ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
15.09.2025Справа № 910/1281/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Трофименко Т.Ю., при секретарі судового засідання Молодід Д.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДІАН ІСАТЕКС СОЛАР»
до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Державне підприємство «Гарантований покупець»
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Представники сторін:
від позивача: Селівакін І.О.,
від відповідача: Шатарська Т.Н.,
від третьої особи: Фартушна В.Л.
До Господарського суду міста Києва надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДІАН ІСАТЕКС СОЛАР» до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» із такими вимогами:
1) визнати протиправними дії Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» (ідентифікаційний код: 00100227) щодо коригування у Системі управління ринком даних щодо обсягу поставленої електричної енергії генеруючими установками Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДІАН ІСАТЕКС СОЛАР» (ідентифікаційний код: 42851235) NSPVSPP, NS2PVSPP, NS3PVSPP за період з липня 2022 (включно) по травень 2023 (включно) та визначення їх на рівні 0 кВт*год, та зобов'язати Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» (ідентифікаційний код: 00100227) видалити із Системи управління ринком інформацію про те, що обсяг поставленої електричної енергії генеруючими установками Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДІАН ІСАТЕКС СОЛАР» (ідентифікаційний код: 42851235), а саме NSPVSPP, NS2PVSPP, NS3PVSPP за період з липня 2022 (включно) по травень 2023 (включно) становить 0 кВт*год;
2) відновити становище Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДІАН ІСАТЕКС СОЛАР» (ідентифікаційний код: 42851235), що існувало до вчинення Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» (ідентифікаційний код: 00100227) зазначених вище протиправних дій, шляхом зобов'язання Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» (ідентифікаційний код: 00100227) відновити у Системі управління ринком наведені у прохальній частині позовної заяви початкові сертифіковані дані комерційного обліку поставленої електричної енергії генеруючими установками Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДІАН ІСАТЕКС СОЛАР» (ідентифікаційний код: 42851235), а саме NSPVSPP, NS2PVSPP, NS3PVSPP за період з липня 2022 року (включно) по травень 2023 року (включно) за версією MMS1 (версія 1).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2025 прийнято вказаний позов до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/1281/25, підготовче засідання призначено на 12.03.2025. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, позивачу - строк для подання відповіді на відзив.
24.02.2025 до суду від відповідача надійшли відзив на позовну заяву та клопотання про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
28.02.2025 до суду від позивача надійшло клопотання про продовження строку для надання відповіді на відзив до 10.03.2025.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2025 продовжено позивачу строк для подання відповіді на відзив до 10.03.2025.
11.03.2025 до суду надійшли:
від відповідача - клопотання про встановлення процесуального строку для подання заперечень на відповідь на відзив;
від позивача: відповідь на відзив; заперечення на клопотання відповідача про залучення третіх осіб; заява про долучення доказів.
В підготовче засідання 12.03.2025 з'явилися представники сторін.
В підготовчому засіданні 12.03.2025 суд, заслухавши пояснення представника позивача щодо поданих документів та думку представника відповідача, на місці постановив долучити до матеріалів справи докази, подані позивачем із клопотанням від 10.03.2025, які з технічних причин не вдалося опрацювати відділом діловодства суду при реєстрації позовної заяви, а також долучити до матеріалів справи відповідь на відзив та подані разом з нею докази.
Водночас, в підготовчому засіданні 12.03.2025 представник відповідача просила встановити строк для подання до суду заперечень на відповідь на відзив; щодо клопотання про залучення третіх осіб до участі у справі - просила суд дане клопотання розглянути у наступному підготовчому засіданні, оскільки воно потребує уточнення.
Представник позивача з приводу клопотання про встановлення строку на подання відповідачем до суду заперечень на відповідь на відзив не заперечував, не заперечував щодо залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Державного підприємства «Гарантований покупець».
Суд ухвалою від 12.03.2025 залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Державне підприємство «Гарантований покупець» (вул. Симона Петлюри, 27, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код 43068454). Позивача зобов'язано направити третій особі позовну заяву з доданими до неї матеріалами та відповідь на відзив, докази такого направлення надати до суду. Відповідача зобов'язано направити третій особі відзив на позовну заяву, докази такого направлення надати до суду. Третій особі встановлено строк для подання письмових пояснень по суті позовних вимог; відповідачу встановлено строку для подання заперечень на відповідь на відзив.
Підготовче засідання відкладено на 07.04.2025.
12.03.2025 до суду від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів направлення відзиву на позовну заяву третій особі.
13.03.2025 до суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких також викладено клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Службу безпеки України.
21.03.2025 до суду від третьої особи надійшли письмові пояснення.
24.03.2025 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів виконання вимог ухвали суду від 12.03.2025 щодо направлення третій особі копії позовної заяви та відповіді на відзив.
07.04.2025 до суду від позивача надійшли: клопотання про витребування доказів, із вимогою про поновлення пропущеного процесуального строку для подання даного клопотання; додаткові пояснення щодо заперечень на відповідь на відзив та клопотання про залучення Служби безпеки України в якості третьої особи.
В підготовче засідання 07.04.2025 з'явилися представники сторін та третьої особи.
Суд, заслухавши пояснення представника відповідача щодо клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб (НКРЕКП, ПАТ «Запоріжжяобленерго», ТОВ «Українські технологічні продукти», Служби безпеки України), думку представників позивача та третьої особи, постановив ухвалу без оформлення окремого документа про відмову в задоволенні даного клопотання, через недоведеність відповідачем можливого впливу рішення у даній справі на права та обов'язки осіб, яких останній просить залучити.
Також суд в підготовчому засіданні 07.04.2025 відмовив у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів, у зв'язку з тим, що дане клопотання не було підтримано представником позивача.
Водночас, судом було долучено до матеріалів справи подані позивачем додаткові пояснення щодо заперечень на відповідь на відзив.
Представник позивача повідомив суд та учасників справи про подання ним 06.04.2025 заяви про зміну предмета позову.
У зв'язку із поданням позивачем заяви про зміну предмету позову та необхідністю ознайомлення відповідача та третьої особи з поданими позивачем документами, суд постановив оголосити в підготовчому засіданні перерву до 05.05.2025, продовживши строк підготовчого провадження на 30 днів відповідно до ч. 3 ст. 177 ГПК України. Суд повідомив учасників справи про те, що розгляд заяви позивача про зміну предмета позову буде розглянуто в наступному підготовчому засіданні.
15.04.2025 до суду від відповідача надійшли заперечення щодо заяви про зміну предмета позову.
В підготовче засідання 05.05.2025 з'явились представники сторін та третьої особи.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача щодо поданої 06.04.2025 заяви про зміну предмету позову, думку представників відповідача та третьої особи щодо вказаної заяви, постановив ухвалу без оформлення окремого документа про прийняття заяви про зміну предмету позову до розгляду.
В підготовчому засіданні 05.05.2025 оголошено перерву до 02.06.2025, встановлено відповідачу та третій особі строк для подання відзиву (з урахуванням прийнятої судом заяви позивача про зміну предмета позову) - протягом 7 днів з дня підготовчого засідання, позивачу встановлено строк для подання відповіді на відзив - протягом 5 днів з моменту отримання відзивів.
02.06.2025 до суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
В підготовче засідання 02.06.2025 з'явилися представники відповідача та третьої особи. Представник позивача не з'явився.
Розглянувши подане представником позивача клопотання про відкладення підготовчого засідання, суд постановив вказане клопотання задовольнити, відкласти підготовче засідання на 18.06.2025.
В підготовче засідання 18.06.2025 з'явилися представники сторін та третьої особи.
Враховуючи, що судом здійснено всі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, з огляду на відсутність у присутніх представників сторін будь-яких заяв/клопотань, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення підготовчого засідання, а тому, постановив ухвалу без оформлення окремого документа, яка занесена до протоколу судового засідання від 18.06.2025, про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до розгляду по суті на 30.07.2025.
29.07.2025 до суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
В судове засідання 30.07.2025 з'явилися представники позивача та третьої особи, представник відповідача не з'явився.
Розглянувши подане відповідачем 29.07.2025 клопотання про відкладення розгляду справи, заслухавши думки представників позивача та третьої особи щодо вказаного клопотання, суд постановив дане клопотання задовольнити, розгляд справи відкласти на 03.09.2025.
В судове засідання 03.09.2025 з'явилися представники сторін та третьої особи, які надали суду усні пояснення/заперечення по суті позовних вимог.
Заслухавши пояснення та заперечення представників учасників справи, суд постановив ухвалу без оформлення окремого документа про оголошення в судовому засіданні перерви до 15.09.2025.
15.09.2025 до суду від позивача надійшов письмовий виклад промови у судових дебатах.
В судове засідання 15.09.2025 з'явилися представники сторін та третьої особи.
Так, представник позивача позовні вимоги (з урахуванням заяви про зміну предмету позову) підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити. Представник відповідача заперечував щодо задоволення позовних вимог, просив у позові відмовити. Представник третьої особи також просив відмовити у задоволенні позову.
В порядку ч. 1 ст. 233, ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 15.09.2025 після закінчення судового розгляду справи ухвалено рішення по суті позовних вимог та проголошено його скорочений текст (вступну та резолютивну частини).
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
Як стверджує Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНДІАН ІСАТЕКС СОЛАР», воно є підприємством, що здійснює виробництво електричної енергії з альтернативних джерел, та до повномасштабного вторгнення РФ знаходився та здійснював свою господарську діяльність у місті Мелітополь Запорізької області.
24.07.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНДІАН ІСАТЕКС СОЛАР», як продавцем за «зеленим» тарифом, та Державним підприємством «Гарантований покупець» укладено договір № 1691/01/20, згідно з яким позивач зобов'язався продавати, а третя особа - купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за «зеленим» тарифом, та здійснювати її оплати відповідно до умов цього договору та законодавства України.
Відповідно до додаткових угод від 02.11.2020 № 2043/01/20 та № 2044/02/20 до договору № 1691/01/20 від 24.07.2020, сторони вказаного договору дійшли згоди, що з 03.11.2020 продавець за «зеленим» тарифом зобов'язується додатково продавати електричну енергію, вироблену новими об'єктами електроенергетики - Сонячною електростанцією (дахова) (Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Дмитра Донцова, 15/8) та Сонячною електростанцією (дахова) (Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Дмитра Донцова, 29), за винятком обсягу електричної енергії, необхідного для власних потреб зазначеного об'єкту електроенергетики, а гарантований покупець зобов'язується купувати відпущену електричну енергію вказаним об'єктом електроенергетики продавця за «зеленим» тарифом в точках комерційного обліку електричної енергії та здійснювати її оплату відповідно до умов договору.
Так, позивач вказує, що електрична енергія, що вироблялася на сонячних електростанціях, відпускалася до об'єднаної електричної системи України (надалі - ОЕС України) та продавалася Державному підприємству «Гарантований покупець».
Водночас, функції постачальника послуг комерційного обліку електричної енергії (надалі - ППКО) для позивача забезпечує ТОВ «Українські технологічні продукти» на підставі договору № 29/01/21/1 на виконання робіт по збору та обробці даних АСКОЕ від 29.01.2021, а функції оператора системи розподілу - ПАТ «Запоріжжяобленерго».
За доводами позивача, відповідачем, як адміністратором комерційного обліку, було сертифіковано та внесено до Системи управління ринком наступні показники обсягу поставленої позивачем електроенергії:
у липні 2022 року - в обсязі 351 779,00 кВт*год за сукупною ціною 1 967 274,81 грн;
у серпні 2022 року - в обсязі 167 690,00 кВт*год за сукупною ціною 937 782,85 грн;
у вересні 2022 року - в обсязі 92 845,00 кВт*год за сукупною ціною 519 222,66 грн;
у жовтні 2022 року - в обсязі 248 823,00 кВт*год за сукупною ціною 1 643 336,58 грн;
у листопаді 2022 року - в обсязі 117 472,00 кВт*год за сукупною ціною 775 836,78 грн;
у грудні 2022 року - в обсязі 83 616,00 кВт*год за сукупною ціною 552 236,85 грн;
у січні 2023 року - в обсязі 122 336,00 кВт*год за сукупною ціною 858 798,72 грн;
у лютому 2023 року - в обсязі 143 989,00 кВт*год за сукупною ціною 1 010 802,78 грн;
у березні 2023 року - в обсязі 278 855,00 кВт*год за сукупною ціною 1 957 562,10 грн;
у квітні 2023 року - в обсязі 258 328,00 кВт*год за сукупною ціною 1 833 085,15 грн;
у травні 2023 року - в обсязі 407 844,00 кВт*год за сукупною ціною 2 894 044,71 грн.
Вказані обставини відповідачем під час розгляду справи не заперечувались.
Втім, як вбачається із матеріалів справи, НЕК «УКРЕНЕРГО» листом від 29.11.2022 № 01/52942 звертався до операторів системи щодо необхідності здійснювати завантаження даних комерційного обліку в систему управління ринком (MMS) та ПК «Датахаб» виключно по об'єктах електроенергетики, які здійснюють синхронну роботу з ОЕС України та інформувати АКО в разі завантаження даних комерційного обліку іншими ППКО в ролі ОДКО по електроустановках, які приєднані до мереж відповідного оператора системи, але не здійснюють синхронну роботу з ОЕС України.
Листом від 25.05.2023 № 01/25819 НЕК «УКРЕНЕРГО» повторно зверталось до операторів системи, у якому просило надати АКО інформацію щодо переліку об'єктів виробників, що приєднані до електричних мереж та наразі працюють несинхронно, з зазначенням дати початку такого режиму роботи.
На вищевказане звернення відповідача оператор системи розподілу - ПАТ «Запоріжжяобленерго» надало відповідь листом від 30.05.2023 № 007-63/3069, разом із яким було надано перелік виробників, розташованих на тимчасово непідконтрольній території, що приєднані до електричної мережі та наразі працюють несинхронно з ОЕС України, до якого включено Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНДІАН ІСАТЕКС СОЛАР» (втрата контролю - липень 2022 року).
Відповідно до протоколу НКРЕКП № 48 від 03.07.2023, складеного за результатами наради щодо сертифікації даних комерційного обліку по електроустановках, що приєднані до елементів систем передачі/розподілу, які працюють (працювали) несинхронно з ОЕС України за участю представників НКРЕКП, Кабінету Міністрів України, НЕК «Укренерго», ДП «Гарантований покупець», прийняті такі рішення:
« 1. Адміністратору комерційного обліку сертифікувати та передавати дані комерційного обліку для проведення розрахунків між учасниками ринку за умови наявності перевіреної інформації, яка підтверджує роботу відповідних електроустановок у синхронному з ОЕС України режимі.
2. Для електроустановок, які працюють (працювали) несинхронно з ОЕС України, Адміністратор комерційного обліку має забезпечити збереження відповідних даних комерційного обліку в Датахаб для можливості здійснення подальших розрахунків після деокупації відповідних територій та отримання перевірених даних щодо роботи цих електроустановок.
3. Направити цей Протокол НЕК «Укренерго», ДП «Гарантований покупець» та відповідним операторам систем розподілу для врахування в роботі.
4. НКРЕКП звернутись до Кабінету Міністрів України та Ради національної безпеки і оборони України щодо необхідності прийняття рішень для врегулювання діяльності суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або тимчасово окупованих Російською Федерацією після 24 лютого 2022 року.».
Листом 01/4316 від 04.09.2023 НЕК «Укренерго» було повідомлено ППКО (ПАТ «Запоріжжяобленерго») згідно зі списком, що керуючись п.1.1.2 Правил ринку та враховуючи протокольне рішення наради під головуванням НКРЕКП щодо сертифікації даних комерційного обліку по електроустановках, що приєднані до елементів систем передачі/розподілу, які працюють/працювали несинхронно з ОЕС України (п. 1 протоколу від 03.07.2023 № 48-п), значення сертифікованих даних комерційного обліку для кожної ТКО по зазначеним ПАТ «Запоріжжяобленерго» об'єктам генерації з 01.07.2022 по 31.03.2023 (версія 3) визначається АКО на рівні 0 кВт*год.
Крім того, 13.11.2023 за результатами проведення позапланової виїзної перевірки дотримання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії НКРЕКП складено Акт № 475, яким встановлено порушення НЕК «УКРЕНЕРГО» Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії у частині надання до НКРЕКП достовірних документів, інформації, даних та звітності, необхідних для виконання Регулятором своїх функцій та повноважень. Так, в сертифікованих даних комерційного обліку електричної енергії про погодинні обсяги відпуску та споживання електроенергії кожною генеруючою одиницею виробників за «зеленим» тарифом, що надавались НЕК «УКРЕНЕРГО» за період з січня по грудень 2022 року, не було зазначено про те, що частина станцій, по яким було надано дані комерційного обліку відпуску/споживання, працює в несинхронному режимі з ОЕС України
Відповідні обставини також підтверджуються постановою НКРЕКП від 12.03.2024 № 521, якою на ПАТ «Запоріжжяобленерго» накладено штраф за порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії.
Звертаючись із даним позовом до суду, позивач вказав, що відповідачем було відкориговано у Системі управління ринком дані щодо обсягу поставленої позивачем електроенергії за вищевказаний період та визначено їх на рівні 0 кВт*год, при цьому, жодних формальних рішень щодо внесення змін до зазначених показників Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» не приймалось.
Для підтвердження зазначеної обставини представник позивача звернувся із адвокатським запитом вих. № 20-01/2025 від 20.01.2025 до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО», у якому, зокрема, просив надати копії рішень про коригування сертифікованих показників виробленої та відпущеної електричної енергії установками позивача за період з липня 2022 року по червень 2023 року включно та про визначення їх за цей період на рівні 0 кВт*год, а також копії відповідних документів та інформацію, які стали підставами для прийняття відповідачем рішень про коригування показників.
У відповідь на вищевказаний адвокатський запит відповідач листом від 27.01.2025 вих. № 01/5226 повідомив про включення Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДІАН ІСАТЕКС СОЛАР» до переліку виробників, які працюють несинхронно з ОЕС України, над яким втрачено контроль з липня 2022 року, у зв'язку з чим значення сертифікованих даних комерційного обліку визначено на рівні 0 кВт*год.
Вказаним листом відповідач зазначив, що сертифіковані дані комерційного обліку на рівні 0 кВт*год завантажені в MMS:
- за період з 01.06.2023 по 10.06.2023 (версія 1) - 15.06.2023;
- за період з 11.06.2023 по 14.06.2023 (версія 1) - 19.06.2023;
- за період з 01.04.2023 по 30.04.2023 (версія 2) - 19.06.2023;
- за період з 01.05.2023 по 31.05.2023 (версія 2) - 20.06.2023;
- за період з 01.07.2022 по 31.03.2023 (версія 3) - 01.09.2023.
Крім того, вищевказаним листом відповідач повідомив позивача, що відповідно до постанови НКРЕКП від 19.04.2024 № 759 «Про внесення зміни до постанови НКРЕКП від 25 лютого 2022 року № 332» підпункт 5 пункту 1 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 25 лютого 2022 року № 332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану» викласти в такій редакції: « 5) у разі неможливості реалізації оператором мережі свого права доступу до вузлів обліку та засобів комерційного обліку електричної енергії (далі - ЗКО) електроустановок на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях, відповідно до переліку, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, та які працюють (працювали) несинхронно (асинхронно) з ОЕС України, для проведення періодичного та позачергового контрольного огляду, технічної перевірки вузлів обліку та ЗКО, схем їх підключення та зчитування інформації, відповідно до підпункту 3 пункту 2.5.2 глави 2.5 розділу ІІ Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року № 311 (далі - ККОЕЕ), адміністратору комерційного обліку керуватись положеннями, зокрема, підпункту 6 пункту 9.2.1 глави 9.2, а також пункту 9.9.4 глави 9.9, пункту 9.13.1 глави 9.13 та пунктів 9.14.1 та 9.14.3 глави 9.14 розділу ІХ ККОЕЕ та під час визначення значень сертифікованих даних комерційного обліку, тимчасово, до отримання доступу до вузлів обліку та ЗКО відповідних електроустановок, визначати такі дані на рівні нуля та забезпечити передачу таких даних адміністратору розрахунків та учасникам ринку електричної енергії.».
Таким чином, позивач вважає такі дії відповідача щодо встановлення обсягу поставленої позивачем електроенергії у період липень 2022 року - травень 2023 року на рівні 0 кВт*год незаконними та такими, що вчинені за відсутності будь-яких правових підстав та завдають позивачу збитків. У зв'язку із зазначеним позивач звернувся із даним позовом до суду.
Відповідач, в свою чергу, щодо задоволення позовних вимог заперечував, зазначаючи, що об'єкти генерації сонячних електростанцій позивача знаходяться на тимчасово окупованій РФ території, а відтак відсутня можливість оператору системи розподілу (ПАТ «Запоріжжяобленерго») відстежувати обсяги надходження електроенергії до мереж розподілу та неможливо визначити від яких мереж здійснюється розподіл та куди надходить вироблена електроенергія під час окупації території. Відповідач зазначає, що будь-яких достовірних доказів та документі, які б підтверджували функціонування, виробіток та генерацію сонячних електростанцій позивача та відпущення електричної енергії в ОЕС України не надано. Відтак, з урахуванням наданих НКРЕКП роз'яснень, а також листів АТ «Херсонобленерго» від 01.06.2023 № 01-001280, ПАТ «Запоріжжяобленерго» від 30.05.2023 № 007-63/3069, АТ «Укрзалізниця» від 07.06.2023 № ЕЕЦ-15/47 адміністратор комерційного обліку не сертифікував дані комерційного обліку по об'єктах виробників електричної енергії, які не мають перевіреної інформації, яка підтверджує роботу відповідних електроустановок у синхронному з ОЕС України режимі за відповідні спірні періоди. При цьому, у платформу MMS для забезпечення перерахунків були завантажені нульові значення. Крім того, відповідач зазначав, що заявлені позивачем позовні вимоги щодо визнання обсягів генерації електричної енергії по ресурсному об'єкту за відповідні періоди та зобов'язання Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» вчинити дії, за своєю правовою природою є вимогами про встановлення певних юридичних фактів, що не може бути самостійним предметом розгляду в господарському суді.
Третя особа також заперечувала щодо задоволення позову, зазначаючи, що останній заявлено позивачем з метою невиконання своїх грошових зобов'язань перед Гарантованим покупцем. Так, третя особа зазначала про правомірність дій відповідача щодо упорядкування даних комерційного обліку, їх коригування, тоді як позивачем не доведено факту порушення його прав та інтересів діями відповідача та обрано неефективний спосіб захисту, оскільки даний позов спрямований лише на встановлення юридичних фактів.
Водночас, під час розгляду даної справи, позивачем було подано заяву про зміну предмета позову, яку прийнято судом, у зв'язку з чим даний спір розглядається за такими позовними вимогами:
1) відновити становище Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДІАН ІСАТЕКС СОЛАР» (Ідентифікаційний код: 42851235), що існувало до вчинення Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» (Ідентифікаційний код: 00100227) протиправних дій, шляхом зобов'язання Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» (Ідентифікаційний код: 00100227) видалити із Системи управління ринком змінені сертифіковані дані комерційного обліку поставленої електричної енергії генеруючими установками Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДІАН ІСАТЕКС СОЛАР» (Ідентифікаційний код: 42851235), а саме IISPVSPP, IIS2PVSPP, IIS3PVSPP за період з липня 2022 року (включно) по травень 2023 року (включно) за версіями MMS2 (версія 2) та MMS3 (версія 3) відповідно до яких обсяг поставленої у зазначений період електричної енергії генеруючими установками Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДІАН ІСАТЕКС СОЛАР» (Ідентифікаційний код: 42851235) становить 0 кВт*год;
2) відновити становище Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДІАН ІСАТЕКС СОЛАР» (ідентифікаційний код: 42851235), що існувало до вчинення Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» (ідентифікаційний код: 00100227) протиправних дій, шляхом зобов'язання Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» (ідентифікаційний код: 00100227) відновити у Системі управління ринком наведені у прохальній частині позовної заяви початкові сертифіковані дані комерційного обліку поставленої електричної енергії генеруючими установками Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДІАН ІСАТЕКС СОЛАР» (ідентифікаційний код: 42851235), а саме NSPVSPP, NS2PVSPP, NS3PVSPP за період з липня 2022 року (включно) по травень 2023 року (включно) за версією MMS1 (версія 1).
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.
За змістом положень ст. 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частин 1, 2 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
У ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України визначено осіб, які мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До таких осіб зазначена норма відносить юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, фізичних осіб, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.
Зазначені норми визначають об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес.
Порушенням є такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилось або зникло як таке. Порушення права пов'язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що підставою для звернення особи до суду є наявність у неї порушеного права та / або законного інтересу. Таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушеного права та/або законного інтересу особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.
Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
Вирішуючи переданий на розгляд господарського суду спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов.
Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.
Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права та / або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.
Такий правовий висновок Верховного Суду викладений у постановах від 19.09.2019 у справі № 924/831/17, від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18.
Отже, під час розгляду справи позивач повинен довести, а суд встановити факти або обставини, які б свідчили про порушення індивідуально виражених прав чи інтересів позивача.
При цьому, суд вказує, що виключне право на визначення предмету та підстави позову належить позивачу, натомість суд, вирішуючи спір, повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права.
Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДІАН ІСАТЕКС СОЛАР» направлені на зобов'язання відповідача видалити із Системи управління ринком змінені сертифіковані дані комерційного обліку поставленої електричної енергії генеруючими установками Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДІАН ІСАТЕКС СОЛАР» за період з липня 2022 року по травень 2023 року (включно), відповідно до яких об'єм поставленої у цей період електричної енергії становить 0 кВт*год, а також на зобов'язання відповідача відновити у Системі управління ринком початкові сертифіковані дані комерційного обліку поставленої електричної енергії генеруючими установками Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДІАН ІСАТЕКС СОЛАР» за вказаний період.
Підставою відповідного позову стало протиправне, на думку позивача, обнулення відповідачем в системі MMS даних комерційного обліку електричної енергії позивача за період з липня 2022 року по травень 2023 року передані постачальником послуг комерційного обліку (ППКО) фактичні дані комерційного обліку електричної енергії позивача.
З огляду на предмет, підставу позову, суд вважає, що заявлені позивачем вимоги щодо видалення змінених сертифікованих даних комерційного обліку поставленої електричної енергії генеруючими установками Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДІАН ІСАТЕКС СОЛАР» за період з липня 2022 року по травень 2023 року (включно), відповідно до яких об'єм поставленої у цей період електричної енергії становить 0 кВт*год, та щодо відновлення початкових сертифікованих даних комерційного обліку, не призведуть до реального поновлення прав позивача в разі задоволення позову, оскільки питання обсягів виробництва (відпуску та споживання) електричної енергії позивачем може вирішуватися у межах спору щодо оплати за вироблену електричну енергію продавцем за «зеленим» тарифом.
Так, судом встановлено, що Державне підприємство «Гарантований Покупець» звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Індіан Ісатекс Солар» 5 622 330,15 грн зайво сплачених коштів за придбану електричну енергію за період з липня 2022 року до березня 2023 року за договором № 1691/01/20 від 24.07.2020 з урахуванням додаткових угод. Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 27.02.2025 у справі № 907/875/24 у задоволенні позовних вимог відмовлено. Однак, у Єдиному державному реєстрі судових рішень станом на дату ухвалення даного рішення у справі № 910/1281/25 відсутня відмітка про набрання рішенням у справі № 907/875/24 законної сили, а наразі воно є предметом оскарження у Західному апеляційному господарському суді.
Водночас, суд встановив, що Західним апеляційним господарським судом переглядається рішення Господарського суду Закарпатської області від 30.05.2024 у справі № 907/1115/23 про задоволення позову Державного підприємства «Гарантований покупець» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Індіан Ісатекс Солар» про стягнення 2 321 315,55 грн переплати за договором від 24.07.2020 № 1691/01/20 за відпуск електричної енергії у квітні, травні та червні 2023 року, у зв'язку з оновленням (коригуванням) сертифікованих даних комерційного обліку щодо фактичного відпуску електричної енергії відповідачем у квітні, травні та червні 2023 року та встановленням їх на рівні нуля.
Враховуючи зазначене, на переконання суду ініціювання позивачем цього позову зводиться до того, що останній прагне домогтись не лише вчинення дій з боку відповідача щодо коригування даних комерційного обліку у певний проміжок часу (за липень 2022 року по травень 2023 року), але і одночасно вирішити спір щодо обсягів виробництва (відпуску та споживання) електричної енергії Товариства з обмеженою відповідальністю «Індіан Ісатекс Солар» у спірний період.
Водночас вимога щодо встановлення певних фактів не може бути самостійним предметом розгляду в господарському суді, оскільки до повноважень останнього не належить встановлення фактів, що мають юридичне значення (постанова Верховного Суду від 04.09.2020 у справі №910/10764/19). Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.05.2023 у справі №910/3232/22.
Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам необхідно зважати і на його ефективність з точки зору положень статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). Так, у рішенні від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголосив, що зазначена норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, передбачених Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені у правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дали би змогу компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції та надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, ЄСПЛ акцентував, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, передбачених національним правом.
Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згідно із цією статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема його застосування не повинно бути ускладнено діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення ЄСПЛ у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005).
Отже, ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
При цьому, сторонами не заперечувалось, що місцезнаходження генеруючих установок позивача є тимчасово окупована РФ територія України - м. Мелітополь Запорізької області.
Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309, Мелітопольська міська територіальна громада, на якій знаходиться об'єкт генерації, з 25.02.2022 знаходиться на тимчасовій території, де ведуться бойові дії.
Постановою НКРЕКП 19.04.2024 № 759 «Про внесення зміни до постанови НКРЕКП від 25 лютого 2022 року № 332» підпункт 5 пункту 1 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 25 лютого 2022 року № 332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану» викласти в такій редакції: « 5) у разі неможливості реалізації оператором мережі свого права доступу до вузлів обліку та засобів комерційного обліку електричної енергії (далі - ЗКО) електроустановок на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях, відповідно до переліку, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, та які працюють (працювали) несинхронно (асинхронно) з ОЕС України, для проведення періодичного та позачергового контрольного огляду, технічної перевірки вузлів обліку та ЗКО, схем їх підключення та зчитування інформації, відповідно до підпункту 3 пункту 2.5.2 глави 2.5 розділу ІІ Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року № 311 (далі - ККОЕЕ), адміністратору комерційного обліку керуватись положеннями, зокрема, підпункту 6 пункту 9.2.1 глави 9.2, а також пункту 9.9.4 глави 9.9, пункту 9.13.1 глави 9.13 та пунктів 9.14.1 та 9.14.3 глави 9.14 розділу ІХ ККОЕЕ та під час визначення значень сертифікованих даних комерційного обліку, тимчасово, до отримання доступу до вузлів обліку та ЗКО відповідних електроустановок, визначати такі дані на рівні нуля та забезпечити передачу таких даних адміністратору розрахунків та учасникам ринку електричної енергії.».
Підсумовуючи вище викладене та враховуючи обов'язковість відповідно до приписів ч. 9 ст. 14 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332, суд дійшов висновку, що позивачем обрано спосіб захисту, який не є ефективним.
Обрання позивачем неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові. Подібний висновок сформульований, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (пункт 52), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункт 76), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 155) та від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20 (пункт 148).
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що у задоволенні позову належить відмовити у повному обсязі з вищезазначених підстав.
З урахуванням відмови у задоволенні позову через обрання позивачем неефективного способу захисту своїх прав, іншим доводам позивача, які зводяться до незгоди із діями ПрАТ «НЕК «Укренерго», суд оцінку не надає.
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76 ГПК України).
За приписами ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи встановлені при розгляді справи обставини, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано: 24.09.2025.
Суддя Т.Ю. Трофименко