Україна
Донецький окружний адміністративний суд
22 вересня 2025 року Справа№200/5876/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Крилової М.М.., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
04 серпня 2025 року до Донецького окружного адміністративного суду, через підсистему ЄСІТС «Електронний Суд», надійшов позов адвоката Ольховського О.Г., який діє в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - Відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - Відповідач 2) про:
- визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 25.06.2025 № 163950034501 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до статті 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788- ХІІ «Про пенсійне забезпечення»;
- зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до пільгового підземного стажу ОСОБА_1 період навчання з 01.09.2000 по 01.02.2004, зарахувати до пільгового підземного стажу період роботи з 01.10.2003 по 22.10.2003, з 24.10.2003 по 03.01.2004, з 04.01.2004 по 31.01.2004, з 01.04.2004 по 13.04.2004, з 16.04.2004 по 07.04.2005, з 01.07.2006 по 20.02.2009, з 06.04.2009 по 07.12.2023, та зарахувати до пільгового підземного стажу періоди служби з 07.03.2022 по 25.11.2022, з 29.06.2023 по 22.09.2023 в зоні бойових дій у трикратному розмірі та призначити й виплачувати йому пенсію за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, відповідно до статті 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення», статті 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та відповідно до статей 1, 8 Закону України від 02.09.2008 № 345-VI «Про підвищення престижності шахтарської праці», починаючи з 17.06.2025.
Обґрунтовуючи позов позивач посилається на те, що він звернувся до Відповідача 1 із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах. Однак рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 25.06.2025 № 163950034501 позивачу відмовлено у призначенні пенсії, у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу відповідно до п. 1 ч. 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Позивач вважає рішення протиправним та таким, що порушує його право на належне пенсійне забезпечення, оскільки згідно з відомостями трудової книжки у нього наявний пільговий стаж за Списком № 1 для призначення пенсії на пільгових умовах.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 07 серпня 2025 року відкрито провадження в справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження, витребувано копії та докази.
Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області позов не визнало, 18 серпня 2025 року надало відзив на адміністративний позов, зі змісту якого просив відмовити у задоволенні позовних вимог. В обгрунтування своєї позиції Відповідач 2 зазначив, що за результатами розгляду документів, доданих до заяви до пільгового та страхового стажу не зараховано період навчання по 01.02.2004 згідно з дипломом НОМЕР_1 , оскільки відсутня дата початку навчання, додаток до диплома не надано. До пільгового стажу не зараховано: періоди роботи згідно довідки № 828 від 07.12.2023, виданою ПАТ «ШАХТОУПРАВЛІННЯ «ПОКРОВСЬКЕ»», оскільки довідка не відповідає Додатку 5 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993р. № 637, а саме: в довідці наявні дані про підземні спуски та зазначено підрахунок пільгового стажу без урахування підземних спусків; в довідці зазначено посилання на Список №1 Постанови КМУ №36 від 16.01.2003 за період з 06.04.2009 по 07.12.2023, у зазначені періоди роботи на пільгових умовах чинною є Постанова КМУ № 461 від 24.06.2016; періоди підземних спусків відображені в довідці без кутового штампу № 367 від 26.08.2016, виданою ПАТ «УКРВУГЛЕБУД», оскільки довідка не відповідає Додатку 5 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.
З урахуванням наданих документів та даних, що містяться в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, встановлено, що страховий стаж ОСОБА_1 на дату звернення складав 21 рік 3 місяці 28 днів (з урахуванням кратності 26 років 3 місяці 28 днів). Пільговий стаж за Списком № 1 - 5 років 6 місяців 22 дні. Вік Позивача на момент звернення - 40 років.
наявність відповідного страхового та пільгового стажу. Враховуючи вищенаведене, 25.06.2025 головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області прийнято рішення № 163950034501 відмовити ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу та недосягненням пенсійного віку.
27 серпня 2025 року Відповідачем 1 надано до суду відзив на позовну заяву, у якому, зокрема, вказано, що відповідно до екстериторіальності розподілу єдиної черги завдань, заява позивача від 17.06.2025 про призначення пенсії була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області. За результатом розгляду заяви ОСОБА_1 , Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області було прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії від 25.06.2025 №163950034501. Робить висновок, що оскільки, за принципом екстериторіальності заяву позивача від 17.062025 розглядало Головне управління ПФУ в Харківській області, Головне управління не погоджується з залученням його до участі у даній справі як другого відповідача та заперечує проти позовних вимог ОСОБА_1 .
Згідно з нормами статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України що підтверджується паспортом-ID картка № НОМЕР_2 від 17.10.2019 року, має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій відповідно до посвідчення серії НОМЕР_3 від 31.08.2023 року.
17.06.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та надав всі необхідні документи.
Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ, а саме Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області для розгляду заяви позивача від 17.06.2025 року.
Рішенням Відповідача 2 від 25.06.2025 № 163950034501 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу та недосягненням пенсійного віку. Вік заявника 40 років. Страховий стаж особи становить 21 рік 3 місяці 28 днів (з урахуванням кратності 26 років 3 місяці 28 днів). Пільговий стаж по Списку № 1 складає 5 років 6 місяців 22 дні.
За доданими документами до страхового стажу не зараховано період навчання по 01.02.2004 згідно з дипломом НОМЕР_1 , оскільки відсутня дата початку навчання, додаток до диплома не надано.
До пільгового стажу не зараховано:
- періоди роботи відповідно до довідки №828 від 07.12.2023р. Виданою ПАТ «ШАХТОУПРАВЛІННЯ «ПОКРОВСЬКЕ»», оскільки довідка не відповідає Додатку 5 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993р. № 637, а саме: в довідці наявні дані про підземні спуски та зазначено підрахунок пільгового стажу без урахування підземних спусків; в довідці зазначене посилання на Список№1 Постанови КМУ №36 від 16.01.2003 за період з 06.04.2009 по 07.12.2023, у зазначені періоди роботи на пільгових умовах чинною є Постанова КМУ №461 від 24.06.2016;
- періоди підземних спусків відображені в довідці без кутового штампу №367 від 26.08.2016р. виданою ПАТ «УКРВУГЛЕБУД», оскільки довідка не відповідає Додатку 5 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993р. № 637.
Вважаючи протиправним рішення відповідача щодо відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах, позивач звернувся із позовом до суду.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 5 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Відповідно до абзаців першого, другого пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Статтею 114 Закону №1058 врегульовано питання пенсій за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.
Згідно з частиною 1 статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Відповідно до частини 3 статті 114 Закону № 1058-IV, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановленийабзацом першимстатті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановленийабзацом першимпункту 1 частини другої цієї статті.
За частиною 1 статті 14 Закону № 1788-XII з урахуванням рішення Конституційного Суду№ 1-р/2020 від 23.01.2020, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.
При наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок за кожний повний рік цих робіт пенсійний вік, передбачений статтею 12 цього Закону, знижується на 1 рік.
Відповідно до статті 62 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 63 від 12 серпня 1993 року затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі по тексту Порядок).
Пунктом 1 Порядку передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Отже, додаткові документи для підтвердження стажу роботи вимагаються лише у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 01.12.2005 №1451/11731, встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Відповідно до пункту 4.2 Порядку № 383 результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Відповідно до пункту 4.3 Порядку № 383 у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
Пунктом 10 Порядку № 383 установлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку з оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку з наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та в разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку № 637.
Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 у справі № 234/13910/17, від 07.03.2018 у справі № 233/2084/17, від 25.04.2019 №159/4178/16-а.
Позивач просить зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до пільгового підземного стажу період навчання з 01.09.2000 по 01.02.2004, зарахувати до пільгового підземного стажу період роботи з 01.10.2003 по 22.10.2003, з 24.10.2003 по 03.01.2004, з 04.01.2004 по 31.01.2004, з 01.04.2004 по 13.04.2004, з 16.04.2004 по 07.04.2005, з 01.07.2006 по 20.02.2009, з 06.04.2009 по 07.12.2023, та зарахувати до пільгового підземного стажу періоди служби з 07.03.2022 по 25.11.2022, з 29.06.2023 по 22.09.2023 в зоні бойових дій у трикратному розмірі та призначити й виплачувати йому пенсію за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, відповідно до статті 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення», статті 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та відповідно до статей 1, 8 Закону України від 02.09.2008 № 345-VI «Про підвищення престижності шахтарської праці», починаючи з 17.06.2025.
Зі спірного рішення Відповідача 2 від 25.06.2025 №163950034501 позивачу не зараховано до страхового стажу період навчання період навчання по 01.02.2004, періоди роботи відповідно до довідки №828 від 07.12.2023 виданою ПАТ «ШАХТОУПРАВЛІННЯ «ПОКРОВСЬКЕ»» та періоди підземних спусків відображені в довідці без кутового штампу №367 від 26.08.2016 року виданою ПАТ «УКРВУГЛЕБУД»
Адміністративний суд під час перевірки правомірності рішення суб'єкта владних повноважень, повинен надати правову оцінку тим обставинам, які стали підставою для його прийняття та наведені безпосередньо у цьому рішенні, а не тим, які в подальшому були виявлені суб'єктом владних повноважень для доведення правомірності («виправдання») свого рішення.
Аналогічна правова позиція міститься у п. 75 постанови Верховного Суду від 17.12.2018 по справі №509/4156/15-а (адміністративне провадження №К/9901/7504/18).
У трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_4 від 14.02.2002 року, щодо спірних періодів, наявні наступні записи:
06.02.2002 - 07.02.2002 заняття в учбовому пункті (запис № 1);
14.02.2002 - прийнятий учнем електрослюсаря (слюсаря) чергового по ремонту обладнання на час практики (запис № 2);
24.06.2002 - звільнений у зв'язку з закінченням практики (запис № 3);
23.09.2002 - 24.09.2002 заняття в учбовому пункті (запис № 4);
26.09.2002 - прийнятий учнем електрослюсаря (слюсаря) чергового по ремонту обладнання поверхні на час практики (запис № 5);
27.06.2003 - звільнений у зв'язку з закінченням практики (запис № 6);
01.10.2003 - 22.10.2003 заняття в учбовому пункті (запис № 7);
24.10.2003 - прийнятий учнем електрослюсаря підземного з повним робочим днем а шахті на час практики (запис № 8);
04.01.2004 - переведений учнем машиніста підземних установок підземним з повним робочим днем в шахті (запис № 9);
31.01.2004 - звільнення у зв'язку з закінченням практики (запис № 10);
01.09.2000 - 01.02.2004 навчання в ПТУ № 38 м. Красноармійська (запис № 11);
01.04.2004 - 13.04.2004 заняття в учбовому пункті (запис № 12);
16.04.2004 - прийнятий електрослюсарем підземним з повним робочим днем в шахті (запис № 13);
07.04.2005 - звільнення у зв'язку з призовом в Збройні Сили України (запис № 14);
01.07.2006 - прийнтий електрослюсарем 3 розряду підземним з повним робочим днем в шахті у ПАТ «УКРВУГЛЕБУД» (запис № 15);
20.02.2009 - звільнений за власним бажанням (запис № 16);
06.04.2009 - прийнятий електрослюсарем 3 розряду підземним з повним робочим днем в шахті у і ПАТ «ШАХТОУПРАВЛІННЯ «ПОКРОВСЬКЕ» (запис № 17);
01.08.2010 - переведенний електрослюсарем 4 розряду підземним з повним робочим днем в шахті (запис № 18);
17.10.2018 - переведенний електрослюсарем 5 розряду підземним з повним робочим днем в шахті (запис № 21);
29.08.2024 - звільнений за власним бажанням (запис № 22).
Записи трудової книжки позивача виконані чітко, зрозуміло та в повному обсязі, містять інформацію про періоди роботи та займану посаду, реквізити відповідних наказів, на підставі яких вони внесені.
Щодо зарахування до пільгового стажу період навчання з 01.09.2000 по 01.02.2004.
Пунктом д частини 3 статті 56 Закону № 1788-XII передбачено, що до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, зараховується: навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Законом України "Про професійну (професійно-технічну) освіту" № 103/98-ВР від 10 лютого 1998 року, з наступними змінами і доповненнями, а саме ч. 1 ст. 38 "Гарантії соціального захисту здобувача освіти та випускника закладу професійної (професійно-технічної) освіти", обумовлено: час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
За змістом статті 17 Закону України «Про професійно-технічну освіту», професійно-технічний навчальний заклад - це заклад освіти, що забезпечує реалізацію потреб громадян у професійно-технічній освіті, оволодінні робітничими професіями, спеціальностями, кваліфікацією відповідно до їх інтересів, здібностей, стану здоров'я.
Статтею 18 вказаного Закону визначено, що до професійно-технічних навчальних закладів належать: професійно-технічне училище відповідного профілю; професійне училище соціальної реабілітації; вище професійне училище; професійний ліцей; професійний ліцей відповідного профілю; професійно-художнє училище; художнє професійно-технічне училище; вище художнє професійно-технічне училище; училище-агрофірма; вище училище-агрофірма; училище-завод; центр професійно-технічної освіти; центр професійної освіти; навчально-виробничий центр; центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів; навчально-курсовий комбінат; навчальний центр; інші типи навчальних закладів, що надають професійно-технічну освіту або здійснюють професійно-технічне навчання.
За положенням ст.3 Закону, професійна (професійно-технічна) освіта є складовою системи освіти України. Професійна (професійно-технічна) освіта є комплексом педагогічних та організаційно-управлінських заходів, спрямованих на забезпечення оволодіння громадянами знаннями, уміннями і навичками в обраній ними галузі професійної діяльності, розвиток компетентності та професіоналізму, виховання загальної і професійної культури. Професійна (професійно-технічна) освіта здобувається у закладах професійної (професійно-технічної) освіти.
Професійне (професійно-технічне) навчання - складова професійної (професійно-технічної) освіти. Професійне (професійно-технічне) навчання передбачає формування і розвиток професійних компетентностей особи, необхідних для професійної діяльності за певною професією у відповідній галузі, забезпечення її конкурентоздатності на ринку праці та мобільності, перспектив її кар'єрного зростання впродовж життя.
Відповідно до ст. 5 Закону, професійна (професійно-технічна) освіта здобувається громадянами України в державних і комунальних закладах професійної (професійно-технічної) освіти безоплатно, за рахунок держави, а у державних та комунальних акредитованих вищих професійно-технічних навчальних училищах та центрах професійної освіти - у межах державного та/або регіонального замовлення безоплатно, на конкурсній основі.
Згідно з частиною 4 статті 19 вказаного Закону, професійно-технічні навчальні заклади незалежно від форм власності та підпорядкування розпочинають діяльність, пов'язану з підготовкою кваліфікованих робітників та наданням інших освітніх послуг, після отримання ліцензії. Ліцензія видається у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Отже, вказаною нормою передбачено, що до професійно-технічних навчальних закладів належать інші типи навчальних закладів, що надають професійно-технічну освіту або здійснюють професійно-технічне навчання.
Аналогічний висновок щодо зарахування періоду навчання позивача в технікумі до пільгового стажу міститься в постанові Верховного Суду від 04 березня 2020 року у справі №367/945/17.
Таким чином, період навчання може бути зараховано не лише до загального трудового стажу, а і у стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників. Умовами такого зарахування визначено зарахування на роботу за набутою професією у строк, що не перевищує трьох місяців між днем закінчення навчання і днем зарахування на таку роботу.
За правилами пункту 8 Порядку № 637, час навчання у вищих учбових, професіональних, учбово-виховних закладах, учбових закладах підвищення кваліфікації і перепідготовки кадрів, у аспірантурі, докторантурі й криничній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, які видані на підставі архівних даних і які містять відомості про період навчання. При відсутності у таких документах відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в учбовому закладі у відповідні роки при умови, якщо у цих документах є дані про закінчення повного навчального періоду чи окремих їх етапів.
Згідно п. 23 Порядку №637, документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою (у разі наявності).
За п.27 Порядку №637, у тих випадках, коли в поданому документі про стаж указано лише роки без зазначення точних дат, за дату береться 1 липня відповідного року, а якщо не зазначено число місяця, то ним вважається 15 число відповідного місяця.
Так, позивач під час навчання працював на роботі за набутою професією, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, а саме зараховується до пільгового стажу за Списком, період навчання зараховується до пільгового стажу.
Згідно з копією диплома серії НОМЕР_5 ОСОБА_1 закінчив у 2004 році професійно-технічне училище №38 і здобув професію електрослюсаря підземного, машиніста підземних установок.
У трудовій книжці позивача серії НОМЕР_4 від 14.02.2002 року наявний запис про навчання в ПТУ № 38 м. Красноармійська у період з 01.09.2000 по 01.02.2004
Оскільки після закінчення навчання позивач працевлаштувався за набутою професією протягом трьох місяців, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, ураховуючи, що період роботи, що слідує за періодом навчання, а саме з 01.04.2004 позивач був прийнятим на посаду електрослюсара підземного з повним робочим днем у шахті у шахті ПАТ «ШАХТОУПРАВЛІННЯ «ПОКРОВСЬКЕ», суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно не зараховано до пільгового стажу період навчання з 01.09.2000 по 01.02.2004.
Суд не приймає до уваги твердження відповідача щодо відсутності відомостей про період навчання позивача, оскільки, як вже зазначалось судом вище, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Трудова книжка позивача містить необхідні записи про період навчання позивача та про періоди проходження практики під час навчання.
Отже, позивачем належним чином підтверджено навчання за спеціальністю, що дає право на пільги, тому цей період має бути зарахований до пільгового стажу позивача.
З розрахунку стажу форма РС-право, судом встановлено, що періоди навчання з 01.10.2003 по 31.12.2003, з 01.01.2004 по 31.01.2004 зараховано до пільгового стажу за Списком 1.
При цьому, з пільгової довідки ПрАТ «ШАХТОУПРАВЛІННЯ «ПОКРОВСЬКЕ» від 07.12.2023 року № 828 вбачається, що ОСОБА_1 працював повним робочий день на підземних роботах, а саме:
з 01.10.2003 по 22.10.2003 за професією учень електрослюсара підземного з оплатою підземного робітника, що передбачено Списком 1 розділ 1 підрозділ 1 код КП 1.1а відповідно до постанови КМУ № 36 від 16.01.2003 та п. 3 чт. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
з 24.10.2003 по 03.01.2004 за професією учень електрослюсаря підземний дільниці ШТ з оплатою підземного робітника, що передбачено Списком 1 розділ 1 підрозділ 1 код КП 1.1а відповідно до постанови КМУ № 36 від 16.01.2003 та п. 3 чт. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
з 04.01.2004 по 31.01.2004 за професією учень машиніста підземних установок дільниці ШТ з оплатою підземного робітника, що передбачено Списком 1 розділ 1 підрозділ 1 код КП 1.1а відповідно до постанови КМУ № 36 від 16.01.2003 та п. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що навчання позивача з 01.09.2000 по 01.02.2004 в ПТУ № 38 підлягає зарахуванню пільгового стажу роботи на підземних роботах для призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування».
Щодо зарахування до пільгового стажу періодів роботи з з 01.10.2003 по 22.10.2003, з 24.10.2003 по 03.01.2004, з 04.01.2004 по 31.01.2004, з 01.04.2004 по 13.04.2004, з 16.04.2004 по 07.04.2005, з 01.07.2006 по 20.02.2009, з 06.04.2009 по 07.12.2023.
Суд зазначає, що професія позивача «електрослюсар підземний» та «машиніст підземних установок» передбачені Списком затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 р. N 202, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятість протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видубутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років.
Крім того, позивачем було надано пільгову довідку ПрАТ «ШАХТОУПРАВЛІННЯ «ПОКРОВСЬКЕ» від 07.12.2023 року № 828 відповідно до якої ОСОБА_1 працював повним робочий день на підземних роботах, а саме:
з 01.10.2003 по 22.10.2003 за професією учень електрослюсаря підземного з оплатою підземного робітника, що передбачено Списком 1 розділ 1 підрозділ 1 код КП 1.1а відповідно до постанови КМУ № 36 від 16.01.2003 та п. 3 чт. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
з 24.10.2003 по 03.01.2004 за професією учень електрослюсаря підземний дільниці ШТ з оплатою підземного робітника, що передбачено Списком 1 розділ 1 підрозділ 1 код КП 1.1а відповідно до постанови КМУ № 36 від 16.01.2003 та п. 3 чт. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
з 04.01.2004 по 31.01.2004 за професією учень машиніста підземних установок дільниці ШТ з оплатою підземного робітника, що передбачено Списком 1 розділ 1 підрозділ 1 код КП 1.1а відповідно до постанови КМУ № 36 від 16.01.2003 та п. 3 чт. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
з 01.04.2004 по 13.04.2004 за професією електрослюсар підземний з оплатою підземного робітника, що передбачено Списком 1 розділ 1 підрозділ 1 код КП 1.1а відповідно до постанови КМУ № 36 від 16.01.2003 та п. 3 чт. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсіз 16.04.2005 по йне страхування»;
з 16.04.2004 по 07.04.2005 за професією електрослюсар підземний дільниці ШТ, що передбачено Списком 1 розділ 1 підрозділ 1 код КП 1.1а відповідно до постанови КМУ № 36 від 16.01.2003 та п. 3 чт. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсіз 16.04.2005 по йне страхування»;
з 06.04.2009 по 07.12.2023 (дата видачі довідки) за професією електрослюсар підземний дільниці ГПР-3, що передбачено Списком 1 розділ 1 підрозділ 1 код КП 1.1а відповідно до постанови КМУ № 36 від 16.01.2003 та п. 3 чт. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсіз 16.04.2005 по йне страхування».
Також зазначено, що професії підтверджені результатами атестації робочих місць: наказ № 1166 від 16.04.2002, наказ № 216/1 від 16.04.2007, наказ № 60/1 від 16.04.2012, наказ № 58/1 від 16.04.2017 та наказ № 134 від 28.11.2022.
Підстава видачі довідки: особова карточка, т.№ 7104, 3966, 24866, особові рахунки із заробітної плати, контрольні табелі.
Також зазначено, що з 02.03.2022 року по теперішній час проходить військову службу.
Відповідно до довідки РС-право, наданої відповідачем на вимогу ухвали суду, вбачається, що періоди періоди роботи з 01.01.2005 по 07.04.2005, з 01.08.2006 по 20.02.2009, з 07.04.2009 по 31.12.2010 зараховано до пільгового стажу за Списком № 1. Період навчання з 14.02.2002 по 27.06.2002, періоди роботи з 01.09.2002 по 30.06.2003, з 01.04.2004 по 30.04.2004, з 08.04.2005 по 30.04.2005, з 01.04.2009 по 06.04.2009, з 01.01.2011 по 31.05.2025 зараховано до страхового стажу.
Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно не зараховано періоди роботи позивача з 01.04.2004 по 13.04.2004, з 16.04.2004 по 07.04.2005, з 01.07.2006 по 20.02.2009, з 06.04.2009 по 02.03.2022 до пільгового підземного стажу за Списком № 1 (Ст.14, пост.202, підземні).
При цьому, позовні вимоги в частині зарахування до пільгового стажу періоди роботи з 01.10.2003 по 22.10.2003, з 24.10.2003 по 03.01.2004, з 04.01.2004 по 31.01.2004 задоволенню не підлягають, оскільки такі періоди вже зарахованні судом в пільговий стаж позивача.
Доводи відповідача, щодо неналежного оформлення пільгових довідок судом не приймаються, оскільки записами трудовою книжкою позивача серії НОМЕР_4 від 14.02.2002 року підтверджується факт роботи позивача протягом повного робочого дня на підземних гірничих роботах.
Щодо зарахування до пільгового підземного стажу періодів військової служби позивача з 03.03.2022 по 07.12.2023.
Наказом комамнидра Військової частини НОМЕР_6 від 03.03.2022 року № 52 солдата ОСОБА_1 прийнято на військову службу за мобілізацією та з 03.03.2022 року зараховано до списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
Відповідно до довідки РС-право період з 03.03.2022 по 07.12.2023 у не зараховано до пільгового стажу.
Разом з цим, суд зазначає, що відповідно до відомостей з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, копію витягу з якого позивачем надано до суду, останній у спірні періоди виконував роботи, які дають право на пільги у пенсійному забезпеченні (код ПСД003Г1).
Наказом Мінфіну від 14.04.2015 р. № 435 (зі змінами) затверджено довідник кодів підстав для обліку Пенсійним фондом України стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства.
Згідно зазначеного довідника код підстави ПСД003Г1 - це час військової служби у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях
Статтею 2 Закону України 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закону № 2232-XII) визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Частиною 4 вказаної статті Закону передбачено види військової служби, до яких, зокрема, віднесено й військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.
При цьому, основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом №2011-XII, який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Відповідно до статті 1-2 цього Закону військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Відповідно до статті 6 Закону України від 22 жовтня 1993 року №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до учасників бойових дій належать, зокрема військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані), які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.
Абзацом другим пункту 1 статті 8 Закону №2011-XII визначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України від 06 грудня 1991 року №1932-XII «Про оборону України» (далі - Закон № 1932-XII), зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону № 1932-XII, особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону № 1932-XII, які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону № 1932-XII, зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи те, що на час призову за мобілізацією у особливий період на службу у Збройних Силах України позивач працював за професією «електрослюсар підземний», яка передбачена Списком затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 р. N 202, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно не зараховано період військової служби за мобілізацією з 03.03.2022 по 07.12.2023 до пільгового підземного стажу за Списком № 1 (Ст.14, пост.202, підземні).
Щодо вимог позивача про зарахування до пільгового стажу періоду проходження позивачем військової служби в особливий період у пільговому обчисленні один місяць служби за 3 місяці суд зазначає наступне.
Статтею 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII), передбачено, що час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Зарахування періоду проходження військової служби у трикратному розмірі регулюється Положенням про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби та членів їх сімей, яке затверджено Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 № 530 (далі - Положення № 530).
Так, Положенням № 530 визначається порядок обчислення вислуги років для призначення пенсії за вислугу років особам, звільненим з військової служби. (п.п1.1.)
Пунктом 2.3 розділу 2 Положення № 530 передбачено, що участь у бойових діях у воєнний час зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за три.
Аналогічне правозастосування наведених норм викладено Верховним Судом у постанові від 31.08.2022 у справі № 185/6919/16-а.
Подібні правовідносини та норми права, які їх регулюють, були предметом розгляду у Верховному Суді у постановах від 05 червня 2018 року у справі №348/347/17, від 30 липня 2019 року у справі №346/1454/17 та від 2 квітня 2020 року у справі №185/4140/17 (92-а/185/282/17) Верховний Суд дійшов висновку, що зазначена служба підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці.
З огляду на положення вищевказаних норм права, суд дійшов висновку про те, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
17 березня 2014 року, після оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію», в Україні розпочав діяти особливий період.
17.07.1992 Кабінетом Міністрів України прийнята Постанова №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб» (далі - Постанова №393).
Відповідно до абз. 1, 6 п.п. «а» п. 3 Постанови №393 (в редакції до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України №119 від 16.02.2022 року) до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: один місяць служби за три місяці: участь у бойових діях у воєнний час; час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції.
З аналізу вищезазначених норм вбачається, що з 19.02.2022 року (дата набрання законної сили постановою Кабінету Міністрів України №119 від 16.02.2022 року) участь у бойових діях у воєнний час; час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції зараховується військовослужбовцям у кратному розмірі, один місяць служби за три місяці, виключно для визначення розміру пенсії.
Судом встановлено, що позивач є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3 від 31.08.2023 року.
Згідно з довідкою Військової частини НОМЕР_6 від 02.05.2025 року № 740/33/3572 та від 21.02.2024 року № 82/1037 позивач у період з 07.03.2022 року по 25.11.2022 та з 29.06.2023 року по 22.09.2023 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України,.
Таким чином, встановлені під час розгляду фактичні обставини проходження позивачем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, з 07.03.2022 року по 25.11.2022 та з 29.06.2023 року по 22.09.2023 року, свідчать про наявність права на зарахування зазначеного періоду до його загального страхового стажу, в який позивач приймав участь в антитерористичній операції (бойових діях) в кратному обчисленні - один місяць служби за три.
Щодо обчислення пенсії у розмірі визначеному ст.8 Закону № 345-VI «Про підвищення престижності шахтарської праці» .
Суд зазначає, що спірні правовідносини виникли у зв'язку з тим, що Головне управління ПФУ в Харківській області відмовило ОСОБА_1 у призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з тим, що, за висновком пенсійного органу, у позивач не досяг пенсійного віку та відсутній необхідний пільговий стаж
Тобто спірним питанням у цій справі є наявність/відсутність у позивача права на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1.
Разом з цим, питання обчислення розміру пенсії за віком у спірних правовідносинах не поставало, як наслідок, жодних висновків щодо наявності/відсутності підстав для застосування норм ст. 8 Закону № 345 при обчисленні розміру пенсії позивача Головне управління ПФУ в Харківській області області не робило.
В межах спірних правовідносин застосування норм ст. 8 Закону № 345 не є предметом спору.
Отже, не підлягають задоволенню як такі, що заявлені передчасно, позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача застосувати право на обрахування розміру пенсії ОСОБА_1 відповідно до вимог ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Щодо вимог позивача про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до пільгового стажу періодів роботи та призначити пенсію на пільгових умовах, суд зазначає наступне.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1).
При цьому, 30 березня 2021 року набрала чинності постанова правління Пенсійного фонду України від 16 грудня 2020 року № 25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 16 березня 2021 року за № 339/35961 (далі - Постанова правління ПФУ № 25-1).
Зміни, внесені до Порядку № 22-1 на підставі Постанови правління ПФУ № 25-1, передбачали застосування органами Пенсійного фонду України принципу екстериторіальному при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсії з 01 квітня 2021 року.
Запроваджена у зв'язку із змінами, внесеними до Порядку № 22-1, технологія передбачає опрацювання заяв про призначення/перерахунок пенсії бек-офісами територіальних органів Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяви та де проживає пенсіонер.
Запровадження принципу екстериторіальності мало на меті досягнення таких результатів: єдиний підхід до застосування пенсійного законодавства; централізована прозора система контролю за діями фахівців, процесів призначення та перерахунку пенсій; мінімізація особистих контактів з громадянами; відв'язка звернень та їх опрацювання від територіального принципу; попередження можливих випадків зволікань у прийнятті рішення, а також оптимізація навантаження на працівників.
Відповідно до пункту 1.1 розділу І Порядку № 22-1 заява про призначення пенсії, подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).
Згідно пункту 4.2 розділу ІV Порядку 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає (перераховує) пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Пунктом 4.3. розділу ІV Порядку 22-1 визначено, що рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
За приписами пункту 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Аналіз наведених вище положень Порядку № 22-1 свідчить про наступне:
- сутність принципу екстериторіальності полягає у визначенні структурного підрозділу органу, що призначає пенсію, який формуватиме електронну пенсійну справу та розглядатиме по суті заяву про призначення пенсії, незалежно від місця проживання/перебування заявника чи місця поданням ним відповідної заяви, тобто без прив'язки до території;
- після опрацювання електронної пенсійної справи та прийняття рішення за наслідками розгляду заяви про призначення пенсії структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, (тобто територіального органу Пенсійного фонду України), визначений за принципом екстериторіальності, передає електронну пенсійну справу органу, що призначає пенсію, (тобто територіальному органу Пенсійного фонду України), за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії (п. 4.10);
- виплату пенсії проводить орган, що призначає пенсію, (тобто територіальний орган Пенсійного фонду України) за місцем фактичного проживання/перебування особи.
Враховуючи вимоги Порядку № 22-1, та згідно рішення від 25.06.2025 № 163950034501, органом, що приймав рішення про призначення пенсії позивачу є Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області .
Отже, з огляду на приписи пунктів 4.2, 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1 належним відповідачем у правовідносинах щодо зарахування спірних періодів до пільгового стажу позивача про призначення пенсії є Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, який розглядав заяву позивача про призначення пенсії від 17.06.2025
Обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до абзацу 2 частини четвертої статті 245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Право на судовий захист гарантовано статтею 55 Конституції України.
Відповідно до статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Тобто, для того, щоб особа могла реалізувати своє право на судовий захист, необхідно встановити, що оскаржуваними рішенням чи діянням суб'єкта владних повноважень порушено права, свободи чи інтереси саме цієї особи або особи в інтересах якої вона звертається.
При цьому, як зазначив Конституційний Суд України в своєму рішенні від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003, правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Так, дискреційними є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною.
Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може".
Дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).
Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 КАС України.
Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.
Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
На підставі викладеного, враховуючи дискреційна повноваження Пенсійного органу щодо призначення пенсії, суд приходить до висновку, що для ефективного захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги шляхом:
визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 25.06.2025 № 163950034501 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .
зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 17 червня 2025 року про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України в «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зарахувавши період навчання з 01.09.2000 по 01.02.2004 та періоди його роботи з 01.04.2004 по 13.04.2004, з 16.04.2004 по 07.04.2005, з 01.07.2006 по 20.02.2009, з 06.04.2009 по 07.12.2023 до пільгового підземного стажу за Списком № 1 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 202 від 31.03.1994 року;
зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу в пільговому обчисленні як 1 місяць служби за 3 місяці періоди військової служби з 07.03.2022 по 25.11.2022, з 29.06.2023 по 22.09.2023.
Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС Україниу справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на встановлені судом обставини, оцінюючи докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а витрат пов'язаних з розглядом справи не встановлено, питання про розподіл судових витрат у справі судом не вирішується.
Керуючись ст.ст. 2, 5-14, 19-22, 72-78, 94, 132-143, 159-165, 241-247, 255, 295-297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 25.06.2025 № 163950034501 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (адреса: м. Харків, майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 поверх; код ЄДРПОУ 14099344) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_7 ) від 17 червня 2025 року про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зарахувавши період навчання з 01.09.2000 по 01.02.2004 та періоди його роботи з 01.04.2004 по 13.04.2004, з 16.04.2004 по 07.04.2005, з 01.07.2006 по 20.02.2009, з 06.04.2009 по 07.12.2023 до пільгового підземного стажу за Списком № 1 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 202 від 31.03.1994 року
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (адреса: м. Харків, майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 поверх; код ЄДРПОУ 14099344) зарахувати ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_7 ) до пільгового стажу в пільговому обчисленні як 1 місяць служби за 3 місяці періоди військової служби з 07.03.2022 по 25.11.2022, з 29.06.2023 по 22.09.2023.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя М.М. Крилова