23 вересня 2025 рокусправа № 380/2565/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гулкевич І.З., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -
встановив:
ОСОБА_1 звернувся з позовом, в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність та зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 у розмірі 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (в тому числі закордонних) за період з 01.02.2024 по 23.02.2024, з 22.03.2024 по 31.05.2024, з 10.06.2024 по 04.07.2024.
Обґрунтовуючи позовні вимоги посилається на те, що був призваний по мобілізації, проходив військову службу у ВЧ НОМЕР_1 до 09 липня 2024. З 06.03.2022 по 31.01.2024 перебував у полоні держави-агресора. Вказує, що 07.03.2022 отримав вибухову травму, вогнепальне осколкове поранення лівої гомілки. У період з 01.02.2024 по 23.02.2024, з 22.03.2024 по 31.05.2024, з 10.06.2024 по 04.07.2024 перебував на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (в тому числі закордонних). Однак, за період стаціонарного лікування у закладах охорони здоров'я (в тому числі закордонних) військова частина НОМЕР_1 не виплатила додаткову винагороду в розмірі 100 тис. грн, пропорційно дням такого перебування.
18.09.2024 позивач звернувся із рапортом до військової частини НОМЕР_1 про нарахування та виплату додаткової винагороди за період його перебування на стаціонарному лікуванні. Листом від 27.09.2024 відповідачем відмовлено у виплаті додаткової винагороди за час лікування, тому що факт поранення не встановлено і відповідні документи відсутні.
Бездіяльність відповідача щодо непроведення виплати додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень позивач вважає протиправною, що стало підставою звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою судді від 18.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Наголошує, що нарахування та виплата додаткової винагороди з розрахунку 30 000,00 грн. були проведені за період 24.02.2022 - 02.03.2022. Нарахування та виплата додаткової винагороди з розрахунку 100 000,00 грн здійснювалися своєчасно за період 03.03.2022 - 31.01.2024. 31 січня 2024 року ОСОБА_1 повернувся з полону. Додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (зі змінами) в частині виплат додаткової винагороди з розрахунку 100 000 грн на місяць у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, військовослужбовцям, які перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії на підставі Довідки про обставини поранення (форма №5). Відповідно до довідки про обставини поранення від 06.06.2024 №4464, ОСОБА_1 було отримано “вогнепальне осколкове поранення лівої гомілки» 07 березня 2022 року. При цьому, у наданих виписних епікризах щодо лікування ОСОБА_1 , зазначені такі діагнози як “наслідки перенесеного гострого стресу, посттравматичний стресовий розлад», а відповідно ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні не у зв'язку з пораненням, пов'язаним з Захистом Батьківщини, а у зв'язку з захворюваннями, пов'язаними з захистом Батьківщини, що не є достатньою підставою для нарахування додаткової винагороди з розрахунку 100 000 грн за періоди такого лікування. Вищезазначене також підтверджується п.21.5.ґ Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402, де серед іншого зазначено, що постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювання у формулюванні “Захворювання, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини» приймається при хронічних повільно прогресуючих захворюваннях за наявності медичних документів, якщо вони етіопатогенетично дозволяють віднести або підтверджують початок захворювання у період участі в бойових діях». Таким чином згідно наданих документів та відповідно до чинного додаткова винагорода позивачу виплачене у повному обсязі.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставин.
З матеріалів справи вбачається, що позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .
Відповідно до виписки з Єдиного реєстру осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України ОСОБА_1 в період з 06.03.2022 по 31.01.2024 перебував в місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України.
Згідно з випискою із медичної карти стаціонарного хворого №858 ОСОБА_1 , перебув на стаціонарному лікуванні у період з 01.02.2024 по 23.02.2024. діагноз: наслідки перенесеного гострого стресу у вигляді астено-невротичного синдрому з інсомнією. Зміцнілий рубець лівої гомілки після вибухової травми (07.03.2022), з наявністю в м'яких тканинах лівої гомілки металевих уламків, без порушення функції. Ветреброгенна церквікоторакалгія на тлі міжхребцевого остеохондрозу шийного, грудного,поперекового відділв хребта, помірний м'язово-тонічний синдром, протрузії міжхребцевих дисків С2-С№, С3-С4, С5-С6, С6-С7, Th5-Th6, L4-L5, кили Д5-Ы1 без порушення функції.Хронічний холецистит, панкреатит в стадії нестійкої ремісії. Множинний карієс. Короткий анамнез: потрапив у полон в м. Попасна Луганська область в наслідок оточення. В полоні нанесли побої, нагноєння рани лівої литки, кололи антибіотики.Звільнений з полону 31.01.2024, оглянутий, дообстежений, госпіталізований до неврологічного відділення в/ч НОМЕР_2 .
Відповідно до довідки ВЛК від 22.02.2024 №558 діагноз та постанова ВЛК про причиний зв'язок захворювання, поранення, контузії, каліцтва: Стан після гострої реакції на стрес у вигляді астено-невротичного синдрому з інсомнією. Захворювання, Так, пов'язане з проходженням військової служби. На підставі статті 17-г графи ІІ Розкладу хвороб потребує відпустки для лікування у зв'язку з хворобою на 30 (тридцять) календарних днів.
Згідно з випискою медичної карти стаціонарного хворого №2449/2024 перебував на стаціонарному лікуванні в КНП ЛОР “Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» з діпгнозом: Посттравматичний стресовий розлад у вигляді тривожно-депресивної симптоматики, емоційно-вольових порушень, частих флешбеків а інсомнії при помірно виражених тривалих психічних розладах.
Відповідно до довідки ВЛК від 31.05.2024 №221 ОСОБА_1 визнано придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ввнз, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони.
В період з 10.06.2024 по 04.07.2024 перебував на лікуванні в Литовській Республіці в ЗАТ “Санаторій» “Еглє», діагноз: післятравматичний стресовий розлад; інші ураження нервових корінців та сплетінь; реабілітаційна процедура, неуточнена.
Відповідно до довідки про обставини травми від 06.06.2024 №4464 ОСОБА_1 отримав 07.03.2022 вогнепальне осколкове поранення лівої гомілки . Відомо, що 07.03.2022 внаслідок зустрічного бою з противником поблизу населеного пункту Попасна Луганської області військовослужбовець отримав поранення. Поранення військовослужбовець отримав під час виконання ним обов'язків військової служби, під час захисту Батьківщини, поранення не пов'язане із вчиненням ним кримінального адміністративного правопорушення, та не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисно спричинення собі тілесного ушкодження. Під час отримання поранення рядовий ОСОБА_1 перебував у засобах індивідуального захисту (бронежилет, шолом).
Відповідно до наказу командира військової частини (по стройовій частині) від 09.07.2024 №171 ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення 09.07.2024.
18.09.2024 позивач звернувся із рапортом до військової частини НОМЕР_1 про нарахування та виплату додаткової винагороди за період його перебування на стаціонарному лікуванні. Листом від 27.09.2024 відповідачем відмовлено у виплаті додаткової винагороди за час лікування, тому що факт поранення не встановлено і відповідні документи відсутні.
Не погоджуючись з такою бездіяльністю відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
При прийнятті рішення, суд виходив з наступного.
Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан, який на підставі Указів Президента України “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та станом на час розгляду справи триває.
Згідно з ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 1 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає у тому числі проходження військової служби.
Згідно з ч. 1, 2, 4, 9 ст. 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Згідно з п. 2 Розділу І “Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», затвердженого Наказом Міністерства оборони України 07.06.2018 року № 260 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 року за № 745/32197, грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення. До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років. До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; винагорода за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду); премія. До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду)), а також додаткова винагорода та одноразова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 “Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 “Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 року прийнята постанова № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», пунктом 1 якої установлено, що на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Відповідно до п. 1-1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» установлено, що на період воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. У разі виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території противника військовослужбовцям додатково виплачується одноразова винагорода в розмірі 70000 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання таких завдань.
Згідно з п. 1-2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» виплата додаткової винагороди та одноразової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Відповідно до п. 2 Розділу XXXIV “Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах: 100 000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам), та виконують бойові (спеціальні) завдання (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах): під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (у тому числі тим, що визначені в абзаці чотирнадцятому цього пункту); у районах ведення воєнних (бойових) дій з виявлення повітряних цілей противника; із здійснення польотів в повітряному просторі областей України, на територіях яких ведуться воєнні (бойові) дії; з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії, підрозділу (засобу) протиповітряної оборони; на території противника (у тому числі на території між позиціями військ противника та своїх військ, тимчасово окупованих (захоплених) противником територіях); з вогневого ураження повітряних, морських цілей противника; з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту; кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії (поза межами внутрішніх акваторій портів, пунктів базування, місць тимчасового базування); у районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів (медичних підрозділів підсилення); з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою; у районах ведення воєнних (бойових) дій з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів у місцях виконання завдань за призначенням згідно з бойовими розпорядженнями.
Згідно з п. 11 Розділу XXXIV “Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які: загинули (померли) внаслідок отриманого після введення воєнного стану поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаного із захистом Батьківщини,- виплата здійснюється за весь місяць, у якому особа загинула (померла), у тому числі за місяць початку військової служби; захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення),- за час перебування в полоні (заручниках) та до дня звільнення включно або за час перебування в інтернуванні та до дня повернення до України або за час безвісної відсутності; у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії,- за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці.
Відповідно до п. 12 Розділу XXXIV “Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.
Згідно з п. 13 Розділу XXXIV “Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» військово-лікарськими (лікарсько-експертними) комісіями закладів охорони здоров'я (установ) під час надання рекомендацій про потребу у відпустці за станом здоров'я військовослужбовцям, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) під час захисту Батьківщини, після закінчення стаціонарного лікування у військовому (цивільному) лікарняному закладі охорони здоров'я (у тому числі закордонному) одночасно надаються медичні висновки про ступінь важкості поранення для прийняття рішення командирами військових частин цих військовослужбовців щодо надання їм відпустки для лікування після тяжкого поранення та виплати винагороди у розмірі 100000 гривень за час цієї відпустки.
З урахуванням зазначеного, військовослужбовці за час несення військової служби отримують як основне грошове забезпечення, передбачене Постановою № 704 та Порядком № 260, а також на період дії воєнного стану військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), виплачується й додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України № 168, яка може становити до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Крім того, право на отримання такої додаткової винагороди також мають й військовослужбовці, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії, а підставою для виплати цієї додаткової винагороди за вказаних обставин слугує довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення № 402, що видається командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини, та видається відповідно до наказу командира військової частини про отримання поранення/травми, контузії, каліцтва військовослужбовцем.
В свою чергу, така довідка є підставою для включення військовослужбовця до наказу командира про виплату додаткової винагороди.
Суд зазначає, що положеннями Постанови № 168 встановлено лише дві умови, необхідні для виплати збільшеної до 100 000 гривень винагороди, за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, а саме: пов'язаність поранення (контузії, травми, каліцтва) із захистом Батьківщини та факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення.
Постанова № 168 не містить жодних обмежень щодо періоду та/або кількості перебувань на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, пов'язаних із пораненням, одержаним при захистом Батьківщини, за які виплачується збільшена до 100 000 гривень винагорода. Для виплати додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, на період дії воєнного стану немає обов'язкової умови щодо безперервного перебування на стаціонарному лікуванні, або отримання поранення лише тяжкого ступеню.
Тобто, у разі повторного та кожного наступного перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), за медичними показниками отриманого раніше поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язаного із захистом Батьківщини, виплата додаткової винагороди здійснюється в розмірі 100 000 гривень.
Та само, у разі перебування військовослужбовця у відпустці для лікування після тяжкого поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язаного із захистом Батьківщини, за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії виплата додаткової винагороди йому здійснюється в розмірі 100 000 гривень.
Підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення під час захисту Батьківщини.
Відповідно до довідки про обставини травми від 06.06.2024 №4464 ОСОБА_1 отримав 07.03.2022 вогнепальне осколкове поранення лівої гомілки . Відомо, що 07.03.2022 внаслідок зустрічного бою з противником поблизу населеного пункту Попасна Луганської області військовослужбовець отримав поранення. Поранення військовослужбовець отримав під час виконання ним обов'язків військової служби, під час захисту Батьківщини, поранення не пов'язане із вчиненням ним кримінального адміністративного правопорушення, та не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисно спричинення собі тілесного ушкодження. Під час отримання поранення рядовий ОСОБА_1 перебував у засобах індивідуального захисту (бронежилет, шолом).
На переконання суду, про отримання позивачем 07.03.2022 вогнепальне осколкове поранення лівої гомілки та про наявність наслідків від тортур ворога за час перебування позивача у полоні, через які позивач проходив тривале стаціонарне лікування, відповідачу було достеменно відомо.
Крім того, рішенням 16 Регіональної ВЛК у формі витягу з протоколу засідання штатної 16 Регіональної ВЛК №175 від 16.01.2025 встановлено, що поранення , так, пов'язане із захистом Батьківщини.
Досліджуючи зміст медичної документації із зазначеними діагнозами та довідку відповідача про обставини травми, суд констатує, що позивач має право на отримання додаткової допомоги із розрахунку 100000 грн за періоду перебування його на стаціонарному лікуванні.
При прийнятті рішення суд враховує, що бездіяльність - це не вчинення у встановлений законом строк дії, яку суб'єкт владних повноважень повинен вчинити, та в даному випадку вказана бездіяльність стосується саме нарахування та виплати додаткової винагороди у збільшеному до 100 000 грн. на місяць розмірі відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168.
Таким чином, бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, збільшеної до 100 000,00 грн., за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (в тому числі закордонних) за період з 01.02.2024 по 23.02.2024, з 22.03.2024 по 31.05.2024, з 10.06.2024 по 04.07.2024 є протиправною.
Враховуючи зазначене, у суду є всі підстави для зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплати ОСОБА_1 додаткову винагороду, збільшену до 100 000,00 грн., за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров'я (в тому числі закордонних) за періоди з 01.02.2024 по 23.02.2024, з 22.03.2024 по 31.05.2024, з 10.06.2024 по 04.07.2024.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а інших судових витрат не встановлено, питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись ст. ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 262 КАС України, суд -
ухвалив:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, збільшеної до 100 000,00 грн., за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (в тому числі закордонних) за період з 01.02.2024 по 23.02.2024, з 22.03.2024 по 31.05.2024, з 10.06.2024 по 04.07.2024
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплати ОСОБА_1 додаткову винагороду, збільшену до 100 000,00 грн., за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров'я (в тому числі закордонних) за періоди з 01.02.2024 по 23.02.2024, з 22.03.2024 по 31.05.2024, з 10.06.2024 по 04.07.2024.
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяГулкевич Ірена Зіновіївна