23 вересня 2025 року
м. Київ
справа № 363/2659/22
провадження № 61-11793ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Осіяна О. М., Синельникова Є. В.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 27 червня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 вересня 2025 року у справі за заявою ОСОБА_1 про зобов'язання боржника подати звіт про виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Вугільна компанія» «Краснолиманська» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я внаслідок професійного захворювання,
У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Державного підприємства «Вугільна компанія» «Краснолиманська» (далі - ДП «ВК «Краснолиманська»), відповідно до якого просив стягнути з відповідача на свою користь моральну шкоду, завдану ушкодженням здоров'я внаслідок професійного захворювання, в розмірі 1 000 000 грн.
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 23 березня 2023 року позов задоволено частково. Стягнуто з ДП «ВК «Краснолиманська» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди
150 000 грн. Стягнуто з ДП «ВК «Краснолиманська» на користь держави судовий збір у розмірі 992,40 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 05 вересня 2023 року апеляційну скаргу ДП «ВК «Краснолиманська» задоволено частково. Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 23 березня 2023 року змінено, шляхом зменшення суми стягнення з ДП «ВК «Краснолиманська» на користь ОСОБА_1 , із 150 000 грн до 100 000 грн. В іншій частині рішення суду залишено без змін.
В червні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції із заявою про зобов'язання боржника подати звіт про виконання судового рішення.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 27 червня
2025 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду
від 11 вересня 2025 року, заяву ОСОБА_1 про зобов'язання боржника подати звіт про виконання судового рішення повернуто заявникові без розгляду.
16 вересня 2025 року через підсистему Електронний суд ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 27 червня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду
від 11 вересня 2025 року у справі № 363/2659/22, які просить скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що в електронному кабінеті заявника відсутня функція надсилання копій документів відповідачу по справі, а у зв'язку із бойовими діями за місцезнаходженням відповідача, заявнику невідома інша поштова адреса. Крім того ОСОБА_1 не має фінансової можливості надсилати документи засобами поштового зв'язку у паперовому вигляді.
ОСОБА_1. також звертає увагу, що отримав копію постанови апеляційного суду на електронну пошту, водночас апеляційний суд вказав йому про неможливість направлення документів відповідачу на електронну пошту, що свідчить про порушення принципу рівності сторін та перешкоджає реалізувати право на доступ до правосуддя.
Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Ухвала суду першої інстанції про повернення без розгляду заяви про зобов'язання боржника подати звіт про виконання судового рішення не є ухвалою, якою закінчено розгляд справи.
Колегія суддів встановила, що касаційна скарга є необґрунтованою, а правильне застосування судами норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування та тлумачення.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Порядок подання та розгляду заяви про зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення передбачений положеннями статей 453-1 та
453-2 ЦПК України.
Відповідно до положень пункту 5 частини першої статті 453-1 ЦПК України суд, який розглянув справу як суд першої інстанції, за письмовою заявою стягувача може зобов'язати боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення в цивільних справах щодо відшкодування моральної шкоди.
Стягувач може звернутися до суду із заявою, передбаченою частиною першою цієї статті, в разі невиконання боржником судового рішення та за умови відкриття виконавчого провадження. Якщо судове рішення набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв'язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження (частина друга статті 453-1 ЦПК України).
Відповідно до частини третьої статті 453-1 ЦПК України у заяві обов'язково зазначається ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження.
Заява про зобов'язання боржника подати звіт про виконання судового рішення є заявою з процесуальних питань.
Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлено - він встановлюється судом (частина третя статті 182 ЦПК України).
Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення з процесуальних питань визначені у статті 183 ЦПК України.
Будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення) (пункт 6 частини першої статті 183 ЦПК України).
За правилами частини другої статті 183 ЦПК України до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
Згідно з частиною четвертою статті 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Відповідно до частини сьомої статті 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Верховний Суд звертає увагу, що 18 жовтня 2023 року введено в дію Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29 червня 2023 року
№ 3200-IX (далі - Закон).
21 лютого 2024 року введено в дію підпункт 1 пункту першого Прикінцевих та перехідних положень цього Закону в частині обов'язкової реєстрації юридичними особами (приватної форми власності) електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.
З урахуванням внесених до процесуального закону змін, частиною шостою статті 14 ЦПК України визначено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку.
Відповідач по справі ДП «ВК «Краснолиманська» (ідентифікаційний код юридичної особи 31599557) має зареєстрований електронний кабінет в підсистемі Електронний суд від 08 січня 2024 року.
Отже ОСОБА_1 , подаючи заяву про зобов'язання боржника подати звіт про виконання судового рішення за допомогою підсистеми Електронний суд, мав надати докази надсилання такої заяви до електронного кабінету ДП «ВК «Краснолиманська».
Покрокова інструкція надсилання документів до Електронних кабінетів інших учасників справи перед відправкою до суду розміщена за посиланням https://wiki.court.gov.ua/w/Send_doc_to_participants
Функціонал надсилання документів до Електронних кабінетів інших учасників перед відправкою до суду запроваджено відповідно до пункту 29 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, згідно з яким у разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов'язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів. У випадку, коли інший учасник справи відповідно до внесених ідентифікаційних даних про нього має зареєстрований Електронний кабінет, функціонал Електронного суду в автоматичному режимі надає суду та учаснику справи доказ надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи поданих до суду документів. В іншому випадку засобами Електронного суду користувача інформують про відсутність в іншого учасника справи зареєстрованого Електронного кабінету.
Доводи заявника про те, що в електронному суді в нього немає функції направлення копій документів нічим не підтверджені та суперечать функціоналу Електронного суду.
Встановивши, що заявник не виконав вимоги частини сьомої статті 43, частини другої статті 183 ЦПК України, суди попередніх інстанцій обґрунтовано застосували наслідки, передбачені частиною четвертої статті 183 ЦПК України у вигляді повернення заяви без розгляду.
Повернення заяви ОСОБА_1 не перешкоджає повторному зверненню до суду із заявою про зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення.
За наявності технічних проблем у функціоналі надсилання документів до Електронних кабінетів інших учасників справи, заявник має надати відповідні докази на підтвердження цих обставин.
Колегія суддів встановила, що касаційна скарга є необґрунтованою, а правильне застосування судами норм права при поверненні без розгляду заяви про зобов'язання боржника подати звіт про виконання судового рішення є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування та тлумачення, а тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтями 388, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 27 червня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 вересня 2025 року у справі № 363/2659/22.
Копію ухвали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді:В. В. Шипович О. М. Осіян Є. В. Синельников