ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
16 вересня 2025 року м. ОдесаСправа № 916/2442/25
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Богацької Н.С.
суддів: Ярош А.І., Діброви Г.І.
секретар судового засідання: Алієва К.О.,
представники учасників справи в судове засідання не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Лермана Аркадія Георгійовича
на ухвалу Господарського суду Одеської області від 03.07.2025, постановлену суддею Степановою Л.В., м. Одеса, повний текст складено та підписано 08.07.2025, про відмову у забезпеченні позову
у справі № 916/2442/25
за позовом: Фізичної особи-підприємця Лермана Аркадія Георгійовича
до відповідача: Державного підприємства «ТВК»
про: стягнення 1255500 грн,
В червні 2025 року Фізична особа-підприємець Лерман Аркадій Георгійович (далі ФОП Лерман А.Г.) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Державного підприємства «ТВК» (далі ДП «ТВК»), в якому просив стягнути з останнього 1255500 грн збитків.
Позов мотивований порушенням відповідачем порядку передачі майна в орендне користування, неналежне оформлення договірних відносин, укладення удаваного правочину, а також безпідставним одностороннім розірванням договору від 26.06.2012 №ЧНС/2012, внаслідок чого позивач позбавився можливості отримати прибуток (упущена вигода).
Одночасно ФОП Лерман А.Г. подав заяву про забезпечення позову, в якій просив:
- накласти арешт на грошові кошти, які знаходяться на рахунках, відкритих у будь-яких банківських установах або інших фінансово-кредитних установах, та належать ДП «ТВК» в межах ціни позову у розмірі 1255500 грн;
- заборонити до набрання чинності рішення суду у даній справі суб'єктам державної реєстрації, в тому числі, державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам, іншим суб'єктам, що вчиняють реєстраційні дії з державної реєстрації щодо юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, будь-яким іншим особам, наділеним функціями державного реєстратора, вчиняти, проводити реєстраційні дії, передбачені Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», відносно Державного підприємства «ТВК», а саме: вносити зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про припинення юридичної особи, місцезнаходження юридичної особи, розміру статутного капіталу юридичної особи.
Заява позивача мотивована тим, що у даному випадку існує вірогідність завершення процедури припинення юридичною особи відповідача, що призведено до неможливості виконання рішення суду у разі задоволення позову.
Окремо позивач звертав увагу, що відповідач ухилився від зобов'язань за попереднім договором в односторонньому порядку, не попередив про свій намір, на телефонний зв'язк не виходив, що дає підстави вважати, що відповідач всіма можливими сопсобами буде ухилятися від виконання рішення суду.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.07.2025 у задоволенні заяви позивача відмовлено.
Місцевий господарський суд виходив з того, що матеріалами цієї справи підтверджується, що всі рахунки відповідача закриті, тому вимога про накладення на них арешту не підлягає задоволенню.
Щодо вимоги заяви про заборону вчинення реєстраційних дій, суд зазначив, що предметом позову є стягнення збитків, тобто запропонований захід забезпечення позову не є належними та відповідними предмету спору
Не погодившись з ухвалою суду в частині відмови у задоволенні другої вимоги заяви про забезпечення позову (а саме заборонити до набрання чинності рішення суду у даній справі суб'єктам державної реєстрації, в тому числі, державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам, іншим суб'єктам, що вчиняють реєстраційні дії з державної реєстрації щодо юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, будь-яким іншим особам, наділеним функціями державного реєстратора, вчиняти, проводити реєстраційні дії, передбачені Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», відносно Державного підприємства «ТВК», а саме: вносити зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про припинення юридичної особи, місцезнаходження юридичної особи, розміру статутного капіталу юридичної особи), позивач подав на неї апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, ухвалити нове рішення в цій частині, яким задовольнити заяву.
В обґрунтування доводів та вимог апеляційної скарги позивач посилається на підтвердження відповідачем наміру вести до Державного реєстру відомостей про припинення ДП «ТВК» без правонаступництва юридичної особи. Відтак, невжиття відповідного захисту призведе не лише до неможливості виконання рішення суду, а також до відсутності можливості у позивача здійснити захист своїх права.
Скаржник наголошує, що заборона державним реєстраторам вносити відповідні зміни до реєстру є тимчасовою та не має своїм наслідком будь- якого перешкоджання діяльності установи. Процес припинення відповідача вже продовжувався Фондом державного майна України на шість місяців згідно наказу від 15.01.2025, що не призвело до порушення прав відповідача, та вказує на наявність такої можливості.
Окремо зазначає, що позивач не оскаржує факт законності припинення відповідача та відповідного волевиявлення Фонду державного майна України з цього приводу та не має намір чинити перешкоди в цьому процесі, а лише має на меті захист своїх прав та інтересів, які вважає порушеними відповідачем.
Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України за результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, оформленого протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду справи визначено судову колегію у складі головуючого судді Богацької Н.С., Ярош А.І., Принцевської Н.М.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.07.2025 витребувано у Господарського суду Одеської області копії матеріалів даної справи, необхідних для розгляду апеляційної скарги ФОП Лермана А.Г. на ухвалу Господарського суду Одеської області від 03.07.2025, відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою до надходження копій матеріалів з суду першої інстанції.
28.07.2025 копії матеріалів справи надійшли до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.07.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ФОП Лермана А.Г. на ухвалу Господарського суду Одеської області від 03.07.2025 у справі № 916/2442/25, встановлено відповідачу строк до 15.08.2025 для подання відзиву на апеляційну скаргу, роз'яснено учасникам справи про їх право у цей же строк подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, призначено дану справу до розгляду на 16.09.2025 о 13:15 год.
14.08.2025 від ДП «ТВК» надійшов відзив на апеляційну скаргу.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечував проти її задоволення, посилаючись на її безпідставність та необґрунтованість, зокрема, що позивачем пропущено строк пред'явлення вимог до об'єкта припинення, а також, що вимоги позивача щодо забезпечення позову виходять за предмет позову у цій справі. На даний час відповідач знаходиться на завершальній стадії припинення юридичної особи, тоді як заявлені ФОП Лерманом А.Г. вимоги є нічим іншим, аніж втручанням в процедуру припинення державного підприємства.
Будь-яких інших заяви чи клопотань від учасників справи не надходило.
В судове засідання 16.09.2025 представники учасників справи не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки не повідомили, у зв'язку з чим, керуючи п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників.
Дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в межах доводів апеляційної скарги, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі перегляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія зазначає наступне.
Предметом апеляційного перегляду є ухвала місцевого господарського суду про відмову у забезпеченні позову.
При цьому, відповідно до частини 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Враховуючи доводи та вимог апеляційної скарги, а також приписи ч. 1 ст. 269 ГПК України, колегія суддів переглядає ухвалу суду першої інстанції лише в частині відмови у задоволенні заяви ФОП Лермана А.Г. про забезпечення позову шляхом заборонити до набрання чинності рішення суду у даній справі суб'єктам державної реєстрації, в тому числі, державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам, іншим суб'єктам, що вчиняють реєстраційні дії з державної реєстрації щодо юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, будь-яким іншим особам, наділеним функціями державного реєстратора, вчиняти, проводити реєстраційні дії, передбачені Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», відносно Державного підприємства «ТВК», а саме: вносити зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про припинення юридичної особи, місцезнаходження юридичної особи, розміру статутного капіталу юридичної особи.
Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.
Велика Палата Верховного Суду вже виснувала про те, що під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб.
Важливим є момент об'єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази.
Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20).
Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає стаття 136 Господарського процесуального кодексу України, згідно з приписами якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача (відповідачів) чи інших учасників справи з тим, щоб забезпечити позивачу реальний та ефективний захист або поновлення порушених його прав (інтересів), якщо рішення буде прийняте на його користь, в тому числі задля забезпечення можливості захисту порушених прав в межах одного судового провадження без нових звернень до суду.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків від заборони відповідачу вчиняти певні дії.
Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу (така правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 12.04.2018 у справі №922/2928/17 та від 05.08.2019 у справі №922/599/19).
Також під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору.
З наведеного слідує, що не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття або відмова у застосування останніх знаходяться у прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі №914/970/18 та від 10.11.2020 у справі №910/1200/20).
Розгляд справи по суті - це безпосередньо вирішення спору судом з винесенням відповідного рішення, у свою чергу, забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача. Такі заходи здійснюються до вирішення справи по суті з метою створення можливості реального та ефективного виконання рішення суду.
Відтак, вирішуючи питання щодо забезпечення позову, суд насамперед повинен з'ясувати зміст позовних вимог, а також правові підстави позову, оскільки суд, який не вирішує спір по суті, у будь-якому випадку не може застосувати такий захід забезпечення позову, який за змістом є тотожним задоволенню заявлених позовних вимог (див. ухвалу Верховного Суду від 07.08.2018 у справі №906/824/17 та постанову від 21.01.2019 у справі №902/483/18).
У даному випадку предметом позову є вимоги ФОП Лермана А.Г. стягнути з ДП «ТВК» 1255500 грн збитків.
Підставою позову зазначено порушення відповідачем порядку передачі майна в орендне користування, неналежне оформлення договірних відносин, укладення удаваного правочину, а також безпідставним одностороннім розірванням договору від 26.06.2012 №ЧНС/2012, внаслідок чого позивач позбавився можливості отримати прибуток (упущена вигода).
В той же час, заявник просив забезпечити позов шляхом, зокрема, шляхом заборонити до набрання чинності рішення суду у даній справі суб'єктам державної реєстрації, в тому числі, державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам, іншим суб'єктам, що вчиняють реєстраційні дії з державної реєстрації щодо юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, будь-яким іншим особам, наділеним функціями державного реєстратора, вчиняти, проводити реєстраційні дії, передбачені Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», відносно ДП «ТВК», а саме: вносити зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про припинення юридичної особи, місцезнаходження юридичної особи, розміру статутного капіталу юридичної особи.
Тобто запропонованими позивачем заходами забезпечення позову (забороною державним реєстраторам проводити реєстраційні дії відносно відповідача) фактично застосовуватимуться обмеження, які жодним чином не пов'язані з предметом спору (стягнення грошових коштів).
За таких обставин, цілком обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про те, що оскільки предметом позову є стягенння збитків, такі заходи як забезпечення позову шляхом заборони суб'єктам державної реєстрації, в тому числі, державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам, іншим суб'єктам, що вчиняють реєстраційні дії з державної реєстрації щодо юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, будь-яким іншим особам, наділеним функціями державного реєстратора, вчиняти, проводити реєстраційні дії, передбачені Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», відносно Державного підприємства «ТВК», а саме: вносити зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про припинення юридичної особи, місцезнаходження юридичної особи, розміру статутного капіталу юридичної особи не є належними та відповідними предмету спору.
Доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують вірної по суті ухвали суду першої інстанції.
Згідно статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на те, що судом апеляційної інстанції спір по суті не розглядався, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 129, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, суд
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Лермана Аркадія Георгійовича залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського Одеської області від 03.07.2025 про відмову у забезпеченні позову у справі № 916/2442/25 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню.
Повна постанова складена 22.09.2025.
Головуючий суддя Н.С. Богацька
судді А.І. Ярош
Г.І. Діброва