22 вересня 2025 рокусправа № 380/9381/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Гулкевич І.З., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Пустомитівської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,-
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому просить:
визнати порушення Відповідачем права на інформацію про стан довкілля, а саме:
-невиконання зобов'язання покладеного ч.3 ст. 22 Закону України “Про доступ до публічної інформації» щодо необхідності направлення запиту належному розпоряднику;
-недотримання вимог щодо своєчасного направлення запиту від 17.10.2023 належному розпоряднику, що призвело до неотримання позивачем запиту Пустомитівським МЖКП майже рік часу та відповідно нерозгляду такого запиту, що як наслідок порушує моє право на своєчасність отримання інформації;
-недостовірність інформації викладеної Відповідачем в документі №02-12/979 від 30.05.2024 щодо скерування до належного розпорядника інформації - Пустомитівським МЖКП, адже ніякого скерування і направлення не відбувалось;
- зобов'язати відповідача направити запит від 17.10.2023 (в частині питання №3) до належного розпорядника інформації як того вимагає ч.3 ст. 22 Закону України “Про доступ до публічної інформації»;
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що належний розпорядник так і не отримав його запит, а минув вже майже рік з моменту його буцім-то скерування запиту Пустомитівською МР. Тому вважає, що Пустомитівська МР лише імітувала надсилання / скерування його запиту до Пустомитівського міського житлово-комунального підприємства, насправді ж не скеровувала його запиту, а лист №02-08/957 від 29.05.2024 до директора підприємства лише зареєструвала але не надіслала фактично. Така поведінка Відповідача є послідовно - протиправною, адже спочатку відповідач не розглянув належним чином його запит від 17.10.2023, що визнано судом у справі №380/28388/23, а потім умисно імітував виконання Закону хоча запит до належного розпорядника інформації так і не надіслав. Отже, майже півтора року ОСОБА_1 не може отримати запитувану інформацію про стан довкілля, хоча така інформація не підлягає обмеженню і строк її надання 5 діб.
Позивач вважає, що відповідачем не виконано зобов'язання покладеного ч.3 ст. 22 Закону України “Про доступ до публічної інформації» щодо необхідності направлення запиту належному розпоряднику відповідно звернувся до суду за захистом своїх прав.
Ухвалою від 14 травня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідач подав відзив на позовну заяву. Зазначає, що постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.05.2024 у справі №380/28388/23 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов'язано Пустомитівську міську раду повторно розглянути запит позивача від 18.10.2023 №22Пі згідно з вимогами Закону України “Про доступ до публічної інформації» та надати повну і достовірну відповідь. На виконання вказаної постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду Пустомитівською міською радою скеровано відповідь ОСОБА_1 за вих. № 02-12/976 від 30.05.2024. У ній зазначено, що питання № 3 запиту направлено належному розпоряднику - Пустомитівському міському житлово-комунальному підприємству. До відповіді додано копію листа від 29.05.2024 № 02-08/957 як підтвердження скерування. У подальшому ОСОБА_1 звернувся із запитом від 08.04.2025 щодо надання розрахункових документів (квитанцій, чеків тощо), які підтверджують факт надсилання вказаного листа. Листом від 15.04.2025 № 02-12/673 Пустомитівська міська рада повідомила ОСОБА_1 , що лист від 29.05.2024 № 02-08/957 був направлений за допомогою оператора поштового зв'язку “Укрпошта» простим поштовим відправленням. Розрахункові документи при цьому не формуються та не зберігаються, що відповідає чинному законодавству України. Закон України “Про доступ до публічної інформації» (Закон № 2939-VI) не встановлює конкретного виду поштового відправлення для пересилання публічної інформації чи перенаправлення запиту належному розпоряднику. Згідно із ч.3 ст. 22 Закону № 2939-VI, розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. При цьому форма чи спосіб передачі (електронний, поштовий тощо) не регламентовані вказаним вище Законом № 2939-VI і залишаються на розсуд розпорядника. Таким чином, Пустомитівська міська рада виконала вимоги Закону № 2939-VI, перенаправивши запит належному розпоряднику - Пустомитівському МЖКП, і обрала доступний та законний спосіб - просте поштове відправлення. Жодних вимог про обов'язкове використання рекомендованих або цінних поштових відправлень, або обов'язкову наявність квитанцій, вказаний Закон не містить. У зв'язку з цим, вимоги позивача вважає безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.
Суд, з'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.
Судом встановлено, що грудні 2023 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Пустомитівської міської ради Львівського району Львівської області (далі - відповідач) з вимогами:
“Відкрити провадження по справі;
Визнати порушення Пустомитівською міською радою мого права на інформацію про стан довкілля щодо незаконного сміттєзвалища виявленого мною раніше, а саме:
- ненадання інформації та обгрунтованої відповіді на питання №2 та №3 запиту від 17.10.2023 року;
- неправомірна відмова надання інформації на питання №2 та №3 запиту від 17.10.2023 року;
- не направлення запиту (в частині питання №3) до належного розпорядника інформації - Пустомитівського міського житлово-комунального підприємства (невиконання зобов'язання передбаченого ч.3 ст. 22 Закону України “Про доступ до публічної інформації»)
Невиконання законного зобов'язання згідно ст. 12 Закону України “Про відходи» та невиконання вимог пункту 6 Порядку виявлення та обліку безхазяйних відходів затвердженого Постановою КМ України №1217 від 3 серпня 1998 року під час засідання Комісії з питань поводження з безхазяйними відходами яка засідала 22.08.2022 року щодо виявленого мною несанкціонованого сміттєзвалища відходів (по геопросторових даних 49.714486,23.920174 / 49.714176,23.924102 / 49.714564,23.924198 / 49.713644,23.922202), що як наслідок має не створення. Відповідачем інформації про стан довкілля, хоча вона має бути створена.
Зобов'язати Відповідача повторно розглянути питання №2 та №3 запиту від 17.10.2023 року та надати повну інформацію і обґрунтовану відповідь.
Зобов'язати Відповідача виконати вимоги пункту 6 Порядку виявлення та обліку безхазяйних відходів затвердженого Постановою КМ України №1217 від 3 серпня 1998 року, створити інформацію про стан довкілля ( кількість, склад, властивості, вартість відходів, ступінь небезпеки для навколишнього природного середовища і здоров'я людини відходів) щодо виявленого мною несанкціонованого сміттєзвалища відходів (по геопросторових даних 49.714486,23.920174 / 49.714176,23.924102 / 49.714564,23.924198 / 49.713644,23.922202) про яке я повідомляв у зверненні від 30.08.2021.
В порядку вимог ч.5 ст.242 КАС України урахувати наведені вище висновки з Постанов від 18.04.2018 року у справі №815/2232/16, від 25 липня 2019 року у справі № 826/13000/18 та Постанові від 19 серпня 2021 року у справі №464/7343/17, а також наведені висновки ЄСПЛ.».
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09 січня 2024 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 травня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 січня 2024 року в справі №380/28388/23 скасовано та прийнято постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Пустомитівської міської ради Львівського району Львівської області, що полягала у наданні неповної інформації на питання 2, 3, запиту ОСОБА_1 на отримання публічної інформації, який надійшов на адресу Пустомитівської міської ради 18.10.2023 за вхідним №22 Пі від 18.10.2023 року.
Зобов'язано Пустомитівську міську раду Львівського району Львівської області повторно розглянути питання запиту ОСОБА_1 , який надійшов на адресу Пустомитівської міської ради 18.10.2023 за вхідним №22 Пі від 18.10.2023, у встановлений Законом України “Про доступ до публічної інформації» спосіб та строк і надати повну, точну та достовірну інформацію.
На виконання вказаної постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду Пустомитівською міською радою скеровано відповідь ОСОБА_1 за вих. № 02-12/976 від 30.05.2024. У ній зазначено, що питання № 3 запиту направлено належному розпоряднику - Пустомитівському міському житлово-комунальному підприємству. До відповіді додано копію листа від 29.05.2024 № 02-08/957 як підтвердження скерування.
Позивач вважає, що Пустомитівська МР лише імітувала надсилання / скерування його запиту до Пустомитівського міського житлово-комунального підприємства, насправді ж не скеровувала його запиту, а лист №02-08/957 від 29.05.2024 до директора підприємства лише зареєструвала але не надіслала фактично. Така поведінка Відповідача є послідовно - протиправною, адже спочатку відповідач не розглянув належним чином його запит від 17.10.2023, що визнано судом у справі №380/28388/23, а потім умисно імітував виконання Закону хоча запит до належного розпорядника інформації так і не надіслав. Отже, майже півтора року ОСОБА_1 не може отримати запитувану інформацію про стан довкілля, хоча така інформація не підлягає обмеженню і строк її надання 5 діб.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Згідно зі статтею 5 Закону України “Про інформацію» кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.
Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
Відповідно до частин першої, другої статті 7 Закону України “Про інформацію» право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб'єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації.
Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом.
Суб'єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, що становить суспільний інтерес, визначений Законом України “Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939-VI (далі - Закон № 2939-VI).
Так, відповідно до ст. 1 Закону № 2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб'єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації (ст. 2 Закону № 2939-VI).
Статтею 3 Закону № 2939-VI визначені гарантії забезпечення права на публічну інформацію, зокрема: обов'язок розпорядників інформації надавати інформацію, крім випадків, передбачених законом, визначення розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє, максимальне спрощення процедури подання запиту та отримання інформації.
Відповідно до ст. 5 Закону № 2939-VI одним із способів доступу до інформації є надання такої за запитами на інформацію.
Згідно із ст. 12 Закону № 2939-VI суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань запитів на інформацію розпорядників інформації.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 13 Закону № 2939-VI встановлено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.
Усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом (ч. 4 ст. 13 Закону № 2939-VI).
Відповідно до ст. 14 Закону № 2939-VI розпорядники інформації зобов'язані: 1) оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами; 2) систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні; 3) вести облік запитів на інформацію; 4) визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо; 5) мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації та оприлюднення інформації; 6) надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.
Згідно з ч. ч. 1-4 ст. 19 Закону № 2939-VI запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Письмовий запит подається в довільній формі.
За змістом ч. 5 ст. 19 Закону № 2939-VI запит на інформацію має містити: 1) ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Частиною 1 ст. 22 Закону № 2939-VI визначено, що розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:
1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;
2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;
3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком;
4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.
Згідно із ч. 2 ст. 22 Закону № 2939-VI відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.
Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником (ч. 3 ст. 22 Закону № 2939-VI).
Рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду. Запитувач має право оскаржити: 1) відмову в задоволенні запиту на інформацію; 2) відстрочку задоволення запиту на інформацію; 3) ненадання відповіді на запит на інформацію; 4) надання недостовірної або неповної інформації; 5) несвоєчасне надання інформації; 6) невиконання розпорядниками обов'язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; 7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.
Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України (стаття 23 Закону №2939-VI).
Отже, громадяни мають право звертатись із інформаційними запитами до суб'єктів владних повноважень та інших розпорядників публічної інформації. Запит може надаватися у письмовій формі чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Розпорядник інформації у свою чергу зобов'язаний надати відповідь на запит не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту. Проте, строк може бути продовженим у разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних. Також запитувачу інформації забезпечено право на оскарження дій або бездіяльності розпорядника інформації.
Суд встановив, що на виконання вказаної постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду Пустомитівською міською радою скеровано відповідь ОСОБА_1 за вих. № 02-12/976 від 30.05.2024. У ній зазначено, що питання № 3 запиту направлено належному розпоряднику - Пустомитівському міському житлово-комунальному підприємству. До відповіді додано копію листа від 29.05.2024 № 02-08/957 як підтвердження скерування.
На підтвердження факту направлення листа №02-08/957 від 29.05.2024 відповідачем надано завірену копію сторінки журналу вихідної кореспонденції Пустомитівської міської ради з відповідною реєстраційною відміткою.
Суд критично оцінює докази направлення листа на адресу Пустомитівського міського житлово-комунального підприємства, адже копія із журналу реєстрації вхідних документів містить лише номер та дату реєстрації вихідної кореспонденції, проставленої самим органом в односторонньому порядку, самі по собі не свідчать про дату отримання листа №02-08/957 від 29.05.2024, адже ведення журналу реєстрації вихідної кореспонденції залежить від волевиявлення самого відповідача, є його внутрішнім документом та має суб'єктивний характер; тим часом як належним доказом отримання листа №02-08/957 від 29.05.2024 є поштовий конверт зі штрих кодовим ідентифікатором та відмітками відділення поштового зв'язку або належним чином завірена його копія, список згрупованих поштових відправлень із відміткою працівника зв'язку про його прийняття, однак такі докази суду не подано.
Суд враховує, що внаслідок недотримання відповідачем положень ч.3 ст. 22 Закону № 2939-VI, порушено право позивача на отримання інформації.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.
На стадії відкриття провадження у цій справі суд відстрочив ОСОБА_1 сплату судового збору за подання позову до Пустомитівської міської ради Львівської області- до ухвалення рішення суду у цій справі. З огляду на норми частини другої статті 133 КАС України, суд стягує з Пустомитівської міської ради Львівської області до бюджету витрати на сплату судового збору.
У зв'язку із перебуванням головуючої судді Гулкевич І.З. у період з 28.07.2025 по 07.09.2025 у щорічній основній відпустці, а у період з 08.09.2025 по 19.09.2025 на листку непрацездатності, рішення приймається в перший робочий день судді 22.09.2025.
Керуючись ст. ст. 2, 6, 77, 139, 243-245, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-
ухвалив:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Пустомитівської міської ради Львівської області щодо не направлення запиту від 17.10.2023 належному розпоряднику.
3обов'язати Пустомитівську міську раду Львівської області направити запит ОСОБА_1 від 17.10.2023 (в частині питання №3) до належного розпорядника з одночасним повідомленням про це запитувача.
Стягнути з Пустомитівської міської ради Львівської області до бюджету (рахунок: UA128999980313101206084013951, отримувач: ГУК Львів/Залізничний р-н/22030101, код класифікації доходів бюджету: 22030101, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), код отримувача (ЄДРПОУ): 38008294, найменування коду класифікації доходів бюджету: Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), відомча ознака: “ 84» Окружні адміністративні суди) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 968,96 (дев'ятсот шістдесят вісім гривень) 96 копійок.
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяГулкевич Ірена Зіновіївна