00 грн;
- підготовка та подання заперечень на клопотання про призначення експертизи 27.09.2024 - 4500,00 грн;
- підготовка та подання заперечень на клопотання про витребування доказів 27.09.2024 - 4500,00 грн;
- підготовка та подання заперечень на клопотання про зупинення розгляду судової справи 27.09.2024 - 4500,00 грн;
- представництво замовника в суді, з розрахунку одне судове засідання 2600,00 грн, а саме: 11.09.2024, 25.11.2024, 16.12.2024, 20.01.2025, 03.03.2025, 17.03.2025, 02.04.2025, 21.05.2025, 18.06.2025, 30.03.2025, - 26000,00 грн (т.3, а.с.122 на звороті).
Верховний Суд вказав, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат; суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, від 16.11.2022 у справі №922/1964/21; постанови Верховного Суду від 05.03.2024 №912/3432/23, від 15.04.2025 у справі №910/6138/24; додаткові постанови Верховного Суду у складі колегії судді Касаційного господарського суду від 15.06.2021 у справі №912/1025/20, від 12.07.2024 у справі №913/205/23).
У постанові Верховного Суду від 18.02.2025 у справі №910/2990/24 зазначено, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумним та виправданим. Тобто суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Частиною 4 ст.126 ГПК України унормовано, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з ч.5 ст.126 ГПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (ч.5 ст.129 ГПК України).
При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат. Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч.4 ст.129 ГПК України, визначені також положеннями ч.ч.6, 7, 9 ст.129 ГПК України.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 №911/1964/21 вказано, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Суд зобов'язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 28.11.2002 у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (позиція викладена Верховним Судом у постановах від 05.06.2019 у справі №922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі №915/237/18).
Водночас суд зауважує, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та від 22.11.2019 у справі №910/906/18).
Дослідивши надані позивачем документи в обґрунтування заяви про ухвалення додаткового рішення вих.№01072025 від 01.07.2025 в сукупності з іншими матеріалами справи, суд дійшов висновку, що співмірними зі складністю даної справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та ціною позову є витрати позивача на професійну правову допомогу у розмірі 112000,00 грн, який є обґрунтованим, відповідає критерію розумності та підтверджений належними й допустимими доказами. При цьому безпідставним є повторне включення до розрахунку витрат суми оплати за одну і ту ж послугу - «підготовка та подання заперечень на клопотання про витребування доказів 27.09.2024 - 4500,00 грн», яка передбачена в п.7 та повторюється в п.9 акта прийому-передачі наданих послуг, у зв'язку з чим не підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача.
Щодо стягнення судових витрат, понесених позивачем на проведення експертизи в сумі 82000,00 грн, суд зазначає таке.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.11.2023 у справі №712/4126/22 (провадження №14-123цс23) констатує, що:
(1) витрати, пов'язані із залученням експертів та проведенням експертизи, належать до судових витрат;
(2) висновок експерта може бути підготовлений як на підставі ухвали суду про призначення експертизи, так і на замовлення учасника справи;
(3) у разі подання учасником справи до суду висновку експерта, складеного на його замовлення, у такому висновку має бути зазначено, що його підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. При цьому інша сторона може подати до суду заяву про наявність підстав для відводу експерта, який підготував висновок на замовлення іншої особи, і в разі, якщо суд визнає наявність таких підстав, зазначений висновок не приймається судом до розгляду;
(4) при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує не те, коли замовлено експертизу та отримано висновок експерта - до чи після звернення позивача до суду із позовом, а те, чи пов'язані безпосередньо ці витрати з розглядом справи.
Відшкодування витрат за проведення експертизи не обмежується випадком її призначення та проведення після відкриття провадження у справі. Відтак сторона, на користь якої ухвалено рішення, має право на відшкодування витрат за експертизу, проведену до подання позову, якщо такі витрати пов'язані з розглядом справи, зокрема якщо судом враховано відповідний висновок експерта як доказ.
За приписами ч.ч.4-7 ст.127 ГПК України, розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.
Під час розгляду справи та ухвалення судового рішення у справі №906/808/24 суд врахував висновок експерта за результатами проведення економічної експертизи №367/06.2024 від 24.06.2024 в частині, що стосується визначення розміру нарахованої та виплаченої заробітної плати та сплати ЄСВ, як належний доказ.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "ТБР ЛОГІСТИК" у зв'язку з розглядом справи №906/808/24 здійснено оплату за проведення економічної експертизи згідно договору про надання послуг від 21.05.2024, укладеного між ТОВ "ТБР ЛОГІСТИК" та ТОВ "УКРАЇНСЬКИЙ ЦЕНТР ЕКСПЕРТИЗИ ТА ОЦІНКИ", та на підставі акта здачі-приймання робіт (послуг) за цим договором, у розмірі 41000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №469 від 24.05.2024 (т.1, а.с.76-81). Витрати позивача у цій частині суд вважає реальними, обґрунтованими і безпосередньо пов'язаними з розглядом даної справи.
Поряд із цим, згідно з платіжною інструкцією №241 від 29.03.2024 (т.1, а.с.82), ТОВ "ТБР ЛОГІСТИК" сплачено 41000,00 грн на рахунок ТОВ "УКРАЇНСЬКИЙ ЦЕНТР ЕКСПЕРТИЗИ ТА ОЦІНКИ" «за проведення економічного дослідження згідно договору від 29.03.2024 по рахунку-фактурі від 29.03.2024, без ПДВ», яких (договору та рахунку-фактури) до матеріалів справи не додано, що позбавляє суд можливості перевірити та встановити, чи пов'язані ці витрати саме з розглядом даної справи №906/808/24, а відтак і підстави для їх відшкодуванню за рахунок відповідача відсутні.
Враховуючи вищевикладене і те, що рішенням Господарського суду Житомирської області від 30.06.2025 у справі №906/808/24, яке залишено без змін постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 03.09.2025, позов ТОВ "ТБР ЛОГІСТИК" до ГУНП в Житомирській області задоволено частково на суму 1046534,07 грн, суд дійшов висновку задовольнити заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення вих.№01072025 від 01.07.2025 частково, стягнути з держави за рахунок коштів Державного бюджету України, оскільки держава брала участь у справі як відповідач через відповідний її орган - ГУНП в Житомирській області, наділений повноваженнями саме у спірних правовідносинах, зокрема і представляти державу в суді, на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 39188,80 грн та витрати на проведення експертизи в сумі 14345,90 грн, в частині стягнення решти - 77311,20 грн витрат на послуги адвоката та 67654,10 грн витрат на проведення експертизи відмовити.
Керуючись ст. ст. 86, 123, 127, 129, 233, 244 ГПК України, господарський суд
1. Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення вих.№01072025 від 01.07.2025 задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБР ЛОГІСТИК" (вул. Січових Стрільців, буд. 16/3, оф. 1. м. Коломия, Коломийський р-н, Івано-Франківська обл., 78203, код ЄДРПОУ 37219597) 39188,80 грн витрат на професійну правничу допомогу та 14345,90 грн витрат на проведення експертизи.
3. У задоволенні решти заяви вих.№01072025 від 01.07.2025 відмовити.
Додаткове рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного додаткового рішення.
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Прядко О.В.
Друк: 1 - у справу;
- сторонам та представнику позивача (до ел.каб.).