22 вересня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/15673/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бенедисюка І. М. (головуючого), Власова Ю. Л., Малашенкової Т. М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державного підприємства «Гарантований покупець»
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 10.07.2025
у справі за позовом Державного підприємства «Гарантований покупець»
до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго»
про стягнення 8 725 692 195, 57 грн,
та за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго»
до Державного підприємства «Гарантований покупець»
про визнання припиненим правовідношення,
1. Короткий зміст позовних вимог та судових рішень
1.1. Державне підприємство «Гарантований покупець» (далі - ДП «Гарантований покупець», позивач, скаржник) звернулося до суду з первісною позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - ПрАТ «Укренерго», відповідач) про стягнення 10 661 838 678,11 грн.
1.1.1. Первісні позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел.
1.2. ПрАТ «Укренерго» звернулося до суду із зустрічною позовною заявою до ДП «Гарантований покупець» про визнання припиненим правовідношення за грошовими зобов'язаннями відповідача за актами, що підписані на виконання розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послу (далі - НКРЕКП) від 02.09.2022 № 51-р.
1.2.1. Зустрічний позов обґрунтовано тим, що грошові вимоги за актами спірного періоду (березень-серпень 2022 року), які примусово підписанні ПрАТ «Укренерго» на виконання розпорядження НКРЕКП від 02.09.2022 № 51-р, мають бути припиненні.
1.3. Господарський суд міста Києва рішенням від 01.04.2025 закрив провадження у цій справі за первісним позовом в частині стягнення основного боргу у розмірі 62 954 013,36 грн; в іншій частині первісні позовні вимоги задовольнив частково та стягнув з ПрАТ «Укренерго» на користь ДП «Гарантований покупець» заборгованість у розмірі 6 773 212 103,40 грн, 3% річних у розмірі 438 995 206,22 грн, інфляційні втрати у розмірі 1 441 659 975,60 грн та судовий збір у розмірі 939 400,00 грн; відмовив в іншій частині первісних позовних вимог. Відмовив у задоволенні зустрічного позову.
2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення
2.1. Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 10.07.2025 (колегія суддів: Ткаченко Б. О., Сулім В. В., Гаврилюк О. М.) залишив без розгляду клопотання ПрАТ «Укренерго» про зупинення провадження у цій справі. З власної ініціативи зупинив провадження у справі № 910/15673/23 до закінчення перегляду в касаційному порядку об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі - об'єднана палата) справи № 908/1162/23.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. ДП «Гарантований покупець» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить: скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 10.07.2025 у справі № 910/15673/23; направити справу до Північного апеляційного господарського суду для продовження розгляду.
4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4.1. Касаційна скарга подана на підставі абзацу 2 частини другої статті 287 ГПК України.
4.2. В обґрунтування своєї позиції скаржник зазначив, що оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції не відповідає вимогам закону, постановлена внаслідок неповного з'ясування обставин справи та з порушенням норм процесуального права. Вважає, що апеляційний суд не навів достатніх мотивів та доводів, на підставі яких він дійшов висновку про об'єктивну неможливість розгляду цієї справи до вирішення справи № 908/1162/23, неможливість встановити та оцінити певні обставини, що мають суттєве значення для вирішення цього спору на підставі наявних в матеріалах справи доказів. Отже, скаржник вважає, що правовідносини у справі №910/15673/23, в якій подано касаційну скаргу, та у справі № 908/1162/23, що розглядається об'єднаною палатою не є подібними.
4.3. На думку скаржника, є неналежною мотивація апеляційного суду стосовно того, що «питання щодо поширення/непоширення норм статей 13, 13-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» на відносини, які виникли та існували на тимчасово окупованих після 24.02.2022 територіях України», адже між позивачем та відповідачем ніколи не існувало ніяких господарських відносин на тимчасово окупованих територіях, відповідно у цій справі не йдеться про жодні окуповані території, а мова йде виключно про розрахунок вартості послуги, наданої в місті Києві у обсязі, визначеному на підставі даних комерційного обліку, наданих самим же ПрАТ «Укренерго». Згода з обсягом послуги підтверджена первинними документами, підписаними без зауважень.
5. Позиція інших учасників справи
5.1. У відзиві на касаційну скаргу відповідач заперечив проти доводів скаржника, зазначаючи про їх необґрунтованість, і просив відмовити у задоволенні касаційної скарги, а оскаржуване рішення залишити без змін. При цьому, відповідач також просив Суд зупинити провадження за касаційною скаргою ДП «Гарантований покупець» у цій справі до розгляду об'єднаною палатою справи №916/5633/23.
5.2. Суд ухвалив розглянути означене клопотання відповідача разом із доводами касаційної скарги.
6. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції
6.1. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
6.2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
6.3. Ухвалою Верховного Суду від 13.08.2025 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Державного підприємства «Гарантований покупець» та ухвалено здійснити її перегляд у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
7. Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції
7.1. Предметом касаційного перегляду у цій справі є ухвала суду апеляційної інстанції про зупинення провадження на підставі пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України.
7.2. Перед Верховним Судом поставлено питання перевірки доводів касаційної скарги щодо застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема, пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України.
7.3. Перевіряючи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні оскаржуваного судового рішення, Верховний Суд зазначає таке.
7.4. У цій справі суд апеляційної інстанції зупинив провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України у зв'язку з переглядом в касаційному порядку судового рішення у подібних правовідносинах.
7.5. Верховний Суд виходить зі сталої правової позиції щодо поняття, суті та меж зупинення провадження у справі. Так, зупинення - це тимчасове припинення всіх процесуальних дій у справі, зумовлене настанням певних визначених законом обставин, що перешкоджають подальшому руху справи до їх усунення (див. постанову Великої Палати Верховного Суду у справі від 05.03.2025 № 910/13175/23).
7.6. Саме по собі зупинення провадження у справі не повинне розглядатися як невиправдане затягування строків розгляду справи, оскільки цей інститут має застосовуватися лише за обставин, визначених процесуальним законом.
7.7. Так, пунктом 7 частини першої статті 228 ГПК України передбачено право суду зупинити провадження у справі за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
7.8. При цьому за висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 05.03.2025 у справі № 910/13175/23 зупинення провадження у справі судом апеляційної інстанції є обґрунтованим у випадку перегляду судового рішення Верховним Судом, якщо це може вплинути на розгляд спору по суті, що вбачається із пунктів 7.44 - 7.50 наведеної постанови.
7.9. Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що у кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов'язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб'єктний склад спірних правовідносин (види суб'єктів, які є сторонами спору) й об'єкти спорів. Тому з метою застосування відповідних приписів процесуального закону не будь-які обставини справ є важливими для визначення подібності правовідносин.
7.10. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що таку подібність суд касаційної інстанції визначає з урахуванням обставин кожної конкретної справи. Це врахування слід розуміти як оцінку подібності насамперед змісту спірних правовідносин (обставин, пов'язаних із правами й обов'язками сторін спору, регламентованими нормами права чи умовами договорів), а за необхідності, зумовленої специфікою правового регулювання цих відносин, - також їх суб'єктів (видової належності сторін спору) й об'єктів (матеріальних або нематеріальних благ, щодо яких сторони вступили у відповідні відносини).
7.11. Наведені висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19.
7.12. Суд апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі зазначив, що з метою дотримання єдності судової практики, зважаючи на предмет та підстави позову, на підставі пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України, дійшов висновку зупинити апеляційне провадження у цій справі з огляду на таке.
7.12.1. У справі № 910/15673/23, що розглядається, судом апеляційної інстанції встановлено та позивачем не спростовано, що вирішення об'єднаною палатою в межах справи № 908/1162/23 питання щодо поширення / непоширення норм статей 13, 13-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» на відносини, які виникли та існували на тимчасово окупованих після 24.02.2022 територіях України за відсутності окремих рішень органів державної влади, має істотне значення для розгляду цієї справи.
7.12.2. Колегія суддів звернула увагу, що у справі № 910/15673/23, що розглядається, є частина спірних питань про які йдеться як діяльність (постачання електричної енергії виробниками за «зеленим» тарифом електроустановки які знаходяться на тимчасово окупованій території), що підпадає під ознаки, наведені у частині другій статті 13-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»; окрім того, в обох справах йдеться про території, окуповані з лютого 2022 року, за відсутності окремого рішення Кабінету Міністрів України щодо територій, тимчасово окупованих, починаючи з 24 лютого 2022 року. У разі якщо об'єднаною палатою буде вказано про не можливість прийняття товару (електроенергії), у тому числі об'ємів, які постачались останньому з окупованих територій, то дані висновки будуть впливати на правомірність розрахунку в частині нарахованих 3% річних та інфляційних втрат за несвоєчасне виконання зобов'язань по повній оплаті ДП «Гарантований покупець» за електроенергію з окупованих територій.
7.12.3. Отже, за висновками апеляційного суду, правовідносини у справі № 910/15673/23 та у справі № 908/1162/23 за сферою правового регулювання є подібними.
7.13. Проте, Верховний Суд не погоджується з цим висновком суду апеляційної інстанції з огляду на таке.
7.14. У справі № 908/1162/23, що розглядається об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІМК» заявлені позовні вимоги про стягнення з Комунального некомерційного підприємства «Територіальне медичне об'єднання «Багатопрофільна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги» Мелітопольської міської ради 1 593 623,84 грн основного боргу за спожитий у листопаді-грудні 2022 року обсяг електроенергії на підставі договору про постачання електричної енергії.
7.15. Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду прийнято справу № 908/1162/23 до розгляду з метою вирішення питання щодо наявності/відсутності підстав для відступлення від висновків щодо застосування частини 2 статті 13 та частини 2 статті 13-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», викладених у постанові Верховного Суду від 07.03.2024 у справі № 910/9680/23, в якій суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для стягнення заборгованості за договором з оплати виробленої електричної енергії за «зеленим» тарифом за період з частини лютого по серпень 2022 року та виходив з такого:
- місцем провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії позивача у справі є сонячна електростанція (дахова) будинків 15/6 та 15/7 на вулиці Дмитра Донцова у місті Мелітополі Запорізької області;
- загальновідомим фактом, що не потребує окремого доказування у даному судовому дослідженні, є факт окупації міста Мелітополя з 26.02.2022;
- відповідно до частини 2 статті 13 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» здійснення господарської діяльності юридичними особами, фізичними особами-підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України. Правочин, стороною якого є суб'єкт господарювання, місцезнаходженням (місцем проживання) якого є тимчасово окупована територія, є нікчемним. На такі правочини не поширюється дія положення абзацу другого частини другої статті 215 Цивільного кодексу України;
- частиною 2 статті 13-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» на період тимчасової окупації переміщення товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію усіма видами транспорту, в тому числі автомобільним, залізничним, повітряним та трубопровідним транспортом, а також лініями електропередач та гідротехнічними спорудами, заборонено;
- позивач з лютого по серпень 2022 року не мав права здійснювати господарську діяльність з виробництва електричної енергії та передавати її лініями електропередач відповідачу;
- всі підписані представниками сторін у справі акти купівлі-продажу електроенергії в період часу з лютого по серпень 2022 року є нікчемними правочинами, що не мають жодних правових наслідків (крім пов'язаних з їх недійсністю);
- подальша перереєстрація у 2023 році місцезнаходження відповідача не може змінити його правовий статус за період часу з лютого по серпень 2022 року.
7.16. Верховний Суд у справі № 910/9680/23 (від якої колегія суддів має намір відступити) дійшов висновку про застосування положень частини 2 статті 13 та частини 2 статті 13-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» до правовідносин за період з 26.02.2022 (початок окупації м. Мелітополя), а не з 06.12.2022 - дати прийняття Кабінетом Міністрів України постанови № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» чи з 22.12.2022 - дати прийняття Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України наказу № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» (далі - Перелік № 309).
7.17. Тобто, предметом розгляду об'єднаною палатою є питання застосування частини 2 статті 13 та частини 2 статті 13-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» до правовідносин, які виникли у період з лютого 2022 року по грудень 2022 року, тобто до прийняття Кабінетом Міністрів України постанови від 06.12.2022 № 1364 та затвердження Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Переліку № 309, та до зміни юридичною особою, місцем знаходження якої є тимчасово окупована територія, її податкової адреси на іншу територію України.
7.18. Предметом розгляду у справі № 910/15673/23, в якій подано касаційну скаргу, є позовні вимоги (за первісним позовом) ДП «Гарантований покупець» про стягнення з ПрАТ «Укренерго» 10 661 838 678,11 грн заборгованості (основна заборгованість, 3 % річних, інфляційні втрати) за надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за період з березня до серпня 2022 року та позовні вимоги (за зустрічним позовом) ПрАТ «Укренерго» до ДП «Гарантований покупець» про визнання припиненим правовідношення за грошовими зобов'язаннями відповідача за актами, що підписані на виконання розпорядження НКРЕКП від 02.09.2022 № 51-р.
7.19. Аналізуючи предмет розгляду справи, зазначений у пунктах 7.17, 7.18 цієї постанови, Суд зазначає таке.
7.20. У справі № 908/1162/23, яка розглядається об'єднаною палатою, ключовим є питання щодо визначення тимчасово окупованої території України та стягнення заборгованості за договором з оплати виробленої електричної енергії за «зеленим» тарифом за період з частини лютого до серпня 2022 року.
7.21. Натомість у справі № 910/15673/23, в якій подано касаційну скаргу, вирішується питання щодо належного / неналежного виконання договірних зобов'язань між двома суб'єктами господарювання, зареєстрованими на підконтрольній Україні території щодо надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел.
7.22. У цьому аспекті Верховний Суд зауважує, що заснованими на правильному застосуванні пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України щодо зупинення провадження у справі є випадки перегляду судового рішення Верховним Судом, якщо це може вплинути на розгляд спору по суті.
7.23. З наведених в ухвалі суду апеляційної інстанції міркувань очевидно не вбачається, що за доводами сторін, предметом і підставами позову правовідносини у справі № 910/15673/23 та у справі № 908/1162/23 відповідають критеріям подібності, наведеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19.
7.24. Зазначене також у певній мірі узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 18.11.2024 у справі № 907/1115/23 та від 16.12.2024 у справі № 908/3827/23 та від 17.01.2025 у справі № 902/1581/23.
7.25. За таких обставин, висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для зупинення апеляційного провадження у справі 910/15673/23 на підставі пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України до закінчення розгляду об'єднаною палатою справи № 908/1162/23, не є підставним.
7.26. На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що доводи скаржника про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права при ухваленні оскаржуваної ухвали знайшли своє підтвердження за результатами перегляду справи в касаційному порядку.
7.27. Доводи відповідача, викладені у відзиві на касаційну скаргу спростовуються викладеним у цій постанові.
7.28. Щодо клопотання відповідача про зупинення провадження за касаційною скаргою ДП «Гарантований покупець» у цій справі до розгляду об'єднаною палатою справи №916/5633/23, колегія суддів зазначає таке.
7.29. У межах касаційного провадження оскаржується ухвала суду апеляційної інстанції про зупинення апеляційного провадження. Верховним Судом перевіряється правильність застосування пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України. Рішення суду першої інстанції, ухвалене по суті спору, не є предметом касаційного перегляду. Отже, подане відповідачем клопотання відхиляється Верховним Судом, як передчасне, оскільки воно подане до касаційного суду, а не до суду, який розглядає апеляційну скаргу на рішення по суті.
7.30. Верховний Суд, враховуючи рішення ЄСПЛ від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» та від 28.10.2010 у справі «Трофимчук проти України», зазначає, що скаржнику надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
8. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
8.1. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема, за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
8.2. Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі (частина 6 статті 310 ГПК України).
8.3. Враховуючи викладене, касаційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
9. Судові витрати
9.1. Оскільки оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню з направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду, то розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Державного підприємства «Гарантований покупець» задовольнити частково.
2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 10.07.2025 у справі № 910/15673/23 скасувати.
3. Справу № 910/15673/23 направити до Північного апеляційного господарського суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І. Бенедисюк
Суддя Ю. Власов
Суддя Т. Малашенкова