19 вересня 2025 року
м. Київ
справа № 755/8714/24
провадження № 61-11081зно25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М.
розглянув заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Верховного Суду від 28 липня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та
У травні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути з відповідача аліменти на користь ОСОБА_3 у розмірі 30 000,00 грн, з яких 20 000,00 грн - витрати, пов'язані з утриманням, лікуванням та доглядом матері - ОСОБА_3 ; 10 000,00 грн - витрати, пов'язані з наймом житла.
Вказував що відповідач відмовляється доглядати їхню матір - ОСОБА_3 , хоча в 2023 році ОСОБА_3 уклала нотаріально посвідчені угоди, за якими право власності на нерухоме майно перейшло до ОСОБА_2
28 січня 2025 року рішенням Дніпровського районного суду м. Києва в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
25 лютого 2025 року додатковим рішенням Дніпровського районного суду м. Києва заяву представника ОСОБА_2 - Горщара С. В. про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі № 755/8714/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання матері задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правову допомогу в розмірі 12 000,00 грн.
08 травня 2025 року постановою Київського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 28 січня 2025 року залишено без змін.
13 червня 2025 року засобами поштового зв'язку та 22 червня 2025 року через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційні скарги на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 28 січня 2025 року, додаткове рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 25 лютого 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 травня 2025 року.
28 липня 2025 року ухвалою Верховного Суду відмовлено у відкритті провадження за касаційними скаргами ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 28 січня 2025 року, додаткове рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 25 лютого 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 травня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
Верховний Суд виснував, що, оскільки касаційні скарги подані на судові рішення в малозначній справі про стягнення аліментів, то вони не підлягають касаційному оскарженню.
Зазначив, що в справі предметом позову є вимоги про стягнення аліментів, що відповідно до пункту 3 частини шостої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) є вимогами в малозначній справі. У касаційних скаргах не зазначено, що розгляд справи в касаційному суді має виняткове значення для ОСОБА_1 .
Верховний Суд виснував про необґрунтованість доводів касаційних скарг про те, що заяву про ухвалення додаткового рішення розглянуто у відсутність заявника без належного його повідомлення про дату, час і місце судового засідання. Встановив, що зі змісту оскаржуваного додаткового рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 25 лютого 2025 року, опублікованого в Єдиному державному реєстрі судових рішень 14 березня 2025 року вбачається, що в судове засідання сторони в справі не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Причин неявки суду не повідомили. Тому суд першої інстанції відповідно до вимог частини четвертої статті 270 ЦПК України розглянув заяву про ухвалення додаткового рішення у відсутність осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання.
Верховний Суд врахував предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства, судову практику в такій категорії справ та виснував, що справа є малозначною і не відноситься до переліку справ, передбаченого частиною четвертою статті 274 ЦПК України, тому відсутні підстави, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
У вересні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду із заявою про перегляд ухвали Верховного Суду в складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 липня 2025 року за нововиявленими обставинами, просив скасувати ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження та вирішити питання про його відкриття з урахуванням винятків, передбачених частиною третьою статті 389 ЦПК України.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 16 вересня 2025 року провадження розподілено судді Ситнік О. М. як судді-доповідачеві. Судді, які входять до складу колегії: Ігнатенко В. М., Фаловська І. М.
Вивчивши заяву та додані до неї матеріали, Верховний Суд висновує про відмову у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 , з огляду на таке.
Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Частинами першою та другою статті 425 ЦПК України встановлено, що заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 3 частини третьої статті 423 цього Кодексу, подається до суду, який ухвалив судове рішення.
Заява про перегляд судових рішень судів апеляційної і касаційної інстанцій з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, якими змінено або скасовано судове рішення, подається до суду тієї інстанції, яким змінено або ухвалено нове судове рішення.
Відповідно до зазначених вимог закону переглянуті за нововиявленими обставинами можуть бути лише ті рішення суду касаційної інстанції, якими судове рішення було змінено або ухвалено нове судове рішення.
У постановах Верховного Суду від 21 серпня 2018 року в справі № 463/6259/15-ц (провадження № 61-2146св18), від 03 червня 2021 року в справі № 2-1210/11 (провадження №61-1537св21), від 08 червня 2021 року в справі № 2-1207/2011 (провадження № 61-1546св21) вказано, що ухвалами, якими закінчено розгляд справи, є: ухвали суду першої інстанції про закриття провадження у справі чи залишення заяви без розгляду; про відмову у задоволенні заяви про скасування рішення третейського суду; про скасування рішення третейського суду; про видачу виконавчого листа та відмову у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду; ухвали суду апеляційної чи касаційної інстанції про скасування судового рішення із закриттям провадження у справі або залишення заяви без розгляду.
Ухвала Верховного Суду від 28 липня 2025 року про відмову у відкритті касаційного провадження не є ухвалою суду, якою закінчено розгляд справи. Отже, вказана ухвала не може бути переглянута за нововиявленими обставинами, оскільки Верховний Суд не є судом тієї інстанції, яким змінено або ухвалено нове судове рішення у цій справі.
Ураховуючи наведене, в прийнятті заяви ОСОБА_1 про перегляд вказаної ухвали суду касаційної інстанції за нововиявленими обставинами необхідно відмовити.
Керуючись статтями 259, 423, 425, 429 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Верховного Суду від 28 липня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
Копію ухвали та додані до заяви матеріали направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: О. М. Ситнік
В. М. Ігнатенко
І. М. Фаловська