вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"03" вересня 2025 р. м. Київ Справа №911/961/25
Суддя: Грабець С.Ю.
Секретар судового засідання: Логвиненко С. С.
Суд, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «УНІВЕРСАЛ ПРОМ ТРЕЙД»
до товариства з обмеженою відповідальністю «РЕМТЕХПРОМ»
про стягнення заборгованості,
за участю представників:
позивача: не з'явився;
відповідача: не з'явився,
19 березня 2025 року через систему «Електронний суд» до Господарського суду Київської області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «УНІВЕРСАЛ ПРОМ ТРЕЙД» (далі - позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «РЕМТЕХПРОМ» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості.
В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на порушення відповідачем умов договору про надання послуг з оренди спеціальної та автотранспортної техніки №25/10-2024 від 25.10.2024 року.
Ухвалою суду від 26.03.2025 року відкрите провадження у справі та призначене підготовче засідання на 16 квітня 2025 року.
Ухвалою суду від 16.04.2025 року підготовче засідання відкладене на 07 травня 2025 року.
У зв?язку із триваючим сигналом «повітряна тривога» у місті Києві, засідання у справі не відбулось та було відкладене на 04 червня 2025 року.
04 червня 2025 року у засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримала.
Представник відповідача в засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Ухвалою суду від 04.06.2025 року підготовче засідання відкладене на 09 липня 2025 року.
У зв'язку з перебуванням судді Грабець С.Ю. у відпустці, підготовче засідання у справі було відкладене на 06 серпня 2025 року, про що постановлена ухвала суду від 03.07.2025 року.
29 липня 2025 року через систему «Електронний суд» до Господарського суду Київської області від представника позивача надійшли пояснення щодо обставин справи, долучені до матеріалів справи.
06 серпня 2025 року представник відповідача в засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Ухвалою суду від 06.08.2025 року закрите підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду по суті на 03 вересня 2025 року.
06 серпня 2025 року через систему «Електронний суд» до Господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява про розподіл судових витрат після ухвалення рішення суду.
03 вересня 2025 року через систему «Електронний суд» до Господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за її відсутністю.
Представники позивача та відповідача в засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Господарського процесуального кодексу України, ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою.
Частиною 1 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.
Якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення (ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Частиною 1 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовими рішеннями є, зокрема, ухвали.
Відповідно до ч. 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Так, відповідно до довідок про доставку електронних листів, долучених до матеріалів справи, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 26.03.2025 року доставлена відповідачу до його електронного кабінету 26 березня 2025 року, ухвала суду про відкладення підготовчого засідання від 16.04.2025 року доставлена відповідачу до його електронного кабінету 17 квітня 2025 року, ухвала суду про відкладення підготовчого засідання від 07.05.2025 року доставлена відповідачу до його електронного кабінету 08 травня 2025 року, ухвала суду про відкладення підготовчого засідання від 03.07.2025 року доставлена відповідачу до його електронного кабінету 03 липня 2025 року, ухвала суду про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті від 06.08.2025 року доставлена відповідачу до його електронного кабінету 08 серпня 2025 року.
Крім цього, згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень», для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень», Єдиний державний реєстр судових рішень (далі - Реєстр) - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень функціонує в межах Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень», судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Ухвала Господарського суду Київської області про відкриття провадження у справі від 26.03.2025 року, про відкладення підготовчого засідання від 16.04.2025 року, про відкладення підготовчого засідання від 07.05.2025 року, про відкладення підготовчого засідання від 03.07.2025 року, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті від 06.08.2025 року внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень 26 березня 2025 року, 17 квітня 2025 року, 07 травня 2025 року, 12 червня 2025 року, 03 липня 2025 року та 08 серпня 2025 року відповідно.
Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Так, явка в судове засідання сторін - це право, а не обов'язок сторони, і, відповідно до положень ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, справа, за умови належного повідомлення сторін про дату, час і місце судового засідання, може розглядатися без їх участі, якщо їх нез'явлення не перешкоджає розгляду справи по суті.
Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Так, відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, відзив на позовну заяву не подав.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
25 жовтня 2024 року між товариством з обмеженою відповідальністю «УНІВЕРСАЛ ПРОМ ТРЕЙД» (далі - позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «РЕМТЕХПРОМ» (далі - відповідач) був укладений договір про надання послуг з оренди спеціальної та автотранспортної техніки №25/10-2024 (далі - договір), відповідно до п. 1.1. якого, у порядку та на умовах, визначених цим договором, позивач зобов'язується за завданням відповідача протягом установленого в договорі строку надавати послуги з оренди спеціальної та автотранспортної техніки, а відповідач зобов'язується на підставі виданих позивачем рахунків оплачувати надані послуги за цінами, зазначеними у цих рахунках.
Згідно з п. 2.1. договору, за надання позивачем послуг відповідач зобов'язаний здійснювати оплату за цінами зазначеними у додатку №1 до цього договору.
Відповідно до п. 2.2. договору, оплата послуг здійснюється відповідачем протягом 5 (п?яти) банківських днів з моменту надіслання позивачем на електронну адресу відповідача акту наданих послуг. Акти на оплату вважаються належним чином пред?явленими, якщо вони надіслані позивачем на електронну адресу, відповідача зазначену у п. 7.1. договору.
Оплата здійснюється шляхом безготівкового перерахування коштів на банківський рахунок позивача, або в інший передбачений діючим законодавством спосіб (п. 2.3. договору).
Згідно з п. 5.1. договору, за прострочення оплати наданих позивачем послуг відповідач повинен сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.
Відповідно до п. 7.1. договору, цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2025 року.
За твердженнями представника позивача, на виконання умов договору, позивачем надані послуги, на загальну суму 2 399 268,00 грн., які відповідачем були оплачені частково, а саме в сумі 600 000,00 грн.
Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду та просив стягнути з відповідача 1 959 252,65 грн. заборгованості.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Судом встановлено, що 25 жовтня 2024 року між позивачем та відповідачем був укладений договір про надання послуг з оренди спеціальної та автотранспортної техніки №25/10-2024 (далі - договір), відповідно до умов якого, позивач зобов'язувався надати послуги з оренди спеціальної та автотранспортної техніки, а відповідач зобов'язувався надані позивачем послуги прийняти та оплатити.
Як уже зазначалось, відповідно до п. 2.1. договору, за надання позивачем послуг відповідач зобов'язаний здійснювати оплату за цінами зазначеними у додатку №1 до цього договору.
Згідно з п. 2.2. договору, оплата послуг здійснюється відповідачем протягом 5 (п?яти) банківських днів з моменту надіслання позивачем на електронну адресу відповідача акту наданих послуг. Акти на оплату вважаються належним чином пред?явленими, якщо вони надіслані позивачем на електронну адресу, відповідача зазначену у п.7.1. договору.
15 листопада 2024 року сторонами був підписаний акт виконаних робіт №1, копія якого долучена до матеріалів справи, з якого вбачається, що позивачем надані послуги на суму 600 000,00 грн.
02 грудня 2024 року сторонами був підписаний акт виконаних робіт №2, копія якого долучена до матеріалів справи, з якого вбачається, що позивачем надані послуги на суму 819 528,00 грн.
02 січня 2025 року сторонами був підписаний акт виконаних робіт №3, копія якого долучена до матеріалів справи, з якого вбачається, що позивачем надані послуги на суму 711 801,00 грн.
13 січня 2025 року сторонами був підписаний акт виконаних робіт №4, копія якого долучена до матеріалів справи, з якого вбачається, що позивачем надані послуги на суму 267 939,00 грн.
Загальна сума наданих позивачем послуг, - 2 399 268,00 грн.
Вищевказані послуги були сплачені відповідачем частково, а саме в сумі 600 000,00 грн., що підтверджується копіями платіжних інструкцій №293 від 28.11.2024 року, на суму 100 000,00 грн. та №289 від 18.11..2024 року, на суму 500 000,00 грн., долученими до матеріалів справи.
Наявність боргу відповідача перед позивачем підтверджується також актом звірки взаєморозрахунків станом на 26.02.2025 року, підписаним і завіреним сторонами.
Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Документів, що підтверджували б оплату боргу відповідачем або спростовували б доводи представника позивача, представник відповідача суду не надав.
Так, з урахуванням вартості виконаних позивачем робіт, на загальну суму 2 399 268,00 грн., та часткову їх оплату відповідачем, а саме в сумі 600 000,00 грн., вимога позивача про стягнення з відповідача боргу в сумі 1 799 268,00 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Крім цього, позивач просив суд стягнути з відповідача 104 352,90 грн. пені.
Згідно з ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України).
Частиною 3 ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 253 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно з п. 5.1. договору, за прострочення оплати наданих позивачем послуг відповідач повинен сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.
Як уже зазначалось, відповідно до п. 2.2. договору, оплата послуг здійснюється відповідачем протягом 5 (п?яти) банківських днів з моменту надіслання позивачем на електронну адресу відповідача акту наданих послуг. Акти на оплату вважаються належним чином пред?явленими, якщо вони надіслані позивачем на електронну адресу, відповідача зазначену у п. 7.1. договору.
Згідно з ч. 1 ст. 637 Цивільного кодексу України, тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 213 Цивільного кодексу України, зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами).
За твердженнями представника позивача, положення п. 2.2. договору сторони виклали у відповідній редакції з метою надання відповідачу часу на ознайомлення зі змістом акту наданих послуг.
Згідно з ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються зокрема на принципі нарахування, відповідно якого, доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів.
Судом встановлено, що позивач зареєстрував податкові накладні №2 від 02.12.2024 року, №2 від 02.01.2025 року та №17 від 13.01.2025 року, відповідно до дат складання актів №2 від 02.12.2024 року, №3 від 02.01.2025 року та №4 від 13.01.2025 року, що підтверджується копіями квитанцій про реєстрацію податкових накладних, долученими до матеріалів справи.
Як уже зазначалось, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Документів, що підтверджували б наявність зауважень щодо зареєстрованих позивачем податкових накладних та зазначених у вищевказаних актах дат надання послуг, представник відповідача суду не надав.
Так, відповідач був зобов'язаний оплатити надані позивачем послуги:
- згідно з актом №2 від 02.12.2024 року, на суму 819 528,00 грн., - не пізніше 09 грудня 2024 року;
- згідно з актом №3 від 02.01.2025 року, на суму 711 801,00 грн., - не пізніше 09 січня 2025 року;
- згідно з актом №4 від 13.01.2025 року, на суму 267 939,00 грн., - не пізніше 20 січня 2025 року.
Суд під час вирішення спору з'ясовує обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку та здійснює оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі, якщо відповідний розрахунок позивачем здійснений неправильно, то господарський суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми пені та інших нарахувань, у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості.
Ця правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.01.2021 року в справі №922/2216/18 та від 05.03.2018 року в справі №910/1389/18.
Згідно з ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, розмір пені за прострочення оплати наданих позивачем послуг, відповідно до акту виконаних робіт №2 від 02.12.2024 року:
- за період з 10 грудня 2024 року до 12 грудня 2024 року, від суми боргу 819 528,00 грн., з урахуванням облікової ставки Національного банку України, що становила 13,0 %, складає 1 746,54 грн.;
- за період з 13 грудня 2024 року до 31 грудня 2024 року, від суми боргу 819 528,00 грн., з урахуванням облікової ставки Національного банку України, що становила 13,5 %, складає 11 486,83 грн.;
- за період з 01 січня 2025 року до 23 січня 2025 року, від суми боргу 819 528,00 грн., з урахуванням облікової ставки Національного банку України, що становила 13,5 %, складає 13 943,20 грн.;
- за період з 24 січня 2025 року до 06 березня 2025 року, від суми боргу 819 528,00 грн., з урахуванням облікової ставки Національного банку України, що становила 14,5 %, складає 27 347,54 грн.;
- за період з 07 березня 2025 року до 12 березня 2025 року, від суми боргу 819 528,00 грн., з урахуванням облікової ставки Національного банку України, що становила 15,5 %, складає 4 176,22 грн.,
а разом 58 700,33 грн., які підлягають стягненню.
Розмір пені за прострочення оплати наданих позивачем послуг, відповідно до акту виконаних робіт №3 від 02.01.2025 року:
- за період з 10 січня 2025 року до 23 січня 2025 року, від суми боргу 711 801,00 грн., з урахуванням облікової ставки Національного банку України, що становила 13,5 %, складає 1 746,54 грн.;
- за період з 24 січня 2025 року до 06 березня 2025 року, від суми боргу 711 801,00 грн., з урахуванням облікової ставки Національного банку України, що становила 14,5 %, складає 23 752,70 грн.;
- за період з 07 березня 2025 року до 12 березня 2025 року, від суми боргу 711 801,00 грн., з урахуванням облікової ставки Національного банку України, що становила 15,5 %, складає 3 627,26 грн.,
а разом 34 751,49 грн., які підлягають стягненню.
Розмір пені за прострочення оплати наданих позивачем послуг, відповідно до акту виконаних робіт №4 від 13.01.2025 року:
- за період з 21 січня 2025 року до 23 січня 2025 року, від суми боргу 267 939,00 грн., з урахуванням облікової ставки Національного банку України, що становила 13,5 %, складає 594,60 грн.;
- за період з 24 січня 2025 року до 06 березня 2025 року, від суми боргу 267 939,00 грн., з урахуванням облікової ставки Національного банку України, що становила 14,5 %, складає 8 941,09 грн.;
- за період з 07 березня 2025 року до 12 березня 2025 року, від суми боргу 267 939,00 грн., з урахуванням облікової ставки Національного банку України, що становила 15,5 %, складає 1 365,39 грн.,
а разом 10 901,08 грн., які підлягають стягненню.
Крім цього, позивач просив суд стягнути з відповідача три проценти річних в сумі 11 010,69 грн. та суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, в сумі 44 621,06 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Так, сплата трьох процентів річних від простроченої суми є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредитору.
Три проценти річних за прострочення оплати наданих позивачем послуг, відповідно до акту виконаних робіт №2 від 02.12.2024 року:
- за період з 10 грудня 2024 року до 31 грудня 2024 року, що складає 22 дні, суму боргу в розмірі 819 528,00 грн., становлять 1 477,84 грн.;
- за період з 01 січня 2025 року до 12 березня 2025 року, що складає 71 день, суму боргу в розмірі 819 528,00 грн., становлять 4 782,45 грн.,
а разом 6 260,29 грн., які підлягають стягненню.
Три проценти річних за прострочення оплати наданих позивачем послуг, відповідно до акту виконаних робіт №3 від 02.01.2025 року за період з 10 січня 2025 року до 12 березня 2025 року, що складає 62 дні, суму боргу в розмірі 711 801,00 грн., становлять 3 627,26 грн., які підлягають стягненню.
Три проценти річних за прострочення оплати наданих позивачем послуг, відповідно до акту виконаних робіт №4 від 13.01.2025 року за період з 21 січня 2025 року до 12 березня 2025 року, що складає 51 день, суму боргу в розмірі 267 939,00 грн., становлять 1 123,14 грн., які підлягають стягненню.
Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожний період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж повинен бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому повинен бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо оплату заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без враховування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням цього місяця.
Сума, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції за прострочення оплати наданих позивачем послуг, відповідно до акту виконаних робіт №2 від 02.12.2024 року за період з 10 грудня 2024 року до 12 березня 2025 року, сума боргу в розмірі 819 528,00 грн., індекс інфляції у грудні 2024 року - 101,4%, індекс інфляції у січні 2025 року - 101,2%, індекс інфляції у лютому 2025 року - 100,8%, становила 28 173,20 грн., які підлягають стягненню.
Сума, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції за прострочення оплати наданих позивачем послуг, відповідно до акту виконаних робіт №3 від 02.01.2025 року за період з 10 січня 2025 року до 12 березня 2025 року, сума боргу в розмірі 711 801,00 грн., індекс інфляції у січні 2025 року - 101,2%, індекс інфляції у лютому 2025 року - 100,8%, становила 14 304,35 грн., які підлягають стягненню.
Сума, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції за прострочення оплати наданих позивачем послуг, відповідно до акту виконаних робіт №4 від 13.01.2025 року за період з 21 січня 2025 року до 12 березня 2025 року, сума боргу в розмірі 267 939,00 грн., індекс інфляції у лютому 2025 року - 100,8%, становила 2 143,51 грн., які підлягають стягненню.
Також позивач просив суд стягнути з відповідача суму сплаченого судового збору в розмірі 29 388,79 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п. п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору встановлюється за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року становить 3 028,00 грн.
Частиною 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Як вбачається з платіжної інструкції №2677 від 18.03.2025 року, позивачем за подання цієї позовної заяви сплачений судовий збір у сумі 29 388,79 грн.
Водночас, за розгляд вимог позивача про стягнення заборгованості в сумі 1 959 252,65 грн. сплаті підлягав судовий збір у сумі 23 511,03 грн.
Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 59, 124 Конституції України, ч. 1 ст. 213, ст. 253, ч. 1 ст. 530, ч. 1 ст. 549, ст. 610, ч. 2 ст. 625, ч. 1 ст. 637, ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 216, ч. 1 ст. 218, ч. 1 ст. 230, ч. 6 ст. 231, ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст. 2, ч. 2 ст. 4, ст. 13, ст. ст. 14 - 16, ст. 129, ст. 165, ст. 222, ст. 223, ч. 3 ст. 232, ст. 233, ст. 236, ст. 237, ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, суд
Задовільнити повністю позов товариства з обмеженою відповідальністю «УНІВЕРСАЛ ПРОМ ТРЕЙД» до товариства з обмеженою відповідальністю «РЕМТЕХПРОМ» про стягнення заборгованості.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «РЕМТЕХПРОМ» (07400, Київська обл., Броварський р-н, місто Бровари, б.Незалежності, будинок 16, офіс 411, ідентифікаційний код 44510860) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «УНІВЕРСАЛ ПРОМ ТРЕЙД» (61157, Харківська обл., місто Харків, вул.Власенка, будинок 4, квартира 87, ідентифікаційний код 43162051) 1 799 268,00 грн. (один мільйон сімсот дев'яносто дев'ять тисяч двісті шістдесят вісім грн. 00 коп.) основного боргу, 104 352,90 грн. (сто чотири тисячі триста п'ятдесят дві грн. 90 коп.) пені, 11 010,69 грн. (одинадцять тисяч десять грн. 69 коп.) трьох процентів річних, 44 621,06 грн. (сорок чотири тисячі шістсот двадцять одну грн. 06 коп.) суми, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції та 23 511,03 грн. (двадцять три тисячі п'ятсот одинадцять грн. 03 коп.) витрат на сплату судового збору.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного рішення.
Повне рішення складене 24.09.2025 року.
Суддя С. Грабець