Справа № 135/527/25
Провадження № 2/135/296/25
Іменем України
23.09.2025 Ладижинський міський суд Вінницької області
в складі судді Корнієнка О.М.,
з участю секретаря судових засідань Кузьміних О.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної (немайнової) шкоди, -
В провадженні Ладижинського міського суду Вінницької області перебуває вказана цивільна справа.
В підготовчому засіданні позивач ОСОБА_1 в усній формі заявив про відвід судді, мотивуючи тим, що у Ладижинському міському суді перебуває на стажуванні племінник відповідачки на ім'я ОСОБА_3 , стажування проходить під керівництвом судді Корнієнка О.М. На переконання позивача, зазначена особа підготувала відзив по справі, втручається у розгляд справи, консультує відповідача. У зв'язку з наведеним, позивач висловив сумніви в об'єктивності та неупередженості суду, заявив відвід судді та просив передати справу на розгляд до іншого суду Вінницької області, оскільки категорично не довіряє судді та суду в цілому.
Відповідач ОСОБА_2 в підготовче засідання не з'явилася.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та обставини заявленого відводу, суд дійшов до таких висновків.
Відповідно до частини другої статті 39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.
Відповідно до пунктів 3, 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Враховуючи, що заяву про відвід судді подано позивачем безпосередньо під час підготовчого засідання, питання про відвід, відповідно до частини третьої статті 40 ЦПК України, підлягає вирішенню судом, що розглядає справу.
Відповідно до змісту ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (Рим, 4.11.1950 року), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, викладеної, зокрема, в рішенні від 09.11.2006 року у справі «Білуха проти України» (№33949/02, п. 49-53), вказано, що наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. При цьому навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість.
Відповідно до п.12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради Європейських судів для Комітету міністрів Ради Європи «Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів» від 01.01.2001 року незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При постановленні судових рішень щодо сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але із боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана. Одним із елементів довіри суспільства, в тому числі і учасників процесу до суду, є довіра складу суду вирішувати спір, що унеможливить в подальшому сумніватись у винесенні справедливого, законного та об'єктивного рішення суду. Вирішальним при визнанні судді безстороннім є те, чи можуть бути об'єктивно виправдані побоювання учасників справи щодо заангажованості певного судді. Для задоволення відводу за об'єктивним критерієм мають бути не щонайменші сумніви одного з учасників справи, а достатні підстави вважати, що суддя не є безстороннім або що йому бракує неупередженості під час розгляду справи.
Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
Посилання Сафонова С.Ю. на упередженість судді є безпідставними та необґрунтованими. Позивачем не наведено жодної з обставин передбаченої ст. 36 ЦПК України.
Не є підставами для відводу судді заяви, які містять припущення про існування упередженості, не підтверджені належними та допустимими доказами.
Безпідставні сумніви Сафонова С.Ю. у відсутності безсторонності судді не є вирішальними і не можуть бути підставою для відводу судді.
На суд розповсюджується презумпція особистої неупередженості судді, оскільки не встановлені докази зворотного.
Так, доводи, на які посилається особа, яка заявила відвід, не підтверджують будь-яку особисту прихильність судді до сторони у справі, ставлення його до справи або висловлення ним позиції саме по справі, що розглядається, а тому в цьому випадку «суб'єктивний критерій» не знайшов підтвердження.
Згідно з Коментарем до Кодексу суддівської етики,затвердженим рішенням Ради суддів України від 04лютого 2016року №1, інститут відводу(самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи - це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес.
Право сторін на справедливий суд закріплене в нормах міжнародного права, зокрема в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. При розгляді заяви про відвід слід виходити саме з суб'єктивної оцінки сторони у справі щодо дій головуючого у справі. Іншими словами, якщо сторона має сумнів в безсторонності судді, хоча об'єктивно це нічим не підкріплено, то практика Європейського суду з прав людини наголошує на необхідності задоволення такої заяви про відвід, адже в іншому випадку це буде розцінено як порушення права особи на справедливий суд. Отже, незадоволення заяви про відвід може сприйматися стороною як порушення її прав.
Відповідно до правової позиції у справі ЄСПЛ (Де Куббер проти Бельгії), заява №9186/80, рішення від 26.10.1984 року, у якій Європейський суд зазначив, що «навіть видимість може бути важливою»... «правосуддя повинне не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться» (п. 26). Тому будь-який суддя, щодо якого є недовіра має бути відведений, з метою запобігання будь-яких сумнівів щодо неупередженості та об'єктивності судді.
Суд стверджує, що мотиви, з яких позивач заявляє судді відвід, є необґрунтованими та безпідставними.
Проте суд вважає правильним задовольнити заяву про відвід судді за об'єктивним критерієм з метою того, щоб з боку стороннього спостерігача не виникали сумніви в неупередженості судді під час вирішення справи.
А тому, з метою усунення сумнівів в неупередженості та об'єктивності судді і для забезпечення суб'єктивної впевненості сторони чи стороннього спостерігача в тому, що справа розглядатиметься незалежним і безстороннім судом, для усуненні будь-яких зовнішніх проявів неупередженості суду, суд вважає, що заяву про відвід судді слід задовольнити на підставі п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України.
Керуючись ст. 36, 40, 260, 263 ЦПК України,
Заяву про відвід головуючого в справі судді Корнієнка О.М. - задовольнити.
Справу передати до канцелярії суду для повторного автоматизованого розподілу справи між суддями відповідно до вимог статті 33 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя