Справа № 940/1634/25
Провадження № 1-кп/364/52/25
про призначення судового розгляду
23.09.2025 , Володарський районний суд Київської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_4 : ОСОБА_5 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_6 : ОСОБА_7 ,
захисника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_8 та неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_9 : ОСОБА_10 ,
законного представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_4 :
ОСОБА_11 ,
законного представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_8 :
ОСОБА_12 ,
законного представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_9 :
ОСОБА_13 ,
представника Білоцерківського районного сектору № 1 філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області : ОСОБА_14 ,
представника служби в справах дітей та сім'ї Володарської селищної ради Білоцерківського району Київської області ОСОБА_15 ,
інспектора з ювенальної превенції відділення поліції № 3 Білоцерківського районного управління поліції ГУ НП в Київській області ОСОБА_16 ,
соціального педагога ОСОБА_17 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за №1-кп/364/52/25 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025111300000135 від 31.05.2025 року про обвинувачення :
неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 194 КК України,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 194-1 КК України,
неповнолітнього ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 194-1 КК України,
неповнолітнього ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 194-1 КК України,
Ухвалою Київського апеляційного суду від 29.08.2025 кримінальне провадження передано на розгляд Володарського районного суду Київської області щодо обвинувачення:
неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 194 КК України,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 194-1 КК України,
неповнолітнього ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 194-1 КК України,
неповнолітнього ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 194-1 КК України.
Безпосередньо до Володарського районного суду Київської області кримінальне провадження надійшло 18.09.2025 з обвинувальним актом затвердженим прокурором групи прокурорів начальником Тетіївського відділу Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_3 .
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючою суддею було обрано ОСОБА_1 , яка згідно протоколу зборів суддів № 8 Володарського районного суду Київської області, уповноважена здійснювати кримінальні провадження щодо неповнолітніх.
Представники потерпілої сторони ТОВ «лайфселл», ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», ПрАТ «ВФ Україна»- в підготовче судове засідання не прибули. Належним чином повідомлені судом про місце та час його проведення, докази чого містяться у матеріалах кримінального провадження.
23.09.2025 на електронну адресу суду надійшло клопотання представника потерпілої особи Приватного акціонерного товариства «ВФ Україна» - ОСОБА_18 про відкладення розгляду справи та забезпечення участі представника потерпілого в режимі відеоконференції за допомогою системи «EASYCON».
У підготовчому судовому засіданні обговоривши з учасниками провадження зазначене клопотання, доходжу висновку, що таке не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Представник ПрАТ «ВФ Україна» просить суд відкласти підготовче судове засідання, мотивуючи своє клопотання тим , що він задіяний у іншому судовому розгляді, однак на ствердження зазначеного не долучим до матеріалів відповідних доказів.
Одночасно просить суд провести наступне підготовче у режимі відеоконференції, однак належним чином таке клопотання не обгрунтовує.
Судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі:
1) неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров'я або з інших поважних причин;
2) необхідності забезпечення безпеки осіб;
3) проведення допиту малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого;
4) необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження;
4-1) введення воєнного стану або під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України;
5) наявності інших підстав, визначених судом достатніми.
Із відповідного переліку вбачається, наведені підстави що передбачають можливість проведення судових засідань у режимі відеоконференції, що було обумовлено, з одного боку, необхідністю у ситуаціях, коли участь певних осіб у судовому розгляді є обов'язковою, скоротити строки кримінального провадження, з іншого боку, потребою створити умови, які дозволяли б забезпечувати людям, незалежно від їх майнового стану, місця проживання, стану здоров'я чи перебування в умовах дії складних життєвих обставин, можливість скористатися правом на безпосередню участь у розгляді їх справи судом, установленим законом.
Водночас ураховуючи, що в ч. 1 ст. 336 КПК законодавець використав слово «може», то така норма кримінального процесуального закону закріплює не обов'язок, а право суду прийняти рішення стосовно проведення судового засідання чи засідань у режимі відеоконференції.
Разом із тим, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків (ч. ч. 1, 2, 6 ст. 22 КПК).
Вищевказане у поєднанні із положеннями ч. 1 ст. 336 КПК вказує на те, що клопотання стосовно проведення судового засідання у режимі відеоконференції має містити не лише наведення фактів, наявність яких обумовлює потребу в дистанційному судовому провадженні, але й до нього зазвичай повинні бути долучені докази, які б підтверджували існування однієї з підстав, передбачених у ч. 1 ст. 336 КПК.
Окрім того відповідно до положень відповідно до ч.4 ст. 336 КПК України учасник кримінального провадження подає клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання. Копія клопотання в той самий строк надсилається іншим учасникам кримінального провадження.
Норми ст. 336 КПК України не містять імперативних приписів для проведення судового засідання в режимі відеоконференції у зазначених в ній випадках. Прийняття рішення про проведення процесуальних діи? у режимі відеоконференціі? під час судового провадження віднесено до дискреційних повноважень суду (ухвала АП ВАКС від 5 липня 2024 року у справі №991/4436/24) та, відповідно, слідчого судді у судових засіданнях під час досудового розслідування.
З огляду на зазначене, за відсутності об'єктивних підстав та не надання доказів на ствердження наведених обставин, беручи до уваги положення ст. 325 КПК України, позицію учасників провадження, щодо можливості проведення підготовчого судового засідання за відсутності представника потерпілої особи, клопотання ОСОБА_18 про відкладення розгляду справи та забезпечення участі представника потерпілого в режимі відеоконференції за допомогою системи «EASYCON» не підлягає задоволенню.
А відтак суд, з'ясувавши позицію всіх учасників процесу щодо можливості проведення підготовчого судового засідання , прийшов до переконання про можливість проведення підготовчого судового засідання за відсутності представника вказаної юридичної особи.
Обвинувальний акт, пред'явлений обвинуваченим відповідає вимогам КПК України і не підлягає поверненню прокурору.
Прокурор в підготовчому судовому засіданні підтримав свої письмові клопотання про продовження обвинуваченим неповнолітньому ОСОБА_4 та ОСОБА_6 запобіжних заходів у виді тримання під вартою, які надійшли до суду 19.09.2025 року, мотивуючи тим, що строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою у вказаних обвинувачених закінчуються 25.09.2025. Відтак виникла необхідність у продовженні обвинуваченим строку тримання під вартою.
Прокурор вказує, що на тепер наявні всі заявлені раніше ризики, які були враховані під час вирішення питання про обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідною ухвалою слідчого судді Тетіївського районного суду від 02 червня 2025 року відносно ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів строком до 29 липня 2025 року. Ухвалою слідчого судді Тетіївського районного суду від 28 липня 2025 року відносно ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 31 серпня 2025 року.
25.08.2025 до Тетіївського районного суду скеровано обвинувальний акт в даному кримінальному провадженні. 27.08.2025 слідчим суддею Тетіївського районного суду строк застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою продовжено до 25.09.2025.
Одночасно вказує, що ухвалою слідчого судді Тетіївського районного суду від 02 червня 2025 року відносно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів строком до 29 липня 2025 року. Ухвалою слідчого судді Тетіївського районного суду від 28 липня 2025 року відносно нього застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 31 серпня 2025 року. 27.08.2025 слідчим суддею Тетіївського районного суду строк застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою продовжено до 25.09.2025.
Прокурор зазначає, що застосування більш м'яких запобіжних заходів, окрім як тримання під вартою, не може запобігти виникненню ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Вище зазначені ризики є реальними та триваючими, тому вони виключають можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинувачених ОСОБА_6 та неповнолітнього ОСОБА_4 на більш м'який, так як інші запобіжні заходи, на даний час, не забезпечать належний рівень процесуальної поведінки обвинувачених.
22.09.2025 до суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_5 в інтересах неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_4 про зміну неповнолітньому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Захисник, посилаючись на норми КПК України, зокрема п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, керуючись вимогами ст. 315, 395, 396 КПК України та вказуючи, що неповнолітній ОСОБА_4 вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав, щиро кається, вчинені ним дії не потягнули тяжких наслідків, останній раніше не судимий, навчається. З урахуванням викладеного вважає достатнім для належної процесуальної поведінки останнього буде застосування, щодо нього менш судорого запобіжного захожу, ніж тримання під вартою. На його думку відпала необхідність в продовженні триманні під вартою неповнолітнього ОСОБА_4 , так як відсутній ризики визначені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. А відтак просить суд змінити неповнолітньому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
А відтак захисник ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні , заперечуючи проти клопотання прокурора щодо продовження неповнолітньому обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, повністю підтримав своє клопотання про зміну неповнолітньому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Підзахисний - неповнолітній обвинувачений ОСОБА_4 та його законна представниця ОСОБА_11 повністю підтримали позицію захисника.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 , - ОСОБА_7 , заперечуючи проти клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою його підзахисного , вказував, що воно є занадто суворим, ризики зазначені прокурором у клопотанні на тепер відпали, його підзахисний не становить собою суспільної небезпеки і не буде ухилятися від суду, а тому просив суд змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Обвинувачений ОСОБА_19 повністю підтримав позицію свого захисника.
Захисник ОСОБА_10 вирішення клопотань прокурора про продовження обвинуваченим неповнолітньому ОСОБА_4 та ОСОБА_6 запобіжних заходів у виді тримання під вартою, покладає на розсуд суду. Його підзахисні та їх законні представники повністю підтримали таку позицію.
Суд, ознайомившись із клопотанням прокурора про продовження запобіжних заходів у виді тримання під вартою обвинуваченим неповнолітньому ОСОБА_4 та ОСОБА_6 вислухавши думку всіх учасників процесу, вважає, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступних міркувань.
Судом встановлено, що під час досудового розслідування кримінального провадження ухвалою слідчого судді Тетіївського районного суду від 02 червня 2025 року відносно неповнолітнього ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів строком до 29 липня 2025 року. Ухвалою слідчого судді Тетіївського районного суду від 28 липня 2025 року відносно нього застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 31 серпня 2025 року. 27.08.2025 слідчим суддею Тетіївського районного суду строк застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою продовжено до 25.09.2025. Одночасно ухвалою слідчого судді Тетіївського районного суду від 02 червня 2025 року відносно ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів строком до 29 липня 2025 року. Ухвалою слідчого судді Тетіївського районного суду від 28 липня 2025 року відносно ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 31 серпня 2025 року.
25.08.2025 до Тетіївського районного суду скеровано обвинувальний акт в даному кримінальному провадженні. 27.08.2025 слідчим суддею Тетіївського районного суду строк застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою продовжено до 25.09.2025.
Вирішуючи питання щодо продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченим слід вказати, що клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою надійшло до Володарського районного суду 19.09.2025 , тобто з дотриманням процесуальних строків визначених КПК.
Так, відповідно до ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
У разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження.
Ч.1 ст. 331 КПК України вказує, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Так, у ході судового розгляду клопотання прокурора знайшли своє підтвердження обставини продовження існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на які вказує прокурор у поданому клопотанні.
Зокрема, продовжують існувати ризики того, що обвинувачений ОСОБА_4 та ОСОБА_6 може переховуватися від суду, незаконно впливати на інших обвинувачених у цьому кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Оцінюючи ризик переховування обвинуваченого від суду, суд вважає обґрунтованими доводи прокурора про те, що неповнолітній ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України, що відповідно до приписів кримінального законодавства України є тяжким злочином, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 10 років.
ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 194-1 КК України , що відповідно до приписів кримінального законодавства України є тяжкими злочинами, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 10 років.
Одночасно суд зазначає, що очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для обвинуваченого переховуватися від суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).
Отже, тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення та усвідомлення можливості засудження до тривалого терміну позбавлення волі вже само по собі може бути підставою та мотивом для обвинуваченого до втечі.
Відтак, оцінюючи можливість обвинуваченого переховуватися від суду, суд вважає такі дії цілком вірогідними в будь-який момент кримінального провадження.
Також досить вірогідним є ризик можливого незаконного впливу на інших неповнолітніх обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_8 .
Обвинувачені, які станом на тапер тримаються під вартою, з метою ухилення від подальшого покарання чи спотворення об'єктивної картини вчинення злочину можуть незаконно впливати на інших обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , оскільки всі вони є жителями одного населеного пункту, а саме села Горошків, Білоцерківського району Київської області, та до вчинення кримінального правопорушення спілкувалися між собою, мали спільні інтереси, тому з метою створення алібі або спотворення картини вчинення кримінального правопорушення, умовлянням, підкупом чи погрозами можуть примушувати їх змінити свідчення, виправдовуючи тим самим їх дії.
Водночас, при встановленні наявності ризику впливу на свідків необхідно враховувати встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.23, ст. 224, ч. 4 ст. 95 КПК України.
З огляду на зазначені положення закону, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. За таких обставин заборона спілкуватися з певними визначеними особами як наслідок встановлення ймовірного впливу на них - це об'єктивна необхідність забезпечення недоторканості показань інших учасників кримінального провадження, які мають доказову цінність.
Разом з тим, суд вважає переконливими доводи прокурора про наявність ризику вчинити інше кримінальне правопорушення, який обґрунтовано тим, що обвинувачений неповнолітній ОСОБА_20 за місцем проживання зарекомендував себе з негативної сторони, підтримує стосунки з особами, які ведуть аморальний та антигромадський спосіб життя, порушує роботу навчального процесу, вчинив кримінальне правопорушення з особливим цинізмом, в той час як в Україні тривають військові дії, пов'язані зі збройною агресією російської федерації, що свідчить про низькі моральні цінності останнього та байдужість до заподіяння шкоди іншим особам. Відтак, наявні передумови для вчинення ОСОБА_4 іншого кримінального правопорушення.
Щодо ОСОБА_6 суд бере до уваги посилання прокурора , які не спростовувалися стороною захисту, що він за місцем проживання зарекомендував себе з негативної сторони, підтримує стосунки з особами, які ведуть аморальний та антигромадський спосіб життя, неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху.
Отже, з урахуванням встановлених ризиків кримінального провадження, які натепер не зменшилися, на цьому етапі кримінального провадження продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є об'єктивно необхідним з метою досягнення дієвості відповідного кримінального провадження і забезпечення належної процесуальної поведінки обвинувачених.
Водночас, при вирішенні питання щодо можливості застосування до обвинувачених іншого, більш м'якого запобіжного заходу, з метою запобігання встановленим ризикам, слід зазначає таке.
З огляду на зазначені положення закону, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. За таких обставин заборона спілкуватися з певними визначеними особами як наслідок встановлення ймовірного впливу на них - це об'єктивна необхідність забезпечення недоторканості показань інших учасників кримінального провадження, які мають доказову цінність.
Так, особисте зобов'язання не може бути застосоване до неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_4 з огляду на обставини вчиненого кримінального правопорушення, а також встановлених ризиків. Зазначений запобіжний захід є занадто м'яким, враховуючи особу обвинуваченого. Також не може бути застосована до обвинуваченого особиста порука, оскільки відсутні будь-які відомості про осіб, які заслуговуючи на довіру у суду та можуть надати письмове зобов'язання про те, що вони поручаються за виконання ОСОБА_4 покладених на нього обов'язків відповідно до ст. 194 КПК України і зобов'язуються за необхідності доставити його до суду на першу про те вимогу. Водночас, не забезпечить дієвості кримінального провадження та виконання процесуальних обов'язків ОСОБА_4 і запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з огляду на наявність високого ступеню ризику вчиняти інші кримінальні правопорушення та переховуватись від суду.
З огляду на зазначене, на переконання суду, застосування більш м'яких запобіжних заходів, аніж тримання під вартою, до неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_4 є недостатнім для запобігання встановленим ризикам.
Водночас, будь-яких обставин, які би свідчили про те, що застосований захід забезпечення кримінального провадження у виді тримання під вартою не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи неповнолітнього обвинуваченого судом не встановлено та не доведено обвинуваченим та його захисником.
Таким чином, підсумовуючи вищевикладене та даючи оцінку твердженням захисника ОСОБА_5 викладених ним письмово у клопотанні про зміну запобіжного заходу та які він повністю підтримав у підготовчому судовому засіданні, суд зазначає, крім викладеного вище, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , його наслідки, характер та обставини інкримінованих йому дій, дані про особу, про те, що прокурором у клопотанні достатньо доведено існування у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України . А відтак суд вважає, що перевіряючи доводи клопотання на предмет існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме того, що може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, знищити, спотворити будь-яку з речей та документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення, продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, наразі можна дійти висновку про їх існування, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винним у інкримінованому кримінальному правопорушенні, а також з огляду на характер та наслідки кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується.
При цьому, суд бере до уваги посилання сторони захисту на дані про особу обвинуваченого, а саме те, що неповнолітній ОСОБА_4 усвідомив неправильність своїх дій, щиро кається, раніше не притягувався до кримінальної та адміністративної відповідальності, вчинені ним дії не потягнули тяжких наслідків, сприяє досудовому розслідуванню, самі по собі не забезпечують впевненості у його подальшій належній процесуальній поведінці та не свідчать про відсутність існування ризиків у кримінальному провадженні, передбачених ст. 177 КПК України, та не є достатніми підставами для застосування щодо нього більш м'якого запобіжного заходу.
А відтак суд констатує, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.
Щодо ОСОБА_6 суд бере до уваги посилання його захисника та вважає необхідним додатково зазначити, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діяння, не надає можливості ухилення його від судового розгляду. Усвідомлення тяжкості та невідворотності покарання, може слугувати ухиленню його від суду, з урахуванням низького морального рівня та даних про елементи антисоціальної поведінки. А відтак суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні усного клопотання захисника про зміну обраного раніше запобіжного заходу та застосування до його підзахисного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки цей запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого та не зможе запобігти встановленим ризикам, передбаченим пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства (справа «Летельє проти Франції»).
У справі «Амбрушкевич проти Польщі» (Ambruszkiewicz v. Poland N 7/03 від 04.05.2006) Європейський суд з прав людини наголошував, що не викликає протиріч те, що в деяких особливих випадках позбавлення свободи може бути єдиним засобом, який дозволяє гарантувати явку обвинуваченого до суду, зокрема, з урахуванням його особистості та характеру злочину, а також тяжкості ймовірного покарання.
Водночас, будь-яких обставин, які би свідчили про те, що застосований захід забезпечення кримінального провадження у виді тримання під вартою не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи неповнолітнього обвинуваченого судом не встановлено та не доведено обвинуваченим та його захисником.
Отже, з огляду на викладене та доведеність прокурором наявності підстав вважати, що на час розгляду клопотання наявні ризики вчинення дій, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшилися та продовжують існувати, жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_4 , враховуючи дані про особу ОСОБА_4 , обставини кримінального правопорушення в період дії воєнного стану в Україні, тяжкість покарання, суд дійшов висновку про задоволення клопотання про продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання строком на 60 днів.
Відповідно вищенаведеному та з урахуванням конкретних обставин щодо ОСОБА_6 клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання строком на 60 днів також підлягає задоволенню.
Більш того, будь-яких обставин, які б унеможливлювали утримування неповнолітнього ОСОБА_4 та ОСОБА_6 під вартою, суду не надано.
Враховуючи те, що обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем проживання продовжений слідчим суддею на 60 (шістдесят) днів, тобто до 25 жовтня 2025 року та обвинуваченому ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем проживання продовжений слідчим суддею на 60 (шістдесят) днів, тобто до 25 жовтня 2025 року - ці запобіжні заходи залишити без змін.
22.09.2025 приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські Регіональні електромережі» звернулося до суду із цивільним позовом та посилаючись на обставини викладені у ньому письмово та на ст.ст. 61,63,127,128,129 КПК України, ст. 175 ЦПК України, ст. ст. 22, 1166 ЦК України, просить суд :
1.Визнати Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі» цивільним позивачем у кримінальному провадженні за № 12025111300000135 від 31 травня 2025 року.
2.Визнати неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , неповнолітнього ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , неповнолітнього ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , - цивільними відповідачами у кримінальному провадженні за № 12025111300000135 від 31 травня 2025 року;
3.Стягнути з цивільних відповідачів майнову шкоду у сумі 81932 ( вісімдесят одна тисяча дев'ятсот тридцять два) гривень 14 коп. без ПДВ;
4.Надати копії позовних заяв з додатками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , неповнолітнього ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , неповнолітнього ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Вирішуючи дане питання по визнання цивільних позивачів та цивільних відповідачів, суд перевіривши заявлені цивільні позова вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України, вважає, що слід прийняти до розгляду подані потерпілими цивільні позова про відшкодування матеріальної шкоди у даному кримінальному провадженні.
Визнати Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі» - цивільним позивачем.
Визнати : неповнолітнього ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , неповнолітнього ОСОБА_8 , неповнолітнього ОСОБА_9 , - цивільним відповідачами.
Прокурор суду вказав на необхідність призначення судового розгляду у закритому судовому засіданні, посилаючись на п.1 ч. 2 ст. 27 КПК України та на доцільність призначення по даному кримінальному провадженню судового розгляду.
Захисники обвинувачених, обвинувачені та їх законні представники , представник органу з питань пробації та всі інші учасники процесу - погодилися із такою позицією прокурора та не заперечувала проти призначення судового розгляду у даному кримінальному провадженні та складання досудової доповіді щодо обвинувачених.
Крім того, заслухавши думку учасників судового провадження, судом розглянуто питання щодо доручення представнику персоналу органу з питань пробації скласти досудову доповідь.
Відповідно до частин першої, другої, шостої статті 3141 КПК України з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання представник уповноваженого органу з питань пробації складає досудову доповідь за ухвалою суду. Досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні нетяжкого або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п'яти років позбавлення волі. Досудова доповідь щодо неповнолітнього обвинуваченого віком від 14 до 18 років складається незалежно від тяжкості вчиненого злочину, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Досудова доповідь долучається до матеріалів кримінального провадження.
Згідно з положеннями частин другої, третьої статті 9 Закону України «Про пробацію» для підготовки досудової доповіді персонал органу пробації має право отримувати інформацію про обвинуваченого від підприємств, установ, організацій або уповноважених ними органів та від громадян; досудова доповідь про обвинуваченого повинна містити: соціально-психологічну характеристику; оцінку ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення; висновок про можливість виправлення без обмеження волі або позбавлення волі на певний строк.
З огляду на це та враховуючи, що троє обвинувачених, будучи неповнолітнім обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину, суд вважає за доцільне доручити уповноваженому органу з питань пробації скласти стосовно всіх обвинувачених досудову доповідь.
Не існує підстав для закриття провадження на підставі пунктів 4-8 частини першої та частини другої статті 284 КПК України.
Керуючись ст. ст. 176 - 178, 183, 194, 196, 197, 314 - 317, 331 КПК України суд,-
Клопотання прокурора у кримінальному провадженні- Тетіївського відділу Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_21 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартоюнеповнолітньому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 діб - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Горошків Тетіївського району Київської області, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 21.11.2025 .
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 та неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_4 про зміну неповнолітньому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту - відмовити.
Клопотання прокурора у кримінальному провадженні- Тетіївського відділу Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_21 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строком на 60 діб - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцю с. Горошків Тетіївського району Київської області, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 21.11.2025 року.
У задоволенні усного клопотання захисника ОСОБА_7 про зміну ОСОБА_6 , запобіжного західу у вигляді тримання під вартою, на запобіжний захід увигляді цілодобового домашнього арешту - відмовити.
У задоволенні клопотання від ПрАТ «ВФ Україна» про відкладення розгляду справи та забезпечення участі представника потерпілого в режимі відеоконференції -відмовити.
Прийняти до розгляду у кримінальному провадженні цивільний позов Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі» про відшкодування матеріальної шкоди.
Визнати Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі» - цивільним позивачем.
Визнати: неповнолітнього ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , неповнолітнього ОСОБА_8 , неповнолітнього ОСОБА_9 , - цивільним відповідачами.
Закінчити підготовче судове засідання.
Призначити судовий розгляд кримінального провадження внесеному 31 травня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025111300000135 про обвинувачення:
неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 194 КК України,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 194-1 КК України,
неповнолітнього ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 194-1 КК України,
неповнолітнього ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 194-1 КК України,
- у закритому судовому засіданні у приміщені Володарського районного суду Київської області, суддею одноособово в залі судових засідань № 1 , за адресою: вул. Миру, 25, селище Володарка, Білоцерківський район, Київської області.
Обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем проживання продовжений слідчим суддею на 60 (шістдесят) днів, тобто до 25 жовтня 2025 року - залишити без змін.
Обвинуваченому ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем проживання продовжений слідчим суддею на 60 (шістдесят) днів, тобто до 25 жовтня 2025 року - залишити без змін.
Доручити Білоцерківському РВ №4 філії ДУ «Центр пробації» у м. Києві та Київській області скласти досудову доповідь стосовно :
неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 194 КК України,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 194-1 КК України,
неповнолітнього ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 194-1 КК України,
неповнолітнього ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 194-1 КК України,
та подати ці досудові доповіді до суду не пізніше трьох робочих днів до призначеної дати судового засідання.
Зобов'язати відповідального представника персоналу органу пробації невідкладно повідомляти суд про наявність або виникнення об'єктивних обставин, що унеможливлюють підготовку або своєчасне подання до суду досудової доповіді.
Копію цієї ухвали надіслати Білоцерківському районному сектору № 4 філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області - для виконання.
Роз'яснити обвинуваченим, що їм надається можливість брати участь у підготовці досудової доповіді, участь особи у підготовці досудової доповіді полягає у наданні персоналу органу пробації інформації, необхідної для підготовки такої доповіді. Обвинувачені зобов'язані надавати достовірну інформацію представнику персоналу органу пробації, необхідну для підготовки досудової доповіді (ч. 4 ст. 9 Закону України «Про пробацію», п. 4 ч. 7 ст. 42 КПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 317 КПК України після призначення справи до судового розгляду учасникам судового провадження забезпечується можливість знайомитися з матеріалами кримінального провадження, якщо вони про це заявлять клопотання; під час ознайомлення учасники судового провадження мають право робити з матеріалів необхідні виписки та копії.
Доручити керівникам : ДУ «Київський слідчий ізолятор», ІТТ №1 ГУНП в Київській області, БКС ГУНП в Київській області організувати доставку обвинувачених неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до Володарського районного суду Київської області на 02.10.2025 на 10год 30 хв .
Про день, час і місце проведення судового засідання повідомити : прокурора, обвинувачених, захисників, законних представників неповнолітніх обвинувачених, представників потерпілих, представника органу з питань пробації, представника служби в справах дітей та сім'ї, інспектора ювенальної превенції, психолога (соціального педагога), участь яких визнана судом обов'язковою.
Для виконання направити копію ухвали:
- ДУ «Київський слідчий ізолятор» (04050, Україна, місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 13);
- ІТТ №1ГУНП в Київській області ( вул. Привокзальна, 3, м. Біла Церква, Київська область, 09100);
- БКС ГУНП в Київській області ( вул. М.Довнар-Запольського,10А, м. Київ, 02000).
Ухвала в частині продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Володарський районний суд Київської області протягом семи днів з дня її проголошення, а обвинуваченими, які перебувають під вартою, - з моменту вручення копії ухвали.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час провадження в суді першої інстанції, не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.
Суддя ОСОБА_1