23 вересня 2025 року
м. Київ
Справа № 916/3587/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Власова Ю. Л. - головуючого, Булгакової І. В., Колос І. Б.
розглянувши матеріали касаційної скарги Державної казначейської служби України
на рішення Господарського суду міста Києва від 04 березня 2025 року (суддя Ягічева Н. І.)
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29 липня 2025 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя Коробенко Г. П., судді: Сибіга О. М., Кравчук Г. А.)
у справі № 916/3587/24
за позовом Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Південної філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України»
до 1. Одеської обласної прокуратури в особі Доброславської окружної прокуратури Одеської обласної прокуратури, 2. Державної казначейської служби України, 3. Головного управління національної поліції в Одеській області
про стягнення 55 206,00 грн
12 вересня 2025 року до Верховного Суду через систему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга Державної казначейської служби України (далі - скаржник) на рішення Господарського суду міста Києва від 04 березня 2025 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29 липня 2025 року у справі №916/3587/24.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 вересня 2025 року для розгляду зазначеної касаційної скарги визначено колегію суддів у складі: Власов Ю. Л. - головуючий, Булгакова І. В., Колос І. Б.
Перевіривши матеріали касаційної скарги Державної казначейської служби України, Верховний Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, зважаючи на таке.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках.
Аналогічні положення закріплені в частині першій статті 17 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), за якими учасники справи мають право на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках.
За змістом пункту 1 частини першої статті 293 ГПК України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 цього Кодексу не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Згідно з частиною п'ятою статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно із частиною сьомою статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» розмір прожиткового мінімуму становив 3 028,00 грн (станом на 01 січня 2024 року).
Предметом позову у цій справі є стягнення 55 206,00 грн витрат позивача, пов'язаних зі зберіганням речових доказів, що становить менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн х 100 = 302 800,00 грн станом на 2024 рік), тому ця справа є малозначною.
Однак, звертаючись із касаційною скаргою у малозначній справі, скаржник не наводить обґрунтування випадків, передбачених підпунктами «а» - «г» пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, за яких судові рішення у малозначних справах можуть бути переглянуті у касаційному порядку, зокрема помилковості віднесення судом першої інстанції даної справи до категорії малозначних.
З урахуванням наведеного Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної казначейської служби України на рішення Господарського суду міста Києва від 04 березня 2025 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29 липня 2025 року у справі №916/3587/24, оскільки вона подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
У зв'язку з відмовою у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної казначейської служби України у справі №916/3587/24, клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору, передання справи №916/3587/24 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, а також про поновлення строку на касаційне оскарження Суд залишає без розгляду.
Керуючись статтями 2, 12, 15, 17, 163, 232, 234, 235, 287, 293 ГПК України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної казначейської служби України на рішення Господарського суду міста Києва від 04 березня 2025 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29 липня 2025 року у справі № 916/3587/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Ю. Л. Власов
Судді І. В. Булгакова
І. Б. Колос