ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
24.09.2025Справа № 910/8488/25
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Європейські паливні рішення" (м. Київ)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "НекстТрансІнвест" (м. Київ)
про стягнення 10 360,73 грн,
Суддя Ващенко Т.М.
Секретар судового засідання Шаповалов А.М.
Представники сторін: не викликались
Товариство з обмеженою відповідальністю "Європейські паливні рішення" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "НекстТрансІнвест" про стягнення 10 360,73 грн, з яких: 9 949,27 грн заборгованості за поставлений товар за договором №002111233 від 18.02.2025, 129,34 грн інфляційних втрат та 282,12 грн 15% річних.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2025 відкрито провадження у справі, її розгляд вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, встановлено сторонам процесуальні строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень, заяв і клопотань.
Копія цієї ухвали була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, проте відповідний поштовий конверт було повернуто підприємством поштового зв'язку на адресу суду без вручення отримувачу у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.
Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Частинами 1, 2 ст. 3 цього Закону визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 цього Закону).
Таким чином, відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою суду про відкриття провадження у даній справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Проте відповідач у встановлений строк відзиву на позовну заяву не подав; будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду від відповідача не надходило.
Частиною 9 ст. 165 ГПК України передбачено, що в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
14.08.2025 від позивача надійшла заява на виконання ухвали суду.
Відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи, проте правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався. При цьому з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк (з урахуванням воєнного стану на території України), для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, у зв'язку з чим суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
18.02.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Європейські паливні рішення" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "НекстТрансІнвест" (Покупець) укладено Договір №002111233 (далі Договір).
Відповідно до п. 1.1. Договору Постачальник зобов'язується забезпечувати Відповідачу, як Покупцю, поставку товарів та послуг в мережі станцій, через систему Е100 з використанням Карток, а Покупець зобов'язується приймати товар та послуги у власність та оплачувати їх вартість на умовах визначених в договорі.
Найменування, асортимент Товару та Послуг, які Постачальник поставити Покупцеві визначаються усною заявкою Пред'явника картки (п. 1.2 Договору).
Відповідно до п. 3.4 Договору, сторони погодили, що вони можуть вести документообіг первинних облікових документів за даним Договором, в тому числі рахунків на оплату, актів наданих послуг, видаткових накладних, актів прийому - передачі товару, актів прийому - передачі послуг, специфікацій (додатків), актів звірки взаєморозрахунків та інших первинних облікових документів, що фіксують здійснення господарських операцій за даним Договором, та застосовуються у бухгалтерському обліку в електронній формі.
У відповідності до пункту 4.3. Договору оплата здійснюється в останній день розрахункового періоду, але не пізніше 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з моменту виникнення у Покупця обов'язку щодо оплати, на підставі виставленого Постачальником рахунку на оплату. Датою оплати є дата зарахування коштів на поточний рахунок Постачальника (пункт 4.2. Договору).
Відповідно до п. 4.5 Договору, ціна даного Договору складає сума вартості Товару/Послуг поставлених/наданих Покупцю на підставі цього Договору.
Пунктом 4.7. передбачено, якщо Постачальник протягом 15 (П'ятнадцяти) календарних днів, починаючи від дати отримання Покупцем видаткових накладних/ актів прийому-передачі товару та/або актів наданих послуг, не одержить від Покупця письмового заперечення по даним документам та Покупець не надасть докази некоректності вказаних документів, документи вважаються вірними, прийнятими Покупцем та Покупець вважається таким, що згідний з вказаною в них інформацією (кількістю, вартістю отриманих товарів та/або послуг); Сторони погодили що для цілей цього договору дата отримання Покупцем видаткових накладних/актів прийому-передачі товару та/або актів наданих послуг при направленні таких документів до Покупця засобами електронного зв'язку/за допомогою електронного документообігу вважається такою що збігається з датою відправки таких документів Постачальником.
Сторони погодили у п. 9.1 Договору, що останній набуває чинності з 18.02.2025 та укладений на невизначений строк.
Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі статтею 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.
За ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
На виконання умов Договору Постачальником передано, а Покупцем прийнято у тимчасове користування ідентифікаційні пластикові картки, відповідно до Акту прийому-передачі карток від 18.02.2025 на загальну вартість 19 949,27 грн. що слідує з рахунку на оплату №9466 від 31.03.2025.
Як вказує позивач, відповідачем частково здійснено оплату в розмірі 10 000,00 грн.
Доказів сплати відповідачем решти боргу в розмірі 9 949,27 грн сторонами до матеріалів справи не надано.
У зв'язку із порушенням відповідачем строків оплати поставленого товару, позивачем крім суми заборгованості нараховано та пред'явлено до стягнення також 129,34 грн інфляційних втрат та 282,12 грн 15% річних.
Пунктом 7.2 Договору встановлено, що у випадку невиконання або неналежного виконання Покупцем свого обов'язку по оплаті придбаних Товарів та/або Послуг у встановлені цим Договором строки Покупець зобов'язаний заплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також п'ятнадцять відсотків річних від простроченої суми за весь період прострочення, починаючи з дня, наступного за днем, у який фактично повинна була надійти оплата.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши надані позивачем розрахунки сум інфляційних втрат та 15% річних, суд встановив їх правильність, арифметичну вірність, відповідність умовам Договору та вимогам чинного законодавства України, зокрема, ч. 6 ст. 232 ГК України.
За змістом частини 3 статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За змістом статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Положеннями ст. 86 ГПК України унормовано, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 9 949,27 грн заборгованості, 129,34 грн інфляційних втрат та 282,12 грн 15% річних доведені, обґрунтовані, підтверджені належними та допустимими доказами і не спростовані відповідачем належним чином у встановленому законом порядку, а відтак підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. ст. 129, 130 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 130, 165, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НекстТрансІнвест" (02161, м. Київ, вул. Братиславська, буд. 52, офіс 17; ідентифікаційний код 45834191) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Європейські паливні рішення" (04073, місто Київ, проспект Степана Бандери, буд. 9, корп. 2, офіс 301; ідентифікаційний код 45407600) 9 949 (дев'ять тисяч дев'ятсот сорок дев'ять) грн 27 коп. заборгованості, 129 (сто двадцять дев'ять) грн 34 коп. інфляційних втрат, 282 (двісті вісімдесят дві) грн. 12 коп. 15% річних та 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.
Суддя Т.М. Ващенко