22 вересня 2025 рокусправа № 380/12691/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гулкевич І.З., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про скасування постанови,-
встановив:
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про скасування постанови про накладення штрафу від 04.06.2025 ВП №770004266.
В обґрунтування позову вказано, що на виконання рішення суду у справі №380/21311/23 Головним управлінням здійснено перерахунок пенсії з 21.08.2011 із застосуванням законодавства чинного на день призначення пенсії, зокрема абзацу п'ятого частини 1 статті 25 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (в редакції Закону № 107-IV від 28.12.2007), з врахуванням пільгового стажу його роботи на посаді техніка геолога структурно-картировочних партій № 6 і № 3 (робота в польових умовах цілий рік) Західної експедиції структурно пошукового буріння Оренбургського геологічного управління з 07.04.1975 по 14.11.1975, у розмірі одного року роботи, з врахуванням заробітної плати отриманої в Українській нафтогазорозвідувальній експедиції глибокого буріння об'єднання “Західукргеологія» за період з листопада 1980 року по жовтень 1985 року згідно довідки Стрийської нафтогазорозвідувальної експедиції від 21.12.2011 №160. Головним управлінням повідомлено державного виконавця щодо виконання рішення суду №380/21311/23. Водночас, державний виконавець, всупереч вимогам ст. 63 Закону України “Про виконавче провадження», не перевірив виконання рішення суду у справі №380/21311/23 та неправомірно прийняв оскаржувану постанову про накладення штрафу за невиконання без поважних причин рішення, за яким боржник зобов'язаний вчинити певні дії. Отже, така постанова є безпідставною та підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 30.06.2025 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням вимог ст.287 КАС України та витребувано від Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції належним чином завірену копію виконавчого провадження №770004266.
Відповідач відзив на позовну не подав.
Представником третьої особи подано пояснення на позовну заяву. Зазначає, що Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області не виконало рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.11.2024 справа №380/21311/23 на підставі виконавчого листа у цій справі. 24.06.2025 ОСОБА_1 надіслав до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області запит щодо повного виконання рішення суду у справі №380/21311/23, відповіді на який не отримав. ОСОБА_1 повторно надіслав 09.07.2025 запит щодо виконання рішення суду у справі №380/21311/23. Дії та рішення державних виконавців у виконавчому провадженні №770004266 правомірні, оскільки рішення суду у справі №380/21311/23 повністю не виконано. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши повідомлені позивачем аргументи щодо обставин справи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів сукупно, суд дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15.11.2024 позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФ України у Львівській обл. № 913240132021 від 16.12.2022 про перерахунок пенсії ОСОБА_1 в частині визначення розміру пенсії, зокрема в частині: визначення розміру коефіцієнту страхового стажу; неврахування за рік роботи пільгового страхового стажу роботи на посаді техніка геолога структурно-картировочних партій № 6 і № 3 (робота в польових умовах цілий рік) Західної експедиції структурно-пошукового буріння Оренбургського геологічного управління з 07.04.1975 по 14.11.1975; неврахування заробітної плати, отриманої в Українській нафтогазорозвідувальній експедиції глибокого буріння об'єднання “Західукргеологія» за період з липня 1980 року по жовтень 1985 року згідно довідки Стрийської нафтогазорозвідувальної експедиції № 160 від 21.12.2011р.; зобов'язано ГУ ПФ України у Львівській обл. здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з дня її призначення, а саме: з 21.08.2011, із застосуванням законодавства, чинного на день призначення пенсії, зокрема абз.5 ч.1 ст.25 Закону України № 1058-ІV від 09.07.2003 “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції Закону № 107-IV від 28.12.2007р.), з врахуванням пільгового стажу його роботи на посаді техніка геолога структурно-картировочних партій № 6 і № 3 (робота в польових умовах цілий рік) Західної експедиції структурно-пошукового буріння Оренбургського геологічного управління з 07.04.1975 по 14.11.1975, у розмірі одного року роботи, з врахуванням заробітної плати отриманої в Українській нафтогазорозвідувальній експедиції глибокого буріння об'єднання “Західукргеологія» за період з листопада 1980 року по жовтень 1985 року згідно довідки Стрийської нафтогазорозвідувальної експедиції № 160 від 21.12.2011, та здійснити виплату такої пенсії з урахуванням виплачених сум; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФ України у Львівській обл. на користь ОСОБА_1 4294 грн. 40 коп. судових витрат у вигляді судового збору
Не погодившись із винесеним рішенням суду, його оскаржив відповідач ГУ ПФ України у Львівській області.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.04.2025 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишено без задоволення, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.11.2024 в адміністративній справі № 380/21311/23 рішення суду - без змін.
24.12.2024 Львівським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №380/21311/23 про зобов'язання ГУ ПФ України у Львівській обл. здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з дня її призначення, а саме: з 21.08.2011, із застосуванням законодавства, чинного на день призначення пенсії, зокрема абз.5 ч.1 ст.25 Закону України № 1058-ІV від 09.07.2003 “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції Закону № 107-IV від 28.12.2007р.), з врахуванням пільгового стажу його роботи на посаді техніка геолога структурно-картировочних партій № 6 і № 3 (робота в польових умовах цілий рік) Західної експедиції структурно-пошукового буріння Оренбургського геологічного управління з 07.04.1975 по 14.11.1975, у розмірі одного року роботи, з врахуванням заробітної плати отриманої в Українській нафтогазорозвідувальній експедиції глибокого буріння об'єднання “Західукргеологія» за період з листопада 1980 року по жовтень 1985 року згідно довідки Стрийської нафтогазорозвідувальної експедиції № 160 від 21.12.2011, та здійснити виплату такої пенсії з урахуванням виплачених сум.
За заявою стягувача про примусове виконання рішення суду, 30.01.2025 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Джусом О.Р. відкрито виконавче провадження №77004266 з примусового виконання виконавчого листа Львівського окружного адміністративного суду №380/21311/23, виданого 24.12.2024. Боржника зобов'язано виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
20.05.2025 державним виконавцем надіслано вимогу Головному управлінню Пенсійного фонду України у Львівській області про вичерпну інформацію про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду в справі №380/21311/23 з наданням документального підтвердження виконання згаданого судового рішення.
05.06.2025 відповідачем отримано відповідь від ГУПФУ у Львівській області, у якому зазначено, що на виконання рішення №380/21311/23 Головним управлінням винесено рішення від 09.05.2025 №913240132021 яким проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з дня її призначення, а саме з 21.08.2011, із застосуванням законодавства чинного на день призначення пенсії, зокрема абзацу п'ятого частини 1 статті 25 Закону України № 1058-ІV від 09.07.2003 “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції Закону № 107-IV від 28.12.2007р.), з врахуванням пільгового стажу його роботи на посаді техніка геолога структурно-картировочних партій № 6 і № 3 (робота в польових умовах цілий рік) Західної експедиції структурно-пошукового буріння Оренбургського геологічного управління з 07.04.1975 по 14.11.1975, у розмірі одного року роботи, з врахуванням заробітної плати отриманої в Українській нафтогазорозвідувальній експедиції глибокого буріння об'єднання “Західукргеологія» за період з листопада 1980 року по жовтень 1985 року згідно довідки Стрийської нафтогазорозвідувальної експедиції № 160 від 21.12.2011. Належна сума доплати буде виплачена в червні поточного року. Головним управлінням, в межах своїх повноважень, в добровільному порядку фактично виконано рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.11.2024 у справі №380/21311/23.
04.06.2025 відповідач виніс постанову ВП №77004266, якою на позивача накладено штраф у розмірі 5100 грн, за невиконання виконавчого листа від 24.12.2024 №380/21311/23. Відповідно до вказаної постанови, станом на 04.06.2025 рішення суду не виконано.
Позивач, не погоджуючись з постановою державного виконавця про накладення штрафу від 04.06.2025 №77004266, звернувся до суду з даним позовом.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Тобто, суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі їх невиконання у добровільному порядку, є Закон України від 02.06.2016 № 1404-VIII “Про виконавче провадження» (тут у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
За змістом ст. 1 Закону України “Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ст. 2 цього ж Закону виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов'язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об'єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Згідно з п. 1 ч 1 ст. 3 Закону України “Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Частиною 1 ст. 18 Закону України “Про виконавче провадження» визначено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до п. п. 1, 16 ч. 3 ст. 18 Закону України “Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
За змістом абзацу 1 ч. 4 ст. 18 Закону України “Про виконавче провадження» вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 19 Закону України “Про виконавче провадження» сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.
Пунктами 1 та 6 ч. 5 ст. 19 Закону України “Про виконавче провадження» визначено, що боржник зобов'язаний: утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.
Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій (частина восьма статті 19 Закону України “Про виконавче провадження»).
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України “Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною) (абзац 1 ч. 6 ст. 26 Закону України “Про виконавче провадження»).
Частиною 2 ст. 63 Закону України “Про виконавче провадження» встановлено, що у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Згідно з ч. 3 ст. 63 Закону України “Про виконавче провадження» виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Частиною 1 ст. 75 Закону України “Про виконавче провадження» встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Системний аналіз норм Закону України “Про виконавче провадження» надає підстави стверджувати, що правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин. При цьому, застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження.
При цьому, умовами для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є: невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) та відсутність поважних причин невиконання виконавчого документа (судового рішення).
Тобто, державному виконавцю для реалізації виконання належних повноважень при примусовому виконанні відповідного рішення суду, надано право за невиконання його ж постанов про примусове виконання рішень суду накладати відповідні штрафи на боржника, у порядку та розмірі визначеному Законом України “Про виконавче провадження».
Так, оскаржувана постанова про накладення штрафу від 04.06.2025 винесена саме з огляду на висновки державного виконавця ВПВР про невиконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.11.2024 у справі № 380/21311/23, з чим позивач не погоджується.
Відтак, у межах заявленого спору необхідно встановити факт виконання чи невиконання виконавчого листа №380/21311/23, виданого 24.11.2024 Львівським окружним адміністративним судом.
Як встановлено судом раніше, обсяг обов'язків покладених на ГУ ПФУ у Львівській області рішенням суду у справі № 380/21311/23 охоплював вчинення Головним управлінням дій спрямованих на здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з дня її призначення, а саме: з 21.08.2011, із застосуванням законодавства, чинного на день призначення пенсії, зокрема абз.5 ч.1 ст.25 Закону України № 1058-ІV від 09.07.2003 “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції Закону № 107-IV від 28.12.2007р.), з врахуванням пільгового стажу його роботи на посаді техніка геолога структурно-картировочних партій № 6 і № 3 (робота в польових умовах цілий рік) Західної експедиції структурно-пошукового буріння Оренбургського геологічного управління з 07.04.1975 по 14.11.1975, у розмірі одного року роботи, з врахуванням заробітної плати отриманої в Українській нафтогазорозвідувальній експедиції глибокого буріння об'єднання “Західукргеологія» за період з листопада 1980 року по жовтень 1985 року згідно довідки Стрийської нафтогазорозвідувальної експедиції №160 від 21.12.2011.
Відповідач, виконуючи рішення суду від 15.11.2024 у справі № 380/21311/23, здійснив перерахунок пенсії позивача, починаючи з 21.08.2011 та розмір пенсії становить 3265,27 грн. Доплата до пенсії з 21.08.2011 по 31.05.2025 становить 168530,13 грн і виплачена в червні 2025 року.
Суд відхиляє доводи позивача, оскільки вважає недоведеним виконання судового рішення в повному обсязі.
Так, відповідно до рішення №913240132021 про перерахунок пенсії ОСОБА_1 останньому з 21.08.2011 не здійснено з врахуванням пільгового стажу його роботи на посаді техніка геолога структурно-картировочних партій №6 і №3 (робота в польових умовах цілий рік) Західної експедиції структурно пошукового буріння Оренбургського геологічного управління з 07.04.1975 по 14.11.1975 у розмірі одного року роботи, не здійснено перерахунок пенсії з врахуванням стажу роботи за період з 01.08.2011 по 20.08.2011, заробітну плату обраховано відповідно до довідки №160 від 21.12.2011 з суми 377 крб замість 378 крб.
Встановлені обставини свідчать про те, що рішення суду у справі №380/21311/23, яке набрало законної сили, позивачем повністю не виконане.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова про накладення штрафу в розмірі 5100 грн. за невиконання рішення суду прийнята у відповідності до норм чинного законодавства.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Зважаючи, що в задоволенні позовних вимог відмовлено, а іншими учасниками справи судові витрати не понесені, судові витрати не підлягають розподілу відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
У зв'язку із перебуванням головуючої судді Гулкевич І.З. у період з 28.07.2025 по 07.09.2025 у щорічній основній відпустці, а в період з 08.09.2025 по 19.09.2025 на листку непрацездатності рішення приймається в перший робочий день судді 22.09.2025.
Керуючись ст. ст. 2, 73, 77, 90, 242-246, 268-272, 287, 294 КАС України, суд -
ухвалив:
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення .
СуддяГулкевич Ірена Зіновіївна