ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
(додаткова)
16 вересня 2025 року м. ОдесаСправа № 916/3804/24
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Богацької Н.С.
суддів Ярош А.І., Діброви Г.І.,
секретар судового засідання: Алієва К.О.,
за участю представників учасників справи:
від позивача - Дзюбенко С.М.,
від відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Робінзон» та Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області
про ухвалення додаткового рішення
за результатом розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Робінзон»
на рішення Господарського суду Одеської області від 14.01.2025, ухвалене суддею Цісельським О.В., м. Одеса, повний текст рішення складено та підписано 24.01.2025
у справі № 916/3804/24
за позовом: Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Робінзон»
про: стягнення 970095,56 грн, розірвання договору та повернення земельної ділянки
У серпні 2024 року Кароліно-Бугазька сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області (далі Рада) звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Робінзон» (далі ТОВ «Робінзон»), в якому просила суд:
1) стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 970095,56 грн (672911,96 грн основного боргу, 48698,70 грн 3% річних та 248484,90 грн інфляційних втрат), за укладеним 15.04.2003 між Територіальною громадою смт Затока в особі Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області (правонаступником якої є позивач) та ТОВ «Робінзон» договором оренди землі (далі догові оренди) за період з лютого 2022 по липень 2024 року;
2) розірвати вищевказаний договір оренди;
3) зобов'язати ТОВ «Робінзон» повернути Раді об'єкт оренди - земельну ділянку площею 1,8042 га з кадастровим номером 5110300000:02:012:0001, розташовану за адресою: Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, смт. Затока (далі земельна ділянка).
Позов мотивований неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди землі в частині повного та своєчасного внесення орендної плати, що свідчить про істотне порушення умов цього договору, відповідно, наявність підстав для його дострокового розірвання та повернення землі.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 14.01.2025 у справі № 916/3804/24 позов задоволено частково, а саме стягнуто з ТОВ «Робінзон» на користь Ради суму заборгованості за договором оренди (672911,96 грн основного боргу, 21158,57 грн 3% річних, 55776,32 грн інфляційні втрати), розірвано договір оренди та зобов'язано ТОВ «Робінзон» повернути Раді земельну ділянку. В решті позовних вимог відмовлено.
Місцевий господарський суд виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог. Водночас, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про його часткову помилковість та здійснив власний розрахунок.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.07.2025 апеляційну скаргу ТОВ «Робінзон» задоволено частково, рішення Господарського суду Одеської області від 14.01.2025 у справі № 916/3804/24 скасовано частково, викладено його резолютивну частину у наступній редакції:
«Позов задовольнити частково.
Зобов'язати ТОВ «Робінзон» повернути Раді земельну ділянку площею 1,8042 га, кадастровий номер 5110300000:02:012:0001, що розташована за адресою: Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, смт Затока.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з ТОВ «Робінзон» на користь Ради 3028 грн витрат по сплаті судового збору за подання позову».
Стягнуто з Ради на користь ТОВ «Робінзон» 21413,55 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
25.07.2025 від ТОВ «Робінзон» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якому відповідач просить стягнути з Ради на його користь витрати на правову допомогу у розмірі 100000 грн, пов'язану з розглядом справи в суді апеляційної інстанції
28.07.2025 від Ради також надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якому позивач просить стягнути з ТОВ «Робінзон» у розмірі 40000 грн, пов'язану з розглядом справи в суді апеляційної інстанції.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.07.2025 розгляд заяв ТОВ «Робінзон» та Ради про ухвалення додаткового рішення призначено на 16.09.2025 о 13:30 год. Одночасно надано можливість представнику Ради взяти участь у судовому засіданні 16.09.2025 о 13:30 год. в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів та системи відеоконференцзв'язку «EasyCon».
15.09.2025 від Ради надійшло клопотання про зменшення розміру заявлених відповідачем витрат, в якому зазначено про їх необґрунтованість та завищеність.
Будь-яких інших заяв чи клопотань від учасників справи не надходило.
У зв'язку з перебуванням судді-учасника колегії Принцевської Н.М. у відпустці, за розпорядженням керівника апарату суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Богацької Н.С., суддів Діброви Г.І., Ярош А.І.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.09.2025 справу № 916/3804/24 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі головуючого судді Богацької Н.С., суддів: Діброви Г.І., Ярош А.І.
В судове засідання в режимі відеоконференції з'явився представник Ради, який просив задовольнити заяву позивача та заперечував проти задоволення заяви відповідача.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином про причини неявки не повідомив, у зв'язку з чим, керуючи п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача.
Розглянувши заяви Ради та ТОВ «Робінзон» про ухвалення додаткового рішення, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 3 ст. 123 ГПК України передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частинами 1-3 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Пунктом 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України визначено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Щодо заяви ТОВ «Робінзон».
Як вбачається з матеріалів цієї справи, 14.03.2025 між ТОВ «Робінзон» (Клієнт) та Адвокатським бюро «Бороган» (Адвокатське бюро) укладено договір про надання правничої допомоги, за умовами якого Адвокатське бюро на підставі звернення Клієнта приймає на себе зобов'язання усіма законними методами та способами надати Клієнту правничу допомогу у даній справі, зокрема, звернення з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Одеської області від 14.01.2025 у справі № 916/3804/24 (п. 2.1.); для надання правничої допомоги Клієнту Адвокатське бюро призначає адвоката Бороган В.В., який має представляти інтереси клієнта на підставі самостійно виписаного ордеру та і на підставі ордеру, виписаного Адвокатським бюро та /або адвоката Коротченко Д.С., які мають право представляти інтереси Клієнта на підставі самостійно виписаного ордеру (п. 2.4.); обсяг наданих послуг: надання усної консультації, формування правової позиції, пошук/підбірка постанов ВС щодо аналогічних справ, підготовка та подача процесуальних документів, участь в судових засіданнях, а також користування всіма іншими правами, наданими законодавством України для такого роду повноважень за цим договором (п. 2.5.).
Відповідно до п. 4.1. договору за надання правничої допомоги, яка є предметом договору, згідно п. 2.1. та об'єму наданих послуг, які передбачені п. 2.5., Адвокатському бюро Клієнт сплачує грошову винагороду у розмірі 100000 грн.
Клієнт зобов'язується перерахувати на рахунок Адвокатського бюро винагороду, розмір якої буде перераховано на рахунок Клієнта, протягом 5-ти робочих днів після надходження даних коштів (п.4.3. договору).
Даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до ухвалення судом апеляційної інстанції рішення по справі № 916/3804/24 або до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором.
22.07.2025 між ТОВ «Робінзон» (Клієнт) та Адвокатським бюро «Бороган» (Адвокатське бюро) складено та підписано без жодних зауважень Акт приймання-передачі виконаної роботи по договору про надання правничої допомоги від 14.03.2025, з якого вбачається, зокрема, що всього за виконану роботі Клієнт зобов'язується перерахувати на рахунок Адвокатського бюро винагороду у розмірі 100000 грн протягом 5-ти робочих днів після надходження коштів - винагороди, визначеної п. 4.1. договору, розмір якої буде зараховано на рахунок Клієнта.
З матеріалів цієї справи вбачається, що апеляційна скарга складена та підписана адвокатом Бороган В.В., а в судовому засіданні 22.07.2025 під час прийняття постанови суду апеляційної інстанції приймала участь адвокат Коротченко Д.С.
В матеріалах цієї справи містяться відповідні ордери на надання правової допомоги ТОВ «Робінзон» у Південно-західному апеляційному господарському суді адвокатами Бороган В.В. та Коротченко Д.С., із зазначенням, що він (ордер) виданий Адвокатським бюро «Бороган».
Як вбачається з матеріалів цієї справи, на виконання ч. 1 ст. 124 ГПК України у апеляційній скарзі ТОВ «Робінзон» зазначило, що орієнтований попередній розрахунок вартості правничої допомоги складає 100000 грн.
Із відповідною заявою представник ТОВ «Робінзон» звернувся до суду 25.07.2025, тобто у межах строку, встановленого ч. 8 ст. 129 ГПК України.
До вказаної заяви, окрім договору про надання правничої допомоги від 14.03.2025, Акту приймання-передачі виконаної роботи по договору про надання правничої допомоги від 14.03.2025, додані докази її направлення іншому учаснику справи - Раді, а саме: квитанцію № 4076745 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що ТОВ «Робінзон» дотримано порядок повідомлення про понесення судових витрат, а також надано суду належні та допустимі докази на підтвердження їх понесення.
Окремо колегія суддів зазначає, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України).
Даний висновок Південно-західного апеляційного господарського суду повністю узгоджується з правовою позицією об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеною в постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
Щодо розміру витрат.
Колегією суддів враховується, що сукупний аналіз договору про надання правничої допомоги від 14.03.2025, Акту приймання-передачі виконаної роботи по договору про надання правничої допомоги від 14.03.2025 свідчить, що у даному випадку адвокатський гонорар визначений сторонами (Адвокатським бюро та ТОВ «Робінзон») у фіксованому розмірі - 100000 грн.
Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (постанова Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19).
Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.
Як вже зазначалось, з 3 (трьох) задоволених місцевим господарським судом позовних вимог (стягнення заборгованості, розірвання договору, повернення об'єкта оренди), суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову по 2 (двох) вимогах (стягнення заборгованості та розірвання договору), а рішення суду в частині задоволення 3 (третьої) позовної вимоги залишив без змін.
Отже відповідно до приписів п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати на професійну правничу допомогу, зокрема витрати ТОВ «Роюінзон» у розмірі 100000 грн, також мають розподілятися між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За таких обставин, відповідно до приписів п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України ця сума складає 66666,66 грн (100000 / 3 х 2).
Водночас, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно ст. 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
В силу статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно з ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).
Зважаючи на наведені положення чинного законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому, загальне правило розподілу судових витрат визначене ст. 129 ГПК України, яка є загальною та повинна застосовуватись у системно-логічному зв'язку із частинами 5-7, 9 ст. 129 ГПК України.
Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, зважаючи на приписи ч. 4 ст. 129 ГПК України, суд: має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у ч. 4 ст. 126 ГПК України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 ст. 129 ГПК України (а саме пов'язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно із попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).
Така позиція випливає з правових висновків, які послідовно викладені у низці постанов Верховного Суду, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2022 у справі № 922/1964/21, у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19, від 18.03.2021 №910/15621/19 тощо.
Отже, такі критерії як обґрунтованість, пропорційність, співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката суд має враховувати як відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України, так і відповідно до ч. 5 ст. 129 цього Кодексу.
Витрати на правову допомогу, пов'язану з розглядом цієї справи в суді апеляційної інстанції, в розмірі 66666,66 грн, враховуючи мотиви, з яких виходив апеляційний господарський суд частково скасовуючи рішення суду першої інстанції, а також те, що під час апеляційного перегляду було проведено лише одне судове засідання, на думку колегії суддів, не відповідають критерію щодо розумності їх розміру.
Виходячи із загальних засад цивільного законодавства: справедливості, добросовісності та розумності, колегія суддів зазначає, що розумним та справедливим у даному випадку є стягнення з Ради на користь ТОВ «Робінзон» 33333,33 грн витрат на правову допомогу, пов'язану з розглядом цієї справи в суді апеляційної інстанції.
В свою чергу, стягнення з Ради на користь ТОВ «Робінзон» витрат на правову допомогу, пов'язану з розглядом цієї справи в суді апеляційної інстанції, в розмірі 33333,33 грн відповідає критерію розумності, оскільки такі витрати є співмірними із виконаною адвокатом роботою, а їх відшкодування не матиме надмірний характер для Ради.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав лише для частково задоволення заяви ТОВ «Робінзон» та стягнення з Ради на його користь 33333,33 грн витрат на правову допомогу, пов'язану з розглядом цієї справи в суді першої інстанції.
Щодо заяви Ради.
Як вбачається з матеріалів цієї справи, 29.11.2024 між Адвокатським об'єднанням «Ековіс Бондар та Бондар» (Адвокатське об'єднання) та Радою (Клієн) укладено договір про надання правової допомоги № 01/КБ-46, за умовами якого Адвокатське об'єднання взяло на себе зобов'язання щодо надання позивачу правової допомоги щодо захисту прав, свобод і законних інтересів у судових справах, погоджених сторонами окремо.
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до кінця року включно. Якщо жодна із сторін не повідомила іншу про відмову від договору за 10 днів до кінця року, строк його дії продовжується на кожний наступний календарний рік (п. 4.1. договору).
Крім того, позивачем додано до заяви додаткову угоду до договору № 4 від 29.11.2024, укладену на виконання його умов, з якої вбачається, що Адвокатське об'єднання за завдання клієнта надає правову допомогу з питань, пов'язаних з представництва інтересів клієнта у справі № 916/3804/24 щодо стягнення із ТОВ «Робінзон» заборгованості з орендної плати за земельну ділянку, інфляційних втрат та процентів річних, розірвання договору оренди та зобов'язання боржника повернути земельну ділянку, а клієнт зобов'язується прийняти та оплатити правову допомогу, зокрема, за представництво інтересів клієнта в суді апеляційної інстанції (Південно-західний апеляційний господарський суд) в розмірі 40000 грн (п/п 1.2 п. 1 угоди).
Пунктом 2 даної додаткової угоди передбачено, що надання правової допомоги за кожним підпунктом таблиці п. 1 угоди фіксується сторонами у звіті про надану правову допомогу, який складається та підписується сторонами протягом 2-х днів з дати закінчення розгляду справи у суді кожної інстанції та є підставою для розрахунку за надані послуги
При цьому, клієнт зобов'язується сплатити Адвокатському об'єднанню гонорар шляхом безготівкового переказу за реквізитами вказаними у договорі протягом 20 робочих днів з дати підписання сторонами звіту за відповідним підпунктом таблиці п. 1 угоди (п. 3 додаткової угоди).
В матеріалах справи наявний звіт про надану правову допомогу згідно з додатковою угодою від 29.11.2024 до договору № 46, яким сторони підтвердили, що Адвокатське об'єднання належним чином надало, а клієнт отримав правову допомогу, передбачену підпунктом 1.2 таблиці п. 1 угоди, вартістю 40000 грн.
З матеріалів цієї справи вбачається, що відзив на апеляційну скаргу складений та підписаний адвокатом Дзюбенко С.М., як і в судовому засіданні 22.07.2025 під час прийняття постанови суду апеляційної інстанції приймав участь також адвокат Дзюбенко С.М.
В матеріалах цієї справи містяться відповідні ордери на надання правової допомоги Раді у Південно-західному апеляційному господарському суді адвокатом Дзюбенко С.М., із зазначенням, що він (ордер) виданий Адвокатським об'єднанням «Ековіс Бондар та Бондар» на підставі договору № 46.
Колегією суддів враховується, що Радою у відзиві на апеляційну скаргу, яка по суті є першою заявою по суті спору в суді апеляційної інстанції, не було надано (зазначено) суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, в той час як відповідно до ч. 2 ст. 124 ГПК України у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Водночас, колегія суддів зазначає, що зі змісту диспозитивної норми ч. 2 ст. 124 ГПК України вбачається, що у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може, але не зобов'язаний відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, що свідчить про дискреційний характер відповідних повноважень суду.
Аналогічні висновки Верховного Суду викладені, зокрема у постанові від 12 листопада 2024 року у справі № 917/541/24.
Отже, у разі неподання учасником справи попереднього розрахунку у суду є право, а не обов'язок відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат. Тобто сам по собі факт неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат разом з першою заявою по суті спору не є безумовною та абсолютною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат. Схожа позиція викладена у додатковій постанові від 12 грудня 2024 року у справі № 911/414/23, постановах Верховного Суду від 10 листопада 2022 року у справі № 910/9024/21, від 11 січня 2024 року у справі № 924/423/23.
З огляду на викладене відмова у відшкодуванні витрат на правову допомогу є правом суду, а не обов'язком, реалізація якого є наслідком доведення стороною обставин того, що неподання іншою стороною попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які ця особа понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, порушило принцип змагальності та завадило стороні спору належним чином висловити свої міркування щодо їх обґрунтованості та співмірності заявлених до стягнення витрат. Вказане узгоджується з позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 29 вересня 2022 року у справі № 910/3055/20, від 13 червня 2023 року у справі № 923/515/21, від 08 лютого 2024 року у справі № 295/3068/20.
Однак, у цій справі, що розглядається, відповідач не навів жодних доводів обґрунтувань, мотивів, аргументів тощо відносно того, яким чиним неподання Радою попереднього (орієнтованого) розрахунку витрат на професійну правничу допомогу разом з відзивом на апеляційну скаргу порушило принцип змагальності та завадило йому (відповідачу) належним чином висловити свої міркування щодо обґрунтованості та співмірності заявлених позивачем до стягнення з нього витрат на професійну правничу допомогу.
Більш того, матеріали цієї справи взагалі не містять жодних доводів відповідача з цього приводу, як і не містять клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Як вбачається з матеріалів цієї справи, із відповідною заявою представник Ради звернувся до суду 28.07.2025, тобто у межах строку, встановленого ч. 8 ст. 129 ГПК України.
До вказаної заяви, окрім звіту про надану правову допомогу, додані докази її направлення іншому учаснику справи - ТОВ «Робінзон», а саме: квитанцію № 4095781 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що Радою також дотримано порядок повідомлення про понесення судових витрат, а також надано суду належні та допустимі докази на підтвердження їх понесення.
Як вже зазначалось, з 3 (трьох) задоволених місцевим господарським судом позовних вимог (стягнення заборгованості, розірвання договору, повернення об'єкта оренди), суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову по 2 (двох) вимогах (стягнення заборгованості та розірвання договору), а рішення суду в частині задоволення 3 (третьої) позовної вимоги залишив без змін.
Отже відповідно до приписів п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати на професійну правничу допомогу, зокрема витрати Ради у розмірі 40000 грн, також мають розподілятися між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За таких обставин, відповідно до приписів п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України ця сума складає 13333,33 грн (40000 / 3).
В свою чергу, стягнення з ТОВ «Робінзон» на користь Ради витрат на правову допомогу, пов'язану з розглядом цієї справи в суді апеляційної інстанції, в розмірі 13333,33 грн також відповідає критерію розумності, оскільки такі витрати є співмірними із виконаною адвокатом роботою, а їх відшкодування не матиме надмірний характер для відповідача.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав лише для частково задоволення заяви Ради та стягнення з ТОВ «Робінзон» на її користь 13333,33 грн витрат на правову допомогу, пов'язану з розглядом цієї справи в суді першої інстанції.
Поряд з цим, колегія суддів враховує приписи ч. 11 ст. 129 ГПК України, відповідно до якої при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні.
В такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
Враховуючи часткове задоволення заяв як позивача, так і відповідача, а також приписи ч. 11 ст. 129 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку про те, що з позивача на користь відповідача має бути стягнуто різницю з зазначених сум - 20 000 грн (33333,33 грн - 13333,33 грн).
Керуючись статтями 123, 126, 129, 244, 281-283 ГПК України, суд
Заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Робінзон» та Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
Стягнути з Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Робінзон» 20 000 грн витрат на правову допомогу, пов'язану з розглядом справи в суді апеляційної інстанції.
Доручити Господарському суду Одеської області видати відповідний наказ із зазначенням необхідних реквізитів.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до ст. 288 ГПК України.
Повна додаткова постанова складена 22.09.2025.
Головуючий суддя Н.С. Богацька
судді А.І. Ярош
Г.І. Діброва